Висвітлення аспектів ретроспекції у розумінні проблеми становлення інформаційного суспільства та переходу його до постінформаційного на підставі інформатизації. Комп’ютеризація - процес удосконалення пошукових ресурсів та засобів з обробки інформації.

Аналіз впливу макроекономічних процесів та життєдіяльності людини на природу, суспільство та демократію. Досягнення культурного та політичного консенсусу. Дотримання інформаційної екологічності в сфері моралі та права. Уніфікація соціальної поведінки.

З’ясування основних загроз ситуації "пост-правди" для функціонування демократичної суспільно-політичної системи і соціально-психологічної рівноваги індивіда. Визначення засобів і прийомів мінімізації згубних впливів викривленого інформаційного простору.

Висвітлення особливостей трансформації медіапростору в добу мережевих технологій й виявлення особливостей формування й розвитку інформаційної культури сучасного суспільства. Типи доступу "регулярних" інтернет-користувачів. Критерії інформаційної культури.

Аналіз умов існування особистості в сучасному глобалізованому світі в контексті інформаційного суспільства. Розгляд урбанізма як феномена людської цивілізації. Розгляд погляду на життєздатність відомого структураліста і культуролога Юрія Лотмана.

Дослідження інформаційної культури як характеристики людини, що існує і розвивається в просторі інформаційного суспільства. Визначення взаємозв’язку категорій "інформаційна культура" та "зрілість особи" за умови процесу інформатизації суспільства.

Розвиток Польщі, і її інтеграція до НАТО. Проблема формування інформаційного суспільства, інформатизація. Інформаційний простір Польщі через призму глобального інформаційного розвитку. Напрямки діяльності інформаційної системи, інформаційні зв’язки.

Формування засобами масової інформації громадської думки в контексті неолібералізму. Аналіз світових подій, переданих за допомогою ЗМІ, в сучасному неоліберальному суспільстві, що вимагає громадянської відповідальності, вдосконалення освітніх процесів.

Проаналізовано принципи та компетенції з інформаційної та медіа грамотності як комбінації знань та навичок, необхідних для активної й усвідомленої участі людини в житті медійного суспільства. Охарактеризовано інформацію як потужну силу в руках влади.

Дослідити онлайн-опитування, як інструмент налагодження комунікації та метод дослідження думок студентів для покращення навчального процесу, вирішення проблем, пошуку нових рішень. Використання інформаційних технологій для проведення опитування.

Головні ознаки інформаційного суспільства (ІС). Аналіз систематизації вітчизняного і зарубіжного досвіду дослідження ІС, основні підходи до виділення головних ознак інформаційного суспільства. Основні ознаки, що відрізняють ІС від постіндустріального.

Головні ознаки інформаційного суспільства (ІС). Аналіз систематизації вітчизняного і зарубіжного досвіду дослідження ІС, основні підходи до виділення головних ознак інформаційного суспільства. Основні ознаки, що відрізняють ІС від постіндустріального.

Інформація - засіб впливу на суспільне життя. Концепція інформаційного суспільства - стратегічна соціокультурна модель розвитку людства. Провідна роль теоретичного знання в організації дискурсивного простору - особливість постіндустріального соціуму.

Сутність і структурні основи інформаційного суспільства. Компаративний аналіз практичних моделей переходу до нього в розвинених країнах. Визначення особливостей політико-правової, економічної та соціокультурної сфер інформаційного суспільства в Україні.

Особливості інформаційного суспільства як етапу еволюції соціального устрою на основі довгострокових тенденцій збільшення ролі інформації та знань. Проблеми освітнього процесу професійної підготовки фахівців на етапі становлення суспільної реальності.

Особливості концепції інформаційного суспільства як різновиду теорії постіндустріального суспільства. Характерні ознаки інформаційного суспільства, історичні етапи його розвитку та формування. Місце та значення культури та людини у новому суспільстві.

Інформаційне забезпечення визначення соціального ефекту в контексті професійної діяльності працівників корекційних закладів освіти з позиції формування різниці між соціальними результатами та соціальними витратами. Аналіз поділу результатів і витрат.

Вплив нових технічних засобів обробки, зберігання та передачі інформації на технології формування громадської думки. Збільшення форм діалогічного спілкування зі споживачем. Проблема формування "власного" бачення з запропонованого розмаїття картин світу.

Положення про особливу роль інформаційних впливів в нових геополітичних умовах. Аналіз сучасного інформаційного простору України. Проблеми його правового забезпечення в міжнародній системі. Пріоритетні напрями розвитку національної інформаційної політики.

Проблеми професійної орієнтації молоді в умовах відсутності чітко окреслених ціннісних орієнтирів національного відродження України. Роль держави як ідеологічного орієнтира в питаннях сприяння працевлаштуванню, підготовці і підвищенню кваліфікації молоді.

Деякі аспекти місця й ролі інформаційних аспектів безпеки у соціумі. Аналіз проблеми економічної, національної та соціальної безпеки при впровадженні інформаційних і телекомунікаційних технологій у глобальних масштабах і оснащенні ними державних структур.

Основні комунікативні вимоги щодо інформаційних знаків. Найбільш розповсюджені форми підтвердження фірмової товарної приналежності на продукції. Специфіка використання штрихового коду для автоматизованої ідентифікації та обліку інформації про товар.

Основні цільові орієнтаціями проектування у сфері культури. Завдання соціокультурного проектування на основі інформаційних технологій. Використання можливостей інформаційних технологій у культурній політиці України. Популяризація культурних надбань.

Визначено напрями інформатизації суспільства через стрімкий розвиток та розповсюдження нових інформаційних та телекомунікаційних технологій. Вплив інформаційних технологій на розвиток соціальних мереж. Визначено вектор подальшого руху усього соціуму.

Проаналізовано комунікації українських волонтерських ініціатив у вигляді інформаційно-аналітичних проєктів на прикладі проєкту "Поплава". Застосування волонтерськими організаціями прийомів і засобів бренд-комунікацій. Трендові комунікаційні технології.

Комунікації українських волонтерських ініціатив у вигляді інформаційно-аналітичних проєктів. Різниця у функціонуванні волонтерських рухів у період 2014-2021 років і з 2022 р. Застосування волонтерськими організаціями прийомів і засобів бренд-комунікацій.

Підвищення ролі інформації і знань, удосконалення засобів комунікації, розвиток мережевих структур. Якісні зміни у всіх видах діяльності на всіх рівнях життєдіяльності суспільства. Неможливість існування суспільства без комунікації та обміну інформацією.

Дослідження інформаційно-комунікативного впливу на людську свідомість, який здійснюють терористичні організації для висвітлення подій та досягнення поставлених цілей. Визначення моделей та методів комунікативного впливу, які використовують терористи.

Особливості філософської та теоретико-соціологічної рефлексії як об’єкту комунікації. Політика як компонент громадської структури інформаційно-комунікативного простору. Основи інформаційних новацій, які впливають на формування рис сучасного суспільства.

Результати дослідження впливу інтернет-середовища на такі характеристики громадянської компетентності як: відповідальність за країну, усвідомлення можливості впливу на суспільно-політичні процеси, бажання брати участь у суспільно-політичному житті.