Сопоставление теории или логики смысла русского феноменолога Густава Шпета и французского философа Жиля Делеза. Связь данных двух концепций с теорией смысла Эдмунда Гуссерля, их специфические элементы. Смысл как онтологически своеобразная инстанция.

Стаття розкриває проблеми правового, технічного та етичного регулювання застосування АІ в Метавсесвіті. Продовження дослідження щодо створення електронної юрисдикції та розвитку права в умовах сучасного розвитку інформаційно-комунікаційних технологій.

Аналіз актуальних питань майбутнього людини як Homo sapiens в контексті інтенсивного розвитку та викликів інтелектуальних супертехнологій. Витоки ідей інтелектуальних технологій. Виклики наукових супертехнологій, передусім технологій штучного інтелекту.

Філософська основа конструкту онтологізації господарства. Дослідження господарства з погляду філософської рефлексії. Розкриття значень різних форм господарського буття. сукупність способів, методів і результатів конструювання фундаментальних картин світу.

Пошуки й визначення сенсу життя. Ототожнення щастя та засобу, що до нього веде. Життєвий загальнолюдський досвід. Відмінності в змісті внутрішнього світу особистості й реальних умов її життя. Важливість визначення суті справжнього щастя людини.

Підсумовування життя з розрахунку не пережитих радощів, а з тих страждань, яких вдалось уникнути. Визначення насолоди як негативного атрибуту життя, а страждань - позитивного. Усвідомлення найкращим безжурного, спокійного і стерпного існування.

Виявлення, за якими особливостями стан "припинення" як певний психологічний стан людини відчувається як щасливий стан, за якими характеристиками він може входити в таку філософську категорію як "щастя". Властивості-характеристики стану припинення.

Наука та істина, судження як основа істини. Проблема істини поза наукою з філософської точки зору. Актуальність минулого як діалектична проблема. Логічні зв'язки сенсу мови і розмови як завдання герменевтики. Первинність запитання щодо відповіді у логіці.

Аналіз низки емпіричних підходів у царині аргументативних досліджень, місце серед них історико-текстуального та мета-аргументативного. Особливості їх застосування до аналізу історико-філософських текстів. Емпірикалізація як тренд в наукових дослідженнях.

Аналіз усвідомлення можливого інтенсивного пошуку альтернатив розвитку, пошуку ідеї, яка б об’єднала народ, у складі якого живе багато націй. Особливість філософського осмислення ціннісного аспекту нашої національної ментальності в умовах війни.

Виявлення критеріїв традиціоналістського світогляду. Висновки французького філософа-традиціоналіста Рене Генона про сакральну та ініціатичну природу ієрархії у традиційних суспільствах для пошуку відповідників у православній релігійній традиції.

Аналіз розуміння ієрархії у православній філософській та богословській думці. Визначення впливу цього розуміння на православний світогляд. Розгляд висновків французького філософа-традиціоналіста Рене Генона про сакральну та ініціатичну природу ієрархії.

Аналіз суперечності нинішньої ситуації людства з погляду практичної філософії Канта й Геґеля. Розгляд політичної концепції, що пояснює зв’язок правової системи, моралі та життєсвіту народів. Суть субстанційної моральності та "кінця світової історії".

Проголошення твору мистецтва абсолютною ідеєю у формі інобуття духу у естетиці Гегеля. Питання онтології мистецтва, його місця у світі та ролі у пізнанні. Традиція розгляду мистецтва як матеріальної речі. Аналіз питання онтології художнього твору.

Дослідження категорії "організаційне знання" як соціально-філософського феномену. Перетворення знання на невід’ємний елемент існування людини на всіх рівнях. Суттєві риси, що характеризують організаційне знання, яке еволюціонує у суспільстві знань.

Науково-філософське поняття інфосфери. Її зв’язок з культуротворчим процесом. Окреслення меж евристичних можливостей інформаційної парадигми у філософсько-антропологічному дискурсі з проведенням аналогії з інфрачервоною томографією (концепція Л. Флоріді).

Статья Э. Гуссерля в Британской энциклопедии как одна из первых попыток ознакомить англоязычного читателя с феноменологией - дескриптивным, философским методом. Изучение типов и форм интенциональных переживаний – задача феноменологической психологии.

Обсуждается дискуссия в немецком и англо-американском неокантианстве, затянувшаяся на долгие годы, вокруг этической теории Эрнста Кассирера Для Кассирера этическая мысль Канта становится важнейшим условием преодоления натурализма и ограниченности.

Психоаналитическое исследование взаимосвязи между психологическими и социологическими факторами общественного развития Э. Фромма в работе "Бегство от свободы". Проблема человека традиционного общества и особенностей двойственного характера его свободы.

Анализ актуальной и непростой проблемы философии и методологии науки – взаимодействия биологического и гуманитарного знания. Исследование основных материалов великолепной работы Э.О. Уилсона – основоположника социобиологии – "О природе человека".

Система как совокупность объектов функционально связанных между собой, мысленно или реально. Классификация по характеру взаимодействия с окружающей средой и по ограничению во времени и в пространстве. Температура – функция состояния равновесия в мире.

Исследование современных моделей эволюции, основанных на новых открытиях. Систематизация интегративных и системных подходов в исследовании эволюции. Анализ направлений и междисциплинарных перспектив развития теории "нового эволюционного синтеза".

Теории эволюции материи по Спенсеру и методологические принципы концепции А.И. Опарина. Эволюционная химия как высший уровень развития химических знаний. Изучение различных подходов к самоорганизации. Получение необходимых материалов из веществ природы.

"Эволюция" и "революция" как категории социальной философии. Конфликт между ростом производительности и устаревшей, консервативной системой производственных отношений. Типы и формы социальных революций. Реформа - особая форма революционного процесса.

Анализ представлений о познании, формируемых современной когнитивной наукой в контексте философского анализа когнитивных практик и в аспекте эволюционно-синергетической модели мира. Особенности перехода от картезианского к холистическому мировидению.

Исследование понятия эмпиризма и предпосылок его развития. Характеристика его особенностей, как целостной гносеологической концепции. Ознакомление с деятельностью Френсиса Бэкона - основоположника эмпиризма. Изучение взглядов Томаса Гоббса, Юма, Беркли.

Анализ эволюции английского эмпиризма по Бэкону, Локку и Юму. Характеристика сущности и структуры сознания на основе изучения проблемы его происхождения и специфики. Особенности становления общества, специфика законов и направленности его развития.

Сущность пространства как объективно-реальной формы бытия материи, выражающая ее протяженность и структурность. Характеристика основных свойств времени: абсолютность, относительность, единство прерывности. Понятие теории относительности А. Эйнштейна.

В статье рассматриваются социальная природа и направленность гуманизма как общественного и этического феномена. Неоднозначность и противоречивость гуманизма связаны с тем, что он выражает интересы самых разных слоев общества, как "верхов", так и "низов".

Эволюция материи как основы божественной жизни и третье проявление Бога. Типичные черты животного царства среди бесконечного множества животных форм. Действие жизни как восприятие вибраций от материи. Главные принципы, свойства, стадии и формы эволюции.