Охорона природи

Завдяки фотосинтезу водорості утворюють кисень і підтримують його рівень в атмосфері. Пригадайте, яку частину планети займає Світовий океан. Населяючи переважно водойми і враховуючи розміри Світового океану, можна стверджувати: щонайменше половину всього кисню на планеті виділяють водорості, і їхній внесок у цей процес значно більший, ніж наземних лісів.

Як бачимо, водорості супроводжують нас у дуже багатьох сферах життя. Вони мають надзвичайне значення як компоненти екосистем. Із сьогоднішнього уроку ми почнемо ближче знайомитися з цими цікавими рослинами.

План

1. Загальна характеристика водоростей.

2. Виконання лабораторної роботи №11.

3. Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу.

Загальнаа характеристика водоростей

Розповідь з елементами бесіди.

Вода -- колиска водоростей. Нижня межа поширення їх у морях та океанах сягає для зелених та бурих водоростей ста метрів, а для червоних -- до двохсот. Діатомові водорості трапляються навіть на глибині 350 метрів, де вони вкривають дно. У воді багатьох солоних озер спостерігаються одноклітинні водорості з роду Дуналієла. Цікаво, що вони мають червоне забарвлення, хоч і належать до класу Зелені водорості відділу Діатомові. Червоного кольору їм надає значне нагромадження каротину, який є вихідною речовиною для утворення вітаміну А. У давнину до столу царської родини подавали рожеву сіль. Було помічено її позитивний вплив на стан здоров'я людини. Колись таку сіль видобували в озері Рожеве на півдні Російської імперії. Причиною забарвлення солі у рожевий колір була водорість дуналієла. Не менш цікава водорість каулерпа, що часто трапляється в морях. Вона має вигляд кущика: стебло-слань, ризоїди і пластинки, які нагадують перисті листки. Досягає каулерпа півметра завдовжки. Але вся рослина -- це одна велетенська клітина з великою кількістю ядер. Найменше поранення каулерпи призводить до витікання її вмісту у воду. Водорості -- збірна група нижчих рослин. Більшість з них живуть у воді. Пригадайте: влітку, коли купаєтеся в озері чи річці, ви завжди бачите якісь рослини, які ростуть у воді. Як ви думаєте, це водорості чи ні? В результаті обговорення цього питання учні спочатку стверджують, що ті рослини, які вони спостерігають, і є водорості, бо ростуть у воді, як і йде мова у терміні "водорості". Далі слід загострити увагу учнів, що всі рослини, які вони могли бачить, мали стебло, листки, корені. А водорості не мають розчленованих органів, їхнє тіло називається слань або талом. Отже, ви бачили не водорості, а покритонасінні рослини, які пристосувалися до життя у воді.

Водорості -- це невелика за кількістю видів (40 тис.) найдавніша група нижчих рослин. Характерною ознакою групи є те, що тіло не розчленоване на вегетативні органи, а представлене таломом. У них відсутні справжні тканини. У водоростях спостерігається перехід від одноклітинності до багатоклітинності, що є прогресивною ознакою в еволюції зелених рослин. Загальною ознакою для всіх водоростей є наявність пігментів, які забезпечують автотрофний тип живлення. Клітини водоростей одно- чи багатоядерні. Є серед них рухомі й нерухомі, одноклітинні, колоніальні та багатоклітинні організми.

За умовами існування їх можна поділити на дві групи: водорості, що живуть у воді, і водорості, що живуть поза нею.

Водорості розмножуються нестатевим і статевим шляхами. Пригадайте, що це за способи розмноження.

Простий спосіб нестатевого розмноження -- поділ клітини навпіл. При цьому з однієї материнської клітини утворюються дві дочірні. Таке розмноження відносять до вегетативного. Нестатеве розмноження забезпечує більш-менш сталу чисельність одноклітинних водоростей, незважаючи на той факт, що водоростями живиться багато тварин. Проте таке розмноження має і недоліки -- кожне наступне покоління за своїми ознаками не відрізняється від попереднього, тому воно менш пристосоване до змін умов навколишнього середовища.

Значно збільшує можливість пристосуватися до умов середовища здатність водоростей до статевого розмноження. При цьому поєднуються ознаки батьківських організмів, і водорості отримують можливість краще пристосуватися до умов середовища, які змінюються. Під час статевого розмноження утворюються спеціальні статеві клітини -- гамети. Вони попарно зливаються, утворюючи зиготу. Злиття гамет називається заплідненням. Із зиготи формується новий організм. Водорості поділяють на дев'ять відділів, які розрізняються переважно за кольором. Найвідоміші з них -- Зелені, Бурі, Діатомові та Червоні. Водорості, як і вищі рослини суходолу, є джерелом органічних речовин у водоймах.

А зараз ми детально ознайомимося з будовою водоростей на прикладі одноклітинної водорості та багатоклітинної, які належать до відділу Зелені водорості.

Лабораторна робота № 11

Тема. Будова водорості.

Мета. Ознайомитися з будовою клітини водоростей на прикладі одноклітинних і багатоклітинних зелених водоростей.

Обладнання і матеріали: живі або постійні мікропрепарати (хламідомонада, хлорела, протокок, спірогира, улотрикс), мікроскоп, препарувальний набір, предметні та накривні скельця, вода, піпетка, фільтрувальний папір, йод, таблиці, підручник.

Хід роботи

1. Підготуйте мікроскоп до роботи.

2. Розгляньте неозброєним оком хламідомонаду в пробірці та мікропрепарат спірогири (або інші за вибором учителя).

3: Приготуйте самостійно мікропрепарат хламідомонади.

4. Розгляньте виготовлений мікропрепарат хламідомонади та постійний мікропрепарат спірогири за допомогою мікроскопа за

збільшення у 300 разів. Знайдіть у клітинах оболонку (1), ядро (2), .хлоропласт (3). Джгутики -- у хламідомонади.

5. Порівняйте будову хламідомонади і спірогири. Результати оформіть у вигляді таблиці.

Порівняльна характеристика хламідомонади і спірогири

Питання для порівняння

Хламідомонада

Спірогира

1. Видно окремі частини неозброєним оком чи ні?

2. Організм одноклітинний чи багатоклітинний?

3. Яка форма хлоропласта?

4. Ядро вільно розміщується у цитоплазмі чи його підтримують тяжі?

5. Чи помітні органели?

6. Чи є джгутики?

6. Використовуючи підручник, намалюйте будову хламідомонади і спірогири. Підпишіть частини та органели клітин на малюнку:

За результатами роботи зробіть висновки, в яких зазначте особливості будови водоростей.

4. Узагальнення і систематизація вивченого.

Контрольно-оцінна бесіда.

Що таке водорості? Чому їх відносять до групи нижчих рослин? Як називають тіло водорості? Де можуть мешкати водорості? Які способи розмноження їм притаманні? Які недоліки вегетативного розмноження? В чому позитив статевого розмноження? Який спосіб живлення характерний для більшості водоростей? За рахунок чого є можливим автотрофне живлення? На скільки відділів поділяють водорості? Які з них є найпоширенішими?

5. Підсумки уроку, аргументація оцінок.

6. Домашнє завдання. Опрацювати відповідний матеріал за підручником, дати відповіді на запитання після параграфа.

Тема 39. Ознайомлення з сезонними явищами у житті рослин

Мета. Ознайомити учнів із сезонними явищами у житті рослин восени.

Обладнання: блокноти, олівці, бінокль, фотоапарат тощо.

І. Підготовка до екскурсії.

1. Підготовка вчителя до екскурсії.

Заздалегідь визначити:

* Місце проведення екскурсії: поле, ліс, сад, луки, міський парк, берег річки або озера тощо.

* Маршрут та об'єкти спостережень.

2. Ознайомлення учнів із завданнями екскурсії.

II. План проведення екскурсії.

1. Ознайомлення учнів з темою, метою та завданнями екскурсії, прогнозування того, що вони зможуть вивчити та спостерігати.

2. Поділ класу на групи й отримання відповідного завдання, яке виконується безпосередньо при спостереженні за об'єктами природи.

3. Бесіда або розповідь (при прибутті до об'єкта спостереження) про найважливіші сезонні зміни, які відбуваються у житті рослин

восени, на які слід звернути особливу увагу.

4. Самостійна робота в групах.

III. Проведення екскурсії.

А) Бесіда.

* Що розуміють під сезонними явищами у житті рослин?

* Що відбувається із рослинами восени? Чому і для чого це відбувається?

* За якими ознаками можна зробити висновок, що рослини починають готуватися до зими?

* Які ви знаєте дерева, кущі та трав'янисті рослини, що ростуть у безпосередній близькості до вашої школи?

Б) Самостійна робота в групах.

Завдання для груп. Знайдіть і з'ясуйте вид двох дерев, двох кущів і двох трав'янистих рослин. Зміни, які відбулися з цими рослинами у зв'язку з настанням осені, опишіть за планом:

а) назва рослини;

б) загальний вигляд;

в) зміни, що відбулися із листками;

г) наявність бруньок, їхній стан;

ґ) чи притаманний рослині активний ріст у даний період;

д) наявність квіток чи плодів, їхній стан (для плодів -- дозріло

насіння чи ні, чи є ше воно на рослині);

є) зміни, що стосуються стебла;

є)зміни кореня.

Висновок. В) Доповіді учнів за результатами виконаних завдань. Г) Узагальнююча бесіда.

* Чому з рослинами відбуваються певні зміни восени?

* Наведіть приклади пристосувань рослин до зимових умов.

* Чому у деяких рослин восени спостерігається повторне цвітіння? До чого це може призвести?

IV. Підсумки екскурсії.

Самооцінювання учнями своїх знань та практичних умінь. Відзначення вчителем найбільш активних і уважних учнів. Вчитель звертає їхню увагу на те, що здобуті на екскурсії знання та підготовані вдома гербарні зразки рослин учні використають на уроках.

V. Домашнє завдання. і

1. Оформити в зошитах виконане завдання, в класі на уроці доповісти про результати свого спостереження, демонструючи звіт про екскурсію (виконане і відповідним чином оформлене завдання).

2. На основі звітів учні разом з учителем можуть оформити змінний стенд у кабінеті "Рослини восени".

Тема 40. Сезонні явища у житті рослин

Мета. Сформувати знання про явища, що відбуваються з рослинами у різні пори року, показати значення цих процесів.

Основні поняття і терміни: рух соків, ранньоквітучі, періоди літа, листопад, зимовий спокій.

Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, бесіда (підготовча, контрольно-оцінна), розповідь з елементами бесіди); наочні (демонстрація обладнання); репродуктивні (бесіда) та пошукові (евристична бесіда, створення та розв'язування проблемних ситуацій).

Обладнання: зображення малюнків рослин у різні пори року, із ранньоквітучими рослинами, запиленням квіток комахами, дозріванням плодів, жовтими і червоними осінніми листками, опалого листя, дерев узимку.

Тип уроку, комбінований.

Хід уроку

Організаційний момент.

Перевірка виконання учнями домашнього завдання.

Тестова перевірка знань:

1. Насіння бур'янів зберігає схожість протягом:

а) 5-6 днів; б) 4-5 років; в) 8-12 років; г) 25-40 років.

2. Вкажіть умови зберігання насіння:

а) герметично закриті коробки; б) вологе провітрюване приміщення;

в) сухе провітрюване приміщення.

3. Для проростання насіння необхідна сукупність таких умов:

а) достатня кількість вологи; б) хороше освітлення; в) повітря;

г) висока температура.

4. Температура проростання насіння залежить від:

а) географічного походження рослини; б) розміру насіння; в) глибини загортання насіння.

5. Більш активне дихання:

а) в сухого насіння; б) в сухого і зволоженого насіння однакове; в) у зволоженого насіння.

Насіння квасолі слід висаджувати на глибину: а) 1-2 см; б) 2-3 см; в) 4-5 см.

У насіння всіх рослин проростання починається із видовження:

а) зародкового кореня; б) зародкового стебла; в) зародкової бруньки.

8. Із зародкового кореня формується:

а) головний корінь; б) бічний корінь; в) додаткові корені.

9. У процесі росту рослини клітини пристосовуються до виконання

певної функції, тобто утворюються:

а) тканини; б) органи; в) бруньки.

10. Доросла рослина також може рости за рахунок діяльності тканини:

а) провідної; б) основної; в) твірної.

Поживні речовини для росту рослини одержують: а) у процесі фотосинтезу; б) з грунту; в) з повітря.

В основі росту і розвитку рослини лежать процеси: а) поділу клітин; б) фотосинтез; в) дихання.

Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Демонстрація зображень рослин у різні пори року. Підготовча бесіда: Подивіться на малюнки і фотографії. Скажіть, чи можете ви за зовнішнім виглядом рослин визначити, яка це пора року. Як ви це зробите?

Отже, як ви вже знаєте, щороку з певною періодичністю повторюються явища у житті рослин: виростає листя, рослини зацвітають, потім ми бачимо ріст і дозрівання плодів. Далі листя жовкне й опадає. Стає холодно. Рослини, як тварини та люди, готуються до зими. Сьогодні ми з вами будемо розглядати так звані сезонні явища у житті рослин.

План

Сезонні явища рослин навесні.

Літо.

Осінь.

Зима.

4. Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу.

Сезонні явища рослин навесні

Розповідь з елементами бесіди. Паралельно можна виконувати відповідне завдання у практикумах (заповнювати таблицю). Залежно від пори року в дерев, чагарників, трав'янистих рослин змінюється зовнішній вигляд, а також хід процесів у розвитку й рості. Особливо яскраво виражені ці зміни навесні й восени.

Раніше за всіх починають цвісти дерева, які запилюються вітром: вільха, ліщина, верба, клен. Верба -- перший з ранньовесняних медоносів. Завдяки наявності в цей час невеликої кількості комах, відсутності листя на деревах і чагарниках пилок вільно переноситься вітром з однієї рослини на іншу.

Разом із запиленням в рослин відбувається й інший важливий процес -- рух соків. Вода розчиняє поживні речовини, що відклалися в стеблі, й несе їх до бруньок, які починають набухати й готуватися до того, щоб стати листочками й квітками. Рух соків особливо проявляється в берези й клена, триває майже місяць; за цей час рослини перекачують десятки літрів води. Початок руху соків -- ознака настання весни.

Які зміни відбуваються у неживій природі? Дні стають довшими, підвищується температура повітря, дедалі більше прогрівається ґрунт. Сніг швидко тане; з'являються перші квіти. Коли настає весна, то рослина починає швидко рости, використовуючи тепло й вологу для розвитку. Багато рослин, які пристосувались до цього, називаються ранньоквітучими. Пригадайте, які це рослини. (Підбіл звичайний, проліска дволиста, підсніжник, медунка, зірочник, первоцвіт).

За рахунок чого відбувається розвиток ранньоквітучих рослин? У ранньоквітучих рослин розвиток відбувається за рахунок поживних речовин, відкладених у кореневищах, бульбах і цибулинах ще з осені. Яскраве забарвлення під час цвітіння приваблює до них численних комах для запилення. Однак часто ці рослини розмножуються вегетативним способом: від материнської рослини відокремлюється вже сформована нова рослина. Отже, обидва способи розмноження у ранньоквітучих рослин доповнюють один одного, забезпечуючи високий відсоток виживання і пристосованості.

Майже в усіх рослин у цей період росте і розвивається листя.

Наприкінці весни починає колоситися жито, в осики дозріває насіння-летючки, відцвітає бузок, осипаються пелюстки в яблуні: закінчилася весна -- почалося літо.

Літо

Розповідь з елементами бесіди. Літо поділяється на три періоди. Перший період (початок літа), коли на луках з'являються квітучі трави -- волошка, гвоздика, дзвоники й ромашки. У цей час зацвітають малина, брусниця, журавлина. Розсіваються плоди в'яза й тополі. У водоймах зацвітають жовті глечики. У садах цвіте жасмин. У народному календарі червень називають різноцвіттям. Щодня цвітуть все нові й нові рослини. Починають дозрівати суниці. З'являються літні гриби. На початку липня -- розпал косовиці.

Другий період починається з зацвітання липи і триває зазвичай до середини серпня. Цей період називають ще вершиною літа, жаркою порою. Чому так пізно зацвітає липа? Виявляється, липа розпускає квітки на молодих пагонах для того, щоб настав найтепліший період літа. Доки він відростатиме, в ньому відкладатимуться плодові бруньки. Запах квіток липи долітає здалека, тому бджоли, не знаючи відпочинку, збирають солодкий, запашний нектар. Липовий мед смачний і корисний.

Для цього періоду характерне також велике цвітіння трав'янистих рослин на луках. Цвітуть злаки луків, на полях зацвітає картопля. Водойми вкриває різна рослинність, багато рослин цвіте -- комиш, рогіз, сусак, стрілолист, частуха, біле латаття. Дозрівають плоди малини й чорниці. Жовта акація (карагана) розкидає насіння.

Недарма липень називають ягідним місяцем. Дозрівають ягоди черемхи, малини, смородини, достигають у саду аґрус і вишня. На полях закінчується збирання озимих.

Третій період (кінець літа) триває від середини серпня до середини вересня, до перших заморозків. У серпні дозрівають плоди й насіння. На луках можна побачити квітучі дзвоники, свербіжницю, перестріч, коров'як, м'яту та інші рослини. На початку серпня жовтіє листя в липи, а наприкінці місяця починається листопад у берези. У лісі дозрівають горіхи. Літо поступово переходить в осінь. Серпень -- місяць грибів. Гриби можна збирати з весни до пізньої осені, але основна пора припадає на останній період літа і початок осені.

Осінь

З появою перших заморозків на ґрунті починається осінь. Як змінюється листя ? З чим це пов'язано ? Спочатку листя набуває жовтого, оранжевого і червоного забарвлення. Потім починається листопад. Від чого рятує рослину листопад? Дні ще теплі, але ночі прохолодні. Листопад рятує рослину від висихання, від ламання гілок, через листки виводяться непотрібні дереву речовини. У першій половині жовтня повністю втрачає листя черемха і в'яз, потім липа, клен, ясен, ліщина, осика; у другій половині -- горобина, калина, вільха, бузина, верба.

З кінця листопаду до замерзання водойм характерний перехід осені до зими. 23 вересня день дорівнює ночі, а потім тривалість дня дедалі зменшується. Сонце не гріє так тепло, як улітку. Восени можна спостерігати деякі цікаві явища, наприклад, повторне цвітіння рослин. Можна побачити квітучу робінію (білу акацію), кінський каштан, калину, горобину, квітки на яблуні та груші. Зацвітають трав'янисті рослини: ромашка, конюшина, волошка, кульбаба тощо. Як ви гадаєте, з чим це пов'язано? Повторне цвітіння пов'язане з настанням теплої осені, коли сплячі бруньки йдуть у ріст і починається новий цикл розвитку. Використовуючи це явище, селекціонери вивели нові сорти різних рослин (полуниць, троянди, малини), які цвітуть і плодоносять ціле літо.

Зима

Взимку в лісах, на полях та луках життя рослин завмирає до весни. Проте вони добре підготувалися до зими: під корою дерев і чагарників є міцний корковий шар, який уберігає їх від випаровування й коливання температури; маленькі бруньки сховані під товстими лусочками, опало листя.

Вічнозелені рослини перезимовують разом зі стеблом, листками й плодами (журавлина, брусниця).

Усі зимуючі бруньки -- надземні або підземні -- восени поринають у глибокий спокій, з якого вивести їх дуже важко.

З настанням справжньої зими осінній спокій змінюється вимушеним зимовим. Здатність насіння і бруньок впадати в передзимовий глибокий спокій допомагає їм переносити зимові холоди.

5. Узагальнення і систематизація вивченого.

Використовуючи матеріал підручника, додаткових енциклопедичних джерел, заповніть таблицю.



Сезонні явища у житті рослин

Пора року	Сезонні явища	Характеристика	Значення
Весна
Літо
Осінь
Зима

Контрольно-оцінна бесіда.

Які дерев'янисті та трав'янисті рослини починають цвісти першими навесні? З чим це пов'язано? На скільки періодів поділено літо? В якому з них цвітуть лугові трави? Дозрівають ягоди? Гриби? З чим пов'язане повторне цвітіння рослин восени? Для чого рослинам потрібна осінь? Як рослини готуються до зими?

6. Підсумки уроку, аргументація оцінок.

7. Домашнє завдання. Опрацювати відповідний матеріал за підручником, дати відповіді на запитання після параграфа. Підготуватися до виконання завдань на екскурсії.

Тема 41. Вплив умов середовища на проростання насіння. Ріст і розвиток рослин

Мета. Повторити з курсу природознавства, як умови середовища впливають на проростання насіння, розширити знання учнів про ріст і розвиток рослин.

Основні поняття і терміни: ріст, розвиток, вологість, температура, освітленість.

Обладнання: Результати досліду про проростання насіння квасолі, схеми, малюнки на дошці, робочі зошити, підручник.

Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, бесіда (підготовча), розповідь з елементами бесіди); наочні (демонстрація результатів дослідів, таблиць, схем і малюнків); репродуктивні (бесіда) та пошукові (евристична бесіда, створення та розв'язування проблемних ситуацій).

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

1. Організаційний момент.

Запропонувати учням згадати або повторно закласти дослід, який демонструє умови, необхідні для росту і розвитку рослин. Якщо в учителя є 6-ті класи, він просто може використати результати дослідів, закладених шестикласниками. Нагадаємо методику закладання дослідів для демонстрацій. У шість посудин покласти по 10 насінин квасолі. В одну налити води таким чином,' щоб насіння повністю було залите. В дві інші -- стільки, щоб насіння трохи змочилось і до нього був вільний доступ повітря. (Одну з.них поставити у холодильник, іншу ---в тепле місце. Слідкувати, щоб насіння не висихало.) У четвертій і п'ятій посудинах зволожити насіння і поставити одну в темне тепле місце, а іншу -- в освітлене тепле. Шосту посудину з сухою квасолею залишити для контролю. Спостерігайте за посудинами.

2. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Підготовча бесіда. Пригадайте з курсу природознавства, які ознаки характерні живим організмам. (Учні малюють схему на дошці, яка показує ознаки живих організмів). Як ви вважаєте, чи можна серед цих ознак виділити найголовнішу?

Яка властивість організмів забезпечує постійність видового складу на Землі? Як розмножуються рослини? Назвіть переваги розмноження насінням? Пригадайте, які умови необхідні для проростання насіння.

Сьогодні ми з вами повторимо, які умови необхідні для проростання насіння і чому. Що відбувається з рослиною після проростання насіння?

План

З'ясування умов, необхідних для проростання насіння.

З'ясування умов, необхідних для росту і розвитку рослинних організмів.

Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу.

З'ясування умов, необхідних для проростання насіння

Демонстрація. Розгляньмо детальніше, як росте і розвивається рослина. Вчитель демонструє результати дослідів із проростання насіння квасолі (6 посудин). Скажіть, за яких умов насіння не проросло? Учні спостерігають, що посудини з сухим насінням, повністю залитим водою, та тим, що стояло в холодильнику, не проросло. (А проросло те насіння, яке було помірно зволожене та стояло в теплому місці, причому учні бачать, що в темному та освітленому місці насіння проросло однаково. Вчитель просить зробити висновок. Подумайте, які умови необхідні для проростання і розвитку насіння квасолі.

Пояснення. Насіння квіткових рослин може тривалий час перебувати у несприятливих умовах, зберігаючи життєвість зародка. Прорости і дати початок новій рослині може насіння з живим зародком, таке насіння називають схожим. Деяке насіння зберігає схожість протягом 5-6 днів (верба, тополя), багато овочевих рослин -- 4-5 років, хлібні злакові -- 8-12, бур'яни -- до 25-40 років. Щоб насіння не втратило схожість, його слід зберігати в сухому, провітрюваному приміщенні при температурі 4...5 °С.

Для проростання насіння необхідною є сукупність сприятливих умов: наявність певної температури, води, повітря.

Діапазон коливань температури, при якій може проростати насіння, залежить від того, звідки воно походить. Для рослин півночі потрібна більш низька температура, ніж для рослин, які мають південне походження. Так, насіння пшениці проростає при температурі від 0° до +1 °С, а кукурудзи -- при +12 °С. Це потрібно враховувати під час визначення термінів висівання. Важливою умовою для проростання насіння також є наявність води. Прорости може лише добре зволожене насіння. Це ви могли побачити на досліді з проростання квасолі.

Для активного дихання зволоженого насіння необхідний доступ кисню з повітря. Під час дихання виділяється тепло. У зволоженого насіння дихання активніше, ніж у сухого. Якщо сире насіння зберігається товстим шаром, воно швидко нагрівається і може зіпріти, що призведе до руйнування зародка. Тому для зберігання засипають лише сухе насіння і тримають його в добре провітрюваних приміщеннях.

Для висівання слід відбирати велике і повноцінне насіння без домішок насіння бур'янів.

Під час сівби треба враховувати глибину загортання насіння у грунт. Дрібнонасінні культури потрібно сіяти на глибину 1--2 см (цибуля, морква, кріп), великонасінні -- на 4--5 см (квасоля, гарбуз). Глибина загортання насіння залежить також від типу ґрунту. На легких фунтах (піщаних), де водний режим менш стійкий, дрібне насіння потрібно висівати глибше, ніж на важких (глинистих) ґрунтах. Глибину висіву збільшують також, якщо в ґрунті мало вологи.

З'ясування умов, необхідних для росту і розвитку рослинних організмів

Розповідь з елементами бесіди. Для того, щоб з насінини виросла нова рослина, відбувається ріст зачаткової рослини (зародка), яка є у насінині. У насіння всіх рослин проростання починається видовженням

зародкового корінця і виходом його назовні насінини, після чого він перетворюється у головний корінь рослини. Потім витягується стебельце разом з сім'ядолями і нарешті починає рости брунька, даючи початок головному стеблу. Витягуючись, стебельце виносить на світло перші органи проростка -- сім'ядолі. Лише після цього можливі формування і ріст надземних частин молодої рослини. Подумайте, чому. Демонстрація таблиці "Будова насіння ".

Потім клітини ростуть та діляться. Спочатку за рахунок поживних речовин, які є у сім'ядолях та води, що надходить з Грунту. Ріст рослини неможливий без її розвитку. В міру того, як утворюються нові клітини, відбувається їхній розподіл, тобто пристосування до виконання специфічної функції. Наприклад, клітини кореня пристосовуються так: одні -- до поглинання води та розчинених у ній поживних речовин, інші -- проведення цих речовин до стебла та листків, ще інші -- активного поділу, внаслідок чого корінь постійно росте. (Демонстрація таблиці "Будова кореня "). Доросла рослина росте також за рахунок поділу клітин. А містяться вони у спеціальних тканинах.

Таким чином, як ми бачимо, процеси росту і розвитку взаємопов'язані.

А за рахунок чого відбуваються ріст і розвиток? Зрозуміло, що для цього потрібно багато різноманітних речовин та енергії. їх рослина отримає з ґрунту та завдяки фотосинтезу.

4. Узагальнення і систематизація вивченого.

1. Виконання завдань практикуму.

А) З'єднайте стрілочками процеси життєдіяльності рослини та необхідні для них умови.

Проростання насіння Ріст рослини	Тепло Волога Холод Повітря Вуглекислий газ Кисень Органічні речовини Ґрунт Освітлення

Зробіть висновок.

2. Уважмо прочитайте текст параграфа і сформулюйте до прочитаного 10 запитань, записавши їх у зошит.

3. Робота у парах. Двоє учнів виходять до дошки і по черзі ставлять один одному запитання та відповідають на них. Учні класу контролюють правильність відповідей, визначають найцікавіше запитання та виставляють разом з учителем оцінки.

5. Підсумки уроку, аргументація оцінок.

6. Домашнє завдання. Вивчити відповідний параграф у підручнику, опрацювати подані в кінці тексту запитання.

Тема 42. Насінина, плід. Лабораторна робота № 10. Будова та різноманітність плодів

Мета. Сформувати в учнів знання про будову насіння дводольних та однодольних рослин, про будову і різноманітність плодів.

Основні поняття і терміни: сухі та соковиті плоди (ягода, кістянка, яблуко, помаранча, гарбузина, листянка, біб, коробочка, стручок, стручечок, горіх, горішок, сім'янка, зернівка), супліддя.

Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, бесіда, розповідь з елементами бесіди); наочні (демонстрація таблиць та моделей, натурального насіння дводольних і однодольних рослин); практичні (виконання лабораторної роботи); репродуктивні (бесіда) та пошукові (евристична бесіда, створення та розв'язування проблемних ситуацій); самостійна робота учнів з підручником.

Обладнання: намочене насіння квасолі, сухі зернівки пшениці, таблиця "Будова насіння дводольних та однодольних рослин"; додатки "Типи плодів", "Розповсюдження плодів і насіння".

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

1. Організаційний момент.

2. Перевірка виконання учнями домашнього завдання (ущільнене опитування).

1. Заповніть таблицю (на дошці).



Порівняльна характеристика різних видів запилення

Вид запилення	Характеристика (що відбувається)	Значення
Самозапилення
Перехресне
Штучне

2. Завдання на картках.

-- Розташуйте процеси в порядку того, як вони відбуваються при заплідненні:

а) утворення і ріст пилкової трубки;

б) пилок потрапляє на приймочку маточки;

в) злиття одного сперматозоїда з яйцеклітиною, а другого -- з

центральним ядром;

г) рух сперматозоїдів пилковою трубкою до зародкового мішка.-- Розташуйте процеси в порядку того, як вони відбуваються при утворенні насіння:

а) ділення зиготи й утворення зародка;

б) утворення покривів насінини;

в) поділ клітин заплідненого центрального ядра й утворення

ендосперму.

3. Фронтальна бесіда.

Що таке запилення? Які бувають види запилення? Які види запилення розрізняють за втручанням у цей процес людини? Що характерно для рослин, що запилюються комахами? Водою? Вітром? Птахами? Що таке запліднення?

3. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Формулювання проблемного питання. В процесі еволюції рослини з квіткою і насінням виникли останні. Проте у сучасній флорі за видовим і кількісним складом покритонасінні займають панівне становище. Подумайте, чому так сталося.

Сьогодні ми вивчимо пристосування цих рослин, що дозволяють їм домінувати у сучасному рослинному світі Землі.

План

Будова насінини. .

Плоди.

Розповсюдження насіння і плодів.

4. Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу.

Будова насінини

Розповідь, що супроводжується демонстрацією таблиць і натурального насіння квасолі та пшениці. Насінина -- це орган, за допомогою якого розмножуються й поширюються насінні рослини. Вона складається із зародка і запасаючої тканини, вкритих насінною шкіркою. За несприятливих для проростання умов (холод, посуха) насінина може певний час перебувати у стані спокою. З настанням сприятливих умов (підвищення температури й зволоженості) насіння поглинає воду і при наявності достатньої кількості повітря проростає.

Усі рослини, які мають у насінні дві сім'ядолі, об'єднані за цією ознакою у клас дводольних рослин. У деяких покритонасінних рослин у насінні є всього одна сім'ядоля і вони об'єднані у клас однодольних рослин.

Учням видається на столи завчасно намочене насіння квасолі, зернівки

пшениці та препарувальні набори. Під час пояснення вчителя учні відшукують потрібні частини насіння та розглядають його.

Пояснення. Насінина дводольної рослини, наприклад, квасолі, вкрита товстою шкірочкою. На вузькій увігнутій поверхні насінини розташований рубчик -- місце прикріплення насінини до насінної ніжки. Поряд з рубчиком є отвір, через який до насінини під час його формування надходить зародок у вигляді двох добре розвинутих сім'ядолей, зародкового корінця, зародкового стебельця і брунечки. Всі поживні речовини містяться в сім'ядолях, які є першою парою видозмінених листків зародка.

Насінина однодольної рослини, наприклад, зернівки пшениці, вкрита оплоднем, що зрісся зі шкірочкою насінини, а під нею містяться зародок і запасаюча тканина у вигляді ендосперму. Зародок має сформовані вегетативні органи майбутньої рослини: зародковий корінець з кореневим чохликом, зародкове стебельце і брунечку. В центрі брунечки добре помітний конус наростання, вкритий зародковими листочками. Верхній зародковий листок захищає проросток при проходженні крізь грунт. Частина зародка, що прилягає до ендосперму, є редукованою сім'ядолею і має назву щитка, через який зародок отримує поживні речовини і воду з ендосперму.

Плоди

Розповідь. Плід -- це орган, призначений для захисту насіння, а часто і для його поширення. Плід утворюється з квітки в результаті змін, які відбуваються в ній після запліднення. У деяких рослин плоди утворюються без попереднього запліднення. Вони зазвичай не містять насіння (деякі сорти винограду, груші, цитрусові). На відміну від плодів, супліддя утворюються з кількох квіток, які зрослися між собою (буряк), або усього суцвіття (шовковиця, інжир, ананас).

Якщо плід утворений лише однією маточкою, його називають справжнім (вишня, виноград). Плоди, в утворенні яких беруть участь, крім зав'язі, ще й інші частини квітки (квітколоже, оцвітина), називають несправжніми (яблуня, груша).

Під час формування плода стінки зав'язі розростаються й утворюють оплодень, який складається із трьох шарів: зовнішнього, внутрішнього і середнього. Різноманітність плодів зумовлюється переважно будовою оплодня, способами розкривання, особливостями їхнього розвитку і поширення.

Залежно від консистенції та будови оплодня плоди поділяють на соковиті та сухі.

Соковиті плоди мають соковитий, м'ясистий оплодень:

ягода -- соковитий, багатонасінний, нерозкривний плід (виноград, помідор, смородина, аґрус, чорниці, картопля);

кістянка -- здебільшого однонасінний плід, в якого під шкіркою міститься м'ясистий м'якуш, а всередині -- дерев'яниста кісточка, в якій є насінина (абрикос, вишня, слива);

яблуко -- багатонасінний плід, у формуванні якого беруть участь не тільки стінки зав'язі, а й інші частини квітки. В яблуні в плоді можна побачити п'ять гнізд, в яких містяться по дві насінини. Плід яблуко розвивається в яблуні, груші, айви;

гарбузина -- плід гарбуза, огірка, кавуна, дині;

* помаранча -- плід цитрусових (мандарин, лимон, апельсин).

Сухі плоди мають сухий оплодень. Вони можуть бути розкривні та нерозкривні.

Розкривні сухі плоди містять більш ніж одну насінину. При дозріванні ці плоди розкриваються, і насіння з них випадає. До таких плодів належать листянка (магнолієві, деякі жовтецеві, розові), біб (горох, квасоля, соя, робінія, буркун, конюшина), стручок (капуста, редька, гірчиця), стручечок (грицики, талабан), коробочка (бавовник, мак, блекота).

Нерозкривні сухі плоди: горіх (дуб, ліщина, бук), горішок (гречка, липа), сім'янка (соняшник, кульбаба, ромашка), зернівка (пшениця, ячмінь та інші види з родини злаків), крилатка -- всі однонасінні.

У природі трапляються випадки, коли плоди, формуючись з квіток суцвіття, зростаються між собою, утворюючи з кількох плодів ніби один плід. Така сукупність плодів називається супліддям (буряк, шовковиця, інжир, ананас).

З усіх розглянутих типів плодів найпоширені сухі розкривні плоди. Друге місце посідають плоди з сухими і нерозкривними оплоднями, рідше трапляються соковиті плоди.

Розповсюдження плодів і насіння

Розповсюдження насіння є важливим фактором для освоєння рослинами території і виживання виду. Плоди і насіння поширюються вітром, водою, тваринами і людиною.

Багато рослин лісів, степів, луків, боліт, пустель тощо мають різноманітні пристосування для поширення плодів вітром. В одних рослин плоди і насіння дуже легкі (орхідеї, вовчок), в інших розвиваються різні вирости, волоски (верба, осика, кульбаба), крилатки (в'яз, клен) тощо. Чимало рослин мають різноманітні пристосування для поширення плодів і насіння тваринами. Таким способом розповсюджуються плоди горобини, терену, глоду -- ними харчуються птахи. Часто плоди мають різні придатки, якими вони чіпляються за шерсть тварин і розносяться ними (череда, гравілат, парило). Мурашки розносять насіння, що має їстівні придатки (фіалка, чистотіл).

Велике значення має розповсюдження плодів і насіння людиною. Насіння і плоди переносяться транспортом, з різними товарами, предметами, одягом людини. У такий спосіб розповсюджуються не тільки плоди і насіння, а й живці, кореневища, бульби, навіть цілі рослини.

Плоди гороху, люпину, капусти, розрив-трави розкриваються з тріском і розкидають своє насіння.

Вода переносить плоди й насіння, які мають у собі досить повітря і водонепроникну тканину, завдяки яким вони довго можуть бути на водяній поверхні (насіння півників, плоди кокосової пальми, багатьох болотних рослин).

Насіння і плоди мають величезне значення в житті людини. Завдяки наявності в них найрізноманітніших поживних речовин вони є основними продуктами харчування. В плодах і насінні накопичуються вуглеводи, білки, жири, мінеральні солі, органічні кислоти, вітаміни тощо.

Плоди і насіння становлять важливу кормову базу для тваринництва.



Тема 43. Будова та різноманітність плодів

Мета. Закріпити знання про будову і різноманітність плодів. Обладнання: колекції плодів, муляжі, препарувальні набори, таблиці, підручники.

Хід роботи

Завдання 1. Вивчити різноманітність плодів.

Розгляньте видані вам плоди. Визначте, яким рослинам вони належать. Розділіть їх на соковиті та сухі (позначка "+" у відповідній колонці). Визначте назву кожного типу плоду і наведіть приклади рослин, що мають такі плоди.

За одержаними даними заповніть таблицю.

Характеристика плодів

Назви рослин	Ознаки плодів
	Соковиті	Сухі	Тип плоду	Приклади інших рослин, які мають такі плоди

Зробіть висновки за результатами виконаної роботи, накресліть схему класифікації плодів.

Виконання завдання практикуму (за наявності часу).

Підставте запропоновані слова у кросворд. (Жирним курсивом виділено літери, які становлять основу кросворду і зображуються разом із сіткою.)

1. Кістянка. 2. Крилатка. 3. Жолудь. 4. Біб. 5. Горіх. 6. Брунька. 7. Гарбузина. 8. Зернівка. 9. Двокрилатка. 10. Ягода. 11. Сім'янка. 12. Насінина. 1,3. Помаранча. 14. Сім'ядоля.



6. Підсумки уроку, аргументація оцінок.

7. Домашнє завдання. Вивчити відповідний параграф у підручнику, опрацювати подані в кінці тексту запитання.

Тема 44. Запилення та запліднення у рослин

Мета. Ознайомити учнів з різними способами запилення у квіткових рослин, розглянути пристосування рослин до різних способів запилення; розкрити значення запилення в житті рослин.

Основні поняття і терміни: запилення, вітрозапильні, комахозапильні рослини, рослини, які запилюються водою і птахами, запліднення, подвійне запліднення, штучне запліднення.

Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, бесіда (підготовча, контрольно-оцінна), розповідь з елементами бесіди, пояснення); наочні (демонстрація обладнання); репродуктивні (бесіда) та пошукові (евристична бесіда). Обладнання: таблиці "Будова квітки", "Запилення квіток комахами", "Вітрозапильні рослини", "Запліднення квіткових рослин", "Будова насіння однодольних і дводольних рослин", "Штучне запилення кукурудзи", картки із зображенням рослин, картки із завданнями.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

Організаційний момент.

Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної

діяльності.

Формулювання проблемного питання. На попередніх уроках ми детально розглянули будову квітки та типи суцвіть. Як видумаєте, чому природа створила таке величезне різноманіття квіток і суцвіть? Навіщо це потрібно і з чим це пов'язано?

(Учні висувають припущення, що таке велике різноманіття квіток є пристосуванням квіткових рослин до того, щоб утворилось насіння, тобто до розмноження.)

Сьогодні на уроці ми розглянемо, як відбувається запилення і запліднення, як утворюється насінина і плід.

План

Запилення.

Запліднення.

Утворення насіння.

3. Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу.

Запилення

Підготовча бесіда. Яку будову мають тичинки і маточка? Як ви гадаєте, чому саме така у них будова?

Розповідь з елементами бесіди. Запилення -- це процес перенесення пилку з пиляків на приймочку маточки, що відбувається під час цвітіння рослин. Початок цвітіння і його тривалість залежать від віку рослин і умов існування.

Розрізняють два способи запилення: самозапилення і перехресне запилення. Можна розрізнити запилення за іншою ознакою -- природне і штучне.

Самозапилення -- це процес перенесення пилку двостатевої квітки на приймочку цієї самої квітки. Які квітки називають двостатевими? В рослинному світі спостерігається рідко. Самозапилюються такі рослини, як горох, квасоля, помідори, бавовник, льон, пшениця, ячмінь, овес тощо. Є самозапильні рослини з квітками, що зовсім не розкриваються (арахіс, копитняк, розрив-трава, фіалка, деякі види проса). Самозапилення обмежує пристосованість рослинних організмів до умов зовнішнього середовища і тому не сприяє розвитку виду. Слід зауважити, що самозапильні рослини часто можуть запилюватися і перехресно.

Перехресне запилення -- дуже поширений спосіб запилення. Властивість рослин перехресно запилюватись склалася в процесі еволюції як така, що забезпечує процвітання виду і можливість рости в різних умовах середовища. При такому запиленні зародок збагачується різною спадковою інформацією від обох батьківських форм.

За способом перенесення пилку перехреснозапильні рослини поділяють на вітрозапильні, комахозапильні, запилювані птахами і запилювані за допомогою води. Кожна з цих груп рослин має характерні особливості в будові квітки, що забезпечує запилення.

Запилення вітром властиве багатьом трав'янистим і деревним рослинам. {Демонстрування таблиці "Вітрозапильні рослини"). До вітрозапильних рослин належить більшість лісових порід -- дуб, бук, береза, вільха, граб, ліщина, тополя, осика, хвойні, а з трав'янистих -- представники родин лободових, подорожникових, коноплевих, осокових, ситникових, більшість злаків тощо. Серед культурних рослин вітром запилюються волоський горіх, шовковиця, жито, кукурудза, хміль, конопля, частково цукровий буряк.

Вітрозапильні рослини виробляють багато дрібного легкого пилку, який переноситься на далекі відстані. Багато представників таких рослин цвіте до розпускання листків, що сприяє кращому перенесенню пилку вітром (ліщина, береза).

Комахозапильними називають рослини, які запилюються перехресно за допомогою комах (бджіл, ос, джмелів, мух, метеликів, жуків, мурашок та ін.). Приблизно 90 % усіх видів квіткових рослин запилюються комахами. {Демонстрування таблиці "Запилення квіток комахами"). Пригадайте, які ви бачили рослини, що запилювалися комахами. Що привабило комаху до цієї рослини ?

У комахозапильних рослин спостерігаються різноманітні пристосування, що сприяють запиленню комахами. Це -- нектарники, яскраве забарвлення оцвітини, суцвіття, запахла інші. Перенесенню пилку комахами сприяють його клейкість і горбкувата поверхня.

Запилення птахами властиве тропічним рослинам. Рослини запилюються дрібними птахами (колібрі, медососами та ін.). Квітки цих рослин мають багато нектару й яскраве забарвлення {демонстрування фото орхідеї). Птахи, не сідаючи на квітку, висмоктують нектар, тримаючись на крилах у повітрі, при цьому клейкий пилок пристає до їхньої голови. Перелітаючи з квітки на квітку, птахи переносять пилок.

До рослин, які запилюються водою, належать кушир, валіснерія, стрілолист. Характерна їхня ознака -- утворення пилку, який не змочується і не гине у воді. У більшості цих рослин пилок ниткоподібний, що забезпечує кращий контакт з приймочкою. Запилення, в яке втручається людина, називається штучним. Його застосовують при виведенні нових сортів або для підвищення врожайності на виробничих посівах перехреснозапильних рослин {демонстрування таблиці "Штучне запилення кукурудзи ").

3. Виконання завдань практикуму.



Запліднення.

Пояснення. Демонстрування таблиці "Запліднення квіткових рослин ". Пилок, потрапивши на приймочку маточки, набрякає, одна з клітин пилку витягується у довгу пилкову трубку. Проростанню сприяють різні речовини, що їх виділяє приймочка, а також відповідні температура, вологість та інші умови зовнішнього середовища. Пилкова трубка росте в напрямку до насінного зачатка, проходячи крізь пухку тканину стовпчика і пилковий вхід. Вміст пилкової трубки -- вегетативне ядро і генеративна клітина -- переходять у трубку ближче до її кінчика. Під час проростання трубки або, що значно рідше, до початку цього процесу генеративна клітина поділяється на дві чоловічі гамети -- сперматозоїди. Пилкова трубка вводить сперматозоїди в зародковий мішок. Кінець трубки, зіткнувшись з яйцеклітиною, розчиняється, а весь її вміст виливається в зародковий мішок. З двох сперматозоонів, що звільнилися, один прямує до жіночої клітини -- яйцеклітини і зливається з нею, утворюючи диплоїдну зиготу, а другий зливається з центральним (диплоїдним) ядром, у результаті чого утворюється триплоїдна клітина, яка дає початок ендосперму -- запасу поживних речовин для зародка.

Цей процес відкрив у 1878 р. професор Київського університету Сергій Гаврилович Навашин, назвавши подвійним заплідненням. Воно характерне тільки для покритонасінних і є новим кроком в еволюційному розвитку рослин.

Утворення насіння

За рахунок чого зигота, а потім зародок може жити після запліднення ? Після запліднення відбувається інтенсивний поділ триплоїдного ядра, і тканина ендосперму швидко заповнює зародковий мішок. Нагромадивши певну частину поживних речовин в ендоспермі, починає свій розвиток зигота, даючи початок зародку насінини.

Формування зародка починається з ділення зиготи. Клітини діляться, їхня кількість збільшується.

Спочатку клітини більш-менш однорідні. В міру подальшого ділення відбувається диференціювання клітин на зародковий корінець, зародкове стебло, зародкові листки і зародкову брунечку, яка оточена сім'ядолями {демонстрування таблиці "Будова насіння однодольних і дводольних рослин). На цей час насінний зародок перетворюється на насінину, його покриви і залишки ендосперму утворюють шкірку насінини.

Таким чином, із заплідненої диплоїдної яйцеклітини формується зародок насінини, а із триплоїдної клітини -- поживна тканина (ендосперм), покриви насінного зачатка перетворюються в покриви насінини, а стінка зав'язі, розростаючись, утворює оплодень.

4. Узагальнення і систематизація вивченого.

Ігровий прийом -- змагання кмітливих.

Конкурс "Склади букет"

Групам учнів пропонуються картки з зображенням рослин. Одна група складає букет з комахозапильних рослин, а інша -- з вітрозапильних. Кожна команда пояснює свій вибір. Учитель доповнює відповіді дітей.

Після цього групи заповнюють таблицю "Ознаки вітрозапильних і комахозапильних рослин". Якщо названа ознака характерна для даної групи рослин, ставиться знак "+", якщо ні, то "--".



Ознаки вітрозапильних і комахозапильних рослин

Ознаки	Комахозапильні	Вітрозапильні
1. Великі та яскраві квітки 2. Дрібні яскраві квітки, зібрані у суцвіття 3. Наявність нектару 4. Дрібні неяскраві квітки, зібрані у суцвіття 5. Аромат 6. Багато пилку 7. Пилок великий, липкий 8. Утворюють зарості 9. Цвітуть навесні до розпускання листків

Конкурс "Твори Незнайка"

До нас у школу надійшли два листи від жителів квіткового міста. Ви всі, напевно, пам'ятаєте одного з жителів цього міста -- Незнайка, якого придумав письменник Ніколай Носов. Незнайко вирішив усерйоз зайнятися ботанікою, але, як завжди, все наплутав. Ваше завдання -- знайти у віршах Незнайка біологічні помилки.

Поодинока квітка кульбаби безтурботно тремтить на вітрі. (У кульбаби суцвіття кошик).

Там у полі береза стояла, і її бджола запилювала. (Береза запилюється вітром).

Дзвіночки мої, квіточки, навесні разом з конвалією цвіли в полі, за річкою. (Дзвіночки цвітуть улітку, конвалії -- у травні, крім того, ростуть у лісі).

Як на нашій грядці розцвів горошок солодкий. Мушки, бджілки налетять -- будемо врожай чекать. (Горох -- рослина, що самозапилюється).

Знають усі: і старий, і малий, що плід картоплі смачний, зелений і круглий такий. (Плід картоплі -- ягода -- отруйний. В їжу вживають видозмінені пагони -- бульби).

Конкурс "Питання від Знайка"

А другий лист -- від Знайка. Він також просить вас відповісти на свої запитання, які, на відміну від питань Незнайка, відрізняються Ґрунтовністю та правильністю.

1. Чому рослини, що цвітуть ввечері та вночі, частіше мають віночки білого і жовтого кольору? (Для залучення нічних комах).

2. Чому безвітряна погода під час цвітіння може стати причиною зниження врожайності жита, а на врожай пшениці така погода не вплине? (Жито запилюється вітром, пшениця -- рослина, що самозапилюється).

Чому, коли в Австралію завезли насіння конюшини і посіяли його, конюшина добре цвіла, але плодів і насіння не було? (Не було природних запильників -- джмелів).

Чому навесні мало хто з людей помічає цвітіння берези? (Суцвіття дрібні, непоказні).

Пустоцвіти, розташовані на головному стеблі та бічних пагонах огірків, не утворюють плодів. "Оскільки пустоцвіти не утворять плодів, то вони зайві", -- подумав недосвідчений городник і обірвав їх. Якої помилки він припустився? (Пустоцвіти -- тичинкові квітки, у них утворюється пилок. Обірвавши їх, городник унеможливив запилення).

З двох квіток яблуні одна утворила плід, а інша -- ні. Чому так відбулося? (Одна квітка була запилена комахами, а інша --- ні).

Квітка томата ще в бутоні була закрита марлевим мішечком. Бугон розпустився, потім утворився плід. Яким шляхом відбулося запилення? (Самозапилення).

Квітка вишні ще в бутоні була закрита марлевим мішечком. Бутон розпустився, цвітіння закінчилося, але плід не утворився. Чому? (Вишня -- комахозапильна рослина, через марлевий мішечок квітка не могла запилитися комахами).

Після закінчення конкурсів підраховуються очки, зароблені командами. За кожну правильну відповідь -- 1 бал. Називається команда-переможниця.

5. Підсумки уроку, аргументація оцінок.

6. Домашнє завдання. Опрацювати відповідний матеріал за підручником, відповісти на запитання після параграфа.

Тема 45. Суцвіття

Мета. Сформувати в учнів поняття про суцвіття, ознайомити з їх різноманітністю.

Основні поняття і терміни: суцвіття, прості (колос, щиток, головка, китиця, зонтик, початок, кошик) і складні (складний колос, складний зонтик, складна китиця) суцвіття.

Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, бесіда (підготовча, контрольно-оцінна), розповідь з елементами бесіди); наочні (демонстрація обладнання); репродуктивні (бесіда) та пошукові (евристична бесіда, створення та розв'язування проблемних

ситуацій).

Обладнання: гербарні зразки різних типів суцвіть, таблиці, малюнки, фотографії рослин з різними суцвіттями.

Тип уроку, комбінований.

Хід уроку

1. Організаційний момент.

2. Перевірка виконання учнями домашнього завдання (ущільнене опитування).

Підготовча бесіда (фронтальна). Поясніть, навіщо рослині потрібна квітка. Чи всі квітки мають однакову будову? Яку будову має квітка? Дайте визначення поняттям: чашечка, віночок, тичинка, маточка. Яку будову вони мають?

Завдання для роботи на дошці. Намалюйте схему будови квітки, маточки, тичинки, покажіть складові частини.

Завдання для карток:

Наведіть приклади правильних і неправильних квіток, одностатевих і двостатевих.

Які рослини називають однодомними і дводомними? Наведіть приклади.

Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Демонстрування гербарних зразків, малюнків чи фотографій квітучих рослин: конвалія, жито, кукурудза, вишня, бузок, кульбаба, морква або інших, для яких характерно наявність суцвіть. Вчитель формулює проблемне запитання: Порівняйте будову даних рослин, зверніть увагу, що їх відрізняє від таких рослин, як гарбуз, тюльпан, троянда. (Учні висувають припущення: у цих рослин спільне і водночас відмінне від інших те, що пагін закінчується не поодинокою, досить великою квіткою, а кількома чи навіть багатьма, значно дрібнішими.)