История феноменологии как философской науки, изучающей нацеленность на вскрытие и приведение к явной очевидности тех пластов нашего опыта, которые в обыденной жизни остаются незримыми. Анализ работ корифеев этой науки и ее развитие в наше время.

Принципы феноменологической философии науки. Распространение философских интересов Гуссерля. Гносеологические, онтологические, этические, эстетические, социально-философские исследования тем философии. Критическая интерпретация феноменологии Гуссерля.

Анализ вопроса об исследовании философских текстов, исходя из основных различий между терминами, концепциями и проблемами, между анализом и интерпретацией. Исследование идеи чистой феноменологии и феноменологической философии естественной установки.

Связь между философской теорией и практикой в исследовании изменённых состояний сознания. Исследование концепта изменённых состояний сознания с позиций феноменологической философии, феноменологического подхода в психологии, психотерапевтических техник.

Исследование связи феноменологии с другими философскими проектами прошлого, характеризующимися наличием разрыва между философской рефлексией и повседневными практиками. Близость феноменологии к античному идеалу единства теоретического и практического.

Анализ проблемы исторической изменчивости научного знания и границ научной рациональности. Новые направления развития научного познания. Исследование неклассического типа научной рациональности. Изучение научно-исследовательской программы феноменологии.

Изучение метатеоретических вопросов, касающихся современного состояния и перспектив феноменологической философии. Тематическое и методологическое своеобразие феноменологии как философского проекта. Теория повседневности как истока научной объективации.

Исследование кризиса феноменологии. Анализ отсутствия какой-то одной доминирующей линии в "феноменологическом движении", давно утратившем былое влияние на европейской интеллектуальной сцене. Творческое освоение наследия феноменологической философии.

Монологичность, ригоризм и дефицит дискурсивности как черты философии и личности Хайдеггера, рецепция его идей современным научным сообществом. Особенности некоммуникабельности, игнорирования актуальных дискуссий и неконвенционального использования языка.

Эротическая революция в ХХ веке. Преобразования, коснувшиеся частной жизни индивида. Рассмотрение сущности феноменологии любви. Сущность эротизма, его функции и "суммарное" значение для индивидуальной и социальной жизни человека в период постмодернизма.

Взаимосвязь философии с образованием. Современная диалогизация коммуникации субъектов образовательной деятельности. Философия образования как диалогически междисциплинарная область. Роль и возможности феноменологии в современном образовательном процессе.

Цели, задачи и уникальность феноменологии в сравнении с другими количественными и качественными методами изучения жизненного мира. Проработка категории интерсубъективного в работах Гуссерля, Хайдеггера и Лукмана. Нравственная ценность философии Рассела.

Общее описание право-структуры и право-процесса как онтологических оснований правовой жизни. Возможности применения феноменологической дескрипции и модели права в качестве оснований исследования тенденций развития современного российского права.

Феноменологический анализ опыта телесности с последующим выходом на рассмотрение ключевых элементов шаманской идеологии и практики. Суть существования для себя в знаковой репрезентации как "сакральной" реальности, противопоставленной миру "профанному".

Роль и значение фантазии в конституировании объектов актуальной и виртуальной реальностей, представление несуществующих объектов-иллюзий. Соотношение человеческой фантазии и образов, уже существующих в культуре, а также их воспроизведение в ориджинале.

Сущность и предмет феноменологии. Понятие "ноэма" и учение о феноменологической редукции. Сознание как ноэзис. Феноменологическая редукция смыслоформирования: сознание как переживание. Учение о жизненном мире, очевидности. Развитие идей Гуссерля.

Аналіз вивчення феноменологічного досвіду конституювання та визначення дисциплінарного статусу естетичної науки. Особливість перевірки гіпотези про пряму залежність між способом обґрунтування та розбудови естетики і її епістемологічним потенціалом.

Розгляд музичної свідомості з феноменологічної точки зору на основі первісних інтерсуб'єктивних контактів музичної свідомості з музикою. Визначення головного сенсу феноменологічного конституювання. Аналіз процесу формування інтерсуб'єктивних зв'язків.

Переваги феноменологічної онтології тілесності з редукціоністськими та фізикалістськими філософськими течіями. Способи розв’язання психофізичної проблеми засобами феноменології. Можливість усунення певних теоретичних утруднень ґештальт-психології.

Філософський аналіз онтологічних засад людської тілесності. Обґрунтування тілесності та інтерсуб’єктивності як взаємозалежних явищ, з точки зору феноменології. Аналіз онтологічної основи цих концепцій, та можливості усунення суперечностей між ними.

Аналізуються теми редукції, редукційного, когнітивного досвіду, інтенціонального в контексті теперішності у межах сучасного філософсько-антропологічного знання. Розгляд творчості відомого французького письменника Жоржа Перека в контексті даного аналізу.

Редукція, редукційний, когнітивний досвіт в контексті теперішності у межах сучасного філософсько-антропологічного знання, його трансцендентальні виміри. Творчість письменника Жоржа Перека, його фіксації. Тема редукції як антропологічної проблеми часу.

Аналіз принципових положень феноменологічної філософії. Характеристика специфіки феноменологічного підходу до проблеми пізнання психічного. Процес дослідження та структурні елементи. Критика трансцендентальної позиції Е. Гусерля його послідовниками.

Розкриття інтерсуб’єктивних та інтертекстуальних вимірів у філософській рефлексії. Аналіз духовно-моральної проблематики в умовах діаматівської парадигми. Дослідження світоглядно-антропологічних аспектів феноменів понять віри, надії, любові та досвіду.

Феномене розуміння культури як життєвого світу людини, розкриття його інтерсуб’єктивні виміри у філософській рефлексії Е. Гуссерля, М. Хайдегера, А. Шюца. Особливість духовно-моральної проблематики у дослідах Київської світоглядно-антропологічної школи.

Філософський аналіз читання в контексті "Літературної антропології", де автор обґрунтовує активність реципієнта та роль уяви в процесі читання та відтворення тексту, оскільки значущість твору породжує реципієнт, який намагається зробити текст зрозумілим.

Комунікативна модель суспільної реальності, аутентичний опис інформаційного суспільства. Взаємозв'язок дискурсивної моделі комунікації і проблеми суспільних симулякрів зі специфікою моделювання віртуальних форм взаємодій в інформаційному суспільстві.

Системно-теоретичний аналіз феноменологічних імплікацій у сучасному соціальному дискурсі, виявлення досвіду транспарентності у соціальній філософії та в полі її рефлексії. Встановлення плідності феноменологічних імплікацій у площині соціальних наук.

Аналіз філософсько-антропологічного виміру концепцій Іншого, який уможливлює відкриття прихованих вимірів людського існування, культурних форм буття. Специфіка феноменологічної філософії культури, ідентифікація особистості в інтерсуб’єктивному просторі.

Розгляд основних положень праці Е. Гуссерля "Ідеї до чистої феноменології та феноменологічної філософії". Поняття сутності, феноменології та інтенціональності. Вчення про природну установку та интенціональну структуру свідомості - ноезіс і Ноемі.