Глобалізація світового новинного дискурсу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Інститут журналістики

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук із соціальних комунікацій

Глобалізація світового новинного дискурсу (на прикладі англомовних інтернет-медіа США, Великобританії, Індії та Австралії)

Спеціальність 27.00.01 - теорія та історія соціальних комунікацій

СІРІНЬОК-ДОЛГАРЬОВА Катерина Григорівна

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано на кафедрі реклами та зв'язків з громадськістю Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор

ІВАНОВ Валерій Феліксович,

Інститут журналістики

Київського національного університету імені Тараса Шевченка,

завідувач кафедри реклами та зв'язків з громадськістю

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

ВАСИЛЕНКО Микита Кімович,

Інститут журналістики

Київського національного університету імені Тараса Шевченка,

професор кафедри періодичної преси

кандидат політичних наук, доцент

ДЖИГА Тетяна Василівна,

Національний інститут стратегічних досліджень при Президентові України,

доцент кафедри інформаційної політики,

головний консультант сектору реформування політичної системи відділу політичних стратегій

Захист відбудеться «04» жовтня 2011 року о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.34 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, м. Київ, вул. Мельникова, 36/1.

З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці імені М. О. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

новинний інформація медіаіндустрія конвергентність

Новина як ключовий складник інформаційної журналістики, усієї соціально-комунікативної системи світу є структуротворчим елементом світогляду сучасної особистості. Кількість і якість новинної продукції, що визначаються професіоналізмом учасників комунікативного процесу, формують інформаційну компетентність людини, яка впливає на щоденний процес прийняття рішень. Медіаглобалізація породила багаторівневий комплекс проблем, які пов'язані з розвитком інформаційно-комунікаційних технологій та конвергентною трансформацією традиційної журналістики. У цьому контексті особливого значення набуває вивчення глобального новинного дискурсу, факторів формування і функціонування глобальних новин.

Актуальність дослідження зумовлена декількома чинниками.

По-перше, невпинний розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема так званих нових медіа (тобто засобів масової комунікації, базою функціонування яких є інтернет-мережа та інші цифрові технології), обумовив необхідність їх вивчення, потребу дослідження атрибутів традиційної і новітньої (громадянської) журналістики в процесі створення, поширення і споживання глобального інформаційного контенту. По-друге, стрімка інформатизація суспільства спричинила поширення новин як одного з основних медіапродуктів, тому виникла потреба детального комплексного аналізу світового новинного дискурсу, реалізованого, насамперед, у медіа англомовних країн-лідерів різних континентів і регіонів, і до якого перманентно долучається Україна. По-третє, глобалізація соціокомунікативного простору вимагає постійного вивчення її тенденцій, їх упливу на транснаціональні мас-медійні організації, контентну складову новинних медіа, преференції та особливості он-лайн-аудиторії, які теоретично та емпірично досліджені в дисертації.

Актуальність роботи полягає також у необхідності здійснення системного дослідження тенденцій функціонування сучасного глобального новинного дискурсу через поєднання теоретико-методологічного обґрунтування впливу медіаглобалізації на новітні канали комунікації з використанням соціологічних методів у вивченні контенту й аудиторії веб-новин.

Ступінь наукового опрацювання проблеми, винесеної на захист. Глобалізація новинного дискурсу як окрема наукова проблема не розглядалася українськими теоретиками соціальних комунікацій, проте, окремі аспекти досліджуваного питання стали предметом зацікавлення широкого кола вчених.

У рамках наукових студій із теорії інформації та комунікації дослідженням новин та новинного дискурсу займались численні закордонні й вітчизняні науковці. Теорії масової комунікації, інформації і новин розглядалися у працях медіадослідників В. Шрамма, Т. Петерсона, Ф. Сіберта, В. Шульца, К. Шеннона, Д. Брайант і С. Томпсон, А. Москаленка, В. Іванова, Г. Почепцова, В. Різуна, В. Владимирова, С. Квіта, З. Партико. Наукові розвідки щодо теоретичного і практичного осмислення новинної журналістики здійснені З. Вайшенбергом, Д. МакКвейлом, П. Шумейкер і Е. Мейфілд, Е. Бойдом, Д. Рендолом, Є. Прохоровим, В. Здоровегою, А. Чічановським, В. Демченком, М. Василенком, О. Гояном, Ю. Фінклером. Новини як окремий вид дискурсу, зокрема їх соціологічні та соціокомунікативні аспекти стали предметом вивчення Т. ван Дейка, Г. Бакулева, О. Каптєрєва, О. Зернецької, К. Серажим, Н. Костенко, О. Піронкової.

Наукові дослідження інтернет-медіа, їх структурно-функціональних характеристик, особливостей взаємодії традиційної та громадянської журналістики були викладені Дж. Голом, Р. Крейґом, Р. Редіком, Дж. Ніп, С. Оутінгом, Д. Домінго, О. Соколовим, І. Фомічовою і М. Лукіною, О. Шереметом, О. Калмиковим і Л. Кохановою, Б. Потятинником, О. Мелещенком, І. Артамоновою, М. Чабаненко, С. Коноплицьким.

Теорії інформаційних суспільств і тенденції мас-медійної глобалізації розглядаються в теоретичних працях західних учених Н. Лумана, М. Кастельса, М. МакЛюена, Е. Тофлера, Ф. Уебстера, Р. Айріса, Д. Белла, З. Бжезинського, Дж. Гелбрейта, У. Дайзарда, П. Дракера, Т. Стоуньєра, Дж. Лалла, В. Колі-Хандекар, Т. Двайєра; російських і білоруських медіадослідників Я. Засурського, О. Вартанової, О. Орлової, М. Павлікової, Л. Землянової, І. Толстік, І. Шибут; українських учених В. Бебика, О. Холода, О. Гриценко, Т. Петріва, Т. Лильо, О. Ваганової, О. Гресько, І. Пиголенка та ін.

Проте, поняття глобальних новин, їх ключові характеристики й особливості створення і функціонування як окремого виду дискурсу залишаються недостатньо дослідженими.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації пов'язана з комплексною науковою темою Інституту журналістики НДР №06БФ045-01 «Дослідження у галузі українського журналістикознавства: методологія, термінологія і стандарти», що виконувалася в рамках комплексної програми «Наукові проблеми сталого державного розвитку України».

Відповідно до зазначених напрямків дослідження були сформульовані мета й завдання кандидатської дисертації.

Мета роботи: визначення сучасних тенденцій функціонування глобального новинного дискурсу на прикладі світових англомовних інтернет-медіа.

Метою дослідження було зумовлено виконання таких завдань:

розкрити поняття «інформація», «новини», «новинний дискурс» у контексті світових і українських журналістикознавчих концепцій і теорій;

визначити вплив інтернету як глобального соціокомунікативного середовища на особливості подачі новинної інформації в інтернет-медіа;

з'ясувати, які тенденції медіаглобалізації домінують у світових новинних мас-медійних організаціях в умовах сучасного інформаційно-комунікаційного суспільства;

визначити вплив процесів комерціалізації й концентрації, інтеграції та глокалізації на сучасну медіаіндустрію;

розкрити поняття конвергентності новітніх медіа через детальний розгляд диджиталізації і мобілізації веб-новин, способів залучення інструментарію громадянської журналістики до створення новинного контенту;

визначити ступінь новинної різноманітності та вестернізованості, позитивної/негативної семантики новин, критерії їх відбору, здійснивши контент-аналіз новинних повідомлень світових англомовних он-лайн-медіа;

охарактеризувати преференційну модель аудиторії щодо глобальних новин, дослідивши смаки користувачів англомовних мережевих новинних медіа шляхом організації інтернет-опитування;

сформулювати поняття «глобальні новини»;

визначити ключові атрибути глобального новинного дискурсу шляхом здійснення порівняльного аналізу висновків контент-аналізу глобальних новин і результатів опитування он-лайн-аудиторії.

Об'єкт дослідження: новинний дискурс англомовних інтернет-медіа США, Великобританії, Індії та Австралії початку ХХІ ст. (2008-2010 рр.).

Предмет дослідження: тенденції функціонування світового новинного дискурсу в умовах розвитку медіаглобалізаційних процесів.

Методи дослідження. Виконання поставлених завдань вимагало поєднання загальнонаукових і конкретнонаукових методів - теоретичних та емпіричних. При опрацюванні теоретичних джерел дослідження були застосовані такі методи, як порівняльно-історичний, методи аналізу та синтезу, метод класифікації документів. При дослідженні емпіричної бази роботи використовувався контент-аналіз, статистичний аналіз, анкетне опитування, методи неформалізованого спостереження, систематизації та узагальнення.

Джерельна база та хронологічні рамки дослідження: вісім інтернет-медіа

Великобританії («BBC News», «Times Оnline»), США («The New York Times», «CNN International»), Індії («Doordarshan», «The Times of India») та Австралії («The Australian», «ABC News») в період з 2008 по 2010 роки.

Обрання інтернет-медіа перелічених країн для проведення дослідження обумовлене намаганням репрезентувати континенти світу через країни, які: а) послуговуються англійською мовою як державною, б) лідирують у своєму регіоні за географічними (територія країни, кількість населення), економічними і геополітичними (розмір ВВП, участь у міжнародних організаціях тощо) показниками, в) мають високий рівень комп'ютеризації населення, розгалужену телекомунікаційну мережу, включаючи он-лайн-медіа.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що в роботі:

систематизовано дані про глобальний новинний дискурс, сучасні тенденції його розвитку і функціонування на прикладі англомовних інтернет-медіа;

прослідковано вплив медіаглобалізаційних процесів комерціалізації та концентрації новинних організацій, інтеграції та глокалізації, медіаконвергенції на глобальний новинний контент;

уперше формалізовано преференційну новинну модель он-лайн-аудиторії соціальних мереж і новинних інтернет-ресурсів, проведено її порівняльний аналіз із реальною моделлю світового новинного дискурсу;

досліджено специфіку використання інструментів громадянських медіа під час створення інтернет-новин, вказано на ризики й особливості поєднання традиційної та партиципарної журналістики;

виведено поняття «глобальні новини» та створено концепцію глобального новинного дискурсу, що узагальнює і розвиває поняття новин і новинного дискурсу як такого.

Теоретичне значення дослідження полягає в науковому осмисленні явища «новинний дискурс» як складника глобального інформаційно-комунікативного простору, що дозволило проаналізувати взаємозв'язок понять «новини» і «медіаглобалізація», запропонувати тлумачення різних їх аспектів і проявів у контентній складовій мережевих засобів масової комунікації.

Практичне значення результатів роботи полягає в можливості їх широкого застосування в різноманітних галузях: соціальній комунікації, соціології, філософії та ін. Матеріали та висновки дисертації можуть бути використані під час складання лекційних курсів із міжнародної журналістики, вивчення кібер-медіа в рамках дисциплін «Написання новин», «Інтернет-журналістика». Результати дослідження смаків аудиторії та контенту веб-новин можуть використовуватися при вдосконаленні професійних журналістських стандартів. Розвідка ґрунтується на значному фактологічному матеріалові, а тому може зацікавити широке коло фахівців.

Особистий внесок здобувача. Дисертація, автореферат, опубліковані статті, в яких викладено основні положення наукової роботи, виконані здобувачем самостійно, без співавторства.

Апробація результатів дисертаційної роботи відбувалась під час виголошення і обговорення доповідей на десяти конференціях: Науково-практичній конференції «Запоріжжя - минуле і сьогодення. Перспективи і пріоритети розвитку» (м. Запоріжжя, 15.01.2009 р.); Університетській науково-практичній конференції студентів і молодих учених «Молода наука» (м. Запоріжжя, 8-10.04.2009 р.); Міжнародній науковій конференції «Журналістика 2009: освітні та наукові проблеми у галузі соціальних комунікацій» (м. Київ, 9-10.04.2009 р.); Міжнародних наукових читаннях «ЗМІ і масові комунікації 2009. Контент, канали і аудиторії у новому тисячолітті: взаємодії і взаємозв'язки» (Російська Федерація, м. Москва, 8-9.10.2009 р.); 11-тій Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 65-річчю факультету журналістики БДУ «Журналістика - 2009: стан, проблеми і перспективи» (Республіка Білорусь, м. Мінськ, 3-4.12.2009 р.); Міжнародній науковій конференції «Журналістика 2010: методологія досліджень у галузі соціальних комунікацій» (м. Київ, 25.03.2010 р.); Університетській науково-практичній конференції студентів і молодих учених «Молода наука-2010» (м. Запоріжжя, 7-9.04.2010 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Соціальні комунікації сучасного світу» (м. Запоріжжя, 22-24.04.2010 р.); Міжнародній  науково-практичній конференції «Світові стандарти сучасної журналістики» (м. Черкаси, 20-21.05.2010 р.); ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Масова комунікація: історія, сьогодення, перспективи» (м. Луцьк, 27-29.05.2010 р.).

Публікації. Основні положення та результати роботи викладено в 12 публікаціях, з яких 6 статей надруковано у фахових наукових виданнях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що містять сім підрозділів, висновків, списку використаних джерел, чотирьох додатків. Обсяг дисертації - 259 сторінок, із них основного тексту - 181 сторінка. Список використаних джерел містить 259 найменувань (із них 86 іноземними мовами), викладених на 26 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, об'єкт і предмет дослідження, визначено ступінь наукового опрацювання проблеми, сформульовано основну мету та завдання, розкрито наукову новизну, теоретичну й практичну цінність дисертації, показано зв'язок праці з науковими програмами, описано методи дослідження, подано відомості про апробацію положень і структуру дисертації.

Перший розділ - «Теоретико-методологічні аспекти вивчення новинного дискурсу» складається з трьох підрозділів і присвячений теоретико-методологічним засадам вивчення новин як особливого виду інформації. У цьому розділі обґрунтовано необхідність вивчення новин, які є основним контентним наповненням інтернет-медіа та особливим видом дискурсу.

У підрозділі 1.1 «Поняття «новини»: концепції, основні ознаки та стандарти» розглянуто підходи до трактування явищ «новини», «інформація». Незважаючи на різноманітність поглядів учених на поняття інформації, загальновідомими є два визначення цього терміну: по-перше, сукупність відомостей, даних (числових, символічних, знакових, образних і т. д.), і, по-друге, сукупність знань, які є результатом процесу пізнання. Новинна інформація є окремим підвидом масової, соціальної інформації. Згідно структуралістсько-семіотичної концепції, новини - мовні одиниці масово-комунікаційного процесу, різновиди текстів, знаків, кодів. Соціологічна концепція трактує це поняття як елемент соціокультурних процесів, пов'язаних з об'єктивно-історичним розвитком суспільства. Принципи свободи, різноманітності, об'єктивності, фактичності, точності, повноти, збалансованості і нейтральності становлять набір професійних стандартів подання новинної інформації, хоч і є неоднозначними поняттями, адже новини - не просто фактична інформація, а перш за все репрезентація цінностей суспільства.

У підрозділі 1.2 «Інтернет як глобальне середовище новинної журналістики» доведено, що інтернет-новини сьогодні є одним із основних чинників привабливості мережі для користувачів. Світовою тенденцією є збільшення кількості інтернет-медіа на противагу їх немережевим аналогам. Можливості швидкого зворотного зв'язку зі споживачем роблять нові комунікації більш демократичними й оперативними. Деякі дослідники (наприклад, Ю. Вільке) вважають, що інтернет не відноситься до мас-медіа, називаючи його простором розвитку різних видів комунікації; інші вчені (наприклад, О. Шеремет) говорять про інтернет як про засіб масової інформації. Проте, більшість дослідників, таких як О. Соколов, І. Фомічова, М. Лукіна, В. Іванов, І. Артамонова погоджуються з обома позиціями, визначаючи мережу як глобальний комунікативний простір і новий тип медіа. Вчені подають

різноманітні класифікаційні схеми його підтипів, визначають, що особливістю роботи інтернет-журналіста є його особлива грамотність, універсальність, більша оперативність і відповідальності під час роботи з новиною. Мультимедійні можливості презентації інформації у поєднанні з миттєвістю її передачі стали основними факторами популярності веб-новин.

У підрозділі 1.3 «Новинний дискурс як один із різновидів дискурсу та явище соціокомунікативного середовища» міститься розгляд наукових праць, у яких здійснено аналіз понять «дискурс», «медіація», структурної організації новинного дискурсу, процесів гейткіпінгу новин у дискурсі.

З'явившись і сформувавшись у поняттєвому апараті гуманітарних дисциплін, дискурс став об'єктом дослідження соціальної комунікації, де розглядається як складний феномен, що має багаторівневу структуру, реалізовану у лінгвістичних і екстралінгвістичних складових, характеризується залученням соціальних і когнітивних процесів під час взаємодії його репродуцентів і реципієнтів. Новини як різновид дискурсу є знаннями, що сприймаються у соціокультурному і соціокомунікативному контекстах, а отже, втілюють ціннісні орієнтації комунікаторів. На новинний дискурс суттєвий уплив мають процеси медіації - інтерпретації інформації відповідно до преференційних моделей гейткіперів, тобто тих, хто включений у процес збору, виробництва і розповсюдження новин. Організаційні, соціальні, комунікативні фактори впливають на вибір критеріїв відбору новинних повідомлень у дискурсі, який моделює події дійсності - тобто не описує світ, а формує його, конструює та інтерпретує реальність, маніпулює нею через структури і змісти самих новин.

У другому розділі дисертації - «Тенденції функціонування новинних мас-медіа у процесі глобалізації соціальних комунікацій» звернено увагу на домінуючі тенденції функціонування медіановин у глобальному соціокомунікативному просторі, їх уплив на новинний дискурс.

У підрозділі 2.1 «Трансформація інформаційно-комунікаційного ринку в умовах медіаглобалізаційних процесів», який складається з трьох параграфів, розглянуто те, як у сучасному інформаційно-комунікаційному суспільстві трансформується система світових мас-медіа під впливом глобалізації.

У параграфі 2.1.1 «Визначення сучасного суспільства та місце медіа у ньому» класифіковано погляди вчених на перманентні суспільні зміни в світі. Поняття «інформаційне суспільство» з'явилося у другій половині 1960-х років. Нарівні з ним використовуються терміни «технотронне суспільство», «мережеве суспільство», «суспільство знання», «постіндустріальне суспільство», «пізній модернізм», «глобальне громадянське суспільство», «глобальне інформаційне суспільство», «інформаційно-комунікаційне суспільство знань». Усі ці поняття об'єднані визнанням інформації знань як рушійної сили нового суспільства, ідеєю багатоманітності національно-культурної специфіки сучасних суспільств, що не суперечить об'єднуючим процесам глобалізації, які закономірно посилюються у сучасному суспільному житті світу і його високотехнологічній медіасфері. Враховуючи множинність характеристик сучасного стану людства і способів

його комунікації, не викликає сумнівів те, що інформаційне суспільство безпосередньо пов'язане з глобалізацією, яка породила кризу традиційної журналістики, спричинила появу нових видів медіа, посилила фрагментацію масової комунікації і зростання ролі індивідуалізованої комунікації, опосередкованої засобами інтернету і мобільного зв'язку.

Параграф 2.1.2 «Комерціалізація і концентрація новинних мас-медіа» містить детальний аналіз ситуації на сучасному американському, британському, австралійському та індійському інформаційно-комунікаційних ринках, у розвитку яких вирішальну роль відіграє бізнес медіамагнатів.

Австралія є однією з країн із найвищим рівнем концентрації власності на медіа, що представлені такими холдингами, як «Ньюз Корпорейшн», «Холдинг Джона Фейєрфакса», «Вест Остраліан Ньюзпейперз», «Харріз Груп» та ін. Тенденціями австралійського ринку є зростання впливу он-лайн-новин, постійна концентрація, консолідація і медіаконвергенція, продовження лібералізації/дерегуляції у медійній галузі. Питання промоції різноманітності думок, служіння громадському благу, ролі незалежних медіа залишаються актуальними в австралійському суспільстві.

Британська система медіа має давні традиції медіаконцентрації, що виявилися ще до початку Першої світової війни у сімейній («фамільній») формі володіння пресовими групами. Нині медіахолдинги Великобританії представлені корпораціями «Дейлі Мейл», «Дженерал Траст», «Гранада Груп» «Гардіан Медіа Груп», «Телеграф Груп», на телевізійному ринку лідирує «Бі-бі-сі». Специфіка сучасного британського інфоринку обумовлена перш за все традиційно чітким суворим законодавчим підходом. Конвергенція якісної і масової преси та її динамічна конкуренція з телебаченням, радіо, інтернетом стимулює розвиток журналістики та вироблення конкурентоздатного мультимедійного контенту на британських сайтах.

Американська модель розвитку медіагалузі історично близька до британської, проте, має низку особливостей. Мінімальні законодавчі втручання спричинили появу більшості медіаімперій планети саме у США. Нинішні тенденції такі: 1) основою медіабізнесу є диверсифіковані медіахолдинги, що спеціалізуються на виробленні інформаційно-комунікаційних товарів і послуг; 2) продовжуються процеси консолідації, 3) інвестиції у створення і придбання он-лайнових компаній посіли чільне місце серед пріоритетів медіагігантів.

Індійська система мас-медіа залишається найтрадиційнішою, хоча переживає суттєві трансформації, пов'язані з глобалізацією. На відміну від американських і європейських компаній більшість індійських новинних організацій донедавна залишалися у сфері малого бізнесу, за винятком таких гігантів як «Беннетт і Коліман» або «Лівінг Індія Груп». Причиною цього були особливості економічного розвитку країни (високий рівень неписьменності та бідності) і фрагментарність медіаринку Індії, зумовлена неоднорідністю самого суспільства (розмаїття мов, етнічних і релігійних культур тощо). Проте, в 2003 році уряд законодавчо дозволив іноземні інституціональні інвестиції у індійський медіасектор, який починаючи з 2005 року суттєво демократизувався.

У параграфі 2.1.3 «Інтеграція та глокалізація: взаємозалежність» зауважено, що інтернет-медіа, виконуючи інтегруючі та уніфікуючі функції, є продуктом глобалізованого світу і, разом з тим, - простором для вираження й існування локальних культур. Геополітичний переділ світу, глобалізація економіки, переоцінка ідеологічних і моральних цінностей, розвиток інформаційно-комунікаційних технологій - все це в сукупності створило сучасну систему міжнародних новин. Нині глобальний продукт пристосовується до локальних ринків, аби мати якнайбільший попит в окремих державах і регіонах. Глокалізація одночасно просуває локальні медіапродукти на глобальному ринку (передусім за допомогою мережі) і адаптує глобальні продукти на місцевих інформаційних ринках.

У підрозділі 2.2 «Конвергентність новітніх медіа: диджиталізація, мобілізація, громадянська журналістика», що складається з трьох параграфів, проаналізовано вплив медіаконвергенції на процеси створення новин.

У параграфі 2.2.1 «Цифрова конвергентність медіа» визначено, що явище медіаконвергенції має декілька різновидів: по-перше, контентна конвергенція (взаємопроникнення жанрів, форматів, стилів мас-медіа), по-друге, цифрова конвергенція або диджиталізація (поєднання різноманітних технічних можливостей цифрових медіа), на яку звернено особливу увагу. Відзначено, що процес взаємопроникнення і злиття обчислювальної техніки і систем передачі даних відбувається на основі первинного оцифрування інформації (текстової, графічної, аудіовізуальної). Так, виникли інтернет-радіо та телебачення, PDF-газети та інші новітні види медіа. Це дає можливість розширення аудиторії, стимуляції її інтересу, провокування на відповідну реакцію. При цьому інтерактивність (поряд із оперативністю та періодичністю подачі інформації) стають базовими характеристиками мас-медіа.

У параграфі 2.2.2 «Мобільні новини як наслідок демасифікації інтернет-медіа» досліджено демасифікаційний ефект інтернету в контексті використання мобільного зв'язку як якісно нового каналу створення і поширення новин. Мобільні і портативні пристрої та технології вже сформували самостійний сегмент у інформаційно-комунікаційній індустрії, мобільна телефонія сьогодні характеризується як вид мас-медіа. Стільниковий телефон використовується як індивідуальний засіб спілкування. Це явище стало частиною загальної тенденції до індивідуалізації та диджиталізації мас-медіа. Спектр можливостей, які надає мобільний зв'язок, дуже широкий і дозволяє редакціям, використовуючи SMS-сервіс, підтримувати різні формати спілкування - ігровий (конкурси, вікторини, ігри), сервісний (закачування мобільного контенту, WAP-версії видань, використання мобільних гідів і мап), соціологічний (опитування, голосування), мас-медійний (надсилання останніх новин, сигнальних SMS-повідомлень щодо надходження «гарячих новин», можливість отримання новин у формі ілюстрацій-гіперпосилань) і т. д. Конвергенція дозволяє поєднати можливості медіа і мобільного зв'язку, і, крім створення концепції так званого універсального журналізму, спричинила народження нового виду новин - мобільних новин.

У параграфі 2.2.3 «Новинні інтернет-медіа і громадянська журналістика» прослідковано шляхи використання інструментарію громадянської журналістики у процесі створення і розповсюдження он-лайн-новин. Громадянська журналістика є медіасередовищем, у якому кожен користувач через мережу інтернет може передавати різноманітні відомості іншим користувачам. Споживач новітніх медіа є незалежним комунікатором, чим нівелює монополію традиційних медіа. Партиципарність як домінуюча ознака громадянської журналістики так чи інакше простежується у кожному з сучасних інтернет-медіа. Основними завданнями використання інструментарію громадянської журналістики новинними он-лайн-ресурсами є: 1) оформлення постійного зв'язку з реальною і потенційною веб-аудиторією; 2) підвищення рівня освіченості/поінформованості аудиторії; 3) допомога суспільству знайти шляхи вирішення проблем, розгортання громадської дискусії. Завдяки новітнім інформаційно-комунікаційним засобам, що дозволяють публікувати дані в мережі, відбувається об'єднання зусиль аматорів і професіоналів у процесі створення новин, традиційна журналістика трансформується у партнерську.

У третьому розділі - «Функціонування глобальних новин у світових англомовних інтернет-медіа» за допомогою соціологічних методів вивчено і проаналізовано контент англомовних он-лайн-новин і смаки активної інтернет-аудиторії щодо їх атрибутів, сформульовано поняття «глобальні новини» та ключові ознаки глобального новинного дискурсу.

У підрозділі 3.1 «Глобальний новинний дискурс: виміри емпіричного дослідження» обґрунтовано поєднання контент-аналізу і он-лайн-опитування в межах дисертації, адже це є оптимальним способом отримання емпіричних даних, необхідних для вивчення світового новинного дискурсу і впливу на нього новітніх глобалізаційних тенденцій. Об'єктом контент-аналітичного дослідження стали англомовні новини за період із січня по березень 2010 року восьми інтернет-медіа, що становлять джерельну базу дисертації. Новини проаналізовані на предмет: позитивної/негативної семантики, критеріїв їх відбору (критеріїв гейткіпінгу), вестернізації та новинної різноманітності (географічної й геополітичної, тематичної, гендерної, расово-національної й авторської). Критеріями відбору інтернет-медіа були: 1) новинна, загальна суспільно-політична направленість медіа; 2) популярність сайту у країні та за її межами; 3) впливовість медіа, його традиції та досвід роботи в он-лайні. Для аналізу шляхом випадкової вибірки було обрано новинні повідомлення кожного третього тижня січня, лютого і березня 2010 р. Аналізувалися 1680 матеріалів рубрик на кшталт «Останні новини», адже вони розраховані на привернення уваги найбільшої кількості читачів, не є тематично сегментованими, найкраще відображають редакційну позицію щодо принципів відбору інформації.

Об'єктом інтернет-опитування стала активна аудиторія найрейтинговішої соціальної мережі світу Facebook: зареєстровані члени спеціалізованих груп і фан-сторінок новинних інтернет-медіа. Оскільки всі користувачі зазначених сторінок є споживачами он-лайн-новин, а мета анкетування - визначення загальних смаків аудиторії, була обрана випадкова вибірка. Лист із гіперпосиланням на анкету-питальник надсилався кожному п'ятому відвідувачу, що в день опитування знаходився на сайті. Всього було надіслано 400 звернень. У період із 21 вересня по 20 жовтня 2010 року в дослідженні взяли участь 217 респондентів. На підставі проведеного дослідження окреслено демографічні характеристики типових активних споживачів англомовних веб-новин, якими здебільшого є жінки переважно з вищою освітою віком до 35 років європеоїдної чи монголоїдної раси.

У підрозділі 3.2 «Відбиття медіаглобалізаційних тенденцій в англомовному новинному дискурсі» відображені й проаналізовані результати емпіричних досліджень дисертанта. Порівняльна інтерпретація даних контент-аналізу й інтернет-опитування дає можливість визначити позиції професіоналів і веб-користувачів щодо глобального новинного дискурсу: 1) у ньому представлена здебільшого негативна інформація, а первісно позитивні поняття часто використовують у негативному контексті; 2) дотримуючись глокалізаційних тенденцій, медіапрофесіонали намагаються задовольняти потреби аудиторії у національних і локальних новинах, надаючи можливість перегляду різних версій сайту; 3) глобальний новинний дискурс є проблемним у сенсі толерантності і збалансованості міжкультурної комунікації, географічної різноманітності; 4) однією із лідируючих тенденцій є вестернізація, тобто презентація інформаційної й ідеологічної експансії країн-лідерів Західної Європи та Північної Америки, яка здійснюється через світові медіа; 5) здебільшого циркулюють шаблонізовані й уніфіковані засоби інформування, що відбувається на рівні мас-медійних форматів і технологій; 6) глобальні новини є «жорсткими», тематично одноманітними, а веб-аудиторія надає перевагу «м'яким» збалансованим новинам; 7) не витримуються стандарти подання різноманітної інформації щодо гендерних, етнічних, національних і расових питань; 8) неоднозначним є визначення авторства новин, його ігнорування, що нівелює стандарти якісної журналістики; це стає трендом он-лайн-комунікації, незаангажованої одноосібним інформуванням, але охарактеризованої одноманітністю новин; 9) невідповідність реальної ситуації смакам аудиторії говорить про недостатню обізнаність медіапрофесіоналів із тенденціями інформаційного ринку, нехтування професійними стандартами щодо служіння громаді, збалансованості, різноманітності; 10) зазначені проблеми ускладнюються інформаційним перенасиченням, відсутністю навиків традиційного читання, лавинністю і хаотичністю новин, проблемами недобросовісного читацького контенту. Саморегулювання медіа за допомогою професійних норм і надання аудиторії широких можливостей селективності і фільтрування інформації можуть стати дієвою протидією зазначеним загрозам.

ВИСНОВКИ

Дослідження дало можливість вирішити комплекс питань, пов'язаних із медіаглобалізацією сучасного он-лайн-дискурсу новин, здійснити системний аналіз тенденцій функціонування і розвитку глобальних новин, вивчити потреби їх аудиторії у зіставленні з реаліями інтернет-медійного середовища.

Виконана робота дає можливість зробити такі висновки:

1. У сучасній науковій думці існує декілька підходів до тлумачення кожного з понять «інформація», «новини», «дискурс», що обумовлено їх багатогранністю і багатофункціональністю. Новинний дискурс має свою структуру та специфічні особливості. Новини є селективним явищем, яке залежить від безлічі чинників: критеріїв новинної цінності інформації, позиції медіаорганізації та інших гейткіперів новин, когнітивних установок аудиторії.

2. Розвиток інтернету й мобільного зв'язку призвів до того, що новини стали основним наповнювачем контенту новітніх медіа. Інтерактивна специфіка віртуального простору вимагає спеціального підходу до створення і дистрибуції інтернет-новин, що відзначаються особливою оперативністю, актуальністю, релевантністю та злободенністю. Мультимедійність і миттєвість передачі інформації - основні фактори популярності мережевих новин.

3. Глобалізація соціокомунікативного простору призвела до невідворотних змін у площині технологічної й контентної медіаскладових. Це пов'язано з двома явищами: прогресом цифрових засобів зв'язку та геополітичними й економічними перетвореннями. Зміни системи сучасних медіа призвели до кризи, пов'язаної з трансформацією традиційної журналістики, медіаконвергенцією, посиленням фрагментації і глокалізації мас-медіа, зростанням ролі індивідуалізованої інтерактивної комунікації.

4. Концентрація і комерціалізація світових мас-медіа має безпосередній уплив на якість їх контенту та принципи роботи. На прикладі американських, британських, індійських і австралійських мас-медіа доведено, що створення інформаційно-фінансових монополій, поглинання медіаімперіями середніх і малих компаній, недобросовісна конкуренція, втручання власників і видавців у професійну діяльність журналістів веде до утисків свободи преси, зникнення медійної різноманітності, яка є запорукою демократичної журналістики.

5. Інтеграція глобального і локального на різних соціокультурних рівнях, тобто глокалізація інформаційно-комунікативного простору стала домінантним наслідком неузгодженості між глобальними уніфікацією та актуалізацією етноцентричності. Новини лідируючих інформаційних агентств, глобальних і регіональних телеканалів, радіослужб, газет і журналів, що мають мультимовні редакції, нині зосереджені в он-лайні. Це доводить факт: процесові глокалізації мас-медійного простору сприяла його інтернетизація, давши змогу просувати національний новинний продукт у планетарних масштабах.

6. Явища контентної і цифрової конвергентності стали новітніми атрибутами розвитку диверсифікованої системи медіа. Процеси диджиталізації дали змогу знизити витрати на обробку і доставку інформації. Поєднання медіаконтенту з використанням мобільного зв'язку нині стало проявом так званого універсального журналізму, сприяло появі мобільних новин. Мобільність набуває особливої рухливості і значимості через широку доступність населенню, що дає можливість найоперативніше отримувати новини та застосовувати ресурси аудиторії для їх створення, а це означає вихід на рівень інтерактивності, діалоговості, індивідуалізації комунікації - на рівень громадянської журналістики, яка є новим етапом медіаглобалізації.

7. Інтерпретація результатів контент-аналізу повідомлень світових англомовних он-лайн-медіа свідчить про те, що: домінують негативні новини; національні новини переважають у східних, а міжнародні - в західних мас-медіа; актуальною є проблема «білих плям» на новинній карті світу, репрезентованого переважно Європою та Америкою; вестернізація - одна з тенденцій-домінант глобального новинного дискурсу; тематично лідирують новини щодо соціальної сфери, економічного та політичного становища на противагу проблемам культури, релігії та спорту; більшість новин є «жорсткими»; веб-медіа не дотримуються гендерної і расово-національної паритетності, інформаційно домінують представники етнічних більшостей; авторство новин не завжди чітко визначається.

8. Інтернет-опитування користувачів англомовних мережевих медіа дало можливість охарактеризувати преференційну новинну модель аудиторії: бажаним є домінування позитивних новин здебільшого національних он-лайн-медіа, об'єктивної і збалансованої інформації не лише про країни-лідери світу, тематично м'яких новини, критеріями відбору яких має бути відображення соціального прогресу, конфлікту, небезпеки, катастроф; етнічна, расова, мовна і гендерна різноманітність повинні бути краще представлені у новинах мережевих медіа, що мають надавати широкі можливості інтерактивності і генерації контенту аудиторією, яка у своїй більшості вважає, що он-лайн-новини допомагають їй у повсякденному житті.

9. На основі проведених спостережень і емпіричних досліджень видалось можливим сформулювати поняття «глобальні новини», які ми трактуємо як новини, розповсюджувані більшістю впливових англомовних он-лайн-медіа світу, а отже такі, що ілюструють найсуттєвіші події сучасності.

10. Завдяки порівнянню результатів контент-аналізу і інтернет-опитування ми визначили ключові атрибути глобального новинного дискурсу, що є такими: контентна негативність, глокалізованість, проблемність щодо толерантності і географічної різноманітності, вестернізованість, шаблонізованість і уніфікованість, тематична жорсткість і одноманітність, гендерна, етнічна, національна і расова ангажованість, неоднозначність у визначенні авторства новин. Дослідження дає можливість зробити висновок: сформувалася система глобальних новин, що репрезентує планетарне домінування англомовних країн в інформаційному он-лайн-середовищі, до якого активно входять вітчизняні медіа.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У фахових виданнях:

1. Сіріньок-Долгарьова К. Новинні інтернет-медіа (на прикладі веб-сайтів регіональних телекомпаній) / К. Сіріньок-Долгарьова // Інформаційне суспільство. - 2008. - Вип. 8 (лип.-груд.). - С. 26-29.

2. Сіріньок-Долгарьова К. Стандарти діяльності новинних мас-медіа: західні концепції / К. Сіріньок-Долгарьова // Інформаційне суспільство. - 2009. - Вип. 9. - Січ.-черв. - С. 9-12.

3. Сіріньок-Долгарьова К. Структурна організація новинного дискурсу / К. Сіріньок-Долгарьова // Наукові записки Інституту журналістки : [наук. збірник]. - К., 2009. - Т. 36. - Лип. - верес. - С. 45-49.

4. Сіріньок-Долгарьова К. Новинний дискурс як явище соціокомунікативного середовища / К. Сіріньок-Долгарьова // Наукові записки Інституту журналістки : [наук. збірник]. - К., 2010. - Т. 39. - Квіт. - черв. - С. 97-101.

5. Сіріньок-Долгарьова К. Глобальні новини: дослідження контенту англомовних інтернет-видань / К. Сіріньок-Долгарьова // Наукові записки Інституту журналістки : [наук. збірник]. - К., 2010. - Т. 40. - Лип. - верес. - С. 112-115.

6. Сіріньок-Долгарьова К. Глобальні новинні медіа та блогосфера: трансформаційні особливості / К. Сіріньок-Долгарьова // Держава та регіони. Серія : Гуманітарні науки. - 2010. - № 4. - С. 112-115.

У інших наукових виданнях:

7. Сіріньок-Долгарьова К. Об'єктивність новин: до суперечностей явища / К. Сіріньок-Долгарьова // Збірник тез студентів, аспірантів та викладачів ЗНУ. - Запоріжжя : ЗНУ, 2009. - С. 153-156.

8. Сіріньок-Долгарьова К. Поняття новини: суть, властивості, значення / К. Сіріньок-Долгарьова // Зб. матеріалів університетської наук.-практ. конф. студентів і молодих учених [«Молода наука»]. - Запоріжжя : ЗНУ, 2009. - С. 364-366.

9. Сиринёк-Долгарёва Е. Принципы работы новостных массмедиа: мировой опыт / Е. Сиринёк-Долгарёва // Журналістыка-2009: стан, праблемы, і перспектывы : матэрыялы 11-й Міжнар. навук.-практ. канф., присв. 65-годдзю факультэта журналістыкі БДУ (3-4 сн. 2009 г., Мінск) / рэдкал. : С. В. Дубовік (адк. рэд.) [і інш.]. - Вып. 11. - Мінск : БДУ, 2009. - С. 224-226.

10. Сіріньок-Долгарьова К. Глобальні новини і мобільний інтернет: досвід англомовних країн / К. Сіріньок-Долгарьова // Держава і регіони. Серія : Соціальні комунікації. - 2010. - № 2. - С. 71-74.

11. Сіріньок-Долгарьова К. Використання ресурсів громадянської журналістики в англомовних новинних інтернет-медіа / К. Сіріньок-Долгарьова // Світові стандарти сучасної журналістики : зб. наук. праць / МОН України. Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького; Інститут Медіа Права; Могилянська школа журналістики НАУКМА; [відп. ред. Т. Бондаренко, С. Квіт]. - Черкаси : Видав. Чабаненко Ю., 2010. - С. 486-490.

12. Сіріньок-Долгарьова К. Світові новинні медіа у процесі глобальної комерціалізації / К. Сіріньок-Долгарьова // Зб. матеріалів університетської наук.-практ. конф. студентів і молодих учених [«Молода наука-2010»]. - Запоріжжя : ЗНУ, 2010. - С. 398-400.

АНОТАЦІЯ

Сіріньок-Долгарьова К. Г. Глобалізація світового новинного дискурсу (на прикладі англомовних інтернет-медіа США, Великобританії, Індії та Австралії). - Рукопис.

Дисертація подана на здобуття наукового ступеня кандидата наук із соціальних комунікацій за спеціальністю 27.00.01 - теорія та історія соціальних комунікацій. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - К., 2011.

Здійснено комплексне дослідження глобального новинного дискурсу на прикладі англомовних інтернет-медіа США, Великобританії, Індії та Австралії. Розглянуто специфіку інтернету як глобального соціокомунікативного середовища. Проаналізовано тенденції медіаглобалізації, що домінують у світових новинних мас-медійних організаціях в умовах сучасного інформаційно-комунікаційного суспільства: процеси комерціалізації й концентрації, інтеграції та глокалізації. Розкрито поняття конвергентності новітніх медіа через детальний розгляд диджиталізації і мобілізації мережевих новин, способів залучення інструментарію громадянської журналістики до їх створення. Вивчено контент он-лайн-новин і досліджено смаки користувачів англомовних веб-медіа, завдяки чому сформульовано поняття «глобальні новини» і визначено ключові атрибути глобального новинного дискурсу.

Ключові слова: глобальні новини, новинний дискурс, тенденції медіаглобалізації, англомовні інтернет-медіа, контент, он-лайн-аудиторія.

АННОТАЦИЯ

Сиринёк-Долгарёва Е. Г. Глобализация мирового новостного дискурса (на примере англоязычных интернет-медиа США, Великобритании, Индии и Австралии). - Рукопись.

Диссертация представлена на соискание научной степени кандидата наук по социальным коммуникациям по специальности 27.00.01 - теория и история социальных коммуникаций. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - К., 2011.

В диссертации впервые осуществлено комплексное исследование глобального новостного дискурса на примере интернет-медиа США, Великобритании, Индии и Австралии. В результате анализа теоретических работ, посвящённых изучению новостей и новостного дискурса, выяснено, что новости являются селективным явлением, на которое оказывают влияние много факторов, таких, как новостная ценность информации, идеологическая позиция медиаорганизации и других гейткиперов новостей, когнитивные установки аудитории. При этом он-лайн-новости требуют специального подхода к их созданию, они отличаются особенной оперативностью, релевантностью и злободневностью.

Важность исследования заключается в изучении влияния глобализационных тенденций на современную систему новостных медиа, претерпевшую ряд трансформаций, связанных, в первую очередь, с бурным

развитием информационно-коммуникационных технологий - интернета, мобильной телефонии, компьютерной техники, появлением нового вида журнализма - гражданских медиа. В диссертации прослежено, что концентрация и коммерциализация мировых массмедиа имеет непосредственное влияние на их контент и принципы работы. На примере американских, британских, индийских и австралийских медиа доказано, что слияние информационно-финансовых монополий негативно сказывается на деятельности профессионалов, ведёт к исчезновению разнообразия медиа.

В исследовании выявлено, что интеграция глобального и локального на разных социокультурных уровнях, то есть глокализация информационно-коммуникационного пространства, посредством интернетизации дала возможность продвижения локального информпродукта в глобальных масштабах. Явления контентной и цифровой конвергентности стали новейшими атрибутами диверсифицированной системы мировых массмедиа. Распространение медиаконтента через мобильную связь стало проявлением универсального журнализма, открыло возможности появления мобильных новостей. Мобильность приобретает особенную значимость ввиду возможности предоставлять самый оперативный способ получения информации, вовлекать аудиторию в процесс создания новостей, что означает выход на уровень интерактивности, индивидуализации - на уровень гражданской журналистики.

В работе очерчены ключевые характеристики глобального новостного дискурса, что стало возможным после проведения сравнительного анализа результатов контент-аналитического исследования сообщений-новостей и он-лайн-опроса активных пользователей интернет-новостных сервисов. В диссертации проведён анализ содержания новостей на предмет их негативной/позитивной семантики, вестернизации, критериев отбора новостей, тематического, географического и геополитического, гендерного, расово-национального и авторского разнообразия. Социологическое исследование, которое базировалось на веб-опросе, позволило изучить преференционную модель аудитории новостных интернет-медиа, проследить её соответствие реальному контентному наполнению глобальных новостных ресурсов.

В диссертации сделан вывод: на нынешнем этапе сформировалась система глобальных новостей, которая репрезентирует планетарное доминирование англоязычных стран мира в информационной он-лайн-среде, в которую активно входят отечественные медиа. Прослеживается явное несоответствие преференций интернет-аудитории, что желает получать сбалансированные разнообразные нежёсткие новости из разных регионов планеты, и реальной ситуации в медиа, где доминируют негативные, жёсткие, преимущественно ангажированные и стандартизированные новостные сообщения. Исследование дало возможность выдвинуть предположение, что саморегулирование медиа с помощью профессиональных норм журналистики и предоставление аудитории возможности большей селективности и фильтрации информации, станут эффективным противодействием назревшим угрозам, связанным с медиаглобализационными тенденциями, такими, как роботизация медиа, лавинность и перенасыщенность информацией, нивелирование традиционных журналистских стандартов.

Ключевые слова: глобальные новости, новостной дискурс, тенденции медиаглобализации, англоязычные интернет-медиа, контент, он-лайн-аудитория.

ANNOTATION

Katerina G. Sirinyok-Dolgaryova. Globalization of the World News Discourse (Case Study of USA, UK, India and Australia English-language Internet Media's Experience). - Manuscript.

Thesis is given on the gaining of scientific degree of Candidate of Sciences in Social Communications in specialty 27.00.01 - Theory and History of Social Communications. - Institute of Journalism, Taras Shevchenko National University of Kyiv. - Kyiv, 2011.

The complex research of the global news discourse using the case study of the English-language internet media of USA, United Kingdom, India and Australia has been done. The specifics of the internet as a global phenomenon of the socio-communicative space were defined. There were analyzed the leading media globalization tendencies of the modern informational and communicational society: the processes of commercialization and concentration, integration and glocalization. The concept of the new media convergence was explained though researching the digitalization and mobilization of the online news, the civil journalism instruments involved into its creation. The online news content was studied and the preferences of the English-language internet media's audience were explored. The concept of global news and the key attributes of the global news discourse were defined.

Key words: global news, news discourse, tendencies of media globalization, English-language internet media, content, online audience.

Размещено на Allbest.ru