Технологічні, територіальні, соціологічні, інформаційно-комунікаційні виміри медіапростору. Його існування як об’єктивно наявної самостійно створюваної, відтворюваної і вдосконалюваної динамічної системи. Конгруентне співвідношення її контекстів.
Цивілізаційні зрушення, спричинені інформатизацією, комп’ютеризацією усіх сфер життєдіяльності сучасного суспільства. Виявлення підвалин та специфіки соціальної організації "мережевого суспільства". Трансформація фундаментальних підвалин соціальності.
Політика України щодо вирішення проблеми торгівлі людьми на національному й регіональному рівнях. Принципи організації інформаційно-профілактичної кампанії у сфері соціальної профілактики продажу осіб засобами інформаційно-комунікаційних технологій.
Аналіз поняттєво-категорійного апарату розвитку інформаційно-семіотичних вимірів інформації як головного модусу і тренду інформаційного суспільства. Сутність та проблеми інформаційно-семіотичних вимірів інформації. Цілі та методи отримання інформації.
Аналіз феномену інформаційного суспільства. Визначення ознак, фундаментальних характеристик та наявних особливостей нового еволюційного витка суспільного розвитку. Дослідження зв’язку між інформаційними технологіями та суспільними трансформаціями.
Виділення ознак, характеристик та особливостей нового еволюційного витка суспільного розвитку. Розгляд інформаційного суспільства як етапу розвитку суспільства, що характеризується інформатизацією соціальних структур на зміну постіндустріальному.
Аналіз сутності інформаційного суспільства та визначення його основних проблем у контексті їх впливу на формування суспільних відносин. Оцінка ролі інформації в суспільному розвитку. Знання та інформація як обов'язкові компоненти людського життя.
Сім’я як природне та основне середовище формування особистості. Характеристика головних причини соціального сирітства. Аналіз рівня поінформованості респондентів стосовно різних форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Поняття, ознаки та сучасні тенденції в торгівлі людьми. Способи вербування молоді. Відповідальність за переміщення чи отримання людини. Шляхи вивезення за кордон українських громадян. Причини, що сприяють втягненню дітей у сексуальну експлуатацію.
Зміни в трактуванні соціального статусу ролі "мама" в культурно-історичному контексті. Когнітивні схеми статусу: центральний системоформувальний, підпорядкований, другої в ієрархії, основної життєво важливої особи для психоемоційного розвитку дитини.
Організація виховної роботи з дітьми, які залишилися без піклування батьків. Дослідження системи інтернатних закладів і притулків в Україні на початку ХХ ст. Форми опіки над бездоглядними підлітками. Забезпечення соціальної адаптації покинутих немовлят.
Вивчення історико-соціологічних концепцій М. Грушевського, його погляди на релігію, як на форму самовизначення особи та спільноти. Місце української ідеї в генетичній соціології Грушевського та застосування його соціологічних принципів у сучасній Україні.
Аналіз причин, що змусили народ поміняти етновизначальні терміни. Умови та необхідність вибору єдиної назви держави та народу. Погляди на це питання Костомарова, Грушевського, Окунь-Бережанського та інших. Ідеологічно-революційна сила назви Україна.
Ретроспективне дослідження територіальної структури та прогнозування оптимальної моделі регіональної організації як одне з головних питань що складають предмет історичної регіоналістики. Урбанізованість – рівень чи ступінь розвитку міського життя.
Процес розвитку духовності сучасної молоді та становлення її етнічних цінностей в умовах пострадянського суспільства. Основні суперечності між суспільними зразками, що надаються освітою, історичною літературою, та замовленням держави на спеціаліста.
Розгляд інновацій в історичному вимірі. Роль соціальних інновацій, а також їх важливість у процесі світової урбанізації. Промислова революція у Великій Британії та основа індустріальної цивілізації. Характер співвідношення різних природних зон міста.
Вода як стратегічний державний ресурс. Оцінка історико-культурного значення річки Дніпро, її роль у формуванні етнокультурного ландшафту державного та територіального устрою України. Значимість річки Дніпро для життєдіяльності українського суспільства.
Аналіз основних тенденцій розвитку соціальної роботи в контексті підготовки фахівців соціальної сфери в економічно-розвинутих західних країнах. Визначення інтегративного характеру і міждисциплінарних зв’язків при підготовці фахівців з соціальної роботи.
Аналіз досліджень щодо історичного становлення поняття "цінності". Значення цінностей в житті як конкретної особистості, так і суспільства в цілому. Порівняння різних підходів до трактування данного соціального явища. Визначення його видів і показників.
Аналіз основних соціально-політичних та соціально-економічних передумов виникнення професії "соціальний працівник" в індустріально розвинених країнах Західної Європи та США. Історичні відмінності становлення професії "соціального працівника" в Україні.
Конфлікт як наукова категорія. Розвиток знань про конфлікт у різні історичні формації. Дослідження місця конфлікту в суспільному житті вчених різних епох, спеціалізацій. Міждисциплінарний характер конфлікту в період становлення української конфліктології.
Основні парадигми сучасного соціологічного знання. Характеристика панування позитивістської методології. Розгляд принципу еволюціонізму в спенсерівській соціології. Аналіз концепції структурного функціоналізму. Сутність символічного інтеракціонізму.
Дослідження поширення волонтерського руху в Україні. Опис громадських об’єднань, діяльність яких спрямована на надання соціальної допомоги різним верствам населення. Огляд процесів добровільного залучення фахівців різного профілю до соціальної роботи.
Аналіз історичних передумов виникнення домашнього насильства. Впровадження гендерних підходів в діяльність державних органів влади, місцевого самоврядування та громадських організацій. Запровадження механізму запобігання та протидії домашньому насильству.
Розгляд історичного розвитку та соціально-економічних відносин усередині домашніх господарств, що зумовили різні форми еволюції сім’ї в обох державах. Визначення проблем у функціонуванні інституту сім’ї, що переживають країни в умовах глобалізації.
Предмет і об'єкт соціології, її головні функції, цілі та задачі. Характеристика протосоціологічного періоду, погляди мислителів середньовіччя та античності. Особливості розвитку філософської, соціологічної думки в епоху відродження та просвітництва.
Історія виникнення соціальних знань про суспільство в Стародавньому світі. Фактори, що сприяли створенню соціології. Розвиток емпіричних соціальних досліджень. Висвітлення поняття соціологічний психологізм. Етапи розвитку соціології в Західній Європі.
Проблеми періодизації розвитку світової соціологічної думки. Протосоціологія: головні персоналії. Історичні, соціокультурні і теоретичні передумови виникнення соціології як самостійної науки. Етапи розвитку соціології, основні напрямки та їх представники.
Визначення кількісних характеристик змін шлюбу та сім’ї, що відбулися протягом 1990-х – початку 2000-х рр. у Донбасі та представлення їх у контексті загальних історичних процесів. Аналіз причинно-наслідкові зв’язків між змінами у повсякденності регіону.
Джерела історичного розвитку соціально-політичної думки в Україні. Особливості розвитку соціологічного знання під впливом економічних, соціальних, політичних, ідеологічних факторів. Розвиток соціології як окремої науки. Вітчизняна соціологія у ХХ ст.
