Осмислення потенціалу глобалізаційних явищ у трансформаційно-урбаністичних процесах. Розкриття взаємозалежності глобалізаційних процесів, комунікації та урбанізації. Процеси уніфікації та взаємозалежності у глобалізаційних практиках в житті міст.
Розгляд комплексно-універсального та регіонально-просторового підходів до визначення глобалізації. Цивілізаційно-історичні закономірності та передумови глобальної трансформації антропосфери. Характеристика постіндустріального етапу розвитку суспільства.
Аналіз багатонаціонального суспільства регіону, відмінності від населення інших територій. Особлива субкультура українського Приазов’я, яка впливає на соціальні, економічні, політичні, фінансові, міграційні та комунікаційні процеси, вплив глобалізації.
Сучасні умови функціонування світової системи соціальних комунікацій. Напрями глобалізації соціально-комунікаційної діяльності. Глобалізаційні тенденції у сфері спілкування. Ситуації дисбалансу й асиметрії в процесі глобалізації соціальних зв’язків.
Актуальність проблеми міжцивілізаційного конфлікту, суть глобальних трансформацій світового порядку. Критичний аналіз праць ключових дослідників глобалізації - С. Гантінгтона, М. Кастельса, В. Іноземцева та М. Уотерса. Реформізм як взаємодія цивілізацій.
Сутність, причини та ознаки процесу глобалізації. Основні типи та рівні глобалізації, переваги та недоліки. Загальна характеристика соціально-економічної безпеки. Аналіз соціально-економічного розвитку України. Демографічна ситуація, соціальна нерівність.
Дослідження проблеми соціальної основи демократії за методологією Аристотеля: в єдності кількісного (більшість-меншість) і якісного (свобода, заможність, освіченість, благородство) її вимірів. Аналіз загрози середньому класу і демократії у суспільстві.
Аналіз глобалізації як головної характерної риси освітньої та культурної парадигми ХХІ століття, що актуалізується у зв’язку з євроінтеграцією, пріоритетністю розвитку науково-інформаційної сфери в суспільстві, яку називають "електронно- цифровою".
Теоретико-методологічний аналіз впливу глобалізації на освітню систему через призму соціологічного аналізу. Визначення основних причин та складових глобалізації освіти. Способи збільшення інституційних транскордонних заходів і академічної мобільності.
Визначення впливу Інтернету як глобального соціокомунікативного середовища на особливості подачі новинної інформації. Визначення впливу процесів комерціалізації, концентрації, інтеграції на медіаіндустрію. Розкриття поняття конвергентності новітніх медіа.
Дослідження загальної тенденції впливу глобалізації на світ-системну структуру полягає у збільшенні потенціалу взаємопов'язаності та взаємозалежності. Аналіз універсальної тенденції до глобалізації, якій протистоїть локальна тенденція до диверсифікації.
Онтологічні підстави механізмів самоорганізації буття українського соціуму як цілісної системи. Процеси, що відбуваються в сучасному європейському соціокультурному просторі. Місце української народної релігійної культури в архітектоніці глобалізації.
Розгляд та синтез-аналіз питань глобалізму та антиглобалізму під впливом гібридизації; розвиток релігійно-культуральних процесів у поліконфесійному суспільстві. Актуальні аспекти соціуму та історичні витоки цих явищ. Поліконфесійність як феномен соціуму.
Поняття про глобальні проблеми людства. Проблема війни та миру, подолання відсталості країн, що розвиваються, освоєння Світового океану. Екологічна, сировинна і енергетична, демографічна та продовольча проблема. Використання альтернативних джерел енергії.
Постулати Мальтуса про закони народонаселення. Погляди членів Римського клубу з демографічної проблеми. Протиріччя між суспільством і природою, оцінка тенденцій, що відбуваються в динаміці чисельності населення світу. Проблема перенаселення Землі.
Суперечливі реалії індивідуального існування людини тоталітарної епохи. Зв'язок проблеми ідентичності з процесами соціальної трансформації суспільства. Ідентифікаційні виміри сучасного українського суспільства. Тенденції ціннісно-нормативної інтеграції.
Аналіз проблем вітчизняних суб’єктів наукової та науково-педагогічної діяльності на тлі глобальних цифрових трансформацій. Актуалізація проблеми існування цифрового розриву, обумовленого неможливістю їх приєднання до складних цифрових метасистем.
Проблема интеграционного существования человечества. Деление общественной системы на культурную и социальную подсистему. "Механическая" и "органическая" солидарность Эмиля Дюркгейма. Основные направления социалистической экономической интеграции.
Естественная, культурная и общественная среда. Социальный контекст свободного времени и ценностей. Теория субъектов личных контактов. Оценочно-символическая и активно-экспрессивная рекреация. Ценности как стержень определения культуры по Г. Хофстеде.
Структурирование предметного поля современной глобальной социологии. Типология теоретических подходов и базовых проблем, представляющая глобальную социологию как специальную исследовательскую сферу, обладающую предметным единством и системностью.
Исследование единого культурно-цивилизационного комплекса культуры, религии, социальных институтов и идентичностей. Изучение теорий модернизации исторической социологии середины XX века. Глобализация, процесс обретения характеристик модерна обществом.
Визначення функцій глобального громадянського суспільства та його впливу на вирішення глобальних проблем в умовах цифрової трансформації суспільства. Взаємодія інституцій глобального громадянського суспільства з державами, їх міждержавними об'єднаннями.
Аналіз фактора глобального стеження в суспільстві. Види інформації, що збирається негласними засобами та в Інтернет-мережах. Законність та морально-етичний аспект втручання в приватне життя людини. Смартфон як головний засіб збору інформації про індивіда.
Знайомство з аналізом глобального суспільства як трансформаційної моделі соціальної організації. Розгляд найвідоміших сучасних концепцій світового суспільства. Характеристика теорії глобальної політичної системи американського вченого Дж. Модельскі.
Динаміка міграційних процесів у країнах світу та їх роль у функціонуванні глобальної економіки. Оцінка впливу факторів та потенціалу міжнародної міграції на економічне зростання, підтримання його сталого розвитку та безпеку світової економіки.
Визначення поняття глобальних проблем людства, їх види (політичні, наукові, природно-екологічні, соціально-економічні) та характеристика. Дослідження проблем ядерної війни, довкілля, енергетичної, неписьменності, деградації земель, озонової дірки, СНІДу.
Поняття та типи глобальних проблем як явищ, які охоплюють світ загалом і створюють загрозу для всього людства, вимагаючи для свого вирішення об’єднаних зусиль, суспільних дій усіх держав і народів. Можливі шляхи їх вирішення, перспективи даного процесу.
Політичні аспекти глобальних проблем сучасного суспільства. Специфіка демографічної проблеми та можливості її розв'язання політичними методами. Екологічні проблеми, їх регіональні прояви, завершення ери екстенсивного використання потенціалу біосфери.
Закономірності і тенденції історичного процесу; найважливіші і настійні глобальні проблеми як наслідок попереднього розвитку людства і специфічне породження сучасної епохи. Без'ядерний, ненасильницький світ - необхідна передумова суспільного прогресу.
Динаміка чисельності біженців, вимушених переселенців та нелегальних мігрантів упродовж ХХ - початку ХХІ століть. Їх чисельність за континентами земної кулі та за окремими країнами. Кількість заяв та відмов у наданні статусу біженця у 2008-2013 роках.
