Исследование материально-технической, технологической, материально-бытовой основы общества и его культуры. Выделение социума из природы и возникновение противоречий между естественными и искусственными факторами развития общества. Циклы цивилизаций.

Цивилизация по Тойнби, как система, обособленность которой определяется значимостью связей между ее элементами. Сущность и особенность цивилизационного анализа общества. Соотношение формационного и цивилизационного подходов в исследовании общества.

Цивилизация как предметная форма структуры общества разделенного труда, материализованная в форме города, как очередного этапа социальной интеграции, возникновение которого коррелируется с началом урбанистической культуры. История развития технологий.

Раскрытие понятия цивилизации и ее отличий от ранних ступеней развития человечества. Рассмотрение истории возникновения термина. Сопоставление различных определений цивилизации, предложенных философами Ф. Гизо, А. Тойнби, М. Вебером, Ф. Конечны.

Философско-мировоззренческая критика основ современной цивилизации и культуры. Особенности разрушения природных основ человеческого бытия. Близость экологической трактовки исходных принципов христианства и понимания Кантом категорического императива.

Рассмотрение идеи об универсальной модели современного развития. Дискуссия об универсальности западных ценностей. Особенности процессов самоутверждения цивилизаций. Проблемы самоопределения российской цивилизации и ее потенциальная самобытность.

Изучение сущности "цивилизации" как критерия цивилизационного проектирования. Базисный цикл, обеспечивающий бытие организма в целом. Потенциальная возможность выбора между продолжением усилий в рамках жизнедеятельности, либо смены принципа отношений.

Погляд на основні критерії цивілізації, які забезпечують інновації, прогрес й розвиток. Перетворення освіти в складну спеціалізовану систему. Оновлення знань в умовах зростаючого динамізму суспільного життя. Поновлення духовної сфери і пошук нових ідей.

Криза радянської ідентичності. Цивілізаційний розлом між мусульмансько-конфуціанським блоком цивілізації та Заходом. Вивчення великого масиву статистичних даних, математичне моделювання соціально-економічних процесів. Сучасний стан глобальної цивілізації.

Соціально-філософський аналіз розвитку особистості в сучасну епоху. Формування її цивілізаційного статусу, дії принципу глобальності в цивілізаційній парадигмі соціокультурних цінностей. Механізм духовного розвитку людини і в процесі цивілізаційних змін.

Методологічні механізми, які фундують процеси самоорганізації, саморозвитку цивілізації та суспільства і їх рушійної сили — культури. Ритми і цикли життєвої активності людини. Революційне оновлення свідомості людини, розширення її до космічного рівня.

Исследования афинской философии в Древней Греции. Основные труды ученых киников (циников) античности. Сущность книги П. Слотердайка "Критика цинического разума". Скептицизм как философское направление, выдвигающее сомнение в качестве принципа мышления.

Культура створення, обміну та споживання інформації. Система правил поведінки, яких дотримується особистість при використанні інформаційно-комунікаційних технологій. Вплив цифрової культури на формування стилю життя і зразків поведінки сучасної людини.

Визначення концепції цифрової культури як набору цінностей, практик та очікувань щодо формату людської взаємодії в сучасному Інтернет-суспільстві. Базові детермінанти культури. Визначення активності людини в сфері інформаційних та медійних технологій.

Формування глобальної соціальної реальності, яка діалектично поєднується з локальною соціальною реальністю. Нова фаза еволюції людини - людини цифрової. Зв’язки з віртуальною реальністю, кіберпростором, новими формами культури, мережевими комунікаціями.

Розгляд постмодерних філософських концепцій, які стали одним з виразників фіксованого переходу від вербального до візуального, від думки до тіла. Аналіз програм, які створюють віртуальних двійників - хакерів ідентичності, "віртуальних викрадачів людей".

Дослідження місця і ролі онтології в історії філософської думки та представлено визначення поняття "онтологія". Розгляд сучасного визначення цифрової онтології. Вивчення співвіднощення онтології і метафізики та визначення поняття цифрової метафізики.

Анализ феномена цифровой глобализации как новой фазы в развитии глобального мира. Изменения в структуре ведения бизнеса, контингенте его участников, трансграничном расширении экономических отношений и коммуникаций. Технологии искусственного интеллекта.

Рассмотрено становление важного направления современного знания — цифровой гуманитаристики, которая фокусирует внимание на проблемах развития и воспитания человека в динамично трансформирующемся социуме. Культура сетевых виртуальных коммуникаций.

Анализ роли искусственного интеллекта в цифровой культуре. Исследование когнитивных процессов, свойственных искусственному интеллекту. Изменения в гуманитарном образовании, обусловленные цифровой революцией и широким внедрением цифровых технологий.

Проблемы искусственного интеллекта с философской точки зрения, влияние погружения в цифровые технологии на духовнонравственное развитие личности, определение степени важности вопроса об изменяемости человека в условиях новых форматов коммуникаций.

Стаття присвячена проблемі дефініцій, що використовуються при визначенні цифрового мистецтва, а також витокам цього феномена. Метою статті є висвітлення джерел феномену цифрового мистецтва та уточнення дефініцій, які використовуються для його вивчення.

Значення епідеміологічної ситуації в крані в прискоренні процесу цифровізації освіти без урахування наявних ресурсних можливостей конкретних освітніх організацій. Оцінка її впливу на ставлення студентів-педагогів до дистанційного й очного навчання.

Исследование последствий оцифрованного существования для фундаментальных экзистенциальных концепций. Природа аутентичности, свободы и смысла в контексте нашего взаимодействия в виртуальной среде. Философские нити, вплетенные в ткань виртуального бытия.

Отримання порівняльних даних щодо цілей навчання філософії в Україні та США за допомогою методу порівняльного аналізу. Відмінності традицій тлумачення філософії, які поширені в США та Україні, історичні особливості розвитку викладання філософії в країнах.

Характеристика головних особливостей впливу віртуальної реальності на формування ціннісних орієнтацій людини у сучасному суспільстві. Дослідження вміння розмежовувати реальне та віртуальне буття, чому сприяє чітка система ціннісних орієнтацій людини.

Аналіз загально-соціальних умов і факторів, що обумовили крах тоталітарної моделі молодіжного руху. Свобода самоздійснення як чинник структурування соціальних дій молоді. Індивід як цінність громадянського суспільства і головний чинник молодіжного руху.

Проблематичність людського буття. Життя, буття та існування як характеристики людини. Діяльність та екзистенціали людського буття. Структура людської діяльності та сутнісні сили людини. Постмодерн і трансформація ціннісної основи людського буття.

Розгляд українського бізнесу з позицій аксіологічного підходу, з’ясування його сутності та функції. Соціально-філософський аналіз ціннісних аспектів ділових стратегій. Визначення смислових орієнтирів та морально-етичної складової економічних відносин.

Осмислення суспільного ідеалу як носія найвищої цінності. Формування політичних і економічних стереотипів, світоглядних потреб, переконань, ціннісних орієнтацій. Богословська інтерпретація перетворення світу та досягнень у сферах науки та культури.