Охорона природи

Пояснення. Сьогодні на уроці ми розглянемо, які є суцвіття, як вони утворені, та подумаємо, у чому їхнє практичне значення.

План

1. Визначення поняття "суцвіття". Класифікація суцвіть.

4. Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу.

Визначення поняття "суцвіття". Класифікація суцвіть

Розповідь з демонструванням гербарних зразків, малюнків і фотографій різних типів суцвіть. Більшість пагонів у рослин закінчуються не однією квіткою, а багатьма дрібнішими квітками, що утворюють суцвіття.

Суцвіття -- це пагін або система пагонів, які несуть квітки і приквітки, типових вегетативних листків немає. Суцвіття поділяються за типом гілкування спільного квітконоса на невизначені та визначеній

Невизначені суцвіття характеризуються тим, що їхні квітки розпускаються на осі знизу догори. Головна вісь суцвіття довго не припиняє росту і зацвітає останньою. Ці суцвіття можуть бути простими і складними.

Прості суцвіття мають нерозгалужену квіткову вісь, на якій розміщуються квітки. До них належать китиця, колос, початок, щиток, зонтик, кошик, головка:

китиця -- на видовженій головній осі сидять на квітконіжках окремі квітки (конвалія, черемха, люцерна, біла акація);

колос -- на видовженій головній осі розміщені сидячі квітки без квітконіжок (подорожник, вербена, орхідеї);

початок -- колос із товстою, м'ясистою віссю (лепеха, жіноче суцвіття кукурудзи -- качан);

щиток простий -- це суцвіття, в якого нижні квітконіжки довші, ніж верхні, і квітки розміщуються майже на одній висоті (яблуня, груша, глід);

зонтик простий -- головна вісь вкорочена, квітконіжки всіх квіток начебто виходять з її верхівки і мають майже однакову довжину; тому квітки розміщуються майже на "одній висоті, утворюючи купол (первоцвіт, вишня, цибуля);

кошик -- суцвіття з розширеною блюдцеподібною віссю, на яких розміщуються квітки без квітконіжок. Зовні кошик вкритий обгорткою з верхівкових листків (соняшник, кульбаба, айстра, волошка);

головка -- головна вісь потовщена і вкорочена, на ній тісно скупчені квітки на коротких квітконіжках або без них (конюшина, миколайчики).

Складні суцвіття характеризуються тим, що головна вісь у них галузиться. Це волоть (складна китиця), складний колос, складний щиток, складний зонтик і сережка:

* волоть -- головна вісь на різній висоті дає відгалуження, які, в

свою чергу, можуть також галузитись, утворюючи китиці, колоски або

інші суцвіття (просо, рис, овес, тонконіг, бузок, виноград, полин);

складний колос -- на головній осі колосоподібно розташовані колоски (пшениця, жито, ячмінь, житняк);

складний щиток має головну вісь, яка галузиться за типом простого щитка (горобина, бузина, калина);

складний зонтик -- бічні осі розгалужуються за типом простого зонтика, але закінчуються розгалуження не окремими квітками, а простими зонтиками (морква, кріп, борщівник);

Визначеними називаються такі суцвіття, в яких головна вісь закінчується квіткою, а ріст продовжує верхній бічний або бічні пагони, які, в свою чергу, так само продовжують свій ріст (росичка, гладіолус, синяк, медунка, гвоздика, молочай).

Біологічне значення суцвіття зводиться до кращого забезпечення процесу запилення квіток.

5. Узагальнення і систематизація вивченого.

1. Виконання завдань практикуму.

А) Розгляньте малюнок і підпишіть назви суцвіть.

Б) Заповніть таблицю.

Типи суцвіть

Рослина	Тип суцвіття	Просте чи складне
Соняшник
Конюшина
Гвоздика
Черемха
Черешня
Пшениця
Конвалія
Айстра
Кшіина
Бузок
Кукурудза
Гладіолус



2. Контрольно-оцінна бесіда: Що таке суцвіття? На які типи поділяють суцвіття? У чому полягає значення суцвіть?

6. Підсумки уроку, аргументація оцінок.

7'. Домашнє завдання. Опрацювати відповідний матеріал за підручником, дати відповіді на запитання після параграфа.

Тема 46. Будова та різноманітність квіток. Лабораторна робота № 9

Мета. Сформувати знання учнів про будову квітки, ознайомити з їхньою різноманітністю.

Основні поняття і терміни: квітка, оцвітина, чашечка, віночок, чашолистки, пелюстки, тичинка, маточка, пиляк, приймочка, стовпчик, зав'язь, верхня і нижня зав'язь, двостатеві та одностатеві квітки, однодомні та дводомні рослини, правильні та неправильні квітки.

Обладнання: модель квітки, таблиця "Будова квітки", гербарій різних квіток, квіткові композиції (ікебани), кімнатні рослини.

Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, бесіда, розповідь з елементами бесіди); наочні (демонстрація обладнання), практичні (виконання лабораторної роботи); репродуктивні (бесіда) та пошукові (евристична бесіда, створення та розв'язування проблемних ситуацій).

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

1. Організаційний момент.

2. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Розповідь з елементами бесіди. У 1818 р. натураліст Жозеф Арнольд подорожував тропічними лісами Суматри. Він побачив величезну квітку, що ніби була приклеєна до землі. Від неї йшов сильний неприємний запах гнилого м'яса. Квітка мала діаметр 1 м і масу 5 кг. У неї було п'ять червоних з плямами пелюсток, злегка загнутих на кінцях. Посередині квітки була впадина з великою кількістю тичинок і маточок. На честь ученого, котрий вперше побачив і описав цю квітку, її назвали рафлезією Арнольда. Листки у цієї рослини відсутні. Вона паразитує винятково на дикому винограді.

Найменшою квіткою можна вважати натотею -- трав'янисту рослину з родини Складноцвіті, що росте на острові Корсика в Середземному морі. У неї сукупність квіток, що називається суцвіттям, має діаметр усього 2-3 мм. Квітка сприяє статевому розмноженню покритонасінних рослин.

Підготовча бесіда. Пригадайте, у чому полягає сутність статевого розмноження. (В утворенні статевих клітин -- гамет та їх злитті, утворюється зигота, з якої формується новий організм, що поєднує ознаки батька і матері).

Формулювання проблемного питання. Отже, сьогодні на уроці ми детально розглянемо, де саме можуть утворюватися гамети, тобто розглянемо будову квітки, їх різноманітність. Як ви думаєте, з чим може бути пов'язана величезна різноманітність квіток за розмірами, будовою та формою?

План

Будова квітки.

Різноманітність квіток.

Прикмети українського народу, пов'язані з квітками.

3. Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу.

Будова квітки

Пояснення з демонстрацією моделі квітки, таблиць і малюнків підручника. Паралельне виконання відповідного завдання у практикумах. .

Будова квітки: віночок, утворений із пелюсток (1); пиляк тичинки (2); приймочка маточки (3); тичинкова нитка (4); стовпчик маточки (5); зав'язь (6); чашечка, утворена із чашолистків (7); квітколоже (8); квітконіжка (9).

Квітка -- видозмінений і вкорочений пагін, що забезпечує насіннєве розмноження у квіткових рослин. Поява квітки в процесі еволюції забезпечила широке розселення покритонасінних на Землі.

Функції квітки: утворення тичинок з пилковими зернами, плодолистків (маточок) з насінними зачатками, запилення, складні процеси запліднення, формування насінин і плоду.

Квіткою закінчується головне стебло або бічні стебла. Безлиста частина стебла під квіткою називається квітконіжкою. її добре видно в незабудки, конвалії, черешні, яблуні. У деяких рослин (подорожника, вербени) квітконіжка не розвинута, такі квітки називаються сидячими. Квітконіжка переходить у вкорочену вісь квітки, її стеблову частину -- квітколоже. Форма квітколожа може бути видовженою, опуклою, плоскою, вгнутою. На квітколожі розташовані видозмінені листки (квітколистки): чашолистки, пелюстки, тичинки, маточки. Найчастіше вони розташовані колами.

Квітконіжка і квітколоже -- це видозмінене стебло пагона, а чашолистки, пелюстки, тичинки і плодолистки, що зростаються в маточку,-- це видозмінені листки пагона. У квітці латаття крайові, зовнішні чашолистки дуже схожі на листки (з зовнішнього боку вони зеленого кольору, а з внутрішнього -- білого). Що ближче до центра квітки, то білі пелюстки стають дедалі меншими та вужчими, на їхніх верхівках з'являються зачатки пиляків, які в середині латаття вже є справжніми тичинками. Тому квітка латаття є яскравим доказом того, що тичинки утворилися з пелюсток, а пелюстки -- з листків.

Чашечка складається з невеликих зелених листочків --- чашолистків. У зелених чашолистках, які містять хлорофіл, відбувається фотосинтез. У деяких рослин (тюльпана, анемони) вони стають пелюсткоподібними і виконують функції пелюсток; можуть слугувати для захисту плодів, що дозрівають, для їхнього поширення.

Віночок складається з листоподібних пелюсток -- вільних або зрослих між собою. За формою, величиною, забарвленням віночки бувають різноманітні. Є квітки з нормально збільшеною кількістю пелюсток, їх називають махровими. Віночок так само, як і чашечка, може бути правильним, якщо через нього можна провести кілька площин симетрії, або неправильним, якщо через нього можна провести лише одну площину симетрії (фіалка). Є квітки, в яких не можна провести жодної площини симетрії -- асиметричні (канна). Функції віночка -- приваблювання комах для запилювання.

Оцвітина. Більшість рослин (яблуня, вишня, огірки) мають у квітці і чашечку, і віночок. Разом вони утворюють подвійну оцвітину.

Тичинка має тичинкову нитку та пиляк, що складається з двох половинок. У кожній з них є два пилкові гнізда (мікроспорангії), в яких утворюється значна кількість пилку (мікроспор). Тичинкові нитки бувають різної довжини і форми.

У квітці може бути одна, дві і більше тичинок. Кількість тичинок є важливою систематичною ознакою під час класифікації рослин. Тичинки у квітці бувають вільними (жовтець) або зрослими. Вони можуть зростатися своїми нитками (горох, квасоля) або пиляками (волошка).

Маточка розміщена всередині квітки. Вона утворюється з одного або кількох плодолистків (мегаспорофілів). Кожна дозріла маточка складається з нижньої розширеної частини -- зав'язі, середньої циліндричної частини -- стовпчика і верхньої, трохи розширеної частини -- приймочки.

Зав'язь може бути верхньою і нижньою залежно від положення щодо інших частин квітки. Якщо зав'язь прикріплюється до квітколожа тільки своєю основою, а вся інша частина її вільна, то її називають верхньою (картопля, помідори). Якщо зав'язь занурена у квітколоже, з яким вона зростається, то її називають нижньою.

Різноманітність квіток

Квітки бувають двостатевими, з розміщеними в них тичинками і маточками, та одностатевими -- маточкові або тичинкові. Рослини з одностатевими квітками поділяють на одно- та дводомні. До однодомних належать рослини, в яких тичинкові й маточкові квітки містяться на одній рослині (дуб, ліщина), до дводомних-- рослини, в яких тичинкові квітки розвиваються на одних екземплярах рослин, а маточкові -- на інших (коноплі, тополя).

Виконання завдання практикуму.

Прикмети українського народу, пов'язані з квітками

З давніх-давен наші далекі пращури, не маючи ні радіо, ні телебачення, лише будучи уважними спостерігачами, точно могли передбачити зміни в погоді.

Перед дощем розкриваються, виділяють багато нектару квітки акації, бузку, жасмину, буркуну та інших рослин.

Якщо о сьомій-восьмій годині ранку з води піднімається і розкривається латаття біле -- буде ясно, коли ні -- вдень буде

дощ. Взагалі не піднімається -- затяжна негода, похолодання.

Перед дощем квітки мати-й-мачухи, козельця, мальви, фіалки, березки, латаття закриваються.

У передчутті дощу не розкривають своїх бутонів троянда, шипшина.

Якщо квітки льону зі сходом сонця розкриваються -- день буде ясний, не розкриваються -- буде сиро і похмуро.

Лимонно-жовті квітки купальниці закриваються вдень -- буде дощ.

Квітку та її колір пов'язували з певними подіями у житті. Так, айстра символізувала сум, лілія біла -- чистоту, волошка -- простоту, мак -- красу, молодість, гвоздика -- мужність, стійкість, нарцис -- гордість, піон -- довголіття, дзвоник -- вдячність, пролісок -- ніжність і вірність, конвалія -- приховане кохання, ромашка -- кохання і мир, лавр -- успіх, троянда -- кохання і здоров'я, тюльпан -- кохання.

Символіка кольору

Червоний -- енергійний, найактивніший. Символізує життя, свободу, урочистість, кров.

Оранжевий -- теплий, символізує доброзичливість, радісний настрій, надію на щасливе майбутнє. Жовтий -- теплий, веселий. Символізує світло, життя, радість, повагу до старості.

Зеленкувато-жовтий -- символізує зраду, ревнощі, заздрість.

Блакитний -- холодний, пасивний. Символізує ніжність, вірність, легкий сум.

Синій -- спокійний, серйозний. Символізує довір'я, сум.

Фіолетовий -- сповнений життя. Символізує дружбу, довіру, гідність.

Білий -- нейтральний. Символізує невинність і чистоту.

5. Узагальнення і систематизація вивченого.

Тема 47. Будова та різноманітність квіток

рослина споровий квітка щитник

Мета. Ознайомитися з будовою і різноманітністю квіток.

Обладнання: колекції або зразки рослин із різними типами квіток, лупа, препарувальний набір, таблиці, підручник.

Хід роботи

Завдання 1. Вивчити будову квітки.

Розгляньте видану вам квітку. Знайдіть оцвітину, тичинки, маточку. Намалюйте схематично будову квітки. На малюнку позначте: чашолистки, пелюстки, оцвітину, чашечку, віночок, тичинки, маточку.

Зробіть висновок про взаємозв'язок будови квітки з функціями, які вона виконує.

Завдання 2. Вивчити будову тичинки і маточки.

Розгляньте тичинку і маточку квітки за допомогою лупи. Зверніть увагу на тичинкову нитку (довжину, зросла чи ні) та пиляк. Зауважте, що пиляк складається з двох половинок, з'єднаних між собою. Намалюйте схематично будову тичинки. На малюнку позначте тичинкову нитку і пиляк.

Розгляньте за допомогою лупи маточку. Знайдіть зав'язь (визначте, верхня вона чи нижня), стовпчик, приймочку. Замалюйте схематично будову маточки, позначте усі перелічені складові частини.

Зробіть висновок про зв'язок будови тичинки і маточки з функціями, які вони виконують.

Завдання 3. Навчитися розрізняти правильні та неправильні квітки, двостатеві та одностатеві.

Уважно роздивіться запропоновані учителем квітки, уточніть, яка це рослина. За допомогою лупи розгляньте оцвітину і визначте, чи можна провести через неї уявну вісь симетрії. З'ясуйте, чи є у квітці тичинки і маточки. Зробіть висновок про те, яка квітка: правильна чи неправильна, одно- чи двостатева.

Заповніть таблицю.

6. Підсумки уроку, аргументація оцінок.

7. Домашнє завдання. Опрацювати відповідний матеріал за підручником, дати відповіді на запитання після параграфа. Підготувати повідомлення про використання квіток рослин, як ліків.



Тема 48. Розмноження рослин

Мета. Закріпити знання про способи розмноження рослин, продовжити формувати вміння співпраці у групі.

Основні поняття і терміни: нестатеве, вегетативне, статеве розмноження, спора, гамета, сперматозоїд, яйцеклітина, зигота, гаплоїдний і диплоїдний набір хромосом, мітоз, мейоз.

Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, бесіда, розповідь з елементами бесіди, робота з підручником та іншою літературою); репродуктивні (бесіда) та пошукові (евристична бесіда, створення та розв'язування проблемних ситуацій); методи контролю знань (письмовий контроль).

Обладнання: підручники, зошити, довідкова література.

Тип уроку: застосування знань, вмінь та навичок.

Форма проведення уроку: семінар з використання групової роботи.

Хід уроку

Коректуюча частина (питання для усного обговорення у групі):

1. Дайте визначення процесу розмноження.

2. Які види розмноження характерні для рослин? Дайте їм коротку характеристику.

3. Чим відрізняється статеве розмноження від нестатевого?

4. Дайте визначення поняттям: гамета, зигота, гаплоїдний набір хромосом, диплоїдний набір, сперматозоїд, яйцеклітина.

5. Які вам відомі способи вегетативного розмноження?

6. У чому переваги і недоліки кожного виду розмноження?

Навчаюча частина (робота з практикумом): 1. Заповнити таблицю.



Порівняльна характеристика видів розмноження рослин

Ознака для порівняння	Нестатеве	Вегетативне	Статеве
1. Для яких рослин характерне? 2. У чому полягає сутність розмноження? 3. Біологічне значення процесу

2. З переліку рослин виберіть ті, для яких характерне вегетативне розмноження. Вкажіть, за допомогою якої частини рослини воно здійснюється.

Картопля, перець, суниці, малина, мак, жоржина, м ята, пирій, баклажан, гарбуз, фікус, бріофиум, сциндапсус, хойя, горох, квасоля, жито, хрін.

Контролююча частина

Визначте, про який вид розмноження йдеться.

Може здійснюватись видозмінами стебла.

Здійснюється спорами.

Характерне утворення статевих клітин і їхнє злиття.

Суниці можна розмножити вусами.

Характерне утворення зиготи.

Листковими живцями розмножується бегонія.

У садівництві широко застосовується щеплення.

Так найпростіше розмножити тюльпан.

Спори мають тверду оболонку і розносяться вітром.

Цьому сприяє наявність квітки.

Півники і м'ята розмножуються кореневишами.

Більшість рослин можуть розмножуватися за допомогою листків, частин стебла, кореневищ.

Опрацювати відповідний параграф у підручнику, дати відповіді на запитання після тексту



Тема 49. Розмноження рослин. Практична робота № 1. Вегетативне розмноження рослин

Мета. Продовжити формувати знання учнів про розмноження рослин.

Основні поняття і терміни: нестатеве, вегетативне, статеве розмноження, спора, гамета, сперматозоїд, яйцеклітина, зигота, гаплоїдний і диплоїдний набір хромосом, мітоз, мейоз.

Обладнання: таблиці "Розмноження рослин", малюнки підручника, препарувальні набори, горщики із землею, живці кімнатних рослин (за вибором учителя); додаток "Способи вегетативного розмноження рослин у природі".

Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, бесіда (підготовча), розповідь з елементами бесіди, пояснення); наочні (демонстрація таблиць та малюнків); практичні (виконання практичної роботи).

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

1. Організаційний момент.

2. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Підготовча бесіда. Пригадайте з курсу природознавства, який процес називають розмноженням. У чому значення цього процесу? Які ви пам'ятаєте види розмноження?

Розповідь. Розмноження, або відтворення собі подібних, є невід'ємною властивістю всіх живих організмів. Цей процес забезпечує існування в часі кожного виду рослин, підтримання його чисельності.

Сьогодні ми повторимо і поглибимо знання, які ви отримали у 6 класі, що стосуються розмноження рослин, а також пригадаємо і виконаємо практичну роботу, яка проілюструє вегетативне розмноження рослин.

План

Визначення розмноження.

Нестатеве розмноження.

Вегетативне розмноження.

Статеве розмноження.

Визначення процесу розмноження

Розповідь. Отже, розмноження є однією з важливих ознак живого. Воно полягає у здатності організмів відтворювати собі подібних шляхом передачі генетичної (спадкової) інформації, забезпечує неперервність і наступність життя, збереження видової різноманітності.

Зазвичай виділяють дві основні форми розмноження: нестатеве (у найпростіших одноклітинних тварин -- поділом навпіл, у рослин -- спорами) і статеве (із заплідненням). Хоча більшість ботаніків дотримуються думки, що третім видом розмноження можна виділити вегетативне (розмноження багатоклітинних організмів шляхом відокремлення частин і відновлення їх до цілого).

Кожна форма розмноження має свої переваги і недоліки. Так, для нестатевого розмноження не потрібно шукати партнера іншої статі. Вегетативне розмноження дає змогу швидко отримати велику кількість однакових рослин. При статевому розмноженні утворюються організми, які мають ознаки батька і матері, тобто одночасно і відрізняються від обох. Поява нових ознак дає змогу організму пристосуватись до певних умов зовнішнього середовища краще за батьківські форми.

Нестатеве розмноження

Пояснення. Нестатеве розмноження -- процес відтворення нових особин без участі статевих клітин (гамет) та без запліднення. При нестатевому розмноженні новий організм утворюється з групи соматичних клітин. Основні типи нестатевого розмноження -спороутворення і вегетативне. Нестатеве розмноження обмежує спадкову різноманітність нащадків, оскільки вони генетично однакові, але створює необмежені умови для збільшення чисельності.

Нестатеве розмноження здійснюється спеціалізованими клітинами -- спорами або зооспорами. Спори мають тверду стінку і поширюються вітром; зооспори не мають твердої стінки і пересуваються за допомогою джгутиків. Вони утворюються всередині органів безстатевого розмноження -- спорангіїв або зооспорангіїв.

Вегетативне розмноження

Розповідь з елементами бесіди. Вегетативне розмноження характерне як рослинам, так і тваринам.

Для рослин характерне розмноження за допомогою вегетативних органів, їх частин чи видозмін. Окремо виділяють розмноження живцями і щеплення як способи вегетативного розмноження, які мають найбільше практичне значення.

Пригадайте, як розмножуються суниці. Розмноження за допомогою вегетативних органів широко використовують у рослинництві. Цибулинами і бульбами розмножуються овочеві культури і декоративні рослини (картопля, жоржина); надземними повзучими пагонами ("вусами") -- суниці та полуниці; гілками -- відсадками, що вкорінюються, -- аґрус та ін.; кореневими паростками -- ряд дерев і кущів. У садівництві широко застосовують укорінення живців і щеплення рослин.

Розмноження живцями. Живець -- це відрізана від материнської рослини ділянка пагона, кореня, листка.

Розмноження живцями -- один із найпоширеніших типів вегетативного розмноження. Живці бувають стебловими, листковими і кореневими. Стебловими живцями розмножують кімнатні та садові дерев'янисті (фікус, пеларгонія, смородина) та трав'янисті (традесканція, * колеус, хризантеми, жоржини) рослини. Сенполію, або узумбарську фіалку, та бегонію королівську розмножують листковими живцями. Бріофілум (його ще називають іноді каланхое) розмножують бруньками, що утворюються з країв листка. Хрін розмножують кореневими живцями. При розмноженні пагоновими живцями (листковими чи стебловими) у рослин відновлюються корені, а кореневими -- пагони.

Розмноження щепленням. Щеплення -- це зростання зрізаних бруньок або стеблових живців однієї рослини (що розмножується) з іншою (вкоріненою). В цьому разі рослину, що щеплять, називають прищепою, а рослину, на яку щеплять,-- підщепою.

Найкраще прищепа і підщепа зростаються тоді, коли вони належать до одного виду або до близьких видів одного роду; якщо ж вони належать до різних родів, зростання утруднюється.

Статеве розмноження

Пояснення. При статевому розмноженні, яке відбувається із заплідненням, в організмі матері та батька утворюються так звані статеві клітини (гамети): у жіночих особин -- яйцеклітини, у чоловічих -- сперматозоїди. У статевих клітинах кількість хромосом удвічі менша (гаплоїдний набір хромосом), ніж у звичайних клітинах (містять диплоїдний набір хромосом). За зменшення кількості хромосом у статевих клітинах відповідає спеціальний процес поділу статевих клітин, який називається мейоз. Більш детально цей процес ви будете вивчати з курсу біології. При заплідненні чоловіча і жіноча клітини зливаються й утворюється зигота (запліднена яйцеклітина). Зигота ділиться, утворюється зародок, зародок розвивається, росте. У покритонасінних рослин утворюються гамети, відбувається запилення і запліднення за допомогою спеціального органа -- квітки. Будову квітки ми з вами вивчатимемо на наступних уроках.



Тема 50. Вегетативне розмноження рослин

Мета. Закріпити теоретичні знання учнів про вегетативне розмноження рослин.

Обладнання: сенполія, сциндапсус золотистий, хойя, амариліс, бріофілум, кактуси, пеларгонія, алое, бульби картоплі, горщики з землею, склянки з водою, вода для поливання.

Хід роботи

Завдання 1. Розгляньте уважно видані вам рослини і визначте, за допомогою яких вегетативних органів вони можуть розмножуватись. Закінчить схему, що показує види вегетативного розмноження, і впишіть у неї конкретні назви рослин.

Завдання 2.

Варіант 1. Розмножте рослину за допомогою листків. Від рослини воскового плюша -- хойї відщипніть листок і на половину черешка загорніть його у вологу землю.

Варіант 2. Розмножте рослину за допомогою кореневих паростків. Від дорослої рослини алое обережно відокремте молоду рослинку і посадіть її у горщик з вологою землею.

Варіант 3. Розмножте рослину за допомогою видозміненого пагона (бульби). Розріжте картоплину на кілька частин так, щоб на кожній були вічка. Кожну частину покладіть в горщик із землею та загорніть.

Завдання 3. Зріжте листки сенполії, пагін сциндапсуса і поставте у склянки з водою. Спостерігайте кілька тижнів за змінами, що відбуваються з частинами рослин. Після цього посадіть в горщики з землею.

Всі рослини поставте в освітленому місці, але не під прямими сонячними променями. Регулярно поливайте і спостерігайте за змінами. Результати записуйте у таблицю.

Результати спостережень за рослинами, розмноженими вегетативно

Дата	Назва рослин	Що відбувається

Завдання 4. Зробіть висновок про переваги і недоліки вегетативного розмноження рослин.

Тема 51. Вегетативне розмноження рослин

Мета. Закріпити теоретичні знання учнів про вегетативне розмноження рослин.

Обладнання: стеблові та листкові живці (бегонія, традесканція, сенполія, пеларгонія, колеус, фікус, хризантема, жоржина), горщики або ящики, заповнені землею, кілочки, склянки з водою, вода для поливання.

Хід роботи

Завдання. Навчитися розмножувати рослини стебловими і листковими живцями (об'єкти за вибором учителя).

Відокремте живці з підготовлених для живцювання рослин. Це можуть бути листкові або стеблові живці (на розсуд учителя).

Листкові живці з бегонії надріжте зісподу листків у місцях, де сходяться жилки.

Надрізані живці покладіть надрізами вниз на пісок у заздалегідь підготовані горщики або ящики і притисніть їх до піску.

Стеблові живці мусять мати не менше трьох вузлів. Якщо листки на живцях великі, їх треба зменшити (на двох нижніх вузлах листки треба обрізати, а на верхньому -- зменшити листок удвічі).

Стеблові живці висадіть у горщики чи ящики під кутом 45° на глибину двох вузлів, щільно притиснувши до них грунт із піском.

Висаджені листкові та стеблові живці щедро полийте й поставте в тепле місце, захищене від прямого потрапляння сонячного світла.

Листки сенполії та стеблові живці кімнатних рослин (пеларгонії, фікуса або інших) помістіть також у склянку з водою.

Спостерігайте за живцями, записуючи результати в таблицю.

Результати спостережень за рослинами, розмноженими вегетативно

Дата	Назва рослин	Що відбувається

Варіант З

Оскільки подібну роботу вже виконували з курсу природознавства 6 класу, доцільно дати її додому, щоб учні використали набуті знання для розмноження кімнатних рослин.

Завдання. Використовуючи знання про вегетативне розмноження рослин, виберіть з ваших кімнатних рослин ті, які можна розмножувати вегетативно. Виконайте підготовчу роботу: наберіть у горщики землі, полийте її, з рослин зріжте живці. Ті, які можна, відразу посадіть у землю, інші -- помістіть у воду.

Ведіть спостереження за живцями і записуйте результати у таблицю.

Результати спостережень за рослинами, розмноженими вегетативно

Дата	Назва рослин	Що відбувається



5. Підсумки уроку, аргументація оцінок.

6. Домашнє завдання. Опрацювати відповідний параграф у підручнику, відповісти на запитання після тексту.

Тема 52. Відповідь рослин на подразнення

Мета. Сформувати в учнів уявлення про здатність рослин, як і тварин, відповідати на подразнення.

Основні поняття і терміни: тропізми, настії, нутації.

Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, бесіда (пояснювальна, контрольно-оцінна), розповідь з елементами бесіди); наочні (демонстрація обладнання); репродуктивні (бесіда) та пошукові (евристична бесіда, створення та розв'язування проблемних ситуацій); самостійна робота учнів з підручником. Обладнання: кімнатні рослини, що тягнуться до світла, зображення рослин (квасолі, винограду, шипшини, комахоїдних), фотографії, що ілюструють рухи рослин (сосна, суцвіття цикорію, кульбаба), таблиця "Видозміни пагонів".

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

Організаційний момент.

Перевірка виконання учнями домашнього завдання. Ігровий інтерактивний прийом

Учні класу формують чотири групи. На чотирьох аркушах паперу потрібно написати назви середовищ існування рослин: наземно-повітряне, водне, Грунт, організм як середовище існування. З кожної групи по одному представнику виходять учні й обирають собі картку (назви середовища вони не бачать). Учні повертаються до своєї групи і за дві хвилини їм треба написати якнайбільше представників рослин, які ростуть у відповідному середовищі існування. Виконавши це завдання, групи обмінюються картками й перевіряють правильність написаного. Учні здають аркуші паперу вчителю, і по кожній рослині учитель організовує бесіду, в процесі якої учні повинні назвати особливості пристосування рослини до певного середовища існування.

3. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Розповідь. Кожен із вас знає, що тварини, птахи, людина рухаються. На відміну від тварин, більшість рослин ведуть прикріплений спосіб життя, тому що вони не мають органів чуття, нервів та м'язів. Але, незважаючи на це, рослинам притаманні специфічні відповіді на подразнення, які ми сприймаємо як рухи. Якщо ви спостережливі, то бачили неодноразово, що кімнатні рослини, які знаходяться на підвіконні, повертають пагін і листки до сонця. Також дерева, що ростуть на схилі, розташовані не перпендикулярно до схилу, а в напрямку від центра Землі.

Ці та інші рухи рослин ми і будемо розглядати на сьогоднішньому уроці.

План

Подразливість і рухи організмів.

Форми прояву подразливості у рослин:

а) тропізми;

б) настії;

в) нутації.

4. Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу.

1. Подразливість і рухи організмів

1. Пояснювальна бесіда. Що таке подразливість? Подразливість - це загальна біологічна здатність клітин і організмів реагувати

(відповідати) на вплив факторів зовнішнього середовища. Ця специфічна властивість живих клітин обумовлюється і тісно пов'язана з чутливістю до дії того чи іншого фактора. Подразливість є однією з основних ознак життя.

Як організм може відповідати на подразнення ? Основними формами прояву подразливості організмів є різного типу рухливі реакції, які здійснюються цілим організмом або окремими його частинами. Очевидно, лише за допомогою руху організм або орган може доцільно змінити положення, оптимізувати розміщення своїх частин, уникаючи дії несприятливих факторів, або, навпаки, ефективно використовувати сприятливу дію факторів.

Найбільш поширеними руховими реакціями у рослин на зміну умов середовища є тропізми, настії та нутації.

2. Форми прояву подразливості у рослин Тропізми

2. Розповідь. Термін "тропізм" запозичений із грецької мови. Він означає "поворот" або "напрямок". Тропізми -- це зміни положення органів закріплених у ґрунті рослин на односторонній вплив фактора оточуючого середовища -- світла, сили тяжіння, води, хімічних речовин, механічної травми тощо. Залежно від характеру подразника (світло, сила тяжіння, дотик, хімічні речовини, вода, електричний струм, поранення) рухи рослин називають відповідно фото-, гео-, тигмо-, гідро-, електро-, термо- і травмотропізмами. Характер відповідної реакції може бути різним: органи можуть повертатися до джерела

подразнення і від нього (в протилежний бік). Розглянемо прояви фототропізмів та геотропізмів.

Фототропізм

3. Розповідь з елементами бесіди.

Варіант 1. (Для учнів з низьким і середнім рівнем пізнавальних можливостей.)

Фототропізмі* -- це специфічні ростові рухи рослин та їхніх органів на односторонню дію світла.

У природних умовах на відкритій місцевості фототропізм, як правило, чітко не проявляється, оскільки, крім прямих сонячних променів, на рослину діє порівняно сильне розсіяне світло небосхилу і хмар. При однобічній дії світла (на галявині, біля будівель, у кімнаті, під кроною дерева тощо) фототропізм окремих пагонів, навіть усієї надземної частини, виявляється особливо чітко. Рослини ніби тягнуться до світла (рослини на підвіконні, суцвіття соняшника, листки на пагонах) (демонстрування проявів руху рослин на дію світла, кімнатних рослин, що тягнуться до світла).

Варіант 2. Для поглибленого вивчення. Серед факторів, що спричиняють рухи рослин, світло було, безперечно, найпершим, на дію якого людина в першу чергу звернула увагу. Ще в стародавніх літературних джерелах були описані зміни положень органів рослин, які назвали геліотропними. "Геліос" у перекладі з грецької мови означає "Сонце", а "геліотропний" -- "спрямований до Сонця". Грецький філософ Теофраст (371--286 р. до н. є.), якого вважають основоположником наукової ботаніки, згадував, наприклад, у своїх творах, що майже всі листки спрямовані своїми верхніми частинами до Сонця. Був відомий і геліотропізм деяких квіток. Так, римський учений Варрон (116-- 27 р. до н. є.) зазначав, що квітки, яких називають геліотропними, зранку спрямовують свої голівки в бік Сонця, що сходить, і протягом дня повертаються за ним аж до заходу. Вам добре відомий приклад такої квітки. Яка це квітка? Це -- соняшник. Пізніше з'ясували, що такі рухи спричиняє і штучне освітлення, тому термін "геліотропізм" замінили на "фототропізм" (рухи рослини під дією світла). Із органів рослини найбільшою мірою характеризуються позитивним фототропізмом молоді пагони. Корені ж ніяк не реагують на джерело світла. Подумайте, з чим це пов'язано.

Геотропізм -- це реакція окремих органів рослини на односторонню дію сили земного тяжіння. Розрізняють три типи такої реакції (геотропізму): І) коли рослина росте вертикально вниз; 2) коли напрям руху протилежний, тобто догори; 3) коли орган намагається зайняти горизонтальне положення. (Демонстрування фотографії сосни, таблиці "Видозміни пагонів".) Спробуйте знайти приклади цих реакцій. Приклади цих типів геотропізму: 1) головні стрижневі корені рослин ростуть вертикально вниз; 2) гілки першого порядку деревних рослин, стебла однодольних, а також черешки листків багатьох рослин ростуть догори (протилежно до дії сили тяжіння); 3) багато кореневищ, бічні корені, бічні гілки ялини, кореневі волоски ростуть горизонтально.

Цікаві прояви рухів рослин на дію сили тяжіння можна спостерігати у хвойних рослин. Наприклад, якщо одламати верхівку сосни, то верхні гілки, які росли паралельно до землі, починають рости догори.

Настії

4. Розповідь, що супроводжується демонстрацією фотографій і зображень рослин, для яких характерні фото- і термонастії, Настії, як і тропізми -- це зміни положень органів прикріплених рослин на дію подразників, що не мають певного напрямку, а впливають дифузно й рівномірно з різних сторін. Видів настій, як і тропізмів, дуже багато і називаються вони, як і тропізми, залежно від назви подразника. Розглянемо найвідоміші приклади настій, які ви могли спостерігати у повсякденному житті.

Мабуть, ви помічали, що квітки не завжди виглядають однаково.

В природних умовах у сонячні та теплі дні вони здебільшого відкриті, а в похмурі та холодні -- навпаки, переважно закриті. Як свідчать експерименти, такі різноманітні стани квіток зумовлені коливаннями інтенсивності освітлення. Мова йде про фотонастії, які найбільш яскраво проявляються у відкриванні та закриванні квіток. (Демонстрування суцвіть цикорію, кульбаби.)

Фотонастії спостерігаються й у листків. Наприклад, кислиця опускає листки ввечері й піднімає вранці.

Коливання температури також можуть спричинити настії листочків оцвітини (чашолистки і пелюстки) квіток багатьох рослин. Якщо внести квіти відомих декоративних рослин, наприклад, крокусів, підсніжників чи тюльпанів із прохолодної вулиці до теплої кімнати, квітки при підвищенні температури розкриваються. Якщо розкриті квітки знов покласти у прохолодне місце, наприклад, у холодильник, то вони закриються.

Додаткова інформація. Є рухи, пов'язані з наявністю в оточенні рослини хімічних речовин -- хемонастії. Такі рухи характерні, зокрема, рослинам, які живляться тваринами. Комахи та інші дрібні тварини слугують цим рослинам додатковим джерелом Нітрогену, який надзвичайно важливий для росту рослин.

Можливо, ви бачили фантастичний фільм "Адела ще не вечеряла", знятого за твором чеського письменника Брдешки. Один барон виростив Аделу -- рослину, яка їсть тварин, і має намір помститися своєму вчителю, котрий у школі провалив його на екзамені з однієї з природничих наук. Першою жертвою рослини стала собака графа. І лише детектив зміг визначити причину зникнення звіра. Постає запитання: а чи може подібна рослина з'їсти людину?

Рослин, здатних харчуватися тваринами, у світі відомо близько 400 видів. Всі вони мають відповідні пристосування. Непентес, який росте на Калімантані, утворює глечики об'ємом до чотирьох літрів, але навіть у такі великі утвори найчастіше потрапляють лише комахи. Тобто нам з вами не треба хвилюватися стосовно того, може нас з'їсти хижа рослина чи ні.

Нутації

Під нутаціями розуміють здатність рослин до колових або маятникоподібних рухів. Найкраще такі рухи виражені у верхівок стебел й у вусиків витких рослин. Ці рослини здатні підніматись догори за-допомогою якоїсь опори. Такі рослини називаються лазячими, або ліанами. Серед них за способом прикріплення розрізняють виткі, чіпкі й рослини, які вплітаються (демонстрування зображень квасолі, винограду, шипшини).

5. Робота підручником. Опрацювання фрагменту відповідної статті та робота з малюнками.

5. Узагальнення і систематизація вивченого.

1. Виконання завдань практикуму.

А) Доповніть текст словами і словосполученнями з поданого переліку.

Маятникоподібні, односторонній вплив чинника навколишнього середовища, дифузно й рівномірно з різних боків.

Найпоширенішими руховими реакціями у рослин на зміну умов середовища є: 1) зміни положення органів закріплених у ґрунті рослин на ________ - світла, сили тяжіння, води, хімічних речовин, механічної травми тощо; 2) зміни положень органів прикріплених рослин на дію подразників, що не мають, певного напрямку, а впливають ______________________3) здатність рослин до колових та рухів.

Б) З'єднайте стрілками прояв руху рослин та джерело подразливості.

Ріст коренів униз
Розкривання пелюсток квіток	Сила тяжіння
при підсиленні освітлення -
Ріст кореневищ
у горизонтальному напрямку	Одностороннє освітлення
Розкривання квіток
при підвищенні температури
Ріст пагонів догори	Рівномірне освітлення
Повертання до світла рослин
на підвіконні	Температура

В) Виберіть і підкресліть рослини, які здатні до колових або маятникоподібних рухів. Дайте відповідь на подане нижче запитання.

Плющ, калина, кульбаба, березка польова, хміль, сосна, квасоля, горох, гарбуз, яблуня.

В чому проявляється їхній рух стосовно рослин-сусідів або будь-якої опори? (Вони обплітаються або чіпляються).

2. Контрольно-оцінна бесіда.

Що таке подразливість? Що може бути джерелом подразнення? Як джерела подразнення можуть впливати на рослину та інші організми? (Однобічно або рівномірно). Які рухові реакції у рослин на зміну умов середовища є найбільш поширеними? (Реакції на односторонній вплив, на рівномірний вплив, колові або маятникоподібні рухи). Наведіть приклади рухових реакцій організму на односторонній вплив світла, сили тяжіння; на рівномірний вплив сили, температури. Наведіть приклади рослин, які здійснюють колові або маятникоподібні рухи.

6. Підсумки уроку, аргументація оцінок.

7. Домашнє завдання. Опрацювати відповідний матеріал за підручником, відповісти на запитання після параграфа.

Тема 53. Середовища існування рослин. Зв'язки рослин з іншими компонентами екосистем

Мета. Продовжити формувати поняття про середовища існування рослин, їхню характеристику та способи пристосування рослин до певних умов середовища.

Основні поняття і терміни: наземно-повітряне, водне середовища, грунт, організм як середовище існування, фактори живої і неживої природи, ланцюги живлення, продуценти, консументи, редуценти, фотосинтез. 

Обладнання: малюнки організмів (тимофіївка, пирій, грястиця, коник, заєць, горобець, орел, вовк, бактерії, омела, глечики жовті, береза повисла, петрів хрест). 

Методи і методичні прийоми: словесні (бесіда (підготовча), пояснення, розповідь з елементами бесіди); наочні (демонстрація обладнання); репродуктивні (бесіда) та пошукові (евристична бесіда). 

Тип уроку: застосування знань, вмінь і навичок (семінар з використанням групової роботи).

Хід уроку

1. Організаційний момент.

2. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Пояснення. Сьогодні на уроці ви будете працювати групами. Завдання для кожної групи однакові. Під час виконання завдань коригуючої та навчаючої частини ви можете користуватися підручниками, довідковою літературою та допомогою вчителя. Завдання контролюючої частини кожен буде виконувати індивідуально (всі рівні складності).

3. Коригуюча частина. (Перевірка домашнього завдання, відтворення і корекція опорних знань, навичок і вмінь, необхідних учням для самостійного виконання практичного завдання).

1. Підготовча бесіда. Питання для обговорення у групах:

Пригадайте з курсу природознавства: Що таке екосистема? Наведіть приклади екосистем. На які групи поділяють екосистеми? (Природні та штучні). Наведіть приклади компонентів живої і неживої природи, які входять до складу будь-якої екосистеми. Які три групи організмів розрізняють у кожній екосистемі? Дайте визначення продуцентам, консументам і редуцентам.

Яке їхнє значення в екосистемах? Що таке ланцюг живлення? Наведіть приклад.

2. Виконання завдань практикуму з подальшим обговоренням.

Завдання 1. Закресліть зайві слова, залишивши пов'язані між собою поняття. Конкуренція, споживачі, екосистема, дихання, виробники, руйнівники.

Завдання 2. Виберіть правильну відповідь.

1. Організми, що утворюють біогеоценоз і складаються з виробників

органічної речовини (автотрофних організмів), називаються:

а) продуцентами; б) редуцентами; в) консументами.

2. Споживачів живої органічної речовини називають:

а) продуцентами; б) редуцентами; в) консументами.

3. Руйнівники органічних решток -- переважно мікроорганізми, які розкладають органічні речовини до простих мінеральних сполук, називаються:

а) продуцентами; б) консументами; в) редуцентами.

4. Ланцюгом живлення називають:

а) низку організмів, пов'язаних між собою харчовими зв'язками;

б) гетеротрофний тип живлення.

Завдання 3. Дайте відповідь на запитання.

Які вам відомі середовища існування живих організмів?

Чи в усіх середовищах існування можуть жити рослинні організми?

4. Навчаюча частина. (Усвідомлення змісту і послідовності застосування розвиваючих завдань і вправ, практичних дій, самостійне виконання учнями завдання під контролем і за допомогою вчителя).

1. Робота на дошці (малюнки). Розгляньте зображення таких організмів: тимофіївка, пирій, грястиця, коник, заєць, горобець, орел, вовк, бактерії. Сформуйте з них ланцюг живлення, вказавши продуценти, консументи і редуценти. Визначте, в якій екосистемі може існувати такий ланцюг живлення.

2. Виконання завдань практикуму з подальшим обговоренням.

Опираючись на матеріал підручника, спробуйте довести, що рослини можуть (чи не можуть) жити винятково в одному середовищі існування: наземно-повітряному, водному, ґрунті чи в іншому організмі. Відповідь проілюструйте конкретними прикладами рослин.

5. Контролююча частина. (Звіт учнів про способи і результати виконаної роботи).

Виконання завдання практикуму. Перший рівень (6 балів). Тести:

1. Вкажіть середовища існування рослин:

а) водне; б) ґрунт; в) наземно-повітряне; г) організм іншої живої істоти.

2. Рослини у ланцюгах живлення є:

а) продуцентами; б) консументами; в) редуцентами.

3. Вкажіть водяні рослини:

а) елодея; б) латаття біле; в) фіалка; г) традесканція.

4. Чи можуть рослини існувати лише у наземно-повітряному середовищі?

а) так; б) ні.

5. Вкажіть рослини, які в природних умовах можуть рости лише у

ґрунті:

а) водорості; б) папороті; в) дерева.

6. Серед перелічених рослин вкажіть рослини-паразити:

а) конвалія; б) повитиця; в) мох.

Другий рівень (+ З бали).

1. Наведіть по два приклади рослин, які опанували: 

а) наземно-повітряне середовище і грунт; 

б) водне середовище і грунт.

2. Визначте середовище існування рослини за такими пристосуваннями: шкірка, якою вкрите стебло, дуже міцна; листки перетворилися на колючки; коренева система дуже розвинена вглибину: 

а) водне; 

б) грунт; 

в) наземно-повітряне, яке характеризується недостатньою вологістю;

г) організм іншої істоти.

Третій рівень (+ 3 бали).

Опишіть риси пристосування рослин до середовища існування: 

а) глечики жовті (до водного середовища); 

б) береза повисла (до наземно-повітряного середовища і ґрунту);

в) петрів хрест (до паразитування на іншій рослині).

6. Підсумки уроку, аргументація оцінок.

7. Домашнє завдання. Вивчити відповідний параграф у підручнику.



Тема 54. Лабораторна робота № 8. Внутрішня будова листка у зв'язку з його функціями

Мета. Ознайомитися з внутрішньою будовою листка та його структурними елементами у зв'язку з функціями, які вони виконують,

Обладнання: листки кімнатних рослин, мікропрепарат "Поперечний розріз листка", мікроскоп, лупа, препарувальний набір, таблиці, підручник..

Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, бесіда, розповідь з елементами бесіди); наочні (демонстрація таблиць та моделей); практичні (виконання лабораторної роботи); репродуктивні (бесіда) та пошукові (евристична бесіда, створення та розв'язування проблемних ситуацій).

Тип уроку: застосування знань, умінь і навичок.

Хід уроку

1. Організаційний момент.

2. Перевірка домашнього завдання, відтворення і корекція опорних знань, навичок і вмінь, необхідних учням для самостійного виконання практичного завдання.

Закінчити речення (біологічний диктант) з подальшою організацією взаємоперевірки й обговорення результатів.

1. Основні функції листка (три):__________________________________

2. Фотосинтез здійснюється у ___________ , які є майже в усіх клітинах листка.

3. Хлоропласти зумовлюють ___________________________ колір листка.

4. У покривній тканині листка є продихи, утворені двома клітинами, які називаються_________________

5. Між замикаючими клітинами є щілина, яку називають ________; вона може відкриватися і закриватися.

6. Газообмін і транспірація переважно здійснюються через ______________________.

7. Якщо розглянути поперечний розріз ____________ у мікроскоп, можна побачити, що клітини його основної тканини -- мезофілу (маса клітин між верхньою і нижньою покривною тканинами) неоднакові.

8. Клітини, що прилягають до верхнього боку листка, зазвичай утворюють 2-3 шари і подібні до стовпчиків. Тому цю тканину

Називають_________________ . У ній здебільшого і відбувається фотосинтез.

9. Тканину, що прилягає до нижнього боку листка, називають губчастою. Вона справді схожа на ____________ . Це пов'язано з тим, що в губчастій тканині є багато повітряних камер, або міжклітинників. У цій тканині зазвичай відбувається газообмін та транспірація.

10. ______________ тканина в листку представлена пучками.

11. До складу провідних пучків належать __________ судини, живі клітини та часто мертві клітини основної тканини.

12. На поверхні листка провідні пучки мають вигляд _____________

3. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Розповідь. На попередньому уроці ми почали знайомитися зі внутрішнюю будовою листка. Думаю, ви зрозуміли, що будь-яке утворення листка виконує конкретну функцію і тому має певну будову. Сьогодні ми зможемо розширити свої знання про внутрішню будову листка і його функції за допомогою мікроскопа та постійного мікропрепарата "Поперечний розріз листка".

4. Усвідомлення змісту і послідовності застосування розвиваючих завдань і вправ, практичних дій, самостійне виконання учнями завдання під контролем і за допомогою вчителя.

Лабораторна робота № 8

Тема. Внутрішня будова листка у зв'язку з його функціями.

Мета. Довести, що будова листка відповідає його функціям. Ознайомитися з тканинною будовою листка.

Обладнання: живі листки, постійний мікропрепарат внутрішньої будови листка, мікроскоп, лупа, препарувальний набір, вода, піпетка, предметні та накривні скельця, таблиці, підручник.

Хід роботи

Завдання 1. Ознайомитися із зовнішньою будовою листка у зв'язку з його функціями.

1. Розгляньте листок з обох боків неозброєним оком та за допомогою лупи. З'ясуйте, де у нього верх, а де низ. Запишіть ознаки, за якими ви відрізнили спід і верх листка.

2. Намалюйте, як виглядає листок зісподу, звернувши увагу на жилки та їхнє галуження.

3. Виготовте мікропрепарат із покривної тканини (епідерми), що міститься зісподу листка.

4. Розгляньте мікропрепарат за допомогою мікроскопа. Знайдіть продих і намалюйте його разом із декількома клітинами епідерми, що прилягають до продиху. Позначте на малюнку замикаючі клітини і продихову щілину.

Завдання 2. Ознайомитися з внутрішньою будовою листка у зв'язку з його функціями.

1. Розгляньте за допомогою мікроскопа постійний мікропрепарат внутрішньої будови листка. Знайдіть верхню і нижню епідерму.

Знайдіть продих. Зверніть увагу на нерівномірне потовщення оболонок замикаючих клітин.

2. Знайдіть на мікропрепараті стовпчасту і губчасту тканини.

3. Знайдіть у центрі мікропрепарату, в тому місці, де поперечний розріз пройшов через головну жилку, провідний пучок, а в ньому судини і ситоподібні трубки. Уважно роздивіться: судини мають вигляд округлих отворів із потовщеними стінками; ситоподібні трубки можна виявити за клітинами, що схожі на ситечко.

4. Схематично зобразіть малюнок внутрішньої будови листка. Позначте на ньому: нижню епідерму, верхню епідерму, замикаючі клітини, продихову щілину, мезофіл, провідний пучок, судини, ситоподібні трубки, стовпчасту тканину, губчасту тканину.

Завдання 3. Заповніть таблицю:

Частина листка	Будова	Функції	Значення
1. Жилкування	Провідні пучки	Транспортування речовин	Забезпечує живлення
2. Продихи
3. Епідерма: а)верхня б) нижня
4. Стовпчаста тканина
5. Губчаста тканина
6. Провідні пучки

Зробіть висновки за результатами виконаної роботи.

5. Звіт учнів про способи і результати виконаної роботи.

6. Підсумки уроку, аргументація оцінок.

7. Домашнє завдання. Вивчити відповідний параграф у підручнику, відповісти на запитання.

Тема 55. Листок. Лабораторна робота № 7. Будова та різноманітність листків

Мета. Сформувати в учнів уявлення про зовнішню та внутрішню будову листка, ознайомити з різноманітністю листків.

Основні поняття і терміни: листок, черешок, листова пластинка, простий листок, складний листок, жилкування, листопад.

Обладнання: гербарні зразки рослин; живі рослини; таблиці "Будова листка", "Різноманітність листків", "Тканинна будова листка"; малюнки підручника.

Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, бесіда (підготовча, пояснювальна), розповідь з елементами бесіди); наочні (демонстрація обладнання); практичні (виконання лабораторної роботи); репродуктивні (бесіда) та пошукові (евристична бесіда, створення та розв'язування проблемних ситуацій).

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

Організаційний момент.

Перевірка виконання учнями домашнього завдання.

Фронтальна бесіда.

Що таке пагін? Яка його будова? Які функції він виконує? Що таке вузли на стеблі рослин? Для чого вони потрібні? Що таке брунька? Які бувають види бруньок? Яка будова вегетативної та генеративної бруньки? Які бувають види стебла за напрямом росту? Наведіть приклади рослин з відповідними видами стебел. У яких рослин найбільші стебла?