Охорона природи

Фотосинтезуючі органи: стебло.

Органи, в яких утворюються спори: коричневі негіллясті стебла, на верхівці яких утворюється спороносний колосок (стробіл). Після визрівання спор пагони відмирають.

Життєвий цикл: переважає спорофіт. Після проростання спори утворюється гаметофіт, який значно редукований. У хвощів це самостійно існуючі розчленовані пластини, на яких утворюються статеві органи і клітини. Після злиття гамет утворюється новий спорофіт.

Основні представники в Україні: хвощ польовий, хвощ лісовий, хвощ великий, хвощ лучний, хвощ болотний.

Значення в природі та житті людини: невелике господарське значення. Літні вегетативні пагони хвоща польового використовуються як сечогінний та кровоспинний засіб.

Інформація для поглибленого пояснення (за потреби).

У хвощів пагін поділений на вузли і меживузля. У вузлах кільцями розміщені бічні гілочки.

Фотосинтезуючим органом є стебло. Листки значно редуковані й утворюють піхву, що прикриває вузол. Вони мають вигляд зубців, що зрослись біля основи. Підземна частина хвощів представлена кореневищем, що також ділиться на вузли і меживузля. Від нього відходять додаткові корені.

В життєвому циклі як хвощів, так і плаунів переважає спорофіт. У хвощів спорангії утворюються на щитках -- бічних виростах стебла, що теж зібрані в стробіли. Є також хвощі, що мають спеціальні спороносні пагони. Серед плаунів є рівно- та різноспорові види, хвощі -- рівноспорові рослини.

Після проростання спори утворюється гаметофіт, який значно редукований. У різноспорових плаунів гаметофіт розвивається, не залишаючи оболонки спори. У хвощів це самостійно існуючі розчленовані пластини, на яких утворюються статеві органи і клітини. Після злиття гамет з'являється новий спорофіт.

Вчитель ділить клас на дві частини і дає їм творче завдання: за допомогою стрілочок зобразити в зошиті життєвий цикл плауна (ліва частина класу) і хвоща (права частина).

Вчитель перевіряє малюнки декількох учнів і продовжує розповідь.

Основними представниками плауноподібних в Україні є плаун булавоподібний. Серед хвощів -- хвощ польовий, хвощ лісовий, хвощ лучний, хвощ болотяний, хвощ великий.

Значення у природі та житті людини

Як і мохи, хвощі та плауни тварини не їдять. їхня роль в природі незначна. Люди використовують деякі види як лікарські рослини та декоративні рослини. Спори плаунів застосовують у фасонному литті, піротехніці. Хвощ польовий є індикатором кислих ґрунтів і злісним бур'яном. Вимерлі хвощі та плауни утворили значні поклади кам'яного вугілля.

Важливе практичне значення мають такі плауни: альпійський, баранець, булавоподібний, двогострий, заплавний, колючий, сплющений. За використанням їх ділять на дві групи. Окремо використовують плаун баранець, інші мають схоже застосування.

Плауном баранцем лікують людей, які зловживають спиртними напоями. Поєднання вживання відвару баранця і горілки викликає сильну відразу і блювання, яке багато разів може повторюватися. Таким чином у хворих формується відраза до алкоголю.

Іншими видами плаунів (спорами) присипають опрілості у немовлят, лікують екземи, пролежні, рани, опіки та відмороження. Відвар спор допомагає при запальних хворобах нирок і сечового міхура, печінкових і ниркових коліках. З хвощеподібних лікувальні властивості виявляє хвощ польовий. Препарати з цієї рослини призначають хворим на туберкульоз, при захворюваннях нирок, кровотечі із сечових шляхів (виявляє кровоспинну дію), людям похилого віку, як засіб, що поповнює кількість Силіцію в організмі.

Лабораторна робота № 13

Тема, Особливості будови плауна булавоподібного і хвоща польового.

Мета. Ознайомитися з зовнішньою будовою хвоща польового та плауна

булавоподібного; виявити риси відмінності.

Обладнання і матеріали: гербарні зразки хвоща польового та плауна булавоподібного, лупа, підручник.

Хід роботи

1.Розгляньте зовнішню будову бурого весняного пагона хвоща польового. Знайдіть корені, стебло з зачатковими листками, зібрання спорангіїв на верхівці пагона.

Розгляньте зовнішню будову літнього пагона. Знайдіть головне стебло з вузлами і міжвузлями, бічні зелені стебла.

Схематично намалюйте обидві рослини. На малюнку позначте корені, стебло, стробіл.

Розгляньте зовнішню будову плауна булавоподібного. Знайдіть корені, стебло, листки, стробіл.

Схематично намалюйте рослину. Позначте корені, стебло, стробіл.

Заповніть таблицю.

Порівняльна характеристика плауна і хвоща

Питання для порівняння	Хвощ польовий	Плаун булавоподібний
1. Органи (корінь, пагін)
2. Частки пагона (стебло, листки)
3. Типи пагонів (вегетативний, спороносний)
4. Галуження стебла (вилчасте, кільчасте)



Риси відмінності підкресліть зеленим кольором.

Зробіть висновки за результатами виконаної роботи.

5. Узагальнення та систематизація вивченого.

1. Контрольно-оцінна бесіда

Які рослини належать до вищих спорових рослин?

Які види вищих спорових рослин ви вивчили впродовж двох (трьох) уроків?

Які спільні ознаки виявили в їхній будові, способі життєдіяльності? Які відмінні ознаки? (Бесіда за порівняльною таблицею, урок 31).

Підсумки уроку, аргументація оцінок.

Домашнє завдання. Вивчити відповідний параграф у підручнику. До тексту параграфа написати шпаргалку. Це може бути схема, малюнок, короткий текст.

Тема 33. Мохоподібні. Середовище існування. Пристосувальні риси будови і процесів життєдіяльності. Значення в природі та житті людини. Лабораторна робота № 12. Будова мохоподібних

Мета. Сформувати в учнів знання про мохоподібних, середовище їхнього існування, будову і процеси життєдіяльності.

Основні поняття і терміни: бріологія, маршанція, сфагн, зозулин льон, слань, ризоїди, гаметофіт, спорофіт, спорогон.

Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, бесіда (підготовча); наочні (демонстрація обладнання); практичні (виконання лабораторної роботи).

Обладнання: гербарні зразки або ілюстрації моху зозулин льон, маршанції, сфагнуму; мікроскопи, мікропрепарати.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

Організаційний момент.

Перевірка виконання учнями домашнього завдання.

Фронтальна бесіда:

1. Які зміни клімату та зміни у зовнішній та внутрішній будові дозволили рослинам пристосуватись до життя на суші?

2. Дайте визначення, що таке рослинні тканини. Які тканини рослин ви знаєте?

З. Які тканини першими з'являються у наземних рослин, у чому полягають їхні функції?

Чому в перших наземних рослин для існування на суші з'являються нові органи?

Які рослини називають вищими споровими? Звідки походить назва вищих спорових рослин?

Розкрийте зміст понять: гаметофіт, спорофіт, антеридії, архегонії, яйцеклітина, сперматозоїд, гамета, спора, зигота, запліднення.

Що таке життєвий цикл? Опишіть в загальному плані життєвий цикл вищих спорових рослин.

Розкрийте роль води у життєвому циклі вищих спорових рослин.

3. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Демонстрування гербарного зразку моху зозулин льон. Підготовча бесіда. Як ви гадаєте, що це таке?Це -- мох. Пригадайте, де ви його бачили. в яких умовах він мешкає. (Учні дають відповідь, розповідають з власних

спостережень.)

А чи знаєте ви, що мохоподібні дуже чутливі до нестачі вологи?" Тому існування в умовах суші у мохоподібних виробилося багато різних пристосувань. Ось основні з них: здатність вбирати атмосферну вологу всією поверхнею тіла; здійснювати фотосинтез за будь-яких умов (навіть у темряві печер і під снігом); висихати до повітряно-сухого стану, залишаючись при цьому живими. Відомо випадки, коли висушені зразки мохів оживали через п'ятнадцять років, коли для них створювали вологе середовище.

Як ви вже зрозуміли, сьогоднішньою темою нашого уроку є: відділ Мохоподібні (тема і план уроку попередньо написані на дошці).

План

Бріологія -- вчення про мохи.

Загальна характеристика мохів.

Лабораторна робота № 12.

4. Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу.

Бріологія -- вчення про мохи

Розповідь. Бріологія -- вчення про мохи, тобто наука, що займається вивченням мохів . Мохи -- невеличкі рослини, що підносяться лише на кілька сантиметрів над землею або стеляться по її поверхні. А витривалість у них дивовижна. Мохи витримують висушування навіть протягом кількох років, швидко оживаючи при зволоженні. Разом з тим вони спроможні переносити і довготривале затоплення, і значні температурні коливання. Наприклад, мохи знаходили у гарячих джерелах Камчатки, де температура підвищується до +40 °С ...+45 °С. Інші види трапляються в антарктичній пустелі, де морози сягають --50 °С. Мохи невибагливі й до освітлення: вони добре почуваються як при повному сонячному освітленні у піщаних пустелях, так і при світлі у нетрях лісів та в печерах, де у 150-200 разів темніше, ніж на поверхні. Багато мохів, використовуючи розсіяне світло, відновлюють свою життєдіяльність після зимового стану спокою ще під сніговою ковдрою.

На глинистих ґрунтах берегами струмків, канав, на торфовищах можна знайти маршанцію. (Демонстрування ілюстрації чи гербарного зразка). Ця рослина має дуже просту будову. Дихотомічно розгалужена слань, яка має вигляд пластинки, зісподу багато ризоїдів, за допомогою яких маршанція прикріплюється до грунту. На поверхні слані виростають виводкові кошики на тонких ніжках і вирости-підставки. Кошики мають вигляд невеликих чашечок із зубчастими краями. Всередині такого кошика є маленька виводкова брунька, прикріплена до дна кошика коротенькою прозорою ніжкою. Вона складається з однієї клітини. Ця ніжка легко руйнується, і виводкова брунька випадає з кошика. На вологому фунті виводкові бруньки легко проростають. Так відбувається вегетативне розмноження маршанції.

Цікавим представником мохів, який має практичне значення, є сфагнум, або сфагн. (Демонстрування ілюстрації чи гербарного зразка). Стебло у цих рослин в'яле, до 10-20 см, з необмеженим ростом угорі, а внизу поступово відмирає (внаслідок постійного відмирання стебла унизу утворюється шар торфу), вкрите короткими гілочками, які у верхній частині стебла густо зібрані в головку. Листки без жилки, сидячі. Розмножується сфагнум за допомогою паростків і спорами. Крім того, що із сфагнуму утворюється торф, він має і лікувальні властивості. Завдяки вмісту спеціальної хімічної речовини рослина діє як активний антисептик, прискорює загоювання ран. А ще сфагн може накопичувати і довго утримувати велику кількість води (що в 30--40 разів перевищує вагу самого моху). При висиханні мертві клітини стають білими (тому цей мох іноді називають білим).

Загальна характеристика мохів

Розповідь з послідовним заповненням таблиці практикуму. Під час вивчення вищих спорових рослин ми будемо заповнювати таблицю.

Характеристика вищих спорових рослин



Сьогодні ми будемо заповнювати лише колонку по мохоподібних.

· Особливості будови надземної частини: представлена сланню, як у високорозвинених водоростей, або має листко-стеблову будову, подібну до вищих рослин. Мохоподібні -- багаторічні, досить дрібні рослини, висота яких зазвичай становить 10-20 см.

· Особливості будови підземної частини: до субстрату мохоподібні прикріплюються ризоїдами, немає справжніх коренів. Фотосинтезуючі органи у мохоподібних -- слань, або листки. Фотосинтез може здійснюватись навіть під снігом чи в дуже темних печерах.

· Органи, в яких утворюються спори: коробочка, розміщена на ніжці та стопі (спорогон).

· Життєвий цикл: переважає гаметофіт, після злиття гамет утворюється спорогон (коробочка). Спорогон у мохоподібних недовговічний й існує здебільшого один вегетаційний період. Спори дають початок новому гаметофіту.

· Основні представники: маршанція, політрих звичайний, сфагнові мохи або білі мохи, зозулин льон.

· Значення в природі та житті людини: регулятори режиму зволоження на болотах; луках, у лісах та високогір'ях; утворюють

· поклади торфу; раніше використовувались як перев'язувальний матеріал. Негативне значення: ускладнюють насичення ґрунту повітрям; є причиною пожеж. До Червоної книги України (1996) занесено 28 видів мохоподібних.

Отже, мохоподібні -- це багаторічні, досить дрібні рослини, які мають листково-стеблову будову надземної частини, а прикріплюються за допомогою ризоїдів. У життєвому циклі мохоподібних переважає гаметофіт, а після злиття гамет утворюється спорогон (коробочка). Спори дають початок новому гаметофіту. Представники: маршанція, політрих звичайний, зозулин льон, сфагнові мохи.

5. Узагальнення та систематизація вивченого.

Лабораторна робота № 12

Тема. Будова мохоподібних.

Мета. Ознайомитися з будовою мохів на прикладі зозулиного льону;

виявити ознаки пристосованості до життя на суходолі.

Обладнання і матеріали: гербарні зразки зозулиного льону, мікроскоп, мікропрепарат „Спорогон зозулиного льону", підручник.

Хід роботи

Уважно розгляньте гербарний зразок зозулиного льону. Знайдіть у нього ризоїди, стебло і листки. Схематично замалюйте будову зозулиного льону. Позначте на малюнку гаметофіт і спорофіт, ризоїди, стебло, листки.

На верхівці стебла моху знайдіть спорогон, що складається з довгої, тонкої ніжки й коробочки. На попередньому малюнку позначте спорогон, його ніжку та коробочку.

За допомогою мікроскопа на мікропрепараті „Спорогон зозулиного льону" роздивіться поздовжній розріз спорангія. Усередині знайдіть спори. Побачене намалюйте.

Зробіть висновки за результатами виконаної роботи.

У висновку дайте відповідь на запитання: Яку будову мають мохоподібні? Які ознаки у зовнішній будові свідчать про те, що ці рослини пристосовані до життя на суходолі?

6. Підсумки уроку, аргументація оцінок.

7. Домашнє завдання. Вивчити відповідний матеріал за підручником. Дати відповіді на поставлені в кінці тексту запитання.



Тема 34. Вищі спорові рослини. Загальна характеристика вищих спорових рослин

Мета. Сформувати в учнів знання про вищі рослини, передумови виникнення життя на суші, вивчити загальну характеристику вищих спорових рослин

Основні поняття і терміни: палеоботаніка; вищі рослини; вищі спорові рослини; тканини; спорофіт; гаметофіт; архегонії; антеридії; мікроспори; мегаспори.

Обладнання: схеми чергування поколінь; ілюстрації вищих рослин та водорості, вищих спорових рослин.

Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, бесіда (підготовча, контрольно-оцінна), розповідь з елементами бесіди), наочні (демонстрація обладнання); репродуктивні (бесіда) та пошукові (евристична бесіда, створення та розв'язання проблемних ситуацій).

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

Організаційний момент.

Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Підготовча бесіда. Предками перших вищих рослин були зелені водорості. Вода -- це колиска життя і середовище розвитку рослин. І, звісно, водне середовище має свої переваги. Пригадайте, які переваги має водне середовище життя в порівнянні з іншими середовищами.

Учні пригадують, що для того, аби жити у воді, рослинам не потрібні спеціальні опорні структури. Чому? Бо вода має значну густину і підтримує організм. Рослини у товщі води можуть вести нерухомий спосіб життя, прикріплюючись до якоїсь опори, або рухатись: пасивно -- за допомогою водних течій, активно -- за допомогою джгутиків.

У водному середовищі нема різких змін температури. А обмін речовин із довкілля у рослини здійснюється всією поверхнею тіла. У цьому середовищі значно полегшено розмноження рослин: спори і гамети вільно рухаються у воді.

Спочатку рослини могли жити у воді лише на певній глибині від поверхні. Формулювання проблемних питань. Які умови дозволили рослинам освоїти суходіл? Як рослини змінилися внаслідок пристосування до життя на суходолі?

Сьогодні на уроці ми більш детально розглянемо ці та інші питання.

План

Вищі рослини. Вихід рослин з водного середовища.

Класифікація вищих рослин. Життєвий цикл.

Характеристика вищих спорових рослин. Особливості розмноження.

3. Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу.

Вищі рослини. Вихід рослин з водного середовища

1. Розповідь з елементами бесіди.

Вищі рослини -- це новий етап еволюційного розвитку рослинного світу. Чому водорості називають нижчими рослинами ? Що характерно для будови їхнього тіла ? {Демонстрування ілюстрації вищих рослин та водорості). Переважно тіло вищих рослин диференційоване на корінь та пагін, що складається зі стебла та листків. До того ж є розчленування тіла на надземну і підземну частини, відповідно до двох частин середовища -- наземно-повітряного і ґрунтового.

Зовні вони вкриті покривною тканиною, що захищає їх від несприятливих умов. У процесі еволюції у вищих рослин сформувалися провідні тканини, які забезпечують обмін речовин між підземними та надземними органами, у них утворився орган фотосинтезу -- листок, що має добре розвинену асиміляційну тканину, добре розвинені також запасаюча і механічні тканини.

Що призвело до таких новоутворень у наземних рослин ?

З переходом від водного до наземного існування рослини зіткнулися з такими труднощами:

-- Зневоднення. Як відомо, для життєдіяльності організмів потрібна вода, а повітря -- це середовище, яке сприяє висиханню. Тому наземним рослинам потрібно було виробити якість пристосування для добування і запасання води.

- Розмноження. Ніжні статеві клітини повинні бути захищеними, а чоловічі гамети (сперматозоїди) можуть зустрітися з жіночими гаметами лише у воді.

- Опора. На відміну від води, повітря ніяк не підтримує рослину.

Живлення. Для фотосинтезу потрібні світло і вуглекислий газ, тому хоча б частина рослини повинна перебувати над поверхнею землі. А мінеральні солі та вода містяться в ґрунті. Тому, щоб їх отримувати, інша частина рослини може бути в ґрунті й рости в темряві.

Газообмін. Для фотосинтезу і дихання потрібно, щоб газообмін здійснювався в атмосфері, а не у водяній суміші, що оточувала рослину.

Чинники навколишнього середовища. Вода, особливо коли її так багато, як, скажімо, в озері чи океані, забезпечує більшу стабільність умов навколишнього середовища. Наземне ж середовище частіше підлягає впливу таких мінливих чинників, як температура, освітлення тощо.

Вихід вищих рослин на сушу відбувся вперше в силурійський період палеозойської ери. На поверхню води вони змогли вийти тільки тоді, коли навколо Землі утворився озоновий шар. Пригадайте з курсу природознавства, що таке озоновий шар, де він розташований, з якої речовини складається, атоми якого хімічного елемента входять до його складу.

З'явившись в цілком новому повітряному середовищі, вони лише поступово пристосувалися до життя в інших умовах і протягом багатьох мільйонів років дали величезну різноманітність наземних рослин, різних за величиною і складністю будови.

Цими першими рослинами, які вийшли з води, були вищі спорові рослини. Від чого пішла така назва рослин? Назва вищі спорові рослини походить від того, що основним способом розмноження перших наземних рослин, як вимерлих, так і сучасних, було спорове розмноження. До того ж, у них, як і в більшості вищих рослин, є диференціація тіла за органами. Тому вищих рослин, які розмножуються спорами, ботаніки об'єднують під спільною назвою -- вищі спорові рослини.

Ми дуже мало знаємо про перші рослини, оскільки вони усі вимерли, а викопних решток тих рослин знайдено небагато. Але вчені за відбитками, залишеними давніми рослинами, змогли відтворити вигляд перших мешканців суші та вивчити особливості їхньої будови. Наука, що займається вивченням викопних рослин, є розділом ботаніки і називається палеоботаніка.

Класифікація вищих рослин. Життєвий цикл

Вищих рослин налічують близько 350 видів, які поширені на всій земній кулі в різних кліматичних зонах. За сучасною класифікацією вищі рослини поділяють на 8 відділів, проте в курсі біології 7 класу ми зупинимось на 6:

1. Мохоподібні.

2. Плауноподібні.

3. Хвощеподібні.

4. Папоротеподібні.

5. Голонасінні.

6. Покритонасінні.

Життєвий цикл вищих рослин складається з ритмічного чергування двох ядерних фаз і двох поколінь: статевого (гаметофіта) і безстатевого (спорофіта) (демонстрування схеми чергування поколінь).

Гаметофіт -- статеве покоління, на якому утворюються статеві органи -- антеридії (чоловічі)'та архегонії (жіночі). Спорофіт -- нестатеве покоління, на якому формуються органи нестатевого розмноження -- спорангії, в яких утворюються спори.

Характеристика вищих спорових рослин. Особливості розмноження

Основними характеристиками вищих спорових рослин є:

· Виникнення і поглиблення різниці між спорофітом і гаметофітом. Перевага спорофіту над гаметофітом.

· Збільшення розмірів спорофіту та поділ тіла внаслідок збільшення поверхні: корінь забезпечує необхідність рослини в воді та мінеральних речовин, листків -- підтримання необхідного рівня фотосинтезу.

· Виникнення покривної тканини -- епідерми, що захищає рослину від висихання.

· Посилення механічного утримання стебла за рахунок його потовщення.

Вищі спорові рослини мають багатоклітинні статеві органи двох типів: чоловічі -- антеридії і жіночі -- архегонії.

На спорофіті в спорангіях утворюються спори, які можуть бути однаковими чи різними за розміром. Дрібніші спори називають мікроспорами, а більші -- мегаспорами.

У життєвому циклі вищих спорових рослин спостерігається чергування гаметофіту та спорофіту, причому один з них переважає. Іншими словами, та рослина, що ми найчастіше звикли бачити у лісі чи інших місцях, де ростуть мохи, плауни, хвощі та папороті, і є переважаючим поколінням, тобто можна сказати, що воно існує тривалий період. На спорофіті у спеціальних органах -- спорангіях -- утворюються спори. Вони дозрівають і розносяться вітром, потрапляють на ґрунт і при наявності вологи проростають. Із пророслої спори формується рослина, яка значно відрізняється від спорофіту за формою та розмірами. Це статеве покоління -- гаметофіт. На гаметофіті утворюються антеридії та архегонії, де формуються статеві клітини. У вищих спорових рослин жіночі статеві клітини -- яйцеклітини -- нерухомі. Сперматозоїд має "припливти" до неї. Відповідно запліднення (злиття статевих клітин) без води не відбувається, і це робить залежними спорові рослини від наявності води. Із заплідненої яйцеклітини (зиготи) утворюється рослина нестатевого покоління -- спорофіт.

4. Узагальнення і систематизація вивченого.

1. Виконання завдань практикуму.

А) Опираючись на матеріал підручника, додаткових енциклопедичних джерел, з'єднайте стрілками новоутворення у будові та функціях вищих рослин при освоєнні наземно-повітряного середовища існування з труднощами, які до цього призвели.

Труднощі при переході з водного до наземного середовища життя	Новоутворення у вищих рослин
-- Зневоднення. Як відомо, для життєдіяльності організмів потрібна вода, а повітря -- це середовище, яке сприяє висиханню. Тому наземним рослинам потрібно було виробити якість пристосування для добування і запасання води. -- Розмноження. Ніжні статеві клітини повинні бути захищеними, а чоловічі гамети (сперматозоїди) можуть зустрітися з жіночими гаметами лише у воді. Опора. На відміну від води, повітря ніяк не підтримує рослину. Живлення. Для фотосинтезу потрібні світло і вуглекислий газ, тому хоча б частина рослини повинна перебувати вище від поверхні землі. А мінеральні солі та вода містяться в ґрунті. Тому, щоб їх отримувати, інша частина рослини змушена бути в ґрунті й рости в темряві. Газообмін. Для фотосинтезу і дихання потрібно, щоб газообмін здійснювався в атмосфері, а не у водяній суміші, що оточувала рослину. Чинники навколишнього середовища. Вода, особливо коли її так багато, як, скажімо, в озері чи океані, забезпечує більшу стабільність умов навколишнього середовища. Наземне ж середовище частіше підлягає впливу таких мінливих чинників, як температура, освітлення	Тіло вищих рослин диференціюється на корінь та пагін, що складається зі стебла та листків. Утворюється покривна тканина, що захищає рослини від несприятливих умов. Формуються провідні тканини, які забезпечують обмін речовин між підземними та надземними органами. Утворюється орган фотосинтезу -- листок, що має добре розвинуту асиміляційну тканину. Розвивається також запасаюча і механічні тканини. Утворюються статеві органи: архегонії (жіночі), антеридії (чоловічі), які в процесі еволюції поступово спрощуються.



Б) Заповнити таблицю.

Порівняльна характеристика будови вищих спорових рослин і водоростей

2. Контрольно-оцінна бесіда за основними термінами і поняттями уроку: вищі рослини; вищі спорові рослини; тканини; спорофіт; гаметофіт; архегонії; антеридії; мікроспори; мегаспори.

Підсумки уроку, аргументація оцінок.

Домашнє завдання. Вивчити відповідний матеріал за підручником. Завершити письмову роботу, розпочату на уроці.

Тема 35. Значення водоростей в природі та житті людини

Мета. Закріпити та поглибити знання про роль водоростей в екосистемах і їхнє значення в господарстві та житті людини; розвинути вміння формувати причинно-наслідкові зв'язки і поняття щодо впливу організму на середовище, в якому він живе; виховати раціональний підхід у ставленні до навколишнього середовища і до водоростей зокрема.

Обладнання: підручники, робочі зошити, таблиці "Різноманітність водоростей", картки із зображенням водоростей, сигнальні картки, листки контролю.

Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, бесіда, розповідь з елементами бесіди); наочні (демонстрація таблиць та моделей); репродуктивні (бесіда) та пошукові (евристична бесіда, створення та розв'язування проблемних ситуацій); інтерактивні методичні прийоми.

Тип уроку: розширення і поглиблення знань.

Хід уроку

1. Організаційний момент.

Привітання, організація учнівської поведінки. Перевірка готовності учнів до уроку. Пояснення правил роботи з листком самоконтролю „Занурення у світ водоростей".

2. Розширення і поглиблення знань.

Розминка. Проводиться для активізації учнів. Відповідає учень, який перший підніме руку. Вчитель зачитує незавершені вислови та пропонує учням доповнити їх необхідними відомостями. * Водорості, у хлоропластах яких, окрім хлорофілу, є ще жовті та бурі пігменти... (Бурі водорості).

Найвідомішими Бурими водоростями є... (Саргас, ламінарія).

До цих водоростей належить близько 4000 видів, вони високороз-винені, мають розгалужений талом червонуватого кольору... (Багрянки, або Червоні).

Глибоководні водорості, які збагачують водойми киснем і є джерелом живлення для водних тварин, використовуються для отримання йоду та агар-агару, в їжу... (Червоні).

Чому водорості належать до нижчих рослин?

Які одноклітинні водорості ви знаєте?

Які представники багатоклітинних водоростей живуть в прісній і морській воді?

Як відрізняються водорості за кольором?

Робота в малих групах (парах) „Склади картинку"

Кожна пара отримує набір карток. З одного боку кожної картки написано категорії рослин, поділені за різними ознаками („Царство Рослини", „Підцарство Нижчі рослини", „Водорості", „Одноклітинні водорості", „Колоніальні водорості", „Багатоклітинні водорості"), з іншого -- літери, з яких учні мають утворити назву водорості.

Завдання: використовуючи знання зі систематики, розкладіть запропоновані картки в логічній послідовності. Переверніть картки: якщо завдання виконане правильно, то зі зворотного боку з'єднаних карток ви прочитаєте назву водорості -- ламінарія. Поставте собі оцінки на першу сходинку листка самоконтролю.

Робота з поняттями „ Чорний ящик"

Робота проводиться в парах: один учень виступає в ролі учителя, другий -- в ролі учня. На дошці записано поняття: гамета, зигота, світлочутливе вічко, колоніальні. Учень, який грає роль учителя, запитує і перевіряє правильність відповіді з використанням переліку понять. Потім учень, що відповів, виступає в ролі учителя.

Оцінка за цю роботу виставляється на другу сходинку листка самоконтролю.

Виконання завдання „Третій зайвий"

Завдання: знайдіть у запропонованому переліку понять зайве і обґрунтуйте свій вибір. Поняття: одноклітинні, гамети, багатоклітинні, колоніальні.

Робота з сигнальними картками "Червоний -- зелений"

Учитель зачитує класу запитання, на які кожен учень відповідає підняттям сигнальної картки червоного (відповідь „ні") або зеленого (відповідь „так") кольору.

Питання:

Водорості -- це нижчі рослини?

Водорості можуть бути одноклітинними і багатоклітинними?

Водорості мають органи?

На світлі в клітинах водоростей відбувається фотосинтез?

За способом живлення водорості -- автотрофи?

Клітина водорості має ядро, цитоплазму, оболонку, хроматофор?

Розмноження за допомогою спор називається статевим?

При статевому розмноженні утворюються гамети?

Гра „Снігова куля"

Клас поділити на три групи по рядах. Кожен ряд отримує картку, на якій є малюнок представника групи водоростей і 5 завдань. Перший ряд отримує завдання з відділу Зелених водоростей (хлорела), другий -- з відділу Бурих водоростей (ламінарія), третій -- з відділу Червоних водоростей (порфира). Учні працюють парами: на перше запитання відповідає перша пара відповідного ряду, на друге питання -- друга і т.д. За підсумками роботи формується загальний висновок.

Відеозагадка

Класу демонструються два сюжети про безстатеве і статеве розмноження водоростей (без пояснення). Учням потрібно визначити, про який процес йдеться в кожному сюжеті, назвати способи розмноження і записати їх в зошит.

За результатами роботи проводиться бесіда за питаннями:

Чому водорості розмножуються різними способами?

Які переваги дає кожен з них?

Картка

Назвіть зображену водорість.

Яку будову має водорість?

Як розмножується ця водорість?

Де існує ця водорість?

Яке значення має водорість у природіта житті людини?

Впізнай „земляка"

Кожному ряду видається малюнок водорості: 1 -- хламідомонада; 2 -- ламінарія; 3 -- діатомова водорість пінулярія. Порадившись 1-2 хв., діти повинні назвати водорість і дати їй коротку характеристику.

Зворотний зв'язок

Складання розповіді за темами „Водорості в моєму житті", „Я в житті водоростей". При виконанні завдання використовується пам'ятка:

-- Згадайте про значення водоростей.

Напишіть декілька словосполучень, речень, яку роль водорості відіграють у вашому житті.

Пишіть у тій послідовності, в якій ідея спала на думку.

Виберіть найважливішу, на ваш погляд, позицію і надайте їй статусу №1.

Виберіть другорядну позицію, надайте їй статусу №2 і т.д.

Об'єднайтесь в групи по 4-5 осіб. Виберіть вислови, які найчастіше трапляються.

Складіть загальний варіант виконання завдання від групи.

Наприклад:

Потім проводиться узагальнення матеріалу про значення водоростей у природі та житті людини. Робота зі схемою на дошці та в практикумі



Інтелектуальний „Олімп"

Яке море отримало назву від водорості? Де розташоване водоростеве море?

Жителі Кавказу часто спостерігають незвичайні явища: сніг на вершинах гір іноді зафарбовується в червоний колір. Як пояснити це явище? З якою водорістю пов'язана поява незвичайного зафарбування?

(Урок 26. На снігу оселяється одноклітинна водорість -- первопухирник. Ця невидима оком рослина не боїться холоду, розмножується дуже швидко. Колір водорості червоний. Як тільки вітер принесе на сніг спори первопухирника, вони проростуть, і через кілька годин цей сніг почервоніє: первопухирник укриє всю його поверхню).

Як називається наука, що вивчає водорості? (Урок 28. Альгологія)

Чому водорості називають „легенями планети"? (Урок 26.)

3. Закріплення вивченого матеріалу (по 1 балу за правильну відповідь).

Методичний прийом „Мікрофон". Полягає у тому, що учні по черзі

говорять в уявний мікрофон те, що вони думають з певного питання. Інші учні уважно слухають і не мають права перебивати.

Чи доцільно вирощувати водорості штучно?

Чи потребують охорони окремі види водоростей?

Як водорості беруть участь у колообігу води в природі?

4. Підсумки уроку.

Підрахунок балів. Запис в листок самоконтролю підсумкової кількості балів.

Тема 36. Відділи Діатомові, Бурі та Червоні водорості

Мета. Сформувати знання про особливості будови і процесів життєдіяльності Діатомових, Бурих і Червоних водоростей.

Основні поняття і терміни: одноклітинні та багатоклітинні водорості, діатомові водорості, бурі водорості, червоні, панцир.

Обладнання: малюнки і фотографії водоростей, таблиці "Бурі водорості", "Діатомові водорості", "Червоні водорості".

Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, бесіда (пояснювальна), розповідь з елементами бесіди); наочні (демонстрація обладнання); самостійна робота учнів з підручником.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

1. Організаційний момент.

2. Перевірка виконання учнями домашнього завдання.

Письмова робота.

Варіант 1.

Проведіть стрілки від назви рослини до ознак, що її характеризують.

X Л А М І Д О М О Н А Д А	Одноклітинна Багатоклітинна Живе в прісній воді Живе в солоній воді Населяє зволожені ділянки грунту Є органи Немає органів Є хлорофіл Хлоропласт чашоподібний Хлоропласт спіралеподібний Ядро вільно розташоване в цитоплазмі Ядро підтримується тяжами Є джгутики Є світлочутливе вічко	С П І Р О Г И Р А

Варіант 2.

Проведіть стрілки від назви рослини до ознак, що їх характеризують.

X Л А М І Д О М О Н А Д А	Одноклітинна Багатоклітинна Живе в прісній воді Живе в солоній воді Населяє зволожені ділянки ґрунту Є органи Немає органів Є хлорофіл Зелене забарвлення Буре забарвлення Червоне забарвлення Є джгутик Є світлочутливе вічко	X Л О Р Е Л А

3. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Демонстрація таблиці "Діатомові водорості". Подивіться уважно на ці дивовижні утвори. Як ви думаєте, що це може бути? Це не космічні кораблі й не фантастичні будинки казкових героїв. Але це не менш складний і незбагненний твір природи -- панцирі водоростей, що називаються Діатомові. Ці панцирі складаються з так званого кремнезему, або іншими словами піску. Черепашки діатомових водоростей нагромаджуються на дні водойм, де вони мешкають і здатні утворювати осадові породи.

Часто спеціалісти порівнюють діатомові водорості з ювелірними виробами. Кремнеземні стулки охоплюють клітини коробочкоподібним утвором. Одну з них, меншу, називають гіпотекою, вона входить у більшу стулку (епітеку). Самі стулки дуже різноманітні за формою і настільки інкрустовані, що справді нагадують ювелірні вироби. Стулки можуть бути округлими, еліптичними, трикутними, видовженими тощо. Між собою вони зростаються, утворюючи характерні шви та вузлики. У всіх випадках стулки утворюють правильну геометричну фігуру з чіткою симетрією.

А хто з вас не ласував смачним і корисним мармеладом? Думаю, ніхто не здогадується, що деякі його сорти виробляють із особливої речовини, отриманої із водоростей, які належать до відділу Бурі.

Ще один відділ водоростей, який ми розглянемо сьогодні, це -- Червоні, або Багрянки. А тепер детальніше.

План

Відділ Діатомові водорості.

Відділ Бурі водорості.

Відділ Червоні водорості.

Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу.

Відділ Діатомові водорості

Розповідь вчителя з демонстраціями зображень на таблицях та малюнках підручника. Діатомові водорості -- відділ нижчих рослин. Налічує понад 10 тис. сучасних і викопних видів. Мікроскопічні одноклітинні одиночні або колоніальні організми, клітини яких зовні оточені кремнеземним панциром, що складається із двох половинок (стулок).

Багато діатомових водоростей можуть активно рухатися, розмножуватися вегетативним поділом і статево. Діатомові водорості дуже поширені на земній кулі, пристосовані до різних умов існування. Трапляються у водоймах різного типу, в ґрунті, на скелях. Нерідко розвиваються масово, впливаючи таким чином на колообіг речовин у природі.

У житті водних біоценозів діатомові водорості відіграють важливу роль, зумовлюючи нагромадження значної кількості органічних речовин, є цінним джерелом їжі для багатьох дрібних водних тварин. З відмерлих діатомових водоростей утворились потужні відкладення гірських порід -- трапел і діатоміт. їх використовують як матеріал для звукової і теплової ізоляції, під час шліфування металів, виготовлення фільтрів.

Найпоширенішими діатомовими водоростями серед одноклітинних є пінулярія, колоніальних -- табелярія, діатома тощо.

Відділ Бурі водорості

Розповідь вчителя з демонстраціями зображень на таблицях та малюнках підручника. До відділу Бурі водорості належать 1500 видів організмів, у хлоропластах яких, крім хлорофілу, є ще жовті та бурі пігменти. Це винятково морські водорості, в прісних водоймах їх немає. Вони найбільш високоорганізовані, їхні таломи можуть досягати декількох десятків метрів. Переважним середовищем існування бурих водоростей є холодні моря Північної і Південної півкулі. В Україні на них можна натрапити в Чорному й Азовському морях. Таломи мають буре забарвлення завдяки наявності фукоксантину і хлорофілу.

Розмножуються вегетативно частинами талому. Безстатево за допомогою спор і статево, тобто за допомогою статевих клітин-гамет.

Бурі водорості утворюють підводні луки з величезною фітомасою. У процесі фотосинтезу бурі, особливо глибоководні, збагачують водойму киснем. Вимерлі рослини утворюють водоростеве вугілля. Зарості цих водоростей утруднюють судноплавство.

Найпоширенішими представниками Бурих водоростей є фукус, саргас, ламінарія, диктіота, цистозіра. Найбільш відома серед них -- ламінарія, або морська капуста. її вживають у їжу перш за все люди, які мешкають на узбережжях морів, де росте ця рослина. По-друге, ламінарію спеціально збирають і вирощують з харчовою метою. У складі водорості _ є надзвичайно велика кількість сполук Йоду, Брому, мікроелементи (Манган, Купрум, Кобальт, Бор і Арсен), вітаміни А, В,, В₂, В_|2, С і О. Крім того, ламінарію вживають з лікувальною метою для боротьби з багатьма хворобами травної системи. Однак вона може зашкодити людям із захворюваннями нирок, легенів тощо.

Відділ Червоні водорості

Червоних водоростей в природі є понад 4000 видів. Це також переважно морські організми, але близько 200 видів трапляються й у прісних водоймах. Високорозвинені, їхня довжина сягає 1,2 м. Живутьзначно глибше, ніж зелені та бурі водорості. Клітинна оболонка може бути з солями заліза, кальцію, магнію, тоді такі водорості утворюють цілі вапнякові рифи. Червоні вони тому, що мають забарвлення талому від червоного, малинового, жовтувато-червоного до фіолетових кольорів пігмента (фукоспонін і фукоеретрин). Відкладають багрянковий крохмаль. Розмножуються вегетативно, спорами і статево. Особливістю цих водоростей є відсутність при розмноженні джгутикових стадій.

Найвідоміші представники -- порфира, калітамніон, делесерія. В Чорному морі ростуть церамній, кароліна, батрахоспермум. Значення цих водоростей в природі особливо велике. Глибоководні збагачують водойми киснем і є джерелом живлення для водних тварин, використовуються для отримання йоду та агар-агару, в їжу. Агар-агар використовують для отримання желе, мармеладу, цукерок.

5. Узагальнення і систематизація вивченого.

Самостійна робота з підручником. Методичний прийом "Ключові слова ". Учням пропонується прочитати текст, розділити його на частини та до кожної відшукати ключове слово. Утворивши ланцюжок ключових слів, записати в зошиті. До дошки по черзі виходять учні, які записують один під одним свої ланцюжки. Потім порівнюють їхній зміст, довжину і точність. Визначають, хто написав найкращий ланцюжок.

Виконання завдань практикуму.

А) Опираючись на матеріал підручника, заповніть порівняльну таблицю водоростей різних відділів.



Порівняльна характеристика водоростей

Ознаки	Зелені	Діатомові	Бурі	Червоні
1. Кількість видів
2. Організація вегетативного тіла (одноклітинні, колоніальні, багатоклітинні)
3. Де живуть
4. Забарвлення клітини
5. Представники
6. Значення в природі (харчові ланцюги, вплив на чистоту водойм), в житті людини (в харчовій промисловості, будівництві, сільському господарстві, наукових дослідженнях тощо)

Б) Розв'яжіть кросворд.

Горизонталь:

Водорості, які мають панцир.

Одна з найпоширеніших діатомових водоростей.

Колоніальна зелена водорість.

Бура водорість, на честь якої названо море.

Спеціалізована клітина нестатевого розмноження водоростей.

Тіло водорості.

Пігмент, який є у тілі усіх водоростей.

Статеві клітини.

Бура водорість, яку вживають у їжу.

10. Органела, що відповідає за спадкову інформацію.

Заповнивши клітинки кросворда, у виділеному стовпчику прочитаєте назву науки, що вивчає водорості.

Підсумки уроку, аргументація оцінок.

Домашнє завдання. Вивчити відповідний матеріал за підручником. Підготувати повідомлення про застосування діатомових, бурих і червоних водоростей.

Тема 37. Відділ Зелені водорості

Мета. Ознайомити учнів з особливостями будови і процесів життєдіяльності зелених водоростей.

Основні поняття і терміни: піреноїди, скоротливі вакуолі, світлочутливе вічко, джгутики, крохмаль; одноклітинні, колоніальні та багатоклітинні водорості; хламідомонада, вольвокс, хлорела, ульва, улотрикс, спірогира.

Обладнання: таблиці "Зелені водорості", "Хламідомонада".

Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, бесіда, розповідь з елементами бесіди); наочні (демонстрація обладнання); репродуктивні (бесіда) та пошукові (евристична бесіда, створення та розв'язування проблемних ситуацій); самостійна робота учнів з підручником.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

1. Організаційний момент.

2. Перевірка виконання учнями домашнього завдання.

Клас ділиться на групи. Кожна група отримує завдання: за п'ять хвилин за матеріалом домашнього завдання підготувати найбільшу кількість запитань. Після цього команди по черзі зачитують запитання, а представники команд відповідають. Учитель або хтось із учнів фіксує кількість правильних відповідей кожної команди. Перемагає та команда, яка підготувала або відповіла правильно на найбільшу кількість запитань.

3. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

На цьому уроці ми вивчатимемо нижчі рослини, а саме відділ Зелені водорості. Ознайомимось із їхньою різноманітністю, будовою та значенням.

Зелені одноклітинні водорості можуть входити до складу інших організмів, наприклад, лишайників. У комплексі з іншими організмами (бактеріями, грибами) вони беруть участь у процесі самоочищення води. Також зелені водорості є сировиною для отримання біологічно активних речовин, виготовлення паперу.

План

1. Загальна характеристика відділу.

2. Будова Зелених водоростей. Самостійна робота з підручником.

4. Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу.

Загальна характеристика відділу

Розповідь з елементами бесіди. До відділу Зелені водорості відносять близько 20 тис. видів, розповсюджених переважно в прісних і солоних водоймах, а також на вологих ділянках суші. Чому цей відділ водоростей названо Зеленим ? Серед пігментів, що є в їхніх клітинах, переважає хлорофіл, який надає цим водоростям зеленого забарвлення. Є одноклітинні, багатоклітинні та колоніальні водорості. Талом багатоклітинних може бути суцільним і розгалуженим. Що таке талом? Клітини водоростей мають клітинну оболонку, у цитоплазмі є всі органоїди, притаманні рослинним клітинам. Хлорофіл міститься в хлоропласті. До складу клітини зеленої водорості входять тільця білкової природи -- піреноїди, навколо них відкладаються запасні поживні речовини. Зелені водорості запасають крохмаль. Розмножуються водорості безстатевим і статевим способами.

Охарактеризуйте нестатеве і статеве розмноження.

Дуже поширена в ґрунті, на корі дерев і у воді представниця зелених водоростей хлорела, її часто використовують у дослідницьких роботах. Вона росте дуже швидко. Як свідчать досліди, що проводилися у США, за добу хлорела збільшує свою вагу в три тисячі разів. З одного гектара площі можна отримати понад 40 тонн сухого концентрату. Протягом цього часу водорість поглинає величезну кількість вуглекислого газу, виділяючи натомість дуже багато кисню. Вміст вітаміну С у хлорелі майже такий самий, як у лимоні; білка -- у чотири рази більше, ніж у пшениці. З неї отримують цінну біомасу, яку використовують як корм, добриво та технічну сировину.

З розвитком космонавтики водорості стали одними з перших мешканців космічних комплексів, які місяцями перебувають на орбітах. Вважають, що такі одноклітинні водорості, як хлорела, при їхній здатності до швидкого розмноження шляхом поділу клітин, можуть забезпечити очищення космічних станцій від вуглекислого газу та утилізацію інших відходів життєдіяльності космонавтів. При цьому наростає велика кількість зеленої маси, яка містить практично всі необхідні для людини речовини: білки, жири, вуглеводи.

Англійські вчені зробили цікавий дослід: ввели хлорелу в черевну порожнину білих щурів. При розтині виявилося, що оболонки водорості ущільнилися, клітини стали яскраво-зеленими та у вісім разів більшими, ніж у хлорел, які живуть у звичайних умовах. Це свідчить про здатність хлорели пристосовуватись до незвичних умов проживання.

Своєрідний експеримент поставили американські вчені. Вони розводили у двох пробірках туберкульозні палички. В одну з них помістили хлорелу. Потім цими розчинами було уражено морських свинок. Виявилося, що захворіли лише ті свинки, яким було введено розчин без водоростей.

Будова Зелених водоростей

З будовою зелених водоростей ви ознайомилися попереднього уроку на прикладі одноклітинної і багатоклітинної водорості, виконуючи лабораторну роботу. Пригадайте, будову яких зелених водоростей ви вивчили.

Самостійна робота з підручником. Прочитайте текст і дайте відповіді на такі запитання:

Про які багатоклітинні Зелені водорості йде мова у тексті підручника? Яке їхнє середовище існування? Яке їхнє значення в природі?

Результати оформіть у вигляді таблиці.

Представники Зелених водоростей

Назва

Середовище існування

Значення

5. Узагальнення і систематизація вивченого:

Контрольно-оцінна бесіда.

* Яку особливість має хлоропласт хламідомонади? (Містить піреноїд).

* Назвіть органели, які відрізняють клітину хламідомонади від рослинної клітини. (Світлочутливе вічко, скоротлива вакуоль, джгутики).

* Якою є функція піреноїда?

* Яку функцію виконують джгутики і світлочутливе вічко?

* Чим будова хлорели схожа на хламідомонаду і чим відрізняється?

* Знайдіть на малюнку вольвокс. Поміркуйте, в чому переваги і недоліки існування колоніальних форм.

Тести (для учнів з середнім і високим рівнем пізнавальних можливостями)

Варіант 1.

1. У хламідомонади червоне вічко виконує функцію:

а) орієнтації в просторі; б) руху; в) виділення продуктів життєдіяльності; г)накопичення поживних речовин; ґ) регуляції осмотичного тиску; д) регуляції фотосинтезу.

2. Спірогира має талом:

а) нитчастий; б) пластинчастий; в) одноклітинний; г) багатоклітинний.

3. До одноклітинних зелених водоростей належить:

а) хламідомонада; б) спірогира; в) улотрикс; г) хлорела; ґ) вольвокс.

4. Основною функцією скоротливих вакуоль у хламідомонади є:

а) фототаксис; б) рух; в) травлення; г) накопичення поживних речовин; ґ) виділення надлишку води; д) регуляція осмотичного тиску.

5. У вольвокса органічні речовини утворюються з вуглекислого газу і води на світлі в органелах:

а) ядрі; б) піреноїдах; в) стигмі; г) хлоропластах; ґ) мітохондріях; д) рибосомах.

6. Хлорела розмножується:

а) тільки статево; б) тільки нестатево; в) статево г) нестатево.

Варіант 2.

1. Хламідомонада орієнтується в просторі за допомогою:

а) джгутиків; б) піреноїди; в) скоротливих вакуоль; г) світлочутливого вічка.

2. Багатоклітинний талом мають зелені водорості:

а) хламідомонада; б) хлорела; в) улотрикс; г) спірогира; ґ) вольвокс.

3. Піреноїди -- це тільця білкової природи, що пов'язані з функцією:

4. а) руху; б) утворення і запасання речовин; в) розмноження; г) виділення.

5. Хлорофіл у спірогіри міститься в:

а) хлоропласті чашоподібної форми;

б) стрічкоподібних, спірально закручених хлоропластах;

в) вільно в цитоплазмі;

г) хлоропластах округлої форми.

5. Хламідомонада розмножується:

а) тільки нестатево; б) тільки статево; в) статево і нестатево.

6. Нитчастий талом мають:

а) улотрикс; б) хламідомонада; в) ульва; г) спірогира.

 Відповіді до тестів

Варіант І. !--г; 2-а; 3--а, г; 4--г; 5-6; 6~б.

Варіант 2. \ -- г; 2--в, г; З-б; 4-6; 5-в; 6-а, г.

Учні обмінюються варіантами і здійснюють взаємоперевірку.

6. Підсумки уроку.

7. Домашнє завдання. Опрацювати відповідний матеріал за підручником, відповісти на запитання після параграфа.

Тема 38. Загальна характеристика водоростей. Лабораторна робота №11. Будова водорості

Мета. Сформувати в учнів знання про водорості як найпростіші рослинні організми, особливості їхньої будови та процеси життєдіяльності.

Основні поняття і терміни: водорості, слань, талом, дочірня клітина, материнська, статеве і нестатеве розмноження, гамета, зигота, запліднення, одноклітинні, колоніальні та багатоклітинні водорості, відділи: Зелені, Червоні, Бурі, Діатомові.

Обладнання: таблиці "Водорості", постійні препарати водоростей, мікроскоп, предметні та накривні скельця, вода, спиртовий розчин йоду, пінцет, піпетка.

Методи і методичні прийоми: словесні (бесіда (контрольно-оцінна), розповідь з елементами бесіди); наочні (демонстрація обладнання); репродуктивні (бесіда) та пошукові (евристична бесіда, створення та розв'язування проблемних ситуацій), самостійна робота з підручником; практичні (виконання лабораторної роботи).

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

1. Організаційний момент.

2. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Розповідь. Чи бачили ви коли-небудь зелений або червоний сніг? Проте таке явище, хоч і рідко, справді буває в природі.

Ось, наприклад, яка пригода сталася минулого століття з екіпажем одного корабля. Було це ранньої весни в Гренландському морі.

Праворуч від курсу корабля, в ущелині між прибережними скелями, лежав яскраво-червоний сніг. Смуга "кривавого" снігу простягалася на кілька десятків метрів.

Шлюпка з матросами відчалила від корабля, і через десять хвилини матроси вже ступили на берег. Так, сніг справді був червоний. Червоний, як кров. Але, звичайно, нічим іншим, крім кольору, цей сніг на кров не був схожий. Як з'ясувалося, це був звичайний сніг, але вкритий зверху якимсь тонким нальотом яскраво-червоного кольору.

Пізніше вчені дослідили, що на снігу оселяється одноклітинна водорість -- первопухирник. Ця невидима оком рослина не боїться холоду, розмножується дуже швидко. Колір водорості -- червоний. Як тільки вітер принесе на сніг спори первопухирника, вони проростуть, і через кілька годин цей сніг почервоніє: первопухирник укриє всю його поверхню.

Спостерігають у природі й „зелений" сніг. Вперше було описано це незвичайне явище близько сто років тому. Було виявлено його у горах на острові Шпіцберген у Північному Льодовитому океані. Пізніше знаходили такий сніг і в горах Європи. Вчені з'ясували, що у зеленому „цвітінні" снігу беруть участь тридцять різних надзвичайно дрібних водоростей.

Водорості ми вживаємо у їжу -- вони є цінним джерелом йоду та мікроелементів. З водоростей отримують речовину, яка використовується у кондитерській промисловості для виготовлення мармеладу (агар-агар). З них добувають ліки, а також годують худобу та використовують як добриво.

Водорості виявлено навіть у покладах деяких корисних копалин і піднято зі свердловин значної глибини. Справді, водорості трапляються скрізь. Повсюди їх можна побачити і на суходолі. Це можуть бути зелені нальоти на дерев'яних, кам'яних чи цегляних будинках, різнокольорові плями на відкритому ґрунті після довготривалих дощів... Водорості дуже швидко заселяють голі ділянки суходолу. Навесні відбувається "цвітіння" зораного грунту. Це "цвітуть" водорості. Найбільше вони полюбляють дерново-підзолисті ґрунти. Кількість водоростей тут може досягти 19 мільйонів на один квадратний метр.