Охорона природи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тема 1. Охорона природи

Мета. Розширити знання учнів про охорону природи

Основні поняття і терміни: заповідники, Червона книга, зникаючі види, рідкісні види.

Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, бесіда, розповідь з елементами бесіди); репродуктивні (бесіда) та пошукові (еврис¬тична бесіда, створення та розв'язування проблемних ситуацій); інтерактивні методи -- "Мікрофон" та "Займи позицію". Обладнання: зображення рідкісних рослин своєї місцевості, карта заповідних зон України.

Тип уроку: засвоєння нових знань (урок-круглий стіл).

Хід уроку

1. Організаційний момент.

2. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Перед заняттям у кабінеті розставити столи і стільці біля них у формі кола. Учні заздалегідь дізнаються про форму проведення уроку і готуються до нього. Для цього їм пропонуються питання для обдумування:

* Чому виникла проблема охорона природи?

* Як людина намагається зберегти видове різноманіття?

* Що таке заповідники, заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади?

* Які ви знаєте заповідники, заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади на території України?

* Що ви знаєте про Червону і Зелену книги?

На початку уроку всі обговорюють питання: Чому виникла проблема охорони природи? (Інтерактивний метод - "Мікрофон": учні начебто говорять у мікрофон, передають його по кругу. Ніхто не має права перебивати доповідача). Після цього школярі виступають із повідомленнями. Після кожного повідомлення вони обговорюють проблему, ставлять запитання.

3. Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу.

Перший учень. Сьогодні вченими описано близько 1,7 млн. сучасних видів, із них порівняно добре вивчено приблизно 3 %. Відносно вивченими вважаються 400-700 тис. видів, більш як половина залиша¬ються практично невивченими -- вони представлені тільки одиничними гербарними екземплярами, одиничними тушками, черепами, іншими рештками чи навіть одиничними описами. За оцінками спеціалістів, іще від 15 до 20 млн. видів, які існують нині на планеті, людству поки що взагалі не відомі.

Стрімкий розвиток цивілізації не прискорив процесів видоутворення, але інтенсифікував процеси вимирання видів. Це відбувається через руйнування місць проживання видів, надмірну економічну експлуатацію окремих видів (масовий відстріл тварин, хижацьке рибальство, вирубування комерційно цінних видів дерев тощо), конкуренцію з екзотичними видами "чужих" фаун і флор, екстенсивне нарощування масштабів сільськогосподарської діяльності (передусім вирубування лісів і розорювання під сільськогосподарські угіддя цілинних земель), глобальне техногенне забруднення біосфери.

За сучасними оцінками, сьогодні темпи вимирання видів під антропогенним пресом перевищують темпи природного вимирання в 100-1000 разів, і навіть якщо ці темпи залишаться на нинішньому рівні (а поки що вони наростають), через 50-100 років планета втратить від 25 до 50 % сучасної видової різноманітності! Мільйони (а можливо, десятки мільйонів) видів можуть зникнути швидше, ніж людство дізнається про їхнє існування.

Другий учень. У 1948 р. при ООН було створено спеціальну Комісію з охорони видів рослин і тварин, що зникають, а з часом ~- Міжна¬родну Червону книгу, куди заносять дані про всі види рослин і тварин, які опинилися на межі вимирання. Ідея створення Червоної книги належить англійському зоологові П. Скопу. Міжнародна Червона книга складається з кількох солідних томів. До неї внесено близько 300 видів і підвидів ссавців, близько 300 видів птахів, понад 100 видів плазунів, близько 40 видів земноводних, понад 250 видів вищих рослин. У Червоній книзі є також і "чорний список", куди заносять тварин і рослини, які зникли на планеті після 1600 р. Види, внесені до Червоної книги, підлягають обов'язковій міжнародній і державній охороні, вони є об'єктами численних міждержавних угод, договорів, наукових проектів.

З 1970 по 1999 р. кількість видів, яким загрожує повне вимирання, зросла з 92 до 550.

Сьогодні, крім Міжнародної Червоної книги, всі розвинені країни створюють національні Червоні книги. В Україні першу Червону книгу випущено в 1980 р., а через два роки ухвалено Закон про Червону книгу України, який закріпив її в статусі державного документа. В і 994 й 1996 р. Червону книгу України було перевидано вже у двох томах. Кількість видів, які в нашій країні опинилися перед загрозою зникнення, стрімко зростає. Наприклад, якщо до першого видання Червоної книги України було внесено 151 вид вищих рослин і 29 -- ссавців, то до другого -- вже 467 і 41 відповідно.

Подібно до Червоної книги, сьогодні складаються списки рідкісних екосистем і тих, що зникають, а отже, потребують особливої охорони. Такі списки називають Зеленою книгою. Не викликає сумніву, що Зелена книга найближчим часом набуде статусу державного документа, як і Червона книга.

Третій учень. Заповідна справа -- це теорія й практика організації та збереження заповідних територій різних рангів. На заповідних територіях охороняються як окремі носії біорізноманітності -- популяції, види, екосистеми, так і середовище проживання в цілому. Ранг заповідної території визначається науковою значущістю об'єктів, що охороняються, та її площею. Серед заповідних територій найвищий ранг мають заповідники й національні природні парки, потім -- заказники й заповідно-мисливські господарства, а також пам'ятки природи.

Заповідник -- це виділені державою території й акваторії, в межах яких охороняються природні об'єкти, що становлять особливу екологічну, генетичну, наукову чи культурну цінність: типові чи рідкісні ландшафти, еталонні ділянки природного середовища, рідкісні геологічні утворення, угруповання рослин і тварин із характерним генофондом тощо. Заповідники беруться під охорону закону, на їхній території категорично забороняються всі види господарської діяльності (мисливство, рибальство, вилов тварин, усі види лісокористування, заготівля сіна, лимарських трав, збирання квітів, випасання худоби), застосування будь-яких хімічних засобів, шумових дій. У заповіднику вводиться певний заповідний режим. Це або абсолютне заповідання, тобто цілковите невтручання людей у природні процеси, або заповідання обмежене, за якого для досягнення максимальної природної рівноваги й максимального збереження екосистем допускається здійснення певних біотехнологічних заходів (наприклад, вилов тварин, що надміру розмножилися, створення штучних водопоїв, протиерозійний захист тощо). Всього у світі створено більш як 11 тис. заповідних територій, що мають статус заповідника чи національного парку.

Заповідники, які являють собою найхарактернішу еталонну ділянку біосфери даної фізико-географічної зони або видового складу й де діє режим абсолютного заповідання, мають найвищий статус -- це біосферні (або еталонні) заповідники.

Четвертий учень. Розповідь з демонструванням об'єктів на карті. Сьогодні в світі є близько 350 біосферних заповідників, і чотири з них розташовані на території України: Асканія -Нова, Чорноморський, Карпатський та Дунайський. У заповідниках із нижчим статусом на більшості території вводиться режим обмеженого заповідання, хоч обов'язково є також і ділянки абсолютної заповідності. В Україні 17 таких заповідних територій: на Поліссі це Поліський і Рівненський заповідники; в Лісостепу -- заповідники Канівський, Дніпровсько-Орільський, Розточчя та Медобори; в степовій зоні -- Український степовий, Луганський та Єланецький степ; у Карпатах -- заповідник Горгани; в Криму -- заповідники Карадазький, Кримський, Ялтинський гірсько-лісовий, Казантипський, Опукський і Мис Мартьян; у Прикарпатті -- Черемський заповідник.

П'ятий учень. Національні природні парки -- це території, що створюються для збереження природних комплексів, які мають екологічну, історичну й естетичну цінність завдяки сприятливому поєднанню природних і культурних ландшафтів, і для використання їх у рекре¬аційних, виховних, наукових і просвітницьких цілях. В Україні є ] 1 національних парків, таких як Шацькі озера, Подільські Товтри, озеро Синевир.

Заказники -- це території й акваторії, на яких охороняються окремі види рослин і тварин або природні комплекси (озера, болота, ділянки лісу чи степу з рідкісними видами рослин або тварин, печери, території з ушкальними геологічними утвореннями тощо). На території заказників дозволяється обмежена господарська діяльність, але тільки така, що не завдає шкоди об'єктам, які охороняються (наприклад, обмежена заготівля сіна в лісових заказниках, збирання морської трави зостери в приморських заказниках, регламентоване полювання на окремих видів тварин у заповідно-мисливських господарствах). На території України практично в кожній області є принаймні кілька заказників.

Шостий учень. Пам'ятки природи -- це окремі невідновлювані при¬родні об'єкти, які мають наукове, історичне чи культурно-естетичне значення, наприклад: водоспад, печера, дуже старе дерево, джерело, рідкісне геологічне відслонення. Останнім часом до пам'яток природи дедалі частіше почали відносити також невеликі території (площею до кількох сотень квадратних метрів), зайняті популяціями рідкісних та реліктових видів або популяціями, розташованими на межі ареалу виду. Створення системи таких пам'яток природи сприяє збереженню передусім генетичної різноманітності. На їхній території заборонено будь-яку діяльність, що руйнує чи пошкоджує об'єкти охорони.

Сьомий учень. Проте навіть розвинена мережа заповідних територій не зможе забезпечити збереження біорізноманітності, якщо не припиниться глобальний вплив на біоту антропогенного забруднення. Навіть у біосферних заповідниках з їхньою налагодженою й суворою системою охорони деградація біоти триває. Наприклад, у Карпатському біосферному заповіднику через кислотні дощі дедалі скорочуються популяції лишайників, занесених до Червоної книги.

У природно-заповідний фонд України входять також регіональні ландшафтні парки, заповідні урочища, ботанічні сади, зоологічні, дендрологічні парки, пам'ятки садово-паркового мистецтва тощо. Загалом природно-заповідний фонд України в 2001 р. налічував у своєму складі 6939 територій і об'єктів площею 2508,7 тис. га, що становить 4,16 % території країни.

4. Узагальнення і систематизація знань.

Після обговорення учням пропонується зайняти позицію (інтерактивний метод - "Займи позицію"). Для цього на дошці вивішуються два плакати, або просто пишеться крейдою. На одній частиш дошки надпис "Природа служить людині", на іншій - "Людина - частина природи". Дітям пропонується підійти до дошки і стати біля того надпису, який відповідає його точці зору. Потім вони повинні коротко пояснити, чому зайняли саме таку позицію. Після пояснення свого вибору (залежно від того, наскільки він обґрунтований і правильний), вчитель знову пропонує учням зайняти ту ж саму або змінити позицію.

5. Підсумки уроку, аргументація оцінок.

6. Повідомлення домашнього завдання. Опрацювати відповідний матеріал за підручником, дати відповіді на запитання після параграфа.

Підготуватися до тематичної атестації.



Тема 2. Взаємодія рослин, грибів, бактерій та їхня роль в екосистемах

Мета. Сформувати в учнів уявлення про особливості і значення взаємодії рослин, грибів і бактерій. 

Основні поняття і терміни: бульбочкові бактерії, азотфіксатори, мікориза, бактеріориза, симбіоз, паразитизм. 

Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, бесіда (підготовча), пояснення); наочні (демонстрація обладнання); репродуктивні (бесіда) та пошукові (евристична бесіда, створення та розв'язування проблемних ситуацій); самостійна робота учнів з підручником.

Обладнання: таблиці і зображення прикладів різних способів взаємодії рослин, бактерій і грибів. Тип уроку, комбінований (урок-дослідження).

Хід уроку

1. Організаційний момент.

2. Перевірка виконання учнями домашнього завдання (письмова робота за варіантами):

Варіант 1.

Дайте характеристику такій життєвій формі рослин, як дерева (чим дерева відрізняються від інших життєвих форм). В яких географічних зонах ростуть дерева? Де вони переважають і чому? Наведіть приклади (5-6) найпоширеніших дерев вашої місцевості.

Варіант 2.

Дайте характеристику такій життєвій формі рослин, як кущі (чим кущі відрізняються від інших життєвих форм). В яких географічних зонах ростуть кущі? Де вони переважають і чому? Наведіть приклади (5-6) найпоширеніших кущів вашої місцевості.

Варіант 3.

Дайте характеристику такій життєвій формі рослин, як трави (чим трави відрізняються від інших життєвих форм). В яких географічних зонах ростуть трави? Де вони переважають і чому? Наведіть приклади (5-6) найпоширеніших трав'янистих рослин вашої місцевості.

3. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Підготовча бесіда. Пригадайте, що це за організми -- лишайники? Чому лишайники можуть жити там, де інших організмів немає? Як ви думаєте, крім лишайників є інші приклади взаємодії різних царств живої природи?

Пояснення, Сьогодні на уроці ви будете працювати біологами-дослідниками. Проблемою вашого дослідження є виявлення і з'ясування значення взаємодії рослин, грибів і бактерій у природі. Працювати ви будете групами. В кінці уроку кожна група відзвітує про виконане завдання.

4. Групова робота (сприйняття і осмислення нового матеріалу).

Опрацюйте відповідний матеріал у підручнику. Використайте необхідну додаткову літературу. Знайдіть розв'язок проблеми.

Завдання для першої групи. Юні дослідники, спостерігаючи за ростом і розвитком рослин на городах у своїх бабусь, помітили, що капуста найкраще росте на тому місці, де торік були горох і квасоля, мало бур'янів виростає на ділянках, де перед тим росло жито, а якщо посадити гу ж культуру на тому самому місці, то рослини будуть уражені хворобами і шкідниками і дадуть дуже низький врожай. Дослідники замислились і почали міркувати над результатами своїх спостережень. Спробуйте і ви пояснити ці факти.

Завдання для другої групи. Група юннатів, працюючи влітку над виконанням завдання, отриманого в школі, досліджувала видовий склад грибів, фотографувала їх, збирала плодові тіла, виготовляла малюнки зі спор. Один із хлопців взяв спори підберезника і висіяв їх у горщик із землею, сподіваючись, що, врешті-решт, отримає плодові тіла гриба в домашніх умовах. Як ви думаєте, яких результатів може сподіватися хлопчик і чому? Які гриби вирощують промисловим способом? Чому саме їх і як?

Завдання для третьої групи. Вам відомо, що найдорожчими, найвишуканішими і найрідкіснішими є орхідеї. Багато дослідників відшукували їх у природі та намагались посадити в своїх садах. Але рослини не приживалися. Поясніть, чому. Наведіть інші приклади подібних явищ.

Тема 3. Життєві форми рослин

Мета. Пояснити учням поняття "життєві форми рослин" і в зв'язку з чим їх виділяють; які є життєві форми рослин.

Основні поняття і терміни: життєва форма організму, дерева, кущі, кущики, напівкущі, ліани, сукуленти, трав'янисті рослини, фанерофіти, хамефіти, гемікриптофіти, криптофіти, терофіти.

Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, бесіда (пояснювальна, контрольно-оцінна), розповідь з елементами бесіди, робота з підручником), наочні (демонстрація обладнання); репродуктивні (бесіда) та пошукові (евристична бесіда, створення та розв'язування проблемних ситуацій); самостійна робота учнів з підручником.

Обладнання: дидактичні картки для проведення гри, таблиці або малюнки рослин різних життєвих форм (дерева, кущі, кущики, напівкущі, ліани, сукуленти, трав'янисті). Тип уроку., комбінований.

Хід уроку

Організаційний момент.

Перевірка виконання учнями домашнього завдання.

Гра "Знайди місце рослині". Клас ділиться на групи. Кожній групі дають аркуш паперу, на якому написано назви рослин і назви екологічних груп рослин. Треба з'єднати стрілками рослину й екологічну групу (з однією чи з кількома). Перемагає та команда, яка за найкоротший час і з найменшою кількістю помилок виконає завдання.



3. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Пояснювальна бесіда. Серед пристосувань живих організмів до середовища існування особливе значення мають так звані морфологічні адаптації, тобто зміни у зовнішній будові, що дали змогу жити рослині саме в тому, а не іншому середовищі існування. Певна морфологічна будова рослини, що склалася в процесі еволюції як пристосування до умов середовища, і є життєвою формою рослин. Пригадайте, про які життєві форми рослин ви знаєте з початкової школи. (Дерева, кущі, трав'янисті рослини). Сьогодні на уроці ми ширше розглянемо питання про життєві форми рослин.

План

Визначення поняття "життєва форма".

Класифікація життєвих форм рослин.

Класифікація життєвих форм рослин (за Раункієром) (для учнів, які цікавляться біологією).

Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу.

Визначення поняття "життєва форма"

1. Розповідь. Життєва форма -- морфологічна будова рослин, що склалася у процесі еволюції і відображає у зовнішньому вигляді пристосування їх до умов життя. Термін запропонував датський ботанік Е. Вармінг (1884). Є ряд класифікацій життєвих форм рослин, в основі яких лежить різний підхід до їх вивчення. За кордоном широко користуються системою ботаніка К. Раункієра (1905, 1907), яка базується переважно на розташуванні бруньок відновлення щодо поверхні землі. Радянський ботанік І.Г. Херебряков розробив (1952, 1964) найповнішу систему, в основу якої поклав зовнішній вигляд рослини, тісно пов'язаний з ритмом її розвитку. Основні категорії життєвих форм (типи або класи) -- дерева, чагарники і трави -- відрізняються висотою, ступенем здерев'яніння осьових органів і тривалістю життя надземних пагонів. Вивчення життєвих форм рослин є предметом дослідження окремої галузі ботаніки морфології рослин. Характеристика кожної життєвої форми у вищих рослин складається на основі визначення морфологічних ознак надземних і підземних пагонів та кореневих систем з урахуванням ритму розвитку і тривалості життя. До однієї життєвої форми можуть належати рослини різних видів і родів і, навпаки, рослини одного виду можуть утворювати кілька життєвих форм.

2. Розповідь вчителя супроводжується елементами бесіди про назви рослин, які належать до тієї чи іншої життєвої форми. Демонстрування відповідних малюнків.

Класифікація життєвих форм рослин

Наводимо одну з класифікацій життєвих форм рослин:

1. Дерева -- багаторічні рослини з дерев'янистими надземними частинами, чітко вираженим одним стовбуром, не нижче 2 м висоти. Кущі -- багаторічні рослини з дерев'яніючими надземними частинами. На відміну від дерев, не мають яскраво вираженого стовбура: кущення починається від самої землі. Тому утворюється кілька рівноцінних стовбурів.

Кущики схожі з кущами, але низькі, не вищі за 50 см.

Напівкущі відрізняються від кущиків тим, що у них дерев'яніють тільки нижні частини пагонів, верхні часто відмирають.

Ліани -- рослини зі стеблами, що в'ються і чіпляються за опору.

Сукуленти -- багаторічні рослини з соковитими стеблами і листками, що містять запаси води.

Трав'янисті рослини -- багаторічні та однорічні рослини, в яких на зиму відмирають надземні частини (багаторічні, дворічні) або відмирає уся рослина (однорічні).

Класифікація життєвих форм рослин (за Раункієром)

Серед спеціалістів-ботаніків популярна класифікація К. Раункієра за розміщенням бруньок чи верхівок пагонів протягом несприятливої пори року щодо поверхні ґрунту і снігового покриву. Ця ознака має глибокий біологічний зміст: захист твірних тканин рослин, призначених для продовження росту, забезпечує безперервне існування особини в умовах середовища, Що різко змінюється.

* Фанерофіти (відкриті) -- рослини, бруньки росту в яких розміщені вище за 30 см від поверхні землі. До них належать дерева і кущі.

Хамефіти (приземисті) -- рослини, бруньки відновлення яких розміщені біля поверхні грунту, або не вище 20-30 см від поверхні, взимку можуть перебувати під снігом. Це напівкущі та кущики.

Гемікриптофіти (приховані) -- рослини, бруньки відновлення яких розміщені на рівні поверхні ґрунту, або у самому поверхневому її шарі, часто вкритому підстилкою. До них належать більшість багаторічних трав.

Криптофіти (заховані) -- рослини, бруньки відновлення яких заховані у ґрунті чи під водою. До цієї групи належать рослини, які мають видозмінені пагони -- цибулю, бульбу чи кореневище.

Терофіти -- однорічні рослини, які не мають бруньок, розмножуються лише насінням.

3. Робота з підручником. Опрацювання фрагменту статті про життєві форми рослин.

5. Узагальнення і систематизація вивченого.

Контрольно-оцінна бесіда. Поясніть, як ви розумієте зміст поняття "життєва форма рослини". Які виділяють життєві форми рослин? Наведіть приклади рослин, які належать до цієї групи.

Виконання завдань практикуму.

А) З'єднайте стрілками термін і його визначення.

Дерева Кущики Напівкущі Кущ Ліани Сукуленти Трав'янисті рослини	У них дерев'яніють тільки нижні частини пагонів, верхні часто відмирають Рослини зі стеблами, що в'ються і чіпляються за опору Багаторічні рослини з соковитими стеблами і листками, що містять запаси води Багаторічні рослини зі здерев'янілими надземними частинами, які мають кілька рівноцінних стовбурів Багаторічні рослини зі здерев'янілими надземними частинами, але низькі, не вищі за 50 см Багаторічні та однорічні рослини, в яких на зиму відмирають надземні частини (багаторічні, дворічні), або відмирає уся рослина (однорічні) Багаторічні рослини зі здерев'янілими надземними частинами, чітко вираженим одним стовбуром, не нижче 5 м висоти

Б) До однієї з груп життєвих форм підберіть три приклади рослин, які належать до цієї групи. Поясніть, чому і як, на вашу думку, у рослин утворилася саме така зовнішня будова. Охарактеризуйте значення цих рослин.

6. Підсумки уроку, аргументація оцінок.

7. Домашнє завдання. Опрацювати відповідний матеріал за підручником, дати відповіді на запитання після параграфа.

Тема 4. Екологічні групи рослин

Мета. Повторити інформацію про середовища існування та чинники, що впливають на вироблення у рослин пристосувань; сформувати в учнів поняття про основні екологічні групи рослин залежно від дії того чи іншого фактора середовища, показати відносність пристосувань.

Основні поняття і терміни: світлолюбні, тіньовитривалі та тіньолюбні; холодостійкі та теплолюбні; вища водяна рослинність, вологолюбні, посухостійкі.

Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, бесіда (пояснювальна, контрольно-оцінна), розповідь з елементами бесіди); наочні (демонстрація обладнання); репродуктивні (фронтальна бесіда) та пошукові (евристична бесіда).

Обладнання: зображення рослин різних екологічних груп (береза, сосна, плаун булавоподібний, квасениця звичайна, смерека, дуб, липа, бузок, тонконіг, костриця, суниці, елодея, ряска, латаття, росичка, зозулин льон, бальзамін, наскельні лишайники, ковила, типчак, кактуси, алое, молодило, ясен, клен, дуб).

Тип уроку, комбінований.

Хід уроку

Організаційний момент.

Перевірка виконання учнями домашнього завдання.

Групова робота. Клас ділиться на чотири групи, кожна з яких отримує завдання: за 5 хвилин сформулювати 10 запитань про певну наземну природну екосистему (тайгу, широколисті ліси, степи і пустелі). Через 5 хвилин групи по черзі ставлять одна одній запитання і відповідають на них. Вчитель зазначає, які учні найактивніші, які найцікавіші запитання. В кінці підбиває підсумки і виставляє оцінки.

3. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Пояснювальна бесіда. Ви вже знаєте, що рослин є дуже багато і заселяють вони різноманітні середовища життя. Пригадайте, які. Залежно від умов існування у рослин різних видів, які ростуть в однакових умовах, виробляються схожі риси пристосування. Ці риси проявляються як у зовнішній будові, так і в процесах, що відбуваються всередині рослинного організму. Такі групи рослин називають екологічними, оскільки кажуть, що рослини існують у відповідних спільних екологічних умовах. Сьогодні на уроці ми розглянемо деякі екологічні групи рослин, які виділяють на основі їхнього ставлення до освітленості, тепла і вологи.

План

Екологічні групи рослин стосовно освітленості.

Ставлення рослин до температури.

Ставлення рослин до вологи.

Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу.

Екологічні групи рослин стосовно освітленості

1. Розповідь з елементами бесіди. Пригадайте з курсу "Природознавство ", на які групи поділяють рослин стосовно світла. Відповідно до потреб в освітленості рослини поділяють на світлолюбних, тіньовитривалих та тіньолюбних.

До світлолюбних видів належать мешканці відкритих, добре освітлених місцезростань. Як правило, вони мають добре розвинену кореневу систему, вище стебло порівняно з видами, що мешкають у затінку, розсічені листкові пластинки тощо (береза, сосна та ін.).

Тіньолюбні рослини розвиваються за умов недостатнього освітлення і не терплять яскравого світла (плаун булавоподібний, квасениця звичайна, смерека). До них належать види, розміщені в нижніх ярусах фітоценозу, а також рослини печер, розщелин, скель, водних глибин, деякі ґрунтові водорості тощо. Для тіньолюбів характерні: слабко розвинена коренева система, витягнуті міжвузля, досить широкі, тонкі, м'які листкові пластинки, що утворюють мозаїку тощо.

У тіньовитривалих рослин (дуб, липа, бузок, тонконіг, костриця, суниці), які можуть зростати як на відкритих, добре освітлених місцях, так і витримувати певний^; ступінь затінку, спостерігаються пристосування, властиві як світлолюбним, так і тіньолюбним видам.

Ставлення рослин до температури

Які рослини зростають у пустелі, тайзі, високо в горах? На які групи поділяють рослин за ставленням до температури? Види, для існування яких оптимальною є низька температура, називають холодостійкими. До них належать деякі бактерії, лишайники, мохи, членистоногі тощо. Вони мають певні пристосування до існування в умовах низьких температур. Щодо рослин, то до холодостійких належать мешканці тундри, високогір'я. Для більшості з них характерне низьке стебло, яке часто стелиться по землі. В їхньому клітинному соку накопичуються цукри, що знижують точку замерзання цитоплазми.

Теплолюбними називають рослини, що добре ростуть і розвиваються в областях тропічного, субтропічного та помірного поясів за умов високих температур. Окремі частини рослини можуть нагріватися до +60...+65 °С (інколи протягом тривалого періоду), наприклад, наскельні лишайники. Найвища температура, при якій знайдено живі організми, зокрема синьо-зелені водорості, становила до +85 °С у термальних водах. А деякі бактерії виживають і при +88 °С. Вищі рослини в термальних водах відсутні. В природі ж уже при +40 °С більшість видів виявляють ознаки пригніченості. Які пристосування мають рослини до життя при високих температурах?)/ процесі еволюції види, що живуть у місцях з постійно високими температурами, набули цілого ряду пристосувань. У них спостерігаються зменшення поверхні листків, поява волосків і ефірних залозок тощо.

Ставлення рослин до вологи

За ставленням до вологи виділяють такі групи вищих рослин: вища водяна рослинність, вологолюбні та посухостійкі.

Вища водяна рослинність -- це рослини, які повністю або частково ростуть у воді (елодея, ряска, латаття) і поза водним середовищем існувати не можуть.

Вологолюбні рослини існують в умовах підвищеної вологості на болотах, вологих ґрунтах тінистих лісів тощо (росичка, зозулин льон, бальзамін).

Посухостійкі рослини населяють посушливі місця і здатні переживати сухі періоди (ковила, типчак, кактуси). У вищих рослин посушливих місцезростань коренева система або здатна проникати на значну глибину (сосна звичайна, верблюжа колючка), що дає змогу використовувати підґрунтові води, або ж добре розгалужена у поверхневих шарах ґрунту (кактуси), що забезпечує ефективне вбирання вологи зі значної площі під час короткочасних дощів. У них зменшується площа листкових пластинок, потовщується кутикула, зменшується кількість продихів, часто листки видозмінюються на голки, лусочки тощо, а функцію фотосинтезу бере на себе зелене стебло (кактуси, верблюжа колючка). Деякі багаторічні рослини здатні накопичувати вологу в листках (алое, молодило) або стеблах (кактуси) і потім її економно витрачати (є кактуси, здатні запасати до 3 т води).

Багаторічні трав'яні рослини переживають посушливий період у вигляді підземних видозмінених пагонів (кореневищ, цибулин), тоді як їхня надземна частина відмирає. Дерева і кущі зменшують випаровування в посушливий період, скидаючи листя.

Проміжне положення між вологолюбними та посухостійкими належить рослинам, які зростають в умовах достатньої, але не надлишкової зволоженості ґрунтів і можуть витримувати нетривалу посуху: ясен, клен, дуб тощо.

4. Узагальнення і систематизація вивченого.

1. Контрольно-оцінна бесіда.

Що таке екологічна група рослин? Які рослини називають світлолюбними, тіньолюбними, тіньовитривалими? На які групи поділяють рослини за ставленням до тепла? Порівняйте холодостійкі та теплолюбні рослини. В чому їхня відмінність? Які рослини утворюють групу вищих водяних рослин, вологолюбних рослин, посухостійких?

2. Виконання завдань практикуму.

А) Поясніть ситуацію. Уявіть собі, що ви, гуляючи в лісі, знайшли дуже гарну рослину, яку захотіли викопати і посадити у себе на земельній ділянці біля дому. На які запитання ви повинні знайти відповідь, перш ніж це зробити?

(Рідкісна це рослина чи ні? До якої екологічної групи вона належить? Чи відповідають умови вашого подвір'я умовам, необхідним для росту цієї рослини?)

Б) Знайдіть рослини, опираючись на знання про їхнє пристосування до світла. Читати можна у різних напрямках.

В	О	Д	В	Р	И	В	А	Л	І
О	І	Н	О	Т	Р	Т	X	О	С
О	Г	О	Л	І	С	И	У	С	Т
Л	Л	І	І	Н	Е	В	П	О	І
Ю	Б	Н	И	Л	О	Л	Н	І	И
Н	С	В	І	Т .	И	Ю	Б	І	К
X	О	Л	О	Д	О	С	Т	І	Й
И	Т	П	Е	О	К	М	У	І	К

5. Підсумки уроку, аргументація оцінок.

6. Домашнє завдання. Опрацювати відповідний матеріал за підручником, дати відповіді на запитання після параграфа.

Тема 5. Розселення рослин у природі

Мета. Сформувати в учнів уявлення про поширення рослин на планеті та чинники, які це зумовили.

Основні поняття і терміни: тундра, тайга, хвойні, листопадні, тропічні ліси, степи, чапараль, савани, пустелі.

Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, бесіда, пояснення); наочні (демонстрація обладнання); репродуктивні (бесіда) та пошукові (евристична бесіда, створення та розв'язування проблемних ситуацій); самостійна робота учнів з підручником (методичний прийом "Ключові слова")

Обладнання: фізична карта світу, кліматична карта світу, карта "Природні зони світу", таблиці із зображенням рослин різних природних зон, ярусності лісу.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

Організаційний момент.

Перевірка виконання учнями домашнього завдання.

Тестова перевірка знань:

1. Такі чинники, як температура, освітленість, вологість і газовий

склад атмосфери, характеризують середовище існування:

а) водне; б) організм; в) наземно-повітряне; г) ґрунт.

2. Для водного середовища визначальними чинниками для існування рослин є:

а) тиск; б) сольовий склад; в) освітленість; г) швидкість течій.

3. Ґрунт як середовище існування характеризується:

а) невеликим коливанням температури; б) високою концентрацією кисню; в) високою вологістю.

4. На організми, які живуть на поверхні інших істот, впливають різні чинники довкілля, а на ті, що мешкають усередині організму

хазяїна, ці чинники діють лише опосередковано:

а) так; б) ні.

5. Для фотосинтезу рослинам необхідні промені:

а) ультрафіолетові; б) видимі; в) інфрачервоні.

6. Температура середовища існування істотно впливає на:

а) процеси обміну речовин; б) розмноження організмів; в) дихання.

7. До економного споживання вологи і підтримання її вмісту на постійному рівні у рослин виробились такі пристосування:

а) потовщення покривної тканини листків;

б) збільшення кількості продихів;

в) занурення кореневої системи глибоко в ґрунт.

8. Підвищення концентрації вуглекислого газу в атмосфері:

а) підвищує продуктивність фотосинтезу;

б) гальмує процеси дихання;

в) спричиняє виникнення парникового ефекту.

9. Наземним організмам дозволяє мігрувати у товщу ґрунту і там переживати період низьких або високих температур:

а) висока вологість; б) невелике коливання температур; в) висока теплоємність.

На поверхні та у верхніх шарах ґрунту мешкають: а) гриби; б) лишайники; в) водорості.

Рослини, які є паразитами і напівпаразитами:

а) омела; б) повитиця; в) любка дволиста; г) петрів хрест.

12. В атмосфері міститься найбільше:

а) кисню; б) азоту; в) вуглекислого газу.

3. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Подумайте, чому рослини, які ростуть на півночі нашої планети, скажімо, у тундрі, морфологічно відрізняються від таких самих за видом рослин нашої місцевості. Від чого це залежить? Чому у різних зонах нашої планети різна рослинність ?

Учні висувають гіпотези, наприклад, що на півночі протягом цілого року холодно, а в нашій зоні -- ні, що, можливо, різні ґрунти і випадає різна кількість опадів тощо.

Отже, сьогодні ми розглянемо, як рослини розселилися на Землі, від чого конкретно це залежить та на що впливає.

План

Характеристика тундри і тайги.

Широколисті ліси.

Степи, чапараль, савани.

Пустелі.

Листопадні тропічні та вічнозелені тропічні дощові ліси.

4. Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу.

1. Демонстрація. Робота з картами. Вчитель демонструє фізичну карту світу, кліматичну карту світу і природних зон світу. Завдання для учнів: порівняти ці три карти і спробувати виявити певні закономірності. Учні роблять припущення, що кількість опадів, середньорічна температура, висота над рівнем моря і природні зони тісно пов'язані й зумовлюють одне одного. Вчитель узагальнює, що розміщення рослин на поверхні землі здебільшого зумовлене двома головними факторами неживої природи -- температурою і кількістю опадів.

2. Пояснення з демонстрацією карт.

Характеристика тундри і тайги

Тундра (у Північній півкулі -- на північ від тайги). Клімат дуже холодний з полярним днем і полярною ніччю, середньорічна температура нижча за --5 °С. За кілька тижнів короткого літа земля розмерзається не більш ніж на 1 метр углиб. Опадів менш ніж 200-300 мм на рік. Рослинність: відсутні дерева, переважають лишайники, мохи, злаки й осоки, карликові або такі, що стеляться, кущі (брусниця, чорниця, карликова береза). Ґрунти тундри -- бідні.

Тайга (північні райони Європи, Азії та Північної Америки). Клімат: довга і холодна зима, багато опадів випадає у вигляді снігу. Рослинність: панують вічнозелені хвойні ліси (ялина, ялиця, сибірська кедрова сосна, сосна) з потужною лісовою підстилкою. Багато боліт і озер. Ґрунти підзолисті та дерново-підзолисті ~ малопотужні й бідні.

Широколисті ліси

Поширені у Західній Європі, Східній Азії, сході США. Клімат сезонний із зимовими температурами нижче ОС, опадів 750-1500 мм на рік. Рослинність: панують ліси із широколистих листопадних порід дерев заввишки до 35-45 м (дуб, бук, клен), у підліску -- кущі, мохи, лишайники, потужна лісова підстилка. Ґрунти бурі лісові. У цих районах людство розвинуло найбільшу цивілізацію, тому значна частина широколистих лісів замінена штучними екосистемами.

Степи, чапараль, савани Степи помірної зони (в Євразії, центр Північної Америки -- прерії, південний схід Південної Америки ~ пампаси, окремі райони Африки, Австралії, Нової Зеландії (тусоки). Клімат сезонний, літо від помірного теплого до жаркого, зимові температури нижче 0 °С, опадів 250-750 мм нарік. Рослинність: переважають дерновинні злаки заввишки до 2 м і вище в деяких преріях Північної Америки чи до 50 см, наприклад у степах Росії, з окремими деревами або кущами на вологих ділянках. Ґрунти: чорноземи і каштанові. Більша частина степів сьогодні використовується під оранку, випасання худоби та сінокоси.

Чапараль (Середземномор'я, південний берег Австралії, у Каліфорнії, Мексиці та Грузії). Клімат м'який помірний, опадів 500-700 мм, випадають теплою зимою, літо сухе. Рослинність: дерева (лавр, вічнозелені дуби) і кущі з жорстким вічнозеленим листям. Ґрунти коричневі та сіро-коричневі.

Савани (Центральна і Східна Африка, Південна Америка, Австралія, значна частина південної Індії). Клімат сухий і жаркий більшу частину року, температура висока цілий рік, опади 750-1650 мм на рік, розподіляються нерівномірно сезонами (вологий і сухий сезони). Рослинність: густі трави - злаки з поодинокими листопадними деревами (баобаби, акації, пальми). Ґрунти червоні, червоно-бурі, коричнево-червоні.

Пустелі

Розташовані у деяких районах Африки, Близького Сходу і Центральної Азії, Великий Басейн і південний захід США, північ Мексики). Клімат дуже сухий, зі спекотним днем і холодними ночами, опадів менше 200-250 мм на рік. Рослинність: трави і подекуди кущі, багато рослин, так званих ефемерів, які швидко розвиваються після дощу. Кореневі системи у рослин добре розвинуті, поверхневі (швидко вбирають воду, що випадає під час дощу), або стрижневі, які проникають глибоко у грунт до рівня ґрунтових вод (ЗО м і глибше). Ґрунти світло-бурі, сіроземи.

Листопадні тропічні та вічнозелені тропічні дощові ліси

Листопадні тропічні ліси на планеті розташовані у тропічній частині Азії, Центральній Америці. Клімат зі зміною сухого (4-6 місяців) та вологого сезонів, середньорічна кількість опадів 800-1300 мм на рік. Рослинність: панують ліси. Домінують високі дерева, які у сухий сезон скидають листя. Нижній ярус утворюють вічнозелені дерева і кущі. Із вічнозелених дерев цих екосистем найбільш відома пальма. Ґрунти червоні.

Вічнозелені тропічні дощові ліси поширені на півночі Південної Америки, у Центральній Америці, західній і центральній частині екваторіальної Африки, Південно-Східна Азія, прибережні райони північного заходу Австралії, острови Індійського та Тихого океанів. Клімат без змін сезонів у зв'язку з близькістю до екватора, середньорічна температура вища за 17 °С (зазвичай близько 28 °С), середньорічна кількість опадів перевищує 2000-2500 мм на рік. Рослинність: панують ліси. Дерева різної висоти утворюють три яруси. Кущі та трави практично відсутні. На стеблах і гілках дерев розвиваються так звані рослини-епіфіти, корені яких не досягають ґрунту, і дерев'янисті ліани, які вкорінюються у ґрунті й лізуть по дереву аж до його верхівки. Видове різноманіття рослин дуже багате. Ґрунти червоно-жовті, малопотужні, бідні на органічну речовину та мінеральні елементи.

5. Узагальнення і систематизація вивченого.

1. Робота з підручником. Методичний прийом "Ключові слова ": Учням пропонується прочитати текст, розділити його на частини та до кожної відшукати ключове слово. Утворити ланцюжок ключових слів, записати в зошиті. До дошки по черзі викликаються учні, які записують один під одним свої ланцюжки. Потім порівнюють їхній зміст, довжину й точність. Визначають кращий.

2. Виконання завдань практикуму.

А) Заповніть таблицю.

Природна зона	Середня температура	Середня кількість опадів	Ґрунти	Рослинність
Тундра
Тайга
Широколисті ліси
Степи
Чапараль
Савани
Пустелі
Листопадні тропічні та вічнозелені тропічні дощові ліси

Б) Проаналізуйте записи у таблиці (завдання А). Поясніть, які чинники зумовлюють таке розселення рослин на планеті.

Підсумки уроку, аргументація оцінок.

Домашнє завдання. Опрацювати відповідний матеріал за підручником, дати відповіді на запитання після параграфа.

Тема 6. Середовище існування та його чинники

Мета. Розширити і поглибити знання про середовища існування рослин та їхні чинники.

Основні поняття і терміни: наземно-повітряне, водне середовища існування, грунт, організми інших істот як середовище існування, вологість, температурний режим, освітленість.

Обладнання: зображення організмів, які мешкають у різних середовищах існування (кактуси, верблюжа колючка, рослини півночі, дерева, трави, кущі нашої зони, прибережні, вільно плаваючі та занурені рослини).

Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, бесіда, розповідь з елементами бесіди); наочні (демонстрація обладнання);

репродуктивні (бесіда) та пошукові (евристична бесіда, створення та розв'язування проблемних ситуацій).

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

1. Організаційний момент.

2. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Підготовча бесіда. Пригадайте з курсу "Природознавство" та попередніх уроків, які є середовища існування. Наведіть приклади організмів, які населяють кожне середовище.

Отже, сьогодні на уроці ми детально розглянемо, якими факторами характеризується кожне середовище існування.

План

Характеристика наземно-повітряного середовища.

Водне середовище існування і його чинники.

Ґрунт.

Організм як середовище існування.

3. Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу.

Як ви знаєте, живі організми населяють чотири основні середовища існування: наземно-повітряне, водне, фунт, а також організми інших істот.

Характеристика наземно-повітряного середовища

Наземно-повітряне середовище найрізноманітніше за своїми умовами. Провідна роль серед факторів неживої природи тут належить освітленості, температурі, вологості, газовому складу атмосфери.

Освітленість. У спектрі сонячного проміння виділяють три ділянки, які розрізняються за своєю біологічною дією: ультрафіолетову, видиму та інфрачервону.

Для життєдіяльності рослин визначальне значення мають видимі промені. Саме завдяки їм у рослин відбувається процес фотосинтезу. Пригадайте, що таке фотосинтез і яке його значення. Ультрафіолетове проміння згубно діє на все живе, у тому числі й на рослини. Але цю частину сонячних променів поглинає озоновий шар атмосфери. інфрачервоні промені є джерелом теплової енергії, вони нагрівають живі істоти.

Температура навколишнього середовища відіграє винятково важливу роль у житті організмів, бо впливає на температуру їхнього тіла. У свою чергу, вона визначає швидкість реакцій обміну речовин: низькі температури їх гальмують, але надто високі можуть спричинити порушення структури особливих речовин -- білків, які мають головне значення для життя будь-якого організму.

Для більшості організмів оптимальні значення температури перебувають у досить вузьких межах -- +10... +30 °С. Але в неактивному стані (анабіозі тощо) живі істоти здатні витримувати значно ширший діапазон температур (від -200 до +100 °С).

Вода має винятково важливе значення для життя рослин і тварин. Саме у воді відбуваються усі процеси клітини, тканин і організму, вода регулює температуру тіла та виконує багато інших функцій. У процесі пристосування до існування в наземно-повітряному середовищі організми "навчилися" економно споживати вологу й підтримувати її вміст на сталому рівні.

Так, у вищих рослин посушливих місцезростань коренева система або здатна проникати на значну глибину (сосна звичайна, верблюжа колючка), що дає змогу використовувати підґрунтові води, або ж добре розгалужена у поверхневих шарах грунту (кактуси), що забезпечує ефективне вбирання вологи зі значної площі під час короткочасних дощів. У них зменшується площа листкових пластинок, потовщується покрив, зменшується кількість продихів, часто листки видозмінюються на голки, лусочки тощо, а функцію фотосинтезу бере на себе зелене стебло (кактуси, верблюжа колючка). Деякі багаторічні рослини здатні накопичувати вологу в листках (алое, молодило) або стеблах (кактуси) і потім її економно витрачати (є кактуси, здатні запасати до 3 т води). Багаторічні трав'яні рослини переживають посушливий період у вигляді підземних видозмінених пагонів (кореневищ, цибулин), тоді як їхня надземна частина відмирає. Дерева і кущі зменшують випаровування в посушливий період, скидаючи листя.

Повітря. Головними складовими нижніх шарів атмосфери є кисень (близько 21%), вуглекислий газ (приблизно 0,03%) та азот (майже 78%).

Кисень потрібен організмам для забезпечення енергією. Підвищення концентрації вуглекислого газу в атмосфері гальмує процеси дихання, але сприяє інтенсифікації фотосинтезу. Крім того, вуглекислий газ має значну теплоємність і підвищує температуру атмосфери (парниковий ефект).

У повітря разом із викидами промислових підприємств та автотранспорту потрапляють різні домішки: метан, сірководень, аміак, оксиди Сульфуру та Нітрогену, частки пилу тощо, які негативно впливають на життєдіяльність організмів, насамперед зелених рослин.

Водне середовище існування і його чинники

Пригадайте, які організми мають водне середовище життя. Які пристосування мають тварини? Як рослини пристосувалися до життя у воді?

Водне середовище існування за своїми умовами значно відрізняється від наземно-повітряного. Вода має високу густину, менший уміст кисню, значні перепади тиску. Крім того, різні типи водойм відрізняються за концентрацією солей, швидкістю течій тощо. Висока питома теплоємність водойм зумовлює значно менші коливання температури у поверхневих шарах води порівняно з повітрям (річна амплітуда температур у поверхневих шарах океану не перевищує 10--15 °С, а на великих глибинах температура взагалі стала -- від ~1,5 до --2 °С), але різні типи водойм значно відрізняються за температурним режимом.

Освітленість водойм швидко зменшується зі збільшенням глибини. Як правило, на глибинах понад 150--250 м Фотосинтезуючі водорості існувати не можуть. На глибину проникнення світла також впливають пора року, прозорість води тощо {демонстрування малюнків прибережних, вільноплаваючих і занурених рослин).

На глибину понад 1 500 м світло не проникає взагалі.

Ґрунт

Пригадайте з природознавства 5-го класу, що таке ґрунт. Які пристосування мають тварини для життя в ґрунті?

Ґрунт - це верхній родючий шар літосфери (твердої оболонки Землі), утворений внаслідок життєдіяльності різних організмів. Ґрунт -- це система порожнин, розміри яких залежать від діаметра механічних часток, що його складають. Ці порожнини заповнені водою або повітрям. Завдяки наявності вологи у гранті умови існування в ньому дрібних організмів наближаються до умов існування у водоймах. Вологість у нього завжди вища, ніж повітря, і тому різноманітні організми можуть легше переживати там посушливий період.

Іншою характерною рисою ґрунту як середовища існування є порівняно невелика амплітуда добових і річних коливань температур (на глибинах понад 2 м сезонні коливання температури майже не відчуваються). Це дає можливість наземним організмам мігрувати в товщу грунту і там переживати в активному чи неактивному стані період низьких або підвищених температур. У ґрунті є значні запаси органічних речовин, що створює кормову базу для різноманітних організмів.

Більшість мешканців ґрунту потребує підвищеної вологості, що пов'язано із характером живлення або особливостями будови їхніх покривів.

Різноманітність умов існування зумовлює багатий видовий склад мешканців ґрунту. В ґрунті розміщені кореневі системи, ризоїди, видозмінені пагони вищих рослин. На поверхні та у верхніх шарах ґрунту мешкають водорості (зелені, жовто-зелені, діатомові), гриби, лишайники, ціанобактерії.

Організм як середовище існування

Назвіть організми, що мають організмові середовища життя. Який тип живлення характерний для більшості організмів?

Організм як середовище існування за своїми властивостями істотно відрізняється від інших. Так, якщо на організми, які живуть на поверхні інших істот, впливають різні чинники довкілля, то на ті, що мешкають усередині організму хазяїна, ці чинники діють лише опосередковано, В ролі хазяїв можуть бути будь-які організми -- від бактерій до квіткових рослин і ссавців. Прикладами бактерій-паразитів є велика кількість хвороботворних бактерій. Рослини-паразити і напівпаразити - це омела, повитиця.

4. Узагальнення і систематизація вивченого.

Контрольно-оцінна бесіда: Які вам відомі середовища існування живих організмів? В якому середовищі спостерігається найбільший видовий склад організмів? Як ви думаєте, чим це пояснюється?

Виконання завдань практикуму.

А) Опираючись на матеріал підручника, заповніть таблицю;

Характеристика середовищ існування організмів

Середовище існування	Особливості (склад повітря, кількість вологи, коливання температури)	Приклади організмів, які існують в цьому середовищі
Наземно-повітряне
Водне
Грунт
Організм

Б) Дайте відповідь на запитання і заповніть таблицю (за наявності часу).

Де, на вашу думку, можуть мешкати представники царств Дроб'янки, Гриби, Рослини, Тварини? Наведіть чотири приклади організмів кожного царства, які б довели, що представники одного царства можуть мешкати у різних середовищах.

Царства	Представники царств	Середовище існування
Дроб'янки Гриби Рослини Тварини



В) З'єднайте лініями організм, царство, до якого він належить, і відповідне середовище існування.

Дроб'янки Гриби Рослини Тварини	Омела Бульбочкові бактерії Рак Бактерії, що допомагають травленню Ряска Цвіль Лишайники Окунь Пукцинія (спричиняє іржавість) Ламінарія Воші Туберкульозна паличка Трутовик Мох	Наземно-повітряне Водне Ґрунтове Організм

5. Підсумки уроку, аргументація оцінок.

6, Домашнє завдання. Вивчити відповідний параграф у підручнику.

Тема 7. Шкідливі бактерії

Мета. Сформувати в учнів знання про бактерії, які спричиняють хвороби рослин, тварин і людини, та засоби профілактики цих

захворювань; пояснити правила зберігання харчових продуктів і правила особистої гігієни.

Основні поняття і терміни: бактерії-сапрофіти, хвороботворні, дифтерія, туберкульоз, кашлюк, тиф, правець, холера, крапельна

інфекція.

Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, бесіда (підготовча), розповідь з елементами бесіди); наочні (демонстрація обладнання); репродуктивні (бесіда) та пошукові (евристична бесіда, створення та розв'язування проблемних ситуацій); самостійна робота учнів з підручником.

Обладнання: зразки продуктів харчування людини з етикетками чи просто упаковки від них (молоко довготривалого зберігання

(Т-молоко), шоколад, сік, сирок глазурований, сир фасований тощо), гілка дерева, нитки.

Тип уроку, комбінований.

Хід уроку

1. Організаційний момент.

2. Перевірка виконання учнями домашнього завдання.

Тестова перевірка знань:

1. Більшість рослин отримують сполуки Нітрогену:

а) з ґрунту; б) з повітря; в) як підгодівлю людиною.

2. Колонії азотфіксуючих бактерій накопичуються у:

а) бульбочках, які утворюються в результаті розростання клітин кореня; б) бульбах; в) кореневищах.

3. Азотфіксуючі бактерії вступають у симбіоз переважно з рослинами родини:

а) Бобові; б) Капустові; в) Айстрові.

4. Бактерії, які перетравлюють целюлозу, сприяючи цим перетравлюванню проміжних речовин великою рогатою худобою,

живуть у відділі шлунка корови в:

а) книжці; б) сичузі; в) рубці; г) сітці.

5. Бактерії, які живуть у кишечнику людини:

а) шкодять здоров'ю людини;

б) синтезують вітаміни групи В і вітамін К;

в) не мають практичного значення.

6. Оцет спиртовий отримують:

а) зі спирту в результаті діяльності бактерій;

б) в результаті діяльності грибів;

в) із оцтової кислоти.

Продуктом діяльності бактерій Лактобацілюс є: а) спирт; б) кефір; в) силос.

Природні речовини, які мають здатність вбивати інші мікроорганізми, називаються:

а) антибіотики; б) бактерії; в) гриби.

З бактерій роду Стрептоміцес отримують антибіотик: а) пеніцилін; б) стрептоміцин.