Охорона природи

3. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Підготовча бесіда. Пригадайте, які функції виконує пагін. Ви вже знаєте, що пагін забезпечує такі важливі функції життєдіяльності рослини, як транспортування поживних речовин та підтримання листків, що забезпечують важливі процеси життєдіяльності всього рослинного організму. Листок -- це одне з найважливіших пристосувань рослини до життя в навколишньому середовищі. Адже саме у листках відбувається процес, без якого життя на землі не існувало б. Про який процес іде мова ? (Фотосинтез).

Отож тема нашого сьогоднішнього уроку -- "Листок. Різноманітність листків". Ми не лише теоретично ознайомимося із будовою листка, а й практично на живих рослинах і гербарних зразках побачимо все те, про що будемо говорити.

План

Листок -- бічний орган пагона.

Внутрішня будова листка.

Пристосування листків до умов середовища.

4. Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу.

Листок -- бічний орган пагона

Розповідь з елементами бесіди, що супроводжується демонстрацією гербарних зразків рослин, живих рослин, таблиць "Будова листка", "Різноманітність листків ", малюнків підручника. Листок -- бічний орган пагона, який виконує такі функції: фотосинтез, випаровування, транспірацію. Питання до учнів: пригадайте з минулих уроків, що це за процеси, дайте їм характеристику.

Листок складається з листкової пластинки, черешка й основи, якою він приєднується до стебла. Листки з черешками називають черешковими, без черешків -- сидячими.

Є прості та складні листки. У простих листків -- одна листова пластинка (вишня, абрикос, яблуня, верба), а в складних до одного черешка прикріплюються кілька листових пластинок (карагана (жовта акація), горох, каштан, полуниця). Листкові пластинки розрізняють за формою контурів, формою розчленування, розмірами -- від кількох міліметрів до 10 II мм, навіть 20 м (у пальм) -- та жилкуванням.

Форма листової пластинки найрізноманітніша і забезпечує рослині пристосування до навколишнього середовища.

За способом розчленування листкової пластинки листки поділяються на: лопатеві, роздільні, розсічені, трійчасті, пальчасті, перисті.

Якщо уважно розглянути листову пластинку, то можна побачити потовщення, які за виглядом нагадують нитки. Це жилки. По них у листку відбувається транспортування речовин. Як називається відповідна тканина рослинного організму ? (Провідна).

Жилкування буває різне і є однією з ознак, за якою учені поділяють рослини на групи (систематична ознака). Так, у багатьох рослин класу Дводольні (яблуня, груша, слива, капуста, картопля, троянди, помідори та інші) жилкування сітчасте (нагадує сітку), а в однодольних (пшениця, жито, овес, ячмінь, кукурудза, цибуля, часник, лілія та інші) -- паралельне або дугове. Демонстрація жшкування на живих рослинах чи гербарних зразках.

Внутрішня будова листка

Пояснювальна бесіда. Основні функції листка -- фотосинтез, випаровування (транспірація), газообмін. Будова листка тісно пов'язана з його функціями. У яких органах рослини відбувається фотосинтез? Фотосинтез відбувається в хлоропластах, які є майже в усіх клітинах листка. Хлоропласти зумовлюють зелений колір листка.

Яким чином здійснюється газообмін і транспірація ? У покривній тканині листка є продихи -- щілини, утворені двома клітинами із своєрідною будовою, які називають замикальними. Це щілина, яка може час від часу відкриватися і закриватися. Газообмін і транспірація у рослині здійснюються через продихи на поверхні листка.

В якій частині листка відбувається газообмін і транспірація? Якщо розглянути поперечний розріз листка у мікроскоп, можна побачити, що клітини основної тканини (мезофілу -- маса клітин між верхньою і нижньою покривною тканинами) неоднакові. Клітини, що прилягають до верхнього боку листка, зазвичай утворюють 2-3 шари і схожі на стовпчики. Тому цю тканину називають стовпчастою. У ній здебільшого і відбувається фотосинтез. Тканину, що прилягає до нижнього боку листка, називають губчастою. Вона справді схожа на губку. Це пов'язане з тим, що в губчастій тканині є багато повітряних камер, або міжклітинників. У цій тканині зазвичай відбувається газообмін і транспірація.

Яким чином у листку транспортуються мінеральні й органічні речовини ? Провідна тканина в листку представлена пучками. До складу провідних пучків входять ситоподібні трубки, судини, живі клітини та часто мертві механічні тканини. Ззовні листка провідні пучки мають вигляд жилок.

Пристосування листків до умов середовища

Розповідь. Довжина листків деяких видів віялоподібних пальм у тропічних лісах островів Малайського архіпелагу досягає 5-10 м, в окремих випадках -- 15 м, завширшки -- 3-4 м. Площа поверхні таких листків-гігантів становить від 15 до 60 м². Але щоб утриматись на дереві та витримати щоденні тропічні зливи й урагани, листок за таких величезних розмірів повинен бути досить легким і міцним. Черешок мусить витримувати не лише вагу листка-гіганта, а й чинити опір природним катаклізмам. Отже, рослини успішно пристосувались до негоди, використавши принцип гофрування. Цей метод простий: листки тропічних рослин мають у поперечному розрізі зигзагоподібну форму. Цей самий принцип гофрування наука взяла на озброєння, і він зараз широко застосовується в техніці. Його використовують у. будівництві, щоб підвищити міцність конструкцій (покрівлі, стіни металевих гаражів, фюзеляжі літаків, кузови автомашин тощо). Як називається наука, яка застосовує ідеї природи у техніці? (Біоніка).

Біологічними захисними властивостями від випаровування є листопад -- явище масового опадання листків, пов'язане зі зміною умов зовнішнього середовища (холодний або спекотний період року). В помірних зонах дерева скидають листки на зиму. У тропіках листопад спостерігається в сухий період року.

Опадання листя восени пояснюється тим, що зниження температури , припиняє всі функції листка. Перед листопадом в основі листка утворюється віддільна тканина, порожнини судин закупорюються тилами або слизом, і листок легко відпадає у місці віддільної тканини. Напередодні листопаду в листках накопичуються непотрібні продукти обміну речовин, які видаляються з рослини разом з опалим листям. Чому восени листя забарвлюється в золотаво-багряні тони ? У листку з настанням холодів руйнуються пігменти, насамперед хлорофіл. Інші пігменти (каротин і ксантофіл) зберігаються довше і надають листкам осіннього забарвлення.

5. Узагальнення і систематизація вивченого (виконання лабораторної* роботи). А) Розв'яжіть кросворд (за наявністю часу).



По горизонталі:

2. В чому здійснюється фотосинтез?

5. Бічна частина пагона, що характеризується обмеженим ростом і

виконує функції фотосинтезу, газообміну і транспірації.

6. Виділення рослиною водяної пари в атмосферу.

По вертикалі:

1. Процес утворення органічних речовин з неорганічних.

Листки з кількома пластинками.

Провідний пучок, яким здійснюється транспортування поживних речовин у листку.

7. Листки з однією пластинкою на черешку.

Лабораторна робота № 7

Тема. Будова та різноманітність листків. Мета. Ознайомитися з будовою простих і складних листків, їхньою різноманітністю. Обладнання: колекції листків або живі рослини з простими і складними листками.

Хід роботи

Завдання 1. Ознайомитися з будовою і різноманітністю простих і складних листків.

1. Розгляньте запропоновані гербарні зразки рослин. Знайдіть листкову пластинку, черешок, основу. 2. Порівняйте натуральні об'єкти з малюнками. Запишіть, якими цифрами позначено листкову пластинку, черешок, основу. Під малюнком напишіть назву листка залежно від наявності черешка.

1______________

2______________

3_____________

Виберіть рослини та гербарні зразки з простими листками, визначте тип жилкування.

Виберіть рослини та гербарні зразки зі складними листками, визначте тип жилкування.

Результати досліджень запишіть в таблицю.

Різноманітність листків

Назва рослини	Листки прості чи складні	Тип жилкування

Завдання 2. Розгляньте запропоновані типи листків, напишіть, якими вони є за способом розчленування листкової пластинки.

Зробіть висновки за результатами роботи.

6. Підсумки уроку, аргументація оцінок.

7. Домашнє завдання. Опрацювати відповідний матеріал за підручником, відповісти на запитання після параграфа.

Тема 56. Внутрішня будова стебла. Лабораторна робота № 5. Внутрішня будова стебла у зв'язку з його функціями

Мета. Ознайомити учнів із внутрішньою будовою стебла, видами тканин, що входять до складу стебла, показати взаємозв'язок будови стебла і функцій, які воно виконує.

Основні поняття і терміни: річні кільця, деревина, луб, серцевина, первинна кора, ситоподібні трубки, судини, камбій.

Обладнання: розпил сосни, мікропрепарат "Поперечний розріз гілки липи", таблиці та малюнки підручника, мікроскоп, лупа. Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, пояснення, бесіда, розповідь з елементами бесіди); наочні (демонстрація обладнання); репродуктивні (бесіда) та пошукові (евристична бесіда, створення та розв'язування проблемних ситуацій).

Тип уроку: застосування знань, умінь і навичок.

Хід уроку

Організаційний момент.

Перевірка домашнього завдання, відтворення і корекція опорних знань, навичок і вмінь, необхідних учням для самостійного виконання практичного завдання.

Тести.

Стебло -- це складова частина: а) пагона; б) листка; в) кореня.

Стебла бувають:

а) прямостоячі; б) прямолінійні; в) повзучі.

3. У березки польової стебло:

а) прямостояче; б) витке; в) повзуче.

4. До складу пагона належать:

а) листки і пагін; б) корінь і листки; в) бруньки та листки.

5. Потовщення стебла відбувається за рахунок:

а) флоеми; б) камбію; в) ситоподібних трубок.

6. Стебло росте за рахунок:

а) листка; б) квітки; в) верхівкової бруньки.

3. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Пояснення. Сьогодні на уроці ми ознайомимося із внутрішньою будовою стебла. Виконуючи лабораторну роботу, спробуємо пов'язати функції стебла із його будовою. За допомогою мікроскопа ви зможете побачити будову тканин і клітин рослинного організму, з яких він складається.

4. Усвідомлення змісту і послідовності застосування розвиваючих завдань і вправ, практичних дій, самостійне виконання учнями завдання під контролем і за допомогою вчителя.

1. Розповідь з елементами бесіди. Демонстрація таблиці або малюнка підручника "Поперечний розріз гілки липи ".

Під корком у трирічної гілки липи містяться клітини первинної кори, а за ними, тобто ще глибше, -- луб. До його складу належать ситоподібні трубки, якими переміщуються розчини органічних речовин, і товстостінні луб'яні волокна. Пригадайте, як рослина отримує органічні речовини. Виходячи з цього, скажіть, в якому напрямі рухаються ці речовини -- знизу догори чи навпаки ?

Деревина міститься під лубом. Камбій -- твірна тканина, за рахунок якої відбувається потовщення стебел і коренів у голонасінних та дводольних рослин. Вже в перший рік життя пагона під шкірочкою закладається корковий камбій (бічна меристема), який, ділячись, утворює корок (вторинну покривну тканину). Корок надійно захищає внутрішні тканини стебла від висихання, механічних ушкоджень, проникнення хвороботворних організмів. Камбій вважають твірною тканиною, від якої залежить потовщення стебла.

Деревина -- основна частина стовбура дерева. Вона утворена клітинами різної форми і величини, провідними елементами яких є судини (сукупність мертвих клітин, члеників судини, розташованих один під одним; на поперечних стінках клітин) і трахеїди (видовжені мертві тканини). Крім них, у деревині є волокна і паренхіма. Оболонки багатьох клітин потовщені й просочені речовиною, що надає їм щільності. До складу деревини належать довгі трубкоподібні судини. Цими судинами рухається вода та розчинені в ній мінеральні речовини. Який орган постачає рослину органічними та мінеральними речовинами ? В якому напрямі рухаються ці речовини ?

Серцевина -- центральна частина стебла (рідше кореня), що складається з великих клітин з тонкими оболонками. У клітинах відкладаються поживні речовини. Зазвичай серцевину утворює пухка тканина. У деяких рослин клітини серцевини відмирають (у бузини) або зовсім руйнуються (наприклад, у злаків).

Завдяки поділу клітин камбію стебла дерев, кущів і багаторічних трав ростуть у товщину. Стебло росте у товщину теплої пори року, коли клітини камбію мають здатність до поділу. Наприкінці осені у камбію настає період спокою. Навесні, коли починається сокорух, клітини камбію знову діляться. З клітин, що виникли з камбію навесні, в деревині утворюються судини з широкими просвітами й відносно тонкими оболонками. Восени нові судини деревини стають вузько-просвітними, а їхні оболонки -- товстішими.

Приріст деревини по товщині стебла за рік називають річним кільцем. Межа між річними кільцями добре помітна. За річними кільцями можна підрахувати вік спиляного дерева. {Демонстрування розпилу сосни). У тропічних рослин, які ростуть безперервно протягом року, річні кільця зовсім непомітні.

За річними кільцями можна визначити не лише вік рослини, а й сторони горизонту. Так, річні кільця ширші з південного боку дерева, а вужчі -- з північного.

2. Виконання завдання практикуму. Впишіть пропущені слова у тексті.

Галузитись, необмеженим, другого, річне кільце, першого, вік рослини і сторони горизонту, верхівкової бруньки.

Стебло -- орган з ... (необмеженим) наростанням. Стебло росте за рахунок ... (верхівкової бруньки). У процесі росту стебла можуть ... (галузитись). Головне стебло називається віссю... (першого) порядку; бічні стебла, що розвинулись із пазушних бруньок -- вісь ... (другого) порядку.

Усі шари клітин деревини, які утворилися навесні, влітку й восени, становлять ... (річне кільце). За річними кільцями можна визначити ... (вік рослини і сторони горизонту).

Тема 57. Внутрішня будова стебла у зв'язку з його функціями

Мета. Ознайомитися з видами тканин, що належать до складу стебла; пов'язати будову стебла і функції, які воно виконує. Обладнання: мікропрепарат "Поперечний розріз гілки липи", мікроскоп, лупа.

Завдання 1. Ознайомитися з особливостями будови стебла у зв'язку з його функціями.

Розгляньте за допомогою лупи постійний мікропрепарат поперечного розрізу стебла. Знайдіть покривну тканину, кору, луб, деревину і серцевину. Зверніть увагу, що між корою і лубом, з одного боку, і деревиною, з іншого, розташовується камбій, який має вигляд тоненькою смужки. Підпишіть частини внутрішньої будови відповідно до цифр."



Размещено на http://www.allbest.ru/

За допомогою мікроскопа розглянути будову кожного шару стебла. Порівняти побачене з відповідним малюнком на таблиці чи на малюнку підручника

Знайдіть у лубі ситоподібні трубки (ними мінеральні речовини рухаються зверху вниз). Уважно розгляньте в лубі клітини з потовщеними оболонками -- це луб'яні волокна. Знайдіть у деревині судини (ними мінеральні та органічні речовини рухаються знизу догори). Порівняйте судини і ситоподібні трубки. З'ясуйте, чим вони відрізняються. Знайдіть на мікропрепараті серцевину. Зверніть увагу на її клітини -- вони великі, тонкостінні. Розгляньте смужки (тяжі) клітин, які починаються від серцевини і закінчуються у корі. Це -- серцевинні промені. Ними мінеральні та органічні речовини рухаються перпендикулярно до поверхні стебла.

Заповніть таблицю:

Характеристика складових частин стебла

Будова стебла	Функції
1. Покривна тканина
2. Кора
3. Луб а) ситоподібні трубки
4. Камбій 3. Деревина: а) судини
5. Серцевина
6. Серцевинні промені

Зробіть висновки до уроку та лабораторної роботи за результатами виконаної роботи.

Звіт учнів про способи і результати виконаної роботи.

Підсумки уроку, аргументація оцінок.

7. Домашнє завдання. Вивчити відповідний параграф у підручнику, завершити оформлення лабораторної роботи.

За допомогою мікроскопа озгляньте будову кожного шару стебла. Порівняйте побачене з відповідним малюнком на таблиці чи на малюнку підручника.

Тема 58. Пагін. Лабораторні роботи № 4, 6. Пагін і його будова. Різноманітність пагонів. Видозміни пагона

Мета. Продовжити формувати знання про пагін як вегетативний орган рослини, його будову і різноманітність; розглянути будову стебла як частину пагона; ознайомитися з різними видами стебел і видозмінами пагона.

Основні поняття і терміни: пагін, брунька (вегетативна і генеративна), стебло, листки, вегетативні органи, типи стебел (циліндричні, і тригранні, чотиригранні, прямостоячі, сланкі, виткі, чіпкі), вузли, міжвузля, бруньки.

Обладнання: живі рослини; таблиці: "Видозміни пагонів", "Будова вегетативної і генеративної бруньки"; гербарні зразки трав'янистих рослин (кульбаба, подорожник, березка польова, квасоля, горох, огірок, виноград, плющ); малюнки дерев (сосни, клена, секвої, евкаліпта, пальми ротангової, баобаба); моделі бруньок; додаток "Особливі типи та метаморфози пагонів".

Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, бесіда, розповідь з елементами бесіди); наочні (демонстрація обладнання); практичні (виконання лабораторної роботи).

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

Організаційний момент.

Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Бесіда. Відгадайте загадки:

Без вікон, без дверей повна хата людей. (Гарбуз).

Повернулося до сонця золотеє донце. (Соняшник).

Батько тисячі синів має, кожному мисочку справляє. (Дуб). Чим рослини, про які йдеться у загадках, відрізняються одна від одної? (Дуб -- це дерево, гарбуз -- чіпляється за опору вусиками, а соняшник -- прямостояча рослина). Ці рослини мають різну будову надземних частин -- пагонів, але вони мають схожу будову, а саме складаються зі стебла і листків. Тож сьогодні ми вивчатимемо, що таке пагін, брунька, стебло, види пагонів і стебел, внутрішню будов; стебла.

План

Пагін --- осьовий надземний вегетативний орган рослин.

Брунька -- зачаток пагона.

Характеристика стебла.

3. Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу.

Пагін -- осьовий надземний вегетативний орган рослин Розповідь. Пагін -- осьовий надземний вегетативний орган рослин, що виник у рослин як пристосування у повітряному середовищі на суходолі. Порівняно з коренем має складнішу будову. Пагін складається з двох частин --- стебла, яке є його віссю, та листків, які є його бічними виростами, або органами. Стебло і листки не можуть існувати одне без одного. Місця, де листки з'єднуються зі стеблом, називають листковими пазухами. Там розташовуються бруньки. Завдяки брунькам пагін може галузитися й утворювати систему пагонів. Місце, де листки відходять від стебла, називають вузлами, а відстань між сусідніми вузлами -- міжвузлями. Пагони бувають трав'янистими, дерев'янистими, видовженими, вкороченими тощо (демонстрування: трав'янистих (кульбаба, подорожник) та дерев'янистих (сосна, клен)).

Брунька -- зачаток пагона

Демонстрація таблиці "Будова вегетативної і генеративної бруньки " або моделей. Брунька -- зачаток пагона, що перебуває у стані відносного спокою. Складається із зачаткового стебла, що закінчується точкою росту, й зачаткових листків (листкова, або вегетативна брунька) чи зачаткових квіток (квіткова, або генеративна брунька), або і тих, і тих (змішана брунька). Зверху так звана закрита брунька вкрита буруватими скорковілими лусочками, які виділяють смолисті речовини, захищаючи внутрішні частини від холоду і висихання. Під впливом тепла і вологи лусочки бруньки тріскаються, з них й розвиваються пагони. Брунька без покривних лусочок називається голою. Розрізняють бруньки верхівкові (розміщені на верхівці стебла), пазушні, або бічні (сидять у пазухах листків) та додаткові (виникають на будь-якій частині рослини з будь-якої групи живих клітин, мають виняткове значення для вегетативного розмноження).

Характеристика стебла

1. Розповідь з елементами бесіди. А чи всі рослини мають стебла? Які вони у різних рослин ? Стебла бувають дуже різноманітними, завдяки їм рослини набувають характерних форм і розмірів. Вони можуть мати як карликове, вкорочене, так і гігантської довжини стебло. Наприклад, у стокроток, подорожника, кульбаби листки розташовуються в одному місці густим пучком, розеткою. Вони виростають ніби просто з кореня. 15 цих та деяких інших рослин стебла вкорочені. А ось у лісах живуть дерева-велетні. Вони мають дуже товсті стебла. Іноді такі, що не обхопиш, навіть узявшись вдвох або втрьох за руки.

Рекордсменами серед найбільших дерев у світі вважаються австралійські евкаліпти, стебла яких сягають 140-155 м заввишки. Могутні 140-метрові стовбури секвої нагадують велетенські колони, що велично увінчані крислатою кроною. Ці живі колони мають висоту 56-поверхового житлового будинку. Товщина таких дерев становить понад 20 м, а вага стовбура перевищує 1000 т. Понад 2000 м³ деревини дає лише одне дерево. Щоб її перевезти, потрібно 60 залізничних нагонів.

Одним із найдовші дерев у світі є баобаб--- мешканець африканських саван. Він дуже швидко росте в товщину, досягаючи іноді до 9 м у діаметрі. Його кору, багату на волокна, використовують для виготовлення тканини, мотузок, сіток.

Найдовші стебла мають ротангові пальми. Хоча їхні стебла досить тонкі -- завтовшки лише 2-5 см, але довжина може сягати 400 м. Самостійно триматися вони не можуть, тому чіпляються за допомогою шипів до дерев. Ця пальма-ліана, дійшовши до верхівки дерева, продовжує рости вниз. Ростуть ротангові пальми в тропічних лісах Африки і Азії.

Стебло -- орган з необмеженим наростанням. Росте воно за рахунок верхівкової бруньки, й у процесі росту може галузитися. Головне стебло називається віссю першого порядку, а бічні стебла, що розвинулись із пазушних бруньок, ~~ віссю другого і наступних порядків. На деревах може бути до десяти осей різних порядків. Така надземна частина дерев називається кроною.

Стебло -- складова частина пагона. Стебла рослин дуже різноманітні. У більшості рослин стебла прямостоячі, ростуть догори. Прямостоячі стебла можуть бути здерев'янілими та трав'янистими. У березки польової й квасолі стебла обвиваються навколо опори. Стебла гороху, винограду чіпляються за опору вусиками. Стебла плюща чіпляються за опору додатковими коренями.

Як ви гадаєте, яке значення має стебло для рослини? Стебло як осьова частина пагона здійснює зв'язок між частинами рослини, утворює і несе на собі бруньки і листки, забезпечує транспорт води, мінеральних і органічних речовин, служить для вегетативного розмноження.

Крім основної функції, про яку вже згадувалось, пагони виконують ряд додаткових функцій, які пов'язані з їхньою видозміною (метаморфозом) та виникли в процесі пристосувальної еволюції. Це вусики -- довгі тонкі пагони з редукованими листками. Вусиками рослини прикріплюються до різних предметів (демонстрування гербарію винограду, огірка). Колючки -- вкорочені пагони без листків, що захищають рослину від поїдання тваринами {демонстрування кактуса). Вусики і колючки -- це надземні пагони.

Крім надземних видозмін, у рослини є й підземні: кореневище, бульба, цибулина (демонстрування таблиці "Видозміни пагонів).

Кореневище -- це підземний видозмінений пагін рослини, на якому розміщуються бруньки, додаткові корені, а інколи редуковані (лускоподібні) матки. Кореневище схоже на корінь, але відрізняється відсутністю кореневого чохлика. За формою кореневище може бути довгим і тонким (пирій, осока) або коротким та товстим (півники, щавель). Щорічно з верхівкової бруньки виростає надземний пагін. Кореневище виконує функції запасання поживних речовин і вегетативного розмноження.

Бульбами називають потовщені, здуті, м'ясисті видозміни пагонів, які виконують функції накопичення поживних речовин. Листки в бульбах редуковані, в їхніх пазухах містяться бруньки, які називаються вічками. Підземні бруньки виникають на столонах (картопля, топінамбур тощо). Надземні бруньки формуються в основі головного (кольрабі) або бічних пагонів і несуть зелені листки.

Цибулина -- видозмінений вкорочений, який складається з соковитих листків та вкороченого стебла (денця), на якому є численні та тісно зближені листки і додаткові корені. На верхівці денця міститься брунька. У багатьох рослин (цибуля, тюльпан) з цієї бруньки утворюється надземний пагін, а з бічної пазушної бруньки формується нова цибулина.

У трав'янистих однорічних рослин стебло функціонує з весни до осені, у багаторічних -- нижня частина стебла жива протягом усього життя.

2. Виконання завдання практикуму.

А) Встановіть залежність між назвами рослин і видом стебла (з'єднайте лініями):

Конюшина лучна дерев'янисте

Конюшина повзуча трав'янисте

Горох прямостояче

Квасоля лежаче

Яблуня повзуче

Грицики витке

Редька дика чіпке

Доповніть схему своїми прикладами.

Б) Розгляньте малюнки й підпишіть видозмінені органи.

3. Ігровий прийом "Яке стебло у рослини ".

На дошці написано слова-характеристики стебел: трав'янисті і дерев 'янисті; циліндричні, чотиригранні, багатогранні; прямостоячі, сланкі, виткі, чіпкі.

Учням показують рослину (живу, гербарний зразок чи малюнок) і пропонують підібрати характеристику стебла.

4. Узагальнення і систематизація вивченого. Лабораторні роботи № 4, 6.

Тема. Пагін і його будова. Різноманітність і видозміни пагона.

Мета. Вивчити будову пагона, ознайомитись із різноманітністю і видозмінами пагонів.

Обладнання: гербарні зразки і живі рослини (видовжені та вкорочені пагони яблуні; рослини із дерев'янистими і трав'янистими, прямостоячими, лежачими, повзучими, виткими, чіпкими стеблами; суниця, виноград, кактус, глід), лупа, препарувальний набір, таблиці, підручник.

Хід роботи

Завдання 1. Ознайомитися з будовою пагона.

Розгляньте запропоновані пагони дерев'янистих і трав'янистих рослин, знайдіть вузли і міжвузля, бруньки. Переконайтеся, що пагін складається зі стебла (це його вісь), листків, розташованих на цій осі, та бруньок, які містяться в пазухах листків (якщо листки опали, то під бруньками ви знайдете місця, де листки були з'єднані зі стеблом).

Схематично намалюйте будову пагона. На малюнку позначте вісь пагона, вузли, міжвузля, листки, бруньки.

Завдання 2. Ознайомитися з різноманітністю пагонів і стебел.

Розгляньте запропоновані рослини. З'ясуйте, які з них мають дерев'янисті, а які трав'янисті стебла. Знайдіть рослини з видовженими й укороченими пагонами. Знайдіть рослини із прямостоячими, лежачими, повзучими, виткими або чіпкими стеблами. Вкажіть їхню назву й охарактеризуйте стебло.

Завдання 3. Ознайомитися з надземними видозмінами пагона, навчитися їх розрізняти.

Розгляньте гербарні зразки суниць, винограду, глоду та живі кактуси. З'ясуйте в кожному конкретному випадку: видозмінився увесь пагін чи тільки якась окрема його частина.

Запишіть результати дослідження.

Завдання 4. Ознайомитися з підземними видозмінами пагона, навчитися їх розрізняти.

Розгляньте будову кореневища. Порівняйте кореневище з коренем. Знайдіть відмінності в їхній будові. Результати дослідження запишіть.

Розгляньте зовнішню будову бульби і цибулини, знайдіть у них верхівку та основу (пам'ятайте: верхівка у бульбі розташована з протилежного боку від місця з'єднання її з рослиною: на верхівці бульби також є бруньки). Розріжте цибулину уздовж. Відокремте сухі та м'ясисті луски -- видозмінені листки. Знайдіть бруньки, які потрібно шукати в пазухах листків біля основи денця (стебла).

Знайдіть на бульбі стебло, листки і бруньки.

Намалюйте схематично будову кореневища, бульби і цибулини. Позначте цифрами і підпишіть складові частини видозмінених пагонів.

Зробіть висновки за результатами роботи.

5. Підсумки уроку, аргументація оцінок.

6. Домашнє завдання. Вивчити відповідний параграф у підручнику.

Тема 59. Лабораторна робота № 3. Внутрішня будова кореня у зв'язку з його функціями

Мета. Розширити знання учнів про анатомічну будову кореня у зв'язку із функціями, що вони виконують.

Основні поняття і терміни: кореневий чохлик, зона ділення, зона росту, всмоктувальна зона, провідна зона.

Обладнання: паростки квасолі або гороху, постійні мікропрепарати верхівки кореня та кореня іриса, мікроскоп, лупа, препарувальний набір, таблиці, підручник.

Методи і методичні прийоми: словесні [пояснення, бесіда (контрольно-перевірна)]; наочні (демонстрація обладнання); практичні (виконання лабораторної роботи); робота з текстом підручника.

Тип уроку: застосування знань, вмінь і навичок.

Хід уроку

Організаційний момент.

Перевірка домашнього завдання, відтворення і корекція опорних знань, навичок і вмінь, необхідних учням для самостійного виконання практичного завдання.

Фронтальна контрольно-перевірна бесіда. Дайте визначення, що таке корінь. Які функції виконує корінь? Які ви знаєте кореневі системи? Наведіть приклади рослин, в яких надзвичайно розвинена коренева система. Яку зовнішню будову має корінь? Які зони розрізняють на корені? Які функції вони виконують? Що таке кореневі волоски? Чи довго вони живуть? Як ви думаєте, з чим це пов'язано? Які рослинні тканини розрізняють? Яку будову вони мають? Які їхні функції? Як ви думаєте, з яких тканин складається корінь? Як налаштувати мікроскоп на роботу?

3. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Пояснення. Сьогодні на уроці ми продовжимо знайомитися з будовою кореня рослини, а саме виконаємо лабораторну роботу, яка допоможе нам на власні очі побачити те, про що ми говорили. Наприклад, зони кореня; поперечний розріз кореня; побачимо, з яких тканин складається корінь. Це допоможе нам зрозуміти будову і функції цього органа рослини та як вони пов'язані між собою.

4. Усвідомлення змісту і послідовності застосування розвиваючих завдань і инрав та практичних дій, самостійне виконання учнями завдання під контролем і за допомогою вчителя.

Тема 60. Внутрішня будова кореня у зв'язку з його функціями

Мета. Ознайомитися з будовою кореня та його структурами у зв'язку з функціями, що вони виконують. Обладнання: паростки квасолі або гороху; постійні мікропрепарати верхівки кореня, кореня іриса; мікроскоп; лупа; препарувальний набір; таблиці; підручник.

Завдання 1. Ознайомлення з будовою верхівки кореня.

Розгляньте неозброєним оком паростки досліджуваної рослини. Знайдіть корінці.

Відокремте корінець і розгляньте його за допомогою лупи. На верхівці (кінчику) кореня видно потовщення -- це кореневий чохлик, далі йде зона росту, потім -- ділянка кореня, вкрита пушком. Цей пушок є кореневими волосками, які утворюють всмоктувальну зону. За нею розташована провідна зона.

Налаштуйте мікроскоп на роботу.

Розгляньте на постійному мікропрепараті за допомогою мікроскопа пудову окремого кореневого волоска. Переконайтеся, що він справді є виростом клітин покривної тканини кореня.

Замалюйте схему будови верхівки (кінчика) кореня і позначте його зони.

Використовуючи дані, отримані в результаті виконання завдання, та текст підручника, заповніть таблицю.

Характеристика зон кореня

Зона кореня	Особливості зовнішньої та внутрішньої будови	Функції
Кореневий чохлик
Зона росту
Всмоктувальна зона
Провідна зона

Завдання 2. Ознайомлення з внутрішньою будовою кореня.

Налаштуйте мікроскоп на роботу.

Розгляньте за допомогою мікроскопа постійний мікропрепарат

Внутрішньої будови кореня (поперечний розріз) на рівні зони всмоктування.

3. Знайдіть покривну тканину кореня з кореневими волосками. (верніть увагу, чи кореневі волоски є виростами клітин покривної тканини.

4. Роздивіться провідні тканини (вони розташовуються у центрі мікропрепарату). Судини мають вигляд округлих отворів із потовщеними оболонками. Ситоподібні трубки розташовуються невеликими

групами між ділянками з судинами.

Намалюйте схематично поперечний розріз кореня на рівні зони всмоктування. Позначте різні види тканин.

Заповніть таблицю.



Характеристика деяких тканин кореня

Тканина	Де розташована	Форма клітин	Функції
Покривна Провідна

Зробіть висновки за результатами роботи.

Звіт учнів про способи і результати виконаної роботи.

Підсумки уроку, аргументація оцінок.

Домашнє завдання. Вивчити відповідний параграф у підручнику, завершити оформлення лабораторної роботи.

Тема 61. Органи рослин. їхні функції і взаємозв'язок. Корінь. Лабораторна робота № 2. Корінь і кореневі системи. Видозміни кореня

Мета. Продовжити формувати в учнів знання, отримані з попередніх курсів, про органи рослин -- вегетативні та генеративні; ознайомити з зовнішньою будовою кореня, кореневих систем та видозмін кореня.

Основні поняття і терміни: орган; генеративні органи (квітка, плід), вегетативні органи (корінь, стебло, листок); коренева система, видозміни кореня (коренеплід, бульбокорінь).

Обладнання: таблиці: "Органи рослини", "Зовнішня будова кореня", "Типи кореневих систем", "Видозміни кореня"; гербарні зразки рослин або кімнатні рослини; коренеплоди: буряк, морква.

Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, бесіда, розповідь з елементами бесіди); наочні (демонстрація обладнання); практичні (виконання лабораторної роботи); репродуктивні (бесіда) та пошукові (евристична бесіда, створення та розв'язування проблемних ситуацій); методи контролю (тести).

Тип уроку, комбінований.

Хід уроку

Організаційний момент.

Перевірка виконання учнями домашнього завдання.

Тестова перевірка знань:

1. Рослинні організми можуть бути:

а) одноклітинними; б) багатоклітинними; в) колоніальними.

2. Для одноклітинного організму притаманні всі функції, які

характерні для багатоклітинного:

а) так; б) ні.

3. Сукупність клітин, що мають спільне походження, однакову форму

і виконують спільну функцію, -- це:

а) орган; б) тканина; в) організм.

4. Вкажіть назви тканин, що характерні для рослин:

а) сполучна; б) твірна; в) епітеліальна; г) покривна; г) провідна; д) м'язова.

5. Тканина, яка дає початок усім іншим тканинам:

а) основна; б) покривна; в) твірна; г) провідна; г) механічна.

6. Тканина, що створює основу органів, заповнює простір між

різними типами тканин:

а) сполучна; б) твірна; в) епітеліальна; г) покривна; ґ) провідна; д) м'язова.

7. Шар клітин, які вкривають орган або іншу тканину:

а) сполучна; б) твірна; в) епітеліальна; г) покривна; ґ) провідна; д) м'язова.

8. Тканина, що захищає органи від випаровування та висихання,

забезпечує газообмін і всмоктування води:

а) сполучна; б) твірна; в) епітеліальна; г) покривна; ґ) провідна; д) м'язова.

9. Тканина, яка є опорою для рослини:

а) сполучна; б) твірна; в) епітеліальна; г) покривна; ґ) провідна; д) м'язова.

10. Тканини, елементи яких проводять поживні речовини від одного

органа до іншого:

а) сполучна; б) твірна; в) епітеліальна; г) покривна; ґ) провідна; д) м'язова.

11. Молоді частини рослини вкриті покривною тканиною, що

складається з:

а) живих клітин; б) мертвих клітин.

12. Функції фотосинтезу, поглинання і запасання речовин виконує

тканина:

а) сполучна; б) твірна; в) епітеліальна; г) покривна; ґ) провідна; д) м'язова

З* Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Чи доводилося вам тримати за ручку розкриту парасолю, коли дме сильний вітер? Це зробити дуже важко. Адже парасоля виривається з рук і летить за вітром. А якщо вже дуже міцно її тримати, вона може потягти і вас за собою. Крони багатьох дерев мають вигляд парасолі. А столітній дуб має крону у десятки разів більшу за парасолю. Яка ж величезна сила потрібна, щоб міцні дерева з товстими стовбурами та усіма гілками дерев втримати на місці під час вітру чи буревію? Звичайна, потрібна сила могутнього велетня. Таку силу мають корені дерев. Вони не лише забезпечують рослину водою і поживними речовинами, що розчинені в ній, а й тримають їх у ґрунті. Ніби на стальних канатах, що розгалужені в усі боки, рослини тримаються на своїх коренях. Корені дуже міцні. Спробуйте розірвати корінь завтовшки з олівець. Це зробити досить важко. А корені велетенських дерев товстіші у десятки разів. У кожного дерева таких коренів дуже багато, і вони ростуть углиб та вшир.

Вам відомо, що, окрім кореня, у рослини є й інші органи. Вони мають складну зовнішню і внутрішню будову.

Сьогодні на уроці ми ознайомимось з тканинами рослинного організму, тож перш за все розглянемо будову кореня.

План

Органи рослинного організму.

Корінь. Кореневі системи. Видозміни кореня.

4. Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу.

Органи рослинного організму

Підготовча бесіда. Демонстрування гербарних зразків. Пригадайте з початкової школи та курсу "Природознавство" основної школи, яка будова рослини, скажімо, тюльпана. Відповідно до цього скажіть, як називають частини тіла рослини.

Схема. Органи рослини

Орган -- це системи тканин, які мають спільне походження, певну форму і виконують певну функцію (визначення записують у зошит). Органи у рослин бувають вегетативні та генеративні. (Вчитель моуіює схему на дошці, а учні -- у зош

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/



Корінь. Кореневі системи. Видозміни кореня

Пояснення. Демонстрація коренів на таблиці чи малюнку підручника. Корінь -- осьовий підземний вегетативний орган рослин. Корені бувають головні, додаткові та бічні. Завдяки галуженню корені утворюють кореневу систему -- стрижневу або мичкувату. Стрижнева коренева система утворюється внаслідок галуження головного і бічних коренів, які відходять від головного. Мичкувата коренева система утворюється додатковими і бічними коренями, які також галузяться; вона не має головного кореня. Пристосовуючись до певних умов життя, корені можуть видозмінюватися. Видозміну головного кореня називають коренеплодом, а додаткових і бічних -- бульбокоренями. Демонстрація таблиці, моркви і буряка.

Розповідь. У рослин, які живуть в різних місцях, корені розміщуються по-різному. Вони пристосовуються до умов існування, щоб краще виконувати свої фізіологічні функції. У лісі дерева ростуть густо, тому у більшості лісових велетнів корені йдуть углибину. А в гірських рослин вони проникають у тріщини скель, інколи навіть руйнуючи їх. Рослини також пристосувались до життя на піщаних ґрунтах. Наприклад, у куща джузгуна, який росте в пустелі Каракуми, корені тягнуться вздовж поверхні пісків на 15-20 метрів. Ні піщані бурі, ні летючі піски не можуть зрушити з місця джузгун завдяки корінню.

Корінь має складну зовнішню і внутрішню будову. Верхівка кореня (конус наростання), який прокладає йому хід під землею, захищена спеціальним утвором --- кореневим чохликом (ковпачком). Під ним міститься зона поділу, що має клітини, які активно діляться (твірна тканина). Над нею розташована зона активного росту, тут клітини ростуть, збільшуючи свої розміри. За цією зоною йде всмоктувальна зона. У ній відбувається всмоктування рослиною води і розчинених у ній мінеральних та органічних речовин. Саме тут розміщені кореневі волоски.

Кореневі волоски -- це вирости клітин покривної тканини кореня на рівні всмоктувальної зони. Клітини цієї ділянки кореня потовщуються, відгалужуються і формуються у видовжені кореневі волоски, яких у період вегетації дуже багато. Кореневий волосок -- одна клітина, яка має ядро, занурене в пристінний шар цитоплазми.

Кількість волосків значною мірою залежить від умов навколишнього середовища. Наприклад, волосків менше при високій вологості ґрунту і, навпаки, більше у рослин, які ростуть на сухих ділянках землі. Довжина волоска -- кілька міліметрів. Кореневі волоски щільно прилягають до ґрунту: вони вкриті слизистою речовиною, яка зв'язує грунт навколо волоска. Вони проникають між частинками ґрунту, вбирають воду і розчинені в ній мінеральні речовини.

Кореневі волоски живуть лише 15-20 днів. Старі волоски відмирають, а нові виростають значно глибше, ближче до верхівки кореня. Якщо кореневі волоски пошкодити, рослина може засохнути і загинути. Тому під час пересаджування рослини треба обережно викопувати її з ґрунту, щедро поливши водою, щоб не пошкодити кореневих волосків.

5. Узагальнення і систематизація вивченого (виконання лабораторної роботи).

Тема 63. Корінь і кореневі системи. Видозміни кореня

Мета. Ознайомитися з будовою кореневих систем і видами коренів, видозмінами коренів.

Обладнання: гербарні зразки рослин з різними типами кореневих систем, морква, буряк, жоржина; препарувальний набір; таблиці; підручник.

Хід роботи

Завдання 1. Ознайомлення зі стрижневою і мичкуватою кореневими системами.

Розгляньте кореневі системи запропонованих рослин, знайдіть головний, додаткові та бічні корені. Намалюйте схеми стрижневої і мичкуватої кореневих систем, зробіть відповідні цифрові позначення типів коренів (1 -- головний, 2 -- додатковий, 3 -- бічні). Запишіть приклади рослин, які мають стрижневу і мичкувату кореневі системи

і окремо).

Завдання 2. Ознайомлення з видозмінами коренів.

Розгляньте запропоновані видозміни коренів. Встановіть, з яких коренів вони утворилися (щоб не припуститися помилок, пригадайте, скільки у рослини головних, бічних і додаткових коренів).

Виберіть рослини з бульбокоренями. Запишіть їхні назви.

Зробіть поперечні розрізи коренеплодів і порівняйте їх між собою, {найдіть відмінність у їхній будові. Замалюйте зовнішній вигляд та і поперечний розріз коренеплодів моркви і буряка.

Висновок. Дайте відповіді на запитання: Які кореневі системи притаманні рослинам? У чому їхня суттєва різниця? Чому утворюються коренеплоди і бульбокорені? Як їх використовує людина?

Підсумки уроку, аргументація оцінок.

Домашнє завдання. Опрацювати відповідний матеріал у підручнику, дати відповіді на запитання після параграфа.

Тема 64. Тканини рослий: їхні функції та взаємозв'язок

Мета. Сформувати знання про основні типи тканин рослинного організму, вивчити функції, які вони виконують.

Остені поняття і терміни: тканина; твірна (меристема), основна (паренхіма), провідна, покривна, механічна. Обладнання: підручник, робочі зошити, таблиці "Тканини рослинного організму".

Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, бесіда, розповідь з елементами бесіди), наочні (демонстрація таблиць та моделей); репродуктивні (бесіда) та пошукові (евристична бесіда, створення та розв'язування проблемних ситуацій).

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

Організаційний момент.

Перевірка виконання домашнього завдання.

Ігровий прийом: вірю -- не вірю. Учням пропонується 12 тверджень про клітину і будову мікроскопа, вони мають відповідати "так" чи "ні". Відповіді учні записують у зошит. В кінці роботи організовується взаємоперевірка з обговоренням відповідей.

Усі живі організми Землі мають клітинну будову.

Мікроскоп збільшує зображення завдяки лінзам.

Найголовнішою органелою клітини є ядро.

Клітина рослини відрізняється від клітини тварини наявністю твердої оболонки, вакуолей і пластид.

Щоб визначити збільшення мікроскопа, слід помножити значення збільшення, написане на окулярі, на значення на об'єктиві.

Пластиди бувають трьох видів: зелені -- хлоропласти, червоні чи оранжеві -- лейкопласти та безбарвні -- хромопласти.

У світловий мікроскоп добре видно органели рослинної клітини -- оболонку, цитоплазму, ядро.

Речовина, яка робить клітини рослини міцними, називається целюлозою.

9. Термін "клітина" запровадив у 1665 році англійський учений Роберт Гук.

10. Клітини можуть бути різної форми і різного розміру, але всі вони мають однакову будову.

11. Оболонка клітин рослини тверда, оточує внутрішній вміст і підтримує постійну форму клітини.

12. Ядро зазвичай має округлу або овальну форму, його добре видно в клітині.

3. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Формулювання проблемної ситуації 3 попереднього уроку вам відомо, що всі живі організми на Землі (окрім вірусів) мають клітинну будову. Виникає запитання: а чому ж тоді частини організму так відрізняються між собою будовою та функціями? Давайте подумаємо над цим.

Очевидно, в процесі еволюції кожна група клітин багатоклітинного організму пристосовувалась до виконання певної функції, в результаті чого змінювались форма, поєднання клітин між собою, виникали тканини й органи.

Отже, сьогодні на уроці ми детально розглянемо, які тканини утворились у рослин, яка їхня будова та які функції вони виконують.

План

Сутність поняття "тканина".

Характеристика тканин рослинного організму.

4. Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу.

Сутність поняття "тканина"

Пояснення. Рослинні організми можуть бути одно- і багатоклітинними, а також колоніальними. Тіло одноклітинної рослини складається лише з однієї клітини, яка здійснює всі життєві функції і процеси організму. Тіло багатоклітинної рослини складається із сукупностей багатьох клітин, групи яких спеціалізуються на виконанні певних функцій.

Тканина -- це сукупність клітин, що мають спільне походження, однакову форму і виконують властиву їм функцію (або функції).

Розповідь з демонстрацією таблиці "Тканини рослинного організму". Залежно від функції, яку виконують тканини, їх поділяють на:

твірну; 3) покривну; 5) провідну;

основну; 4) механічну;

Твірна тканина -- це тканина, клітини якої здатні ділитися, завдяки чому ростуть органи, що дає початок всім іншим тканинам.

Основна тканина (паренхіма) -- тканина рослин, що складається з живих рослин різної форми, виконує різноманітні функції: виповнюючу, асиміляційну, газообмінну, запасаючу, видільну тощо.

Покривна тканина -- це шар клітин, які вкривають орган або іншу тканину. Покривна тканина захищає органи від випаровування, висихання, несприятливих умов, забезпечує газообмін і всмоктування води.

Механічна тканина, яку ще називають опорною, надає міцності рослині.

Провідні тканини -- це тканини, елементи яких проводять поживні речовини від одного органа до іншого.

Характеристика тканин рослинного організму

Розповідь з демонструванням таблиць.

Твірні тканини. Рослини, на відміну від тварин, ростуть і утворюють нові органи впродовж усього життя. Це зумовлено наявністю спеціальних тканин -- твірних, що містяться в різних частинах рослини. Ці тканини складаються з дрібних клітин, що густо заповнені цитоплазмою, всередині кожної клітини є велике ядро. Клітини твірних тканин міцно пов'язані між собою.

Твірні тканини розміщуються на верхівці стебла рослини або кореня. За рахунок поділу клітин верхівкової твірної тканини рослина росте у висоту та довжину. Всередині стебла і кореня також міститься твірна тканина (бічна). За її рахунок стебло і корінь ростуть у товщину. Твірні тканини можуть бути й в інших частинах рослини.

Покривні тканини. Захищають рослину від несприятливих зовнішніх впливів: механічних, температурних коливань, сильного сонячного освітлення. Молоді частини рослини вкриті покривною тканиною, що складається з живих клітин. Старі -- шаром мертвих клітин.

Основну масу кореня і пагона становить основна тканина. Вона складається з живих клітин з тонкими оболонками. Може виконувати різні функції: фотосинтез, поглинання і накопичення речовин.

Механічні тканини надають рослині міцності, завдяки якій вона витримує значну масу, протистоїть вітру, дощу, снігу. Міцність цих тканин зумовлена особливістю будови клітин, що її складають, а також порядком розміщення їх у рослині. Механічні тканини складаються з товстостінних клітин з надзвичайно міцною і пружною оболонкою.

Провідні тканини. Пристосовані для руху води та розчинених у ній речовин як у напрямку від кореня до пагона, так і в зворотному напрямі -- від листків до коренів. Подумайте, які речовини транспортуються від коренів до листків та, навпаки, -- від листків до коренів. Яц, ви гадаєте, можуть ці речовини рухатися по одних і тих самих провідних тканинах, чи їм треба різні шляхи ?

5. Узагальнення і систематизація вивченого.

1. Виконання завдань практикуму.

А) Уважно прочитайте текст відповідного параграфа у підручнику і заповніть таблицю.

Характеристика тканин рослинного організму

№ Тканина	Особливості будови і ісцезнаходження у рослині	Функції
1. Твірна
2. Основна
3. Покривна
4. Провідна
5. Механічна

Б) Контрольно-оцінна бесіда.

1. Що таке клітина? 2. На які групи поділяють організми за кількістю клітин? 3. Що таке тканина? 4. З яких тканин складається організм рослини? 5. Які тканини забезпечують опору рослині? 6. Які тканини захищають рослину від несприятливих зовнішніх впливів: механічних, температурних коливань, сильного сонячного освітлення? 7. Що зумовлює ріст рослини упродовж усього життя? 8. Які тканини забезпечують транспортування речовин в організмі рослини?

Підсумки уроку, аргументація оцінок.

Домашнє завдання. Вивчити відповідний параграф у підручнику.

Тема 65. Будова клітини. Лабораторна робота №1. Будова клітини рослини

Мета. Вивчити будову рослинної клітини; навчитися виготовляти тимчасові мікропрепарати рослинних клітин і досліджувати їх за | допомогою мікроскопа. Почати формувати навички роботи з мікроскопом.

Основні поняття і терміни: оболонка, цитоплазма, ядро, ядерце, пластиди, вакуолі, включення.

Обладнання: мікроскоп, препарувальний набір, цибулина, традесканція, елодея, картопля, постійні мікропрепарати; таблиці "Будова рослинної клітини", "Будова пластид"; підручник.

Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, бесіда, розповідь з елементами бесіди), наочні (демонстрація обладнання), практичні (виконання лабораторної роботи); репродуктивні (бесіда) та пошукові (евристична бесіда, створення та розв'язування проблемних ситуацій).

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку .

1. Організаційний момент,

2. Перевірка виконання учнями домашнього завдання.

Фронтальна бесіда: 1. Які процеси життєдіяльності характерні для

рослинних організмів? 2. Дайте визначення і коротку характеристику таким термінам, як подразливість, обмін речовин, фотосинтез, дихання, транспорт речовин, випаровування, мінеральне живлення, ріст і розмноження. З, Назвіть умови, що необхідні для життя рослин, поясніть їхню роль.

3. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Розповідь з елементами бесіди. Як ви вважаєте, чи є щось спільне у будові усіх організмів? Усе живе, за винятком вірусів, складається з особливих структурних елементів -- клітин. Термін "клітина" запровадив у 1665 році англійський учений Роберт Гук. Систематичне вивчення клітин почалося лише з XIX сторіччя зі створенням так званої "клітинної теорії". Згідно з цією теорією, всі живі організми побудовані з клітин і саме життя забезпечується поділом і функціонуванням клітин. Клітини можуть бути різної форми і різного розміру, але вони подібні за своєю будовою, хімічним складом, основними виявами життєдіяльності та обміном речовин. Формулювання проблемного запитання. Як ви вважаєте, про що це свідчить?А свідчить це про те, що, на думку учених, які дотримуються еволюційних поглядів, всі організми, які живуть на Землі, мають спільне походження, тобто походять від одного предка.

Сьогодні на уроці ми розглянемо будову клітини рослин. Ви ознайомитесь з новим методом дослідження -- мікроскопією. Винайдення і використання мікроскопа дало новий поштовх у розвитку природничих наук.

План

Будова лупи та мікроскопа.

Будова клітини рослин.

4. Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу.

Будова лупи та мікроскопа

Розповідь, що супроводжується демонстрацією лупи і мікроскопа. Найпростішим збільшувальним приладом є лупа. Лупи збільшують зображення у 4-25 разів. За їхньою допомогою можна побачити окремі частини рослини, великі клітини.

Основним приладом, яким користуються під час вивчення мікроскопічних живих організмів або їхніх окремих частин, є мікроскоп. Розрізняють світлові й електронні мікроскопи. Світлові мікроскопи збільшують зображення до 3 600 разів, а електронні -- у десятки й сотні тисяч разів. Головними частинами світлового мікроскопа є збільшувальні двоопуклі лінзи, розміщені в особливій трубці -- тубусі. На верхівці тубуса знаходиться окуляр, а з нижнього боку -- об'єктив. Трубка-тубус прикріплюється до штатива, з яким з'єднаний предметний столик. Тубус рухається за допомогою гвинтів.