Інституціоналізація як процес визначення і закріплення соціальних норм, правил, статусів і ролей, приведення їх в систему, здатну діяти у напрямі задоволення деякої суспільної потреби. Особливості формування віртосоціальних відносин у системі Інтернет.

Сутність міської соціалізації за умов сучасної України. Риси ментальності мешканців міста та соціокультурні особливості городян м. Запоріжжя. Умови розвитку соціального партнерства в регіоні як інструмента інституціоналізації соціальних відносин.

Політика як боротьба за владу в державі, її утримання та збільшення. Загальна характеристика проблем побудови теорії соціальної політики. Розгляд головних особливостей запобігання зловживанню алкоголем у Польщі та в Україні. Аналіз засад соціотехніки.

Взаємозв'язок між соціальною політикою та соціологією. Зародження нової галузевої теорії - соціології соціальної політики. Відмінності в сучасній соціотехнічній практиці в Україні та Польщі. Основні принципи соціотехніки в розумінні А. Подгурецького.

Аналіз способів визначення передумов формування молодіжного руху як суб’єкта соціальних перетворень, розгляд проблем. Загальна характеристика основних етапів формування та розвитку інституціоналізації молодіжного руху в умовах перехідного суспільства.

Обґрунтування положень концептуального ґатунку, авторської концепції процесу інституціональної модернізації культурно-дозвіллєвої сфери. Специфіка функцій дозвілля як соціального інституту, що відображає сутність модернізаційних змін суспільства.

Визначено наявні в Україні механізми та соціальні інститути, метою функціонування яких є забезпечення морально-етичних норм та принципів у зонах ведення бойових дій. Обґрунтовано роль принципу гуманізму, який має стати домінуючим у зоні бойових дій.

Соціологічне дослідження зовнішньої міграційної активності молоді сільських територій Карпатського регіону України. Проблеми міграції молоді, її вплив на розвиток сільських територій. Інтегральні індекси "виштовхування" населення Львівської області.

Інструменти соціальної політики як засоби впливу та контактування з суспільством, їх класифікація по Л. Пала. Інструменти, що використовують фінансові ресурси, центральність, владні повноваження, організацію. Перспективи вдосконалення політики зайнятості.

Основні біографічні дані про життя та напрямки діяльності відомого соціолога П. Сорокіна. Дослідження даним науковцем суспільства, його структури, закономірностей формування та функціонування. Розробка інтегральної концепції, її зміст і значення.

Дослідження соціальних проблем біженців, з якими вони стикаються у нових умовах перебування. Діяльність громадських об'єднань, які надають соціальну допомогу біженцям та шукачам притулку в Україні, що спрямовані на їх інтеграцію в українське суспільство.

Сім'я як природна основа суспільства. Загальні сучасні проблеми організації сімейного дозвілля. Дослідження трансформації та інтеграції родинно-виховних і шлюбно-сімейних відносин. Роль сімейних традицій у виробленні культури і духовного життя людини.

Еліта як вкрай необхідна складова соціальної структури будь-якого соціуму. Розвиток і розповсюдження теоретичних знань та ідей, створення духовних цінностей у суспільстві - основні фактори, що характеризують успішну діяльність інтелектуальної еліти.

Розгляд причин та наслідків еміграції найбільш освічених та кваліфікованих фахівців. Розкриття актуальності цієї соціальної проблеми для України. Аналіз структури інтелектуальних мігрантів. Пропозиція заходів щодо покращення міграційної політики в країні.

Посилення уваги до людського потенціалу - інтелектуального капіталу. Визначення його впливу, зокрема інтелектуальної складової, на розвиток держави в умовах глобалізації. Окреслення проблем, з якими стикається Україна при впровадженні інноваційної моделі.

Зміст, головні функції та компоненти інтелектуального потенціалу громади. Розмежування його інтерпретації з поняттям "соціальний інтелект". Шляхи кількісного оцінювання інтелектуального ресурсу суспільства та забезпечення його спроможності в регіонах.

Утвердження української державності та нові підходи до процесів формування політичної зрілості молоді. Політична соціалізація та її протікання в умовах соціально-політичної нестабільності. Активність політичної поведінки та суспільних інтересів молоді.

Дослідження рівня мотивації до участі у політичному житті країни у студентів з потенціалом до політичного лідерства. Особливості прагнення та можливості виявлення і реалізації лідерського потенціалу молодого покоління у сфері політики нашої країни.

Соціолого-правове обґрунтування тези, про те що в структурі політичної свідомості відбувається поєднання та інтеріоризація політико-правових цінностей на підґрунті взаємозалежності політики і права. Їх зміст і органічний зв’язок з політичною культурою.

Інтеріоризація як процес включення соціальних норм і цінностей до внутрішнього світу людини, тобто заміни зовнішніх санкцій самоконтролем. Аналіз особливостей взаємозалежності процесів соціалізації, соціальної адаптації та інтеріоризації особистості.

Розгляд концептуальних засад дослідження інтеркультурної комунікації та її значення в сучасному світі. Аналіз існуючих наукових поглядів на культуру та комунікацію як феномени соціалізації особистості. Особливості сприйняття основних процесів мислення.

Роль феномену інтеркультурного міста як інноваційного чинника у формуванні міжкультурної інтеграції й управлінні розмаїттям як ресурсом та перевагою для громади за умови компетентного керівництва. Аналіз оцінки та переваги міжкультурної стратегії міста.

Передача інформації між людьми за допомогою мови, жестів, а також зображень та інших символьних форм, що зафіксовані на матеріальних носіях. Політична комунікація як створення, відправлення та опрацювання повідомлень, котрі суттєво впливають на політику.

Особливості поширення інформаційно-комунікаційних технологій в сучасному інтернет-просторі. Особливості реалізації інтернет-активності користувачів в кризових умовах соціально-політичної напруженості та за умов проведення антитерористичноі операції.

Оцінка шкідливого впливу мережевих ресурсів на різні вікові групи. Переваги використання кіберпростору у навчанні та розвитку дітей. Зниження перевантаження інформацією та захоплення комп'ютерними іграми. Пошук шляхів подолання інтернет-залежності.

Дослідження особливостей функціонування Інтернет-комунікацій в інформаційну епоху. Вивчення особливостей функціонування нових форм Інтернет-комунікацій та їхнього впливу на розвиток суспільства. Місце комунікації у різних сферах життя суспільства.

Роль Інтернет-мовлення в трансформації традиційних форм виробництва та поширення інформаційного продукту. Розробка теоретико-практичної концепції створення телерадіомовлення України в мережі Інтернет. Основи розвитку міжнародних медіакомунікацій.

Аналіз специфіки інтернет-практики як новітньої форми здійснення віртуальної інтерсуб’єктивності у контексті сучасної інформаційної культури. Висвітлення інтернет-практики як форми соціальної взаємодії, збереження та трансляції соціального досвіду.

Порівняння підходів до дослідження сучасної стадії розвитку світової цивілізації в концепціях глобалізації та світ-системному аналізі. Дослідження глобалізації сучасного періоду суспільного розвитку як якісно нової глобальної стадії в історії людства.

Два вектори, які пояснюють зміни в оцінюванні медіапотоку в умовах інфодемії. конспірологічні переконання щодо COVID-19 впливають на різні поведінкові реакції, пов’язані з пандемією. Загальні особливості, виявлені за змінною "сфера зайнятості".