Інформація та проблеми інформаційного суспільства

Размещено на http://www.allbest.ru/

2

ІНФОРМАЦІЯ ТА ПРОБЛЕМИ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА

Слубська А.Я.,

кандидат філософських наук, викладач вищої категорії коледжу, Буковинський державний медичний університет (Чернівці, Україна),

INFORMATION AND PROBLEMS OF THE INFORMATION SOCIETY

Slubska A.,

Candidate of Philosophical Sciences, teacher, Bukovynsky State Medical University (Chemivtsi, Ukraine),

The article pays considerable attention to the analysis of the essence of the information society and the study of its main problems, as their understanding can significantly affect the formation of social relations and the fate of society as a whole; the role of information in social development is determined, attention is paid to the fact that knowledge and information have always been mandatory components of human life and in the process of its evolution the role of information has grown; the influence of information and communication technologies on the transformation of the social system is analyzed, the consequences of which can be both positive and negative.

Key words: information, information revolution, information society, information space, information technologies, information industry, misinformation, information manipulation.

знання інформація суспільний розвиток

Актуальність теми дослідження. Створення наукової концепції, здатної синтезувати загальні проблеми інформаційного суспільства, а також перспективи розвитку інформаційного простору є надзвичайно актуальним теоретичним завданням і цією проблемою займаються дуже багато науковців з позиції соціального і філософського аналізу, намагаючись дати найбільш повне теоретичне обґрунтування інформаційного суспільства. Вони в тій чи іншій мірі підкреслюють цінність наукового, теоретичного знання і достовірної інформації, прогнозують зростання їх ролі в суспільстві з розвитком комп'ютерних і телекомунікаційних технологій. Дискусії про співвідношення наукового і ненаукового знання, достовірної і недостовірної інформації дозволили побачити нові важливі аспекти в проблематиці інформаційного суспільства.

В системі виробництва і в соціокультурній сфері відбувалися суттєві структурні зрушення, які стали визначати сфери людської життєдіяльності.

В процесі аналізу цих змін більшість авторів погоджується з тим, що прогрес інформаційно-комунікаційних технологій перетворює суспільство завдяки зміні природи і властивостей інформації, створюваної і розповсюджуваної з їх допомогою. Сьогодні важливо акцентувати увагу на ролі і значенні не стільки самої інформації у різних сферах життя, скільки знань і безпрецедентного прискорення їх зростання. Таким чином, концепція інформаційного суспільства перетворюється на концепцію суспільства знань.

Щодо визначення провідної ролі інформації слід зазначити, що вона майже завжди займала вагоме місце в житті людини. Картина світу з впровадженням сучасних комп'ютерних засобів і технологій радикально змінилася практично в усіх сферах життя сучасного суспільства -- від практики державного управління до освіти і культури.

Сьогодні в суспільстві актуалізуються і привертають до себе увагу проблеми, породжені цими змінами: перетворення інформації у певний глобальний «ресурс» людства, зміни соціального і культурного середовища, зростання відчуження людини в інформаційному суспільстві. Інформаційні технології, як і будь-які інші технології, мають не тільки позитивні, а й негативні наслідки, які потребують спеціального аналізу та оцінок.

Ступінь наукової розробки проблеми. Гуманітарні аспекти становлення нового суспільства почали активно досліджуватися в результаті усвідомлення нової глобальної ситуації, породженої черговим якісним проривом у розвитку технологій (Й. Масу- да, Т Стоуньєр, М. Маклюен та ін.). З кінця ХХ ст. більшість дослідників стали акцентувати увагу на ролі та значенні не стільки самої інформації в різних сферах життя, скільки знань і безпрецедентного прискорення їхнього приросту (Д. Белл, Р., М. Кас- тельс, А. Турен, Ж. Еллюль, А. Етционі, К. Ясперс та багато ін.) Проте важливо відзначити, що кожний з них дає дещо однобічне трактування сутності та змісту початкового етапу інформаційного суспільства. (М. Кастельс, П. Дракер). Спочатку дослідники інформаційного суспільства звертали увагу переважно на вдосконалення засобів поширення і забезпечення доступу до інформації, і в обговоренні домінували технологічні, інфраструктурні й економічні аспекти. Так, в 60-70-х роках ХХ ст. у західній літературі вважалося, що основою формування інформаційного суспільства є розвиток обчислювальної та інформаційної техніки.

Сьогодні на перший план висуваються вже не проблеми подальшої технізації суспільства, а проблеми його інтелектуалізації, створення і впровадження нових соціальних технологій, заснованих на ефективному використанні головного стратегічного ресурсу суспільства - знань. На цей аспект звертали увагу Д. Белл, Н. Винер, У Дайзард, Т. Стоуньєр. В сучасному світі, як вважає відомий американський соціолог Д. Белл, «знання та інформація стають стратегічними ресурсами і агентом трансформації постіндустріального суспільства» [1, с. 335]. У наш час велика частина дослідників пов'язує становлення інформаційного суспільства не стільки з технологічним розвитком і кількістю використовуваної в суспільстві інформації, скільки з її новою якістю і новими характеристиками (Ж. Бодрийяр, Г Шиллер, Ю. Хабермас, Е. Гід- денс та ін.).

Існує також концепція винятковості епохи, яка настає, в якій інформація буде основною економічною цінністю та найбільшим потенційним джерелом багатства. Разом з тим підкреслюється, що інформація сама по собі, не одухотворена людською емоційністю, не здатна рухати вперед людську культуру (Г. Кан, Т Стоуньєр).

Якщо враховувати філософський підтекст інформаційного суспільства, необхідно згадати ідеологів так званого «відкритого суспільства» Ж. Бо- дрійара, К. Поппера, так само як і З. Бжезинського, Ф. Фукуямуі Д. Белла, які запропонували у своїх працях тезу про виникнення постіндустріального суспільства.

Сьогодні все більше уваги в наукових працях приділяється проблемам впливу інформації в сучасному інформаційному суспільстві, окреслюються основні проблеми використання інформації й інформаційних технологій. Значний вклад у вивчення цих проблем внесли такі сучасні автори, як Дзьобань О. П., Моісеєв Н. Н., Орлова Т В., Ракі- тов А. І., Рубанець О. М., Сергієнко І. В., Матюхі- на А. А., Степанов В. Ю., МаруховськийО., ТокаренкоН. М. та інші.

Виклад основного матеріалу. Щодо визначення провідної ролі інформації слід сказати, що вона завжди займала вагоме місце в житті людини. Інформація не тільки була необхідним елементом суспільства, воно завжди було інформованим і не могло функціонувати без інформації. В процесі еволюції людини як соціальної істоти роль інформації зростала. Якщо протягом тривалого часу поняття «інформація» сприймалося в його початковому визначенні - відомості, дані, значення, що передаються людьми усно, письмово або іншим способом, то, починаючи з середини ХХ століття інформація - це перш за все одна з основних властивостей об'єктивного світу, яка пов'язана з наявністю в ньому особливих процесів, що називаються інформаційними.

Наука не може існувати без визначення тих понять, якими вона оперує. Цим пояснюються намагання науковців зрозуміти природу інформації, її роль та особливості впливу на ступінь розвитку суспільства. Звідси - багаточисельні думки про сутність інформації, її визначення. Зокрема, Н.Вінер вважав, що «інформація - це позначення змісту, отриманого із зовнішнього світу в процесі нашого пристосування до нього і пристосовування до нього наших відчуттів. Процес отримання і використання інформації є процесом нашого пристосування до випадковостей зовнішнього середовища і нашої життєдіяльності в такому середовищі. ...Продуктивно жити - це значить жити, опираючись на достовірну інформацію. Таким чином, інформація та управління точно так само пов'язані з самою суттю людського існування, як і з життям людини в суспільстві» [2, с. 31].

Існують також різні думки у філософському науковому середовищі щодо носія інформації, згідно з якими інформація - властивість усієї матерії, тому «інформація є повноправною філософською категорією» [3, с. 21].

Знання та інформація завжди були обов'язковими компонентами життєдіяльності людини. Важко собі уявити повноцінну людську спільноту без інформаційних процесів, де відсутній обмін мовною та іншою інформацією, спілкування між окремими особистостями. Інтелект дає можливість людині, на відміну від тварин, повноцінно сприймати інформацію від навколишнього середовища, робити осмислені висновки та породжувати нову інформацію, обмінюватися нею. Саме усвідомлення людиною ролі інформації в її розвитку призвело до того, що зміст та якість інформації ускладняються і змінюють рівень інтелектуального розвитку суспільства. Тому є підстава вести мову про інформаційні революції, які мали величезне суспільне і культурне значення і привели до інформаційного суспільства.

Перша інформаційна революція пов'язана з винаходом писемності, що призвело до гігантського якісного і кількісного стрибка в суспільному розвитку. З'явилася можливість передачі знань від покоління до поколінь. Можна зробити припущення, що людина з часом накопичила стільки корисної для життєдіяльності інформації, що була не в змозі утримувати її всю у пам'яті, а тому винайшла писемність. Саме писемність допомогла вирішити проблему зберігання інформації, забезпечила зв'язок минулого з майбутнім. Від перших текстів починається власне писана історія людства. Це призвело до гігантського поштовху в інформаційному розвитку людства і знаменувало собою перехід суспільства до епохи цивілізації.

Не дивлячись на велику кількість переписувань книжок, стало зрозуміло, що неможливо зафіксувати, обробити і передати всю отримувану інформацію тими засобами комунікації, які були на той час у розпорядженні людини. Виникає своєрідна інформаційна криза, вирішення якої завершилось появою книгодрукування, що знаменувало другу інформаційну революцію (середина XVI ст.), яка радикально змінила суспільство, культуру, організацію діяльності. З'явилася можливість тиражування та розповсюдження у великих об'ємах книг як матеріальних носіїв інформації. Це збільшило можливості доступу до них масового читача і розширило коло грамотних людей. Поява книгодрукування спричинила величезний вплив на розвиток тогочасної європейської цивілізації. Вважається, що Ренесанс та його вплив на суспільство залежали не стільки від геніальності його представників, скільки від доступності інформації.

Третя інформаційна революція (починаючи з кінця XIX ст.) зумовлена винаходом нових (електричних) технічних засобів комунікації, які відповідали існуючим запитам обробки і отримання більшої кількості інформації - телеграф, телефон, радіо. Це дозволило досить швидко передавати і накопичувати інформацію в будь-якому обсязі.

Поява перших засобів мовлення (засобів масової інформації) підвищила доступність кожного з членів суспільства до важливих відомостей чи новин, значно сприяла інформаційному та культурному збагаченню людей. Однак разом із позитивними рисами ЗМІ з'явився негатив - можливість впливати на свідомість суспільства, вести інформаційну пропаганду та формувати відповідні стереотипи мислення.

В середині ХХ століття виникає так званий «інформаційний вибух», викликаний тим, що утворилося протиріччя між зростанням поточної інформації та індивідуальними можливостями людей її отримати та опрацювати. З'являється об'єктивна необхідність застосування нових більш досконалих технічних засобів комунікації. Винахід електронної системи поклало початок четвертій (останній на сьогодні) інформаційнійреволюції (з 70-х рр. XX ст.).

Сучасна інформаційна революція пов'язана з винаходом мікропроцесорної технології, появою персонального комп'ютера, системи передачі даних (інформаційні комунікації). Відтак за допомогою комп'ютерної техніки у людства з'явилася можливість отримувати, накопичувати, зберігати, обробляти та передавати електронну інформацію у великих об'ємах та на великій швидкості.

Ця революція висуває на перший план нову галузь - інформаційну індустрію, пов'язану з виробництвом технічних засобів, методів, технологій для виробництва нових знань та програмного забезпечення (нових інформаційних технологій). Інформаційні технології - це процес, що використовує сукупність засобів і методів збору, обробки і передачі даних (первинної інформації) для отримання інформації нової якості про стан об'єкту, процесу або явища. Саме вони сприяли інформаційній революції в сучасному суспільстві, яка, у свою чергу, внесла і продовжує вносити значний вклад у розвиток цивілізації. Інформаційний простір створюється людьми, які виробляють, збирають, перетворюють і зберігають інформацію у відповідності зі своїми потребами. Разом з тим, люди є головними споживачами інформації, яка циркулює в інформаційному просторі. Тому вони одночасно стали творцями інформаційного простору і його споживачами для реалізації поставлених цілей. Розум окремої людини, озброєної інформацією, стає головним засобом виробництва. Суспільство не може бути ізольоване, тому його інформатизація веде до інформаційної єдності всієї цивілізації.

Важливо, що результатом інформаційних революцій стало формування сучасного інформаційного суспільства, адже в суспільстві кардинально змінювали не лише способи обробки інформації, але й спосіб виробництва, стиль життя, системи цінностей. Що інформаційна революція впливає на різні сфери життєдіяльності суспільства - економічну, соціальну, політичну, культурну - факт безперечний. Як пише А. Гор, «ми навіть не помітили, наскільки нові інформаційні технології змінили і нас самих, і наші умови життя» [4, с. 151].

Термін «інформаційне суспільство» на початку застосовувалось щодо нової світової спільноти, яка базується на інформації. Загальноприйнятого визначення -- що таке інформаційне суспільство ще немає, хоча в розумінні кола проблем, які воно охоплює і які мають бути вирішені при цьому, є істотні просування.

Жоден з філософів, які писали про дану проблему, не сумнівався в радикальному оновленні всього життя людства в межах цієї нової формації, але більшість з них аналізували проблему односторонньо, будь то з політичної, економічної або соціальної точки зору. Це породили величезну кількість різноманітних назв і визначень, на що звернув увагу У Дайзард. «Загальний префікс (пост-) цих термінів віддає якимось осіннім духом змарнілості, що властиво нашому століттю, - відчуттям кінця... Саме тому я вважаю, що назва «інформаційне суспільство» найбільше відображає суть майбутнього соціуму і вирішив притримуватися в подальшому саме такої назви» [5, с. 343]. За його думкою, префікс «пост» характеризує тільки тимчасову послідовність явищ, як і термін «постіндустріальне суспільство».

М. Кастельс у своїх розміркуваннях відправною точкою вважає глобальну економіку і міжнародні фінансові ринки як основні ознаки нового суспільства. Його фундаментальне дослідження «Інформаційна ера: економіка, суспільство і культура» присвячено розгорнутому аналізу сучасних тенденцій, які призводять до формування основ суспільства, яке він назвав «мережевим». М. Кас- тельс сформулював цілісну теорію, яка дозволяє оцінити фундаментальні наслідки впливу на сучасний світ революції в інформаційних технологіях, які охоплюють всі сфери людської діяльності.

«Моє твердження полягає не в тому, що технологія визначає суспільство. Відбулося наступне: процеси економічних, політичних і культурних змін були посилені та збільшені незвичайно могутніми інформаційними технологіями, із-за чого за останні 20 років змінився світ у цілому» [6, с. 3].

За думкою А. Турена, найбільш важливим моментом у формулюванні поняття «інформаційного суспільства» є акцент на нові економічні відносини. «Постіндустріальне суспільство діє більш глобально на управлінському рівні, тобто в механізмі виробництва у цілому. Ця дія набирає дві головні форми. По-перше, це нововведення, тобто здатність виробляти нову продукцію, зокрема, як результат інвестицій в науку і техніку; по-друге, самоуправління, тобто здатність застосовувати складні системи інформації та комунікацій» [7, с. 415].

У свою чергу, Т. Стоуньєр стверджував, що інформацію, як і капітал, можна накопичувати і зберігати для майбутнього застосування. «Інформація - це ресурс, яким можна без жалю ділитися. Інша специфічна риса споживання інформації полягає у тому, що на відміну від споживання матеріалів або енергії, які приводять до збільшення ентропії у Всесвіті, використання інформації приводить до протилежного ефекту - воно збільшує знання людини, підвищує організованість в оточуючому середовищі і зменшує ентропію» [8, с. 393]. «Через високий розвиток технології в постіндустріальній економіці перетворення нересурсів в ресурси стало основним принципом створення нового багатства» [8, с. 395].

Загалом, можна дійти висновку, що інформаційне суспільство - ступінь у розвитку сучасної цивілізації, що характеризується збільшенням ролі інформації та знань в житті суспільства, зростанням частки інфокомунікацій, інформаційних продуктів і послуг у валовому внутрішньому продукті, створенням глобального інформаційного простору, що забезпечує ефективну інформаційну взаємодію людей, їх доступ до світових інформаційних ресурсів і задоволення їх соціальних і особових потреб в інформаційних продуктах і послугах. По суті, відбулася заміна однолінійних зв'язків новими, значно більш високими можливостями інформаційного обміну, зокрема, принципово новим засобом масової комунікації - глобальної мережі Інтернет, який став невід'ємною складовою інформаційного простору сучасного суспільства і значення його зростає. Ця мережа створює умови для формування віртуальних спільнот, генерує текстові формати нового типу, стирає кордони між державами тощо. Все це формує ще одну невід'ємну ознаку інформаційного суспільства - наявність демократичного режиму та орієнтації на побудову правової держави, оскільки інтереси отримання повної, достовірної інформації не стикуються із обмеженням прав людини, цензурою та іншими негативними явищами, що характерні для недемократичного ладу. Кожному суб'єкту інформаційних відносин надані рівні можливості максимально швидко та повно реалізовувати своє право на інформацію без обмежень, у тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних систем за всіма напрямками (політичним, економічним, соціальним, духовним, екологічним, науково-технічним, міжнародним тощо) [Див. 9, с. 306].

Інформаційне суспільство вносить істотні якісні зміни і в методологію сучасної освіти: знання формують основу для реалізації потреб освіти і складають один з найважливіших виробничих чинників. В інформаційному суспільстві економіка країни зазнає зміни і трансформується в економіку, засновану на інформації і знаннях, інтелектуальних інформаційних технологіях, і підтримується всебічно розвиненою людиною. Ці тенденції в економіці вимагають нових видів освіти, етичної компетентності та інфраструктури, що підтримує процес постійного вдосконалення знань і умінь.

Однак, відзначимо, що таке оптимістичне сприйняття впровадження інформаційно-комунікаційних технологій є трохи спрощеним. Поряд з безумовними перевагами, що привносяться інформаційними технологіями в процес демократизації суспільства, існують певні загрози неетичного використання останніх: централізація влади, монополізація інформаційного простору, контроль над індивідуальною свідомістю, тотальне використання маніпуляційних методів і т. ін.

Проблема побудови інформаційного суспільства - це проблема загальнолюдська, загальносис- темна. Але образ цього суспільства - це попередження людству про ті небезпеки, які таяться для нього в його власній історії [10]. Аналіз деяких нових можливостей інформаційного суспільства та пов'язаних з ними проблем дозволяє зробити висновок, що стрімкий розвиток інформаційно- комунікаційних технологій не тільки приносить значну користь суспільству, розширює і відкриває нові можливості його розвитку, а й ставить проблеми, які можуть звести нанівець значну частину цих переваг.

Формування інформаційного суспільства породжує цілий комплекс проблем, від рішення яких залежить вибір і реалізація шляху розвитку людства. Інформаційне суспільство - явище ще не до кінця вивчене, а отже, і важко окреслити та взяти до уваги всі проблеми. На це у свій час звертав увагу Р. Коен в науковій праці «Соціальні наслідки сучасного технічного прогресу». На його думку, інформаційне суспільство породжує деякі проблеми. Перша з них - принципова невизначеність сутності інформації, як матеріальної, так і з філософської точки зору. Інша - взаємодія техніки і природи. На кінець третя - взаємовідносини техніки, інформації та людини -чи повинна людина пристосовуватися до бурхливо зростаючому шквалу інформації та стрімкій зміні техніки, або ж варто пригальмувати розвиток і пошукати інший шлях. В принципі, питання про бюрократично-інформаційну систему і тотальний контроль є похідними із цих трьох [Див. 11, с. 213-214].

Про доцільність таких зауважень Р. Коенасвідчить той факт, що сьогодні у суспільстві спостерігається інформаційна насиченість та безперервне ускладнення інформаційних систем та мереж зв'язку, вплив яких на людину є не завжди позитивним. За висновками вчених, інформаційний потік нових науково-технічних знань у кілька десятків разів перевищує здатність людського мозку їх сприймати. Виникає так звана «інформаційна криза» - дисбаланс між теоретичними та емпіричними розробками у будь-якій галузі знань. Крім того, багаточисельне тиражування однієї й тієї ж інформації призводить до зменшення цінності отриманих знань.

Виникає протиріччя між динамічністю розвитку сучасного соціокультурного середовища й відсутністю сформованої інформаційної культури особистості. Деякі філософи говорять навіть про антропологічну катастрофу. Зокрема, О. Ма- тюхіна стверджує, що «важливим мірилом значущості й повноцінності людини в інформаційному суспільстві стає не її всебічний розвиток, а рівень оволодіння новою технікою й новими технологіями. Гонка технологій, інновацій стає самоціллю» [12, с. 62].

Однією з нових серйозних політичних проблем стало питання про те, чи не посилює інформатизація суспільства авторитарних тенденцій і, навіть, чи не веде вона до диктатури. Здатність одержувати точну інформацію про кожного громадянина,

маніпулювати масами людей гранично зростає при використанні комп'ютерних мереж. Сформована владна еліта може виявитися своєрідною «інфо- кратією» (влада інформації), джерелом влади, в основу якої покладено не заслуги перед народом, а лише велику можливість використовувати інформацію [13]. Про таку загрозу ще у ХХ ст. писав Д. Белл: «Зараз з'являється все більш очевидною загроза поліцейського і політичного спостереження за індивідами з використанням інформаційної техніки... Все це елементарно підтверджує один із найдавніших... політичних трюїзмів: коли яке-не- будь агентство з владою встановлює бюрократичні норми і прагне будь-яким способом насаджувати їх, виникає загроза зловживань. Інший не менш важливий момент полягає у тому, що контроль над інформацією частіше всього виливається у зловживання, починаючи з втаємничення інформації і закінчуючи її незаконним розголошенням, і що нібито для припинення цих зловживань необхідні інституціональні зміни, перш за все у сфері інформації» [1, с. 221]. Д. Белл має на увазі можливість зростання інформатики і бюрократії у єдину сильну систему. Можливість поставити людину під контроль техніки - це друга загроза, яка буде вічно висіти над головами жителів інформаційного суспільства.

Особливу небезпеку в сучасних умовах створює й можливість неправомірного впливу на свідомість людини. Спеціалісти виділяють різні способи і форми впливу на волю людини за допомогою неправомірного використання інформації й інформаційних технологій. Серед них особливо небезпечним є явище маніпуляції свідомістю та втручання в приватне життя (не санкціонована електронна пошта, реклама, віруси). Вільна інформація є небезпечною і їй ми не можемо повністю довіряти. Значна частина інформації, що циркулює в суспільстві, - це дезінформація, створена, щоб відвернути увагу, розважити чи приховати справжній стан речей. За створенням такої дезінформації стоять певні політичні й економічні групи, що переслідують свою мету. Провідну роль у поширенні такого роду «інформації» відіграють ЗМІ, що формують суспільну думку і смаки споживачів.

Ще однією проблемою, з якою стикається суспільство в оволодінні інформаційною культурою є поява інформаційної нерівності: між старим і молодим поколіннями; всередині розвинутих країн, ядром яких стала індустрія знань, що впливає на їх соціальну структуру; між розвинутими країнами і тими, що розвиваються.

Проблема інформаційного суспільства є як політичною, так і аналітичною. Сьогодні робляться енергійні зусилля для того, аби спільно віднайти соціальну науку для технологічних цілей. Питання соціальних цілей, оцінка етичних чи культурних вимірів нової технології - ці питання досі не сприймаються як пріоритетні. Це завдання насамперед включає затвердження заново ролі соціального дослідження, що покликане відігравати роль «громадської філософії». Соціальний аналіз має неминучий моральний вимір і перетинається у своїй основі з «людським фактором». Ось чому висновок про значимість соціального формоутворення й соціальних наслідків інформаційної технології не повинен зводитися лише до соціальної інженерії. Соціальний аналіз повинен залишатися всередині концепції «інформаційного суспільства», а не поза нею.

ХХІ століття - це століття інформаційних і комунікаційних технологій. Безперечно, що інформація стала реальним соціальним ресурсом. Поява новітніх технологій, формування глобальнихінформаційних мереж і систем уперше в історії людства відкривають не тільки технічні, але й економічні можливості встановити взаємозв'язки, об'єднати інформаційні ресурси людської цивілізації та забезпечити доступ до них будь-якій особі. Інформатизація суспільства технологізувала інтелектуальну діяльність людей за допомогою комп'ютерів, новітніх засобів зв'язку, інноваційнихтехнологій. Інформаційна технологізація вже сьогодні значно впливає на ділову активність, освіту, виховання, політику, медицину і взагалі світосприйняття, а знання, як найвища форма інформації, займає в ньому провідне місце.

Список використаних джерел

1.Белл Д. Социальные рамки информационного общества // Новаятехнократическая волна на Западе. -- М., 1986.

2.Норберт Винер. Кибернетика и общество (Человеческое использование человеческих существ). Перевод Е. Г. Панфилова. М., 2019. - С. 300.

3.Информационная культура и постмодерн. [Электронный ресурс] - Режим доступу: /https://mfopedia. su/3x4fa2.html

4.Гор А. Земля на чаше весов. В поисках новой общей цели / Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология. - М.: Academia, 1999. - С. 567.

5.Дайзард У Наступление информационного века. // Новая технократическая волна на Западе. М.: Прогресс. 1986. - С.343-344

6.Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура / Кастельс М. - М.: ГУ ВШЭ, 2000. - 608 с

7.Турен А. От обмена к коммуникации: рождение программированного общества. // Новая технократическая волна на Западе. -- М., 1986. - С. 414-415.

8.Стоуньер Т. Информационное богатство: профиль постиндустриальной экономики. //Новая технократическая волна на Западе. М., 1986. - С. 392-409).

9.Тарасенко РБ. Інформаційне право: Навчально-методичний посібник / МВС України, Луган. держ. ун-т внутр. справ ім. Е. О. Дідоренка. - Луганськ: РВВ ЛДУВС ім. Е. О. Дідоренка, 2010. - 512 с.

10.Степанов В. Ю. Проблеми та перспективи інформаційного суспільства службовців [Електронний ресурс] / В. Ю. Степанов. - Режим доступу: http://www.kbuapa. kharkov.ua/e-book/db/2012-2/doc/1/02.pdf.

11.Коэн РСоциальные последствия современного технического прогресса. Перевод на русский язык: В. Н. Порус.//Новая технократическая волна на Западе. Сборник статей. -- М., 1986. - С. 212-219.

12.Матюхина А. А. Проблема свободы личности в современном обществе / А. А. Матюхина // Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Філософія. Культурологія: Зб. наук. праць. - К.: НАУ, 2017. - №»1 (25). -С. 61-64.

13.Філософський словник соціальних термінів. - 3-тє вид. - Харків: РИ.Ф., 2005. - 672 с.

References

1.Bell D. Social framework of the information society // A new technocratic wave in the West. - M., 1986.

2.Norbert Wiener. Cybernetics and society (Human use of human beings). Translated by EG Panfilov. M., 2019. - P. 300.

3.Information culture and postmodernism. [Electronic resource] - Access mode: /https://infopedia.su/3x4fa2.html

4.Gore A. Earth on a bowl of scales. In search of a new common goal / A new post-industrial wave in the West. Anthology. - M .: Academia, 1999. - P. 567.

5.Dysard W. The onset of the information age. // A new technocratic wave in the West. M.: Progress. 1986. - P.343344

6.Castels M. The information age: economics, society and culture / Castels M. - M.: HSE, 2000. - 608 p.

7.Turen A. From exchange to communication: the birth of a programmed society. // A new technocratic wave in the West. - M., 1986. - P. 414-415.

8.Stoner T. Information wealth: the profile of the postindustrial economy. // A new technocratic wave in the West. M., 1986. - S. 392-409).

9.Tarasenko RB Information law: Training manual / Ministry of Internal Affairs of Ukraine, Lugansk. state University of Internal Affairs affairs them. EO Didorenko. - Luhansk: RVV LDUVS them. EO Didorenko, 2010. - 512 p.

10.Stepanov V Yu. Problems and prospects of information society of employees [Electronic resource] / V. Yu. Stepanov. - Access mode: http://www.kbuapa.kharkov. ua/e-book/db/2012-2/doc/1/02.pdf.

11.Cohen R. Social consequences of modern technological progress. Translation into Russian: VN Porus.// A new technocratic wave in the West. Collection of articles. - M., 1986. - P. 212-219.

12.Matyukhina AA The problem of personal freedom in modern society / AA Matyukhina // Bulletin of the National Aviation University. Series: Philosophy. Culturology: Coll. Science. wash. - К .: НАУ, 2017. - №1 (25). - P. 61-64.

Philosophical dictionary of social terms. - 3rd type. - Kharkiv: RIF, 2005. - 672 p.

Размещено на Allbest.ru