Социальные проблемы вооруженных сил России. История развития, предмет и задачи военной социологии. Основные направления исследований. "Дедовщина" как форма неуставных взаимоотношений, ее основные проявления. Демонстрация позиций в зарубежных армиях.

Основные изменения в области гендерных отношений, демографического и семейного поведения мужчин и женщин. Определение и содержание современной семейной политики. Увеличение количества рождения детей у партнеров, не состоящих в зарегистрированном браке.

Анализ процесса формирования "дерева целей" социальной политики Украины. Приоритетные цели государственной социальной политики в стране: формирование устойчивости элементов социальной системы за счет мероприятий в рамках политики доходов населения и др.

Огляд урбаністичних практик організації дитячих локацій у контексті модерних та постмодерних теорій простору. Особливості культурної присутності дітей в урбанізованому просторі у об’єкт-суб’єктній перспективі. Проблеми ідентифікації ігрових просторів.

"Дідівщини" та визначення місця і значення цього явища в армії з точки зору усвідомлення його як специфічного соціокультурного феномена. Комплекс неформальних норм, пріоритетів і еталонів поведінки військовослужбовців. Форма субкультурної творчості.

Дослідження армійської "дідівщини", як нестатутних взаємовідносин в умовах переходу Збройних Сил України. Обґрунтування прояву цього амбівалентного феномену у художньо-графічній творчості, фольклорі, традиціях, та інших соціально-культурних вимірах.

Бездоглядні, бездомні, безпритульні діти: поняття і причини. Притулок як заклад соціального захисту неповнолітніх. Проект "допомоги дітям вулиці". Безпритульність як проблема для національної безпеки України. Інформація про роботу Служби у справах дітей.

Характеристика социальных изменений, обусловленных экспансией информационных технологий, в частности, развитием технологии дополненной реальности. Использование виртуального мира Интернета студенчеством для решения своих насущных, "реальных" проблем.

Осмислення соціально-політичної активності українського громадянського суспільства, спрямованої на подолання конфлікту на Сході країни. Досвід використання "дорожнього картування" як різновід соціальних технологій. Розробка структури "дорожньої карти".

Общая характеристика основных проблем наличия "доступной среды" в Российской Федерации. Знакомство с механизмами исполнения национальной политики в области труда и занятости. Анализ комплекса дополнительных мер социальной поддержки и защиты инвалидов.

Проблемы социологического анализа государственной пропаганды. Контр-гипотеза о социологической необоснованности тезиса о "единстве страны". Неэффективность схемы государственной пропаганды и разрешения конфликтных противоречий на межрегиональном уровне.

В статье рассматривается возможность применения схемы "единство в многообразии" к решению проблемы раскола в украинском обществе. Проанализирована актуализация данной схемы в социологическом и политическом дискурсе. Главной линии раскола общества.

Исследование и характеристика особенностей демографического поведения постников (одного из "древнерусских сектантских" движений) в Тамбовской области в начале ХХ века. Ознакомление с половозрастной пирамидой представителей постнического течения.

Мусульманская иммиграция во Франции. Процессы интеграции североафриканцев в государстве. Рассмотрение основных причин географического, социального и психологического отчуждения людей. Территориальная и культурная маргинальность мусульманских эмигрантов.

Знакомство с основными тенденциями становления в молодежном сознании долговременных ориентиров, определяющих относительную стабильность жизненного поведения личности, то есть жизненных стратегий. Общая характеристика базовых социальных институтов.

Изучение социального состава, внутреннего устройства и деятельности клубов исторической реконструкции. Характеристика ключевых аспектов успешного существования клубов исторической реконструкции и причин их распада. Определение роли кадровой политики.

Осмислення топології сучасного соціокультурного простору, особливості (ре) конфігурації якого можна пояснити через динамічну конструкцію "проміж". Перетворення соціального порядку суспільства на інтимний простір колективного життя як наслідок депривації.

Исследование особенностей миграции из Кыргызстана. Анализ миграционных процессов, происходящих в пространстве г. Томска. Трансформация экономической и социокультурной сферы города. Роль диаспоральных сообществ в формировании транснациональных связей.

Отношение к индивида к своему здоровью, интерпретированное как система индивидуальных, избирательных связей этой личности с различными явлениями окружающей его действительности. Жизненные ценности у социальных групп Урала (взрослого населения и учащихся).

Здоровье как социально-экономическая категория, составляющая и мера качества жизни. Понятие здорового образа жизни. Структурная схема системы государственного управления здоровьем. Объекты и субъекты управления, обязанности и ответственность субъектов.

Дослідження знакового спорядження повсякденної взаємодії (ЗСПВ) як соціокультурного феномену. Синтез категорій "схема сприйняття" і "фрейм соціальної взаємодії". Механізми репрезентації соціальних смислів. Визначення співвідношення категорії із суміжними.

Плохая экологическая обстановка, низкий социальный, культурный уровень населения - основные мотивы потенциальной миграции жителей тамбовских сельских поселений. Характеристика ключевых направлений миграционных мечтаний жителей сел Тамбовской области.

Макс Вебер как немецкий социолог, философ, политический экономист. Иерархическая цепочка команд. Специализация должностных обязанностей. Продвижение работников по службе и стандартные процедуры. Достоинства и недостатки теории рациональной бюрократии.

Рассмотрение и анализ направлений исследования обыденных или интуитивных теорий в рамках когнитивной науки. Изучение обыденного знания о человеческом поведении и социальном мире. Характеристика следствий для изучения обыденного знания о социальном мире.

Мнение известных социологов о развитии постиндустриального социума. Свойства "информационного общества". Направления преобразования системы социальных связей в эру утверждения информации как основы современной общественной производственной деятельности.

Подходы к пониманию феномена "исламской реформации". Предлагаемая типология основана на ценностном и содержательном критерии. Исследовательское пространство поделилось на неравные группы тех, кто приемлет и не приемлет рассматриваемый концепт как таковой.

Вивчення змін у правовому та соціальному становищі жінок СРСР У 1920–1930-ті роки та вплив радянської ідеології на уявлення про жіночу красу. Значення ленінсько-сталінських комсомольських організацій у формуванні та вихованні "нової жінки" в СРСР.

Аналіз зростання конфліктогенності в умовах глобалізаційних процесів ХХІ століття, зокрема зіткнення культурних і соціальних ідентичностей. Поширення соціальних явищ "ехо-камери" і газлайтингу. Пошук шляхів вирішення культурного і соціального конфлікту.

Визначення проблемних аспектів у взаємодії індивідуального і колективного в умовах трансформації соціальних практик. Співвідношення індивідуалізму і колективізму як життєвих цінностей. Виявлення індивідами готовності до колективних дій з їх реалізації.

Визначено проблему у взаємодії індивідуального і колективного в умовах трансформації соціальних практик. Зроблено висновок, що індивідуальне стає ресурсом колективного за умови, коли індивіди усвідомлюють спільні інтереси й виявляють готовність до дій.