Комунікації українських волонтерських ініціатив у вигляді інформаційно-аналітичних проєктів. Різниця у функціонуванні волонтерських рухів у період 2014-2021 років і з 2022 р. Застосування волонтерськими організаціями прийомів і засобів бренд-комунікацій.

Підвищення ролі інформації і знань, удосконалення засобів комунікації, розвиток мережевих структур. Якісні зміни у всіх видах діяльності на всіх рівнях життєдіяльності суспільства. Неможливість існування суспільства без комунікації та обміну інформацією.

Дослідження інформаційно-комунікативного впливу на людську свідомість, який здійснюють терористичні організації для висвітлення подій та досягнення поставлених цілей. Визначення моделей та методів комунікативного впливу, які використовують терористи.

Особливості філософської та теоретико-соціологічної рефлексії як об’єкту комунікації. Політика як компонент громадської структури інформаційно-комунікативного простору. Основи інформаційних новацій, які впливають на формування рис сучасного суспільства.

Аналіз інформаційно-комунікаційного середовища мережі Інтернет як засобу впливу на студентську молодь, на її вторинну соціалізацію. Дослідження деяких аспектів комунікаційних взаємодій молоді, статистичних даних соціологічного опитування студентів.

Результати дослідження впливу інтернет-середовища на такі характеристики громадянської компетентності як: відповідальність за країну, усвідомлення можливості впливу на суспільно-політичні процеси, бажання брати участь у суспільно-політичному житті.

Технологічні, територіальні, соціологічні, інформаційно-комунікаційні виміри медіапростору. Його існування як об’єктивно наявної самостійно створюваної, відтворюваної і вдосконалюваної динамічної системи. Конгруентне співвідношення її контекстів.

З’ясування потреби сільськогосподарських товаровиробників в інформаційному забезпеченні їх діяльності та доцільності створення інформаційно-консультаційних центрів на базі закладів вищої освіти в контексті реалізації знань про "зелену економіку".

Виокремлення культурної складової, опосередкованої інформаційним чинником як одним із головних каталізаторів цих процесів у контексті сучасних цивілізаційних трансформацій, сформованих глобалізацією. Природа глобалізаційних процесів у світовій культурі.

Цивілізаційні зрушення, спричинені інформатизацією, комп’ютеризацією усіх сфер життєдіяльності сучасного суспільства. Виявлення підвалин та специфіки соціальної організації "мережевого суспільства". Трансформація фундаментальних підвалин соціальності.

Політика України щодо вирішення проблеми торгівлі людьми на національному й регіональному рівнях. Принципи організації інформаційно-профілактичної кампанії у сфері соціальної профілактики продажу осіб засобами інформаційно-комунікаційних технологій.

Аналіз поняттєво-категорійного апарату розвитку інформаційно-семіотичних вимірів інформації як головного модусу і тренду інформаційного суспільства. Сутність та проблеми інформаційно-семіотичних вимірів інформації. Цілі та методи отримання інформації.

Сутність інформаційного суспільства. Концептуалізація інформаціології як умови інформаційного забезпечення управління організацією в умовах розвитку Інтернет як глобальної інформаційної системи. Процедури використання інформації як стратегічного ресурсу.

Виділення ознак, характеристик та особливостей нового еволюційного витка суспільного розвитку. Розгляд інформаційного суспільства як етапу розвитку суспільства, що характеризується інформатизацією соціальних структур на зміну постіндустріальному.

Аналіз феномену інформаційного суспільства. Визначення ознак, фундаментальних характеристик та наявних особливостей нового еволюційного витка суспільного розвитку. Дослідження зв’язку між інформаційними технологіями та суспільними трансформаціями.

Аналіз сутності інформаційного суспільства та визначення його основних проблем у контексті їх впливу на формування суспільних відносин. Оцінка ролі інформації в суспільному розвитку. Знання та інформація як обов'язкові компоненти людського життя.

Сім’я як природне та основне середовище формування особистості. Характеристика головних причини соціального сирітства. Аналіз рівня поінформованості респондентів стосовно різних форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Дослідження рівня знань студентів-медиків про поняття "стигма" та "дискримінація" у відношенні до ВІЛ-інфікованих пацієнтів. Особливість проведення широкого інформування про шляхи передачі ВІЛ-інфекції та розвіювання міфів про дане захворювання.

Поняття, ознаки та сучасні тенденції в торгівлі людьми. Способи вербування молоді. Відповідальність за переміщення чи отримання людини. Шляхи вивезення за кордон українських громадян. Причини, що сприяють втягненню дітей у сексуальну експлуатацію.

Створення умов для ефективної реалізації функцій управління соціальними проектами в Україні. Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації учасників проектної діяльності. Розробка техніко-економічних обґрунтувань інноваційних бізнес-планів.

Зміни в трактуванні соціального статусу ролі "мама" в культурно-історичному контексті. Когнітивні схеми статусу: центральний системоформувальний, підпорядкований, другої в ієрархії, основної життєво важливої особи для психоемоційного розвитку дитини.

Організація виховної роботи з дітьми, які залишилися без піклування батьків. Дослідження системи інтернатних закладів і притулків в Україні на початку ХХ ст. Форми опіки над бездоглядними підлітками. Забезпечення соціальної адаптації покинутих немовлят.

Теоретичне відтворення основних пізнавальних елементів проекту "наукової соціології" Б. Кістяківського як засади загальнотеоретичного механізму здійснення ціннісно-оцінкового пізнання. Обґрунтування способу трансляції цього механізму на методичний рівень.

Вивчення трансформації показників відтворення людності країни у контексті теорії демографічної модернізації, їх порівняння зі змінами аналогічних індикаторів інших країн Європи. Визначення специфіки динаміки демографічної модернізації в Україні у ХХ ст.

Визначення зміни комунікативної парадигми як ознаки соціального поступу в історії. Форми взаємодії між людьми. Типи комунікацій: візуальний, слуховий, тактильний та основні риси акустичного простору. Роль теорії комунікації у формуванні нових течій.

Аналіз причин, що змусили народ поміняти етновизначальні терміни. Умови та необхідність вибору єдиної назви держави та народу. Погляди на це питання Костомарова, Грушевського, Окунь-Бережанського та інших. Ідеологічно-революційна сила назви Україна.

Своєрідний бум локальних досліджень й історична регіоналістика. Істотне переосмислення відносин по лінії "Я" і "Інший", складна мозаїка українських регіонів, прихід на зміну громіздким "синтезам" конкретики, орієнтованої і спрямованої на практичне знання.

Ретроспективне дослідження територіальної структури та прогнозування оптимальної моделі регіональної організації як одне з головних питань що складають предмет історичної регіоналістики. Урбанізованість – рівень чи ступінь розвитку міського життя.

Процес розвитку духовності сучасної молоді та становлення її етнічних цінностей в умовах пострадянського суспільства. Основні суперечності між суспільними зразками, що надаються освітою, історичною літературою, та замовленням держави на спеціаліста.

Знайомство з основними особливостями виникнення пролетарських держав, аналіз етапів розробки соціально-філософських концепцій. Загальна характеристика праці Д. Белла "Прихід постіндустріального суспільства". Українці як доволі консервативний народ.