Реєстр зимових мелоформ, контекстові чинники. Алгоритм ієрархічного поділу перший етап. Типологічні мікрогрупи, оригінальні способи формотворення. Синтаксис типологічних індексів, особливі форми редукції ритмів. Статистично-пошукові роботи у базі даних.

Розгляд кумулятивних пісень і казок в українському позаобрядовому репертуарі, які мають не лише однакову сюжетну канву, а й спільні принципи побудови композиційної форми та специфічні способи виконання. Узагальнення різновидів будови сюжетів творів.

Дослідження музичних традицій на території сучасної України. Зображення музичних інструментів на стародавніх фресках. Поширення історичних дум, обрядових пісень, псальмів та кантів кобзарями. Поява інструментального фольклору, види музичних інструментів.

Проблема підготовки студентів в галузі мистецької освіти. Характеристика сучасного етапу розвитку вищої хореографічної освіти в Україні. Особистісно-ціннісне ставлення майбутнього балетмейстера до музичних творів. Сутність і завдання моделювання.

Історія поширення багатоголосого партесного співу на Україні. Ознайомлення із композиторською діяльністю Дмитра Степановича Бортнянського. Започаткування нового стилю церковної музики Андрієм Рачинським - композитором та диригентом єпископської капели.

Окреслення проблемного поля вивчення української музики першої третини ХХ століття та розгляд перспектив подальшого дослідження. Аналіз стильової специфіки сучасної української музики ХХ століття як цілісного явища в контексті європейської культури.

Обґрунтування особливостей культурно-історичного розвитку української музичної культури, а також її вивчення в мистецько-освітньому просторі ХХ-ХХІ століть. Характеристика української музичної культури як виду мистецтва і форму суспільної свідомості.

Характеристика хорової, вокально-симфонічної і симфонічної музики (Л. Ревуцький, Б. Лятошинський та інші). Камерні жанри вокальної та інструментальної музики (В. Косенко, В. Барвінський та інші). Музичне виконавство та освіта, фестивалі, постановки.

Розвиток та особливості різноманітних жанрів української музики: фольклорні жанри ХV-ХVІ ст. (колядки, думи, веснянки, обрядові), канти, хорові концерти, опери, симфонії, революційні пісні. Творчість найвідоміших українських композиторів XVII–ХХ ст.

Особливості становлення та розвитку українських ліричних пісень. Історичний характер соціально-побутових пісень. Жартівливі та сатиричні пісні. Ліричні пісні на території Дніпропетровщини. Значення українських літературних пісень в сучасній державі.

Висвітлюється відображення складних процесів народної творчості у часи Другої світової війни, зокрема невольничої поезії. У часи воєнних лихоліть активізується творення народної поезії, що викликане потребою відгукнутися на події та зафіксувати їх.

Легенда, пов’язана з пісенністю українського народу. Перші творчі кроки Л.М. Дмитрович. Арешт за звинуваченням у злочині з постачанням для потреб армії. Обробки українських народних пісень. Загальна характеристика твору, його музично–теоретичний аналіз.

Досвід аналізу народної псальми як репрезентанта української національної картини світу. Сучасний стан наукової рефлексії жанру української народної псальми, його історичної рецепції. Дослідження онтологічних засад культури, знакових художніх феноменів.

Природа української національної музичної мови як специфічної семіотичної системи. Авторські мовленнєві коди, вироблені в межах певного жанру, композиторської школи, історичного періоду, незвичайної соціально-політичної чи естетико-світоглядної ситуації.

Характеристика основних етапів становлення та розвитку нотовидання в Західній Україні, вплив на нього імперської та окупаційної політики ХІХ – першої половини ХХ ст. Аналіз суспільної та науково-практичної діяльності українських видавничих інституцій.

Огляд біографії та досягнень високоталановитої української піаністки, золотої медалістки Московської консерваторії, яскравої представниці вітчизняної піаністичної школи першої чверті XX століття - О. Зайцевої. Учбовий та концертний репертуар виконавиці.

Особливості розвитку популярного музичного мистецтва в України. Виникнення самодіяльних вокально-інструментальних ансамблів у 70-80-х роки. Поширення театралізації пісні та пісенної естради. Місце українського шлягеру у творчості провідних композиторів.

Дослідження потенціалу української пісні як важливого чинника національної самоідентифікації в історичній ретроспективі. Характеристика шляхів її проникнення в російськомовне середовище. Особливості розвитку пісенної творчості українською мовою.

Характеристика стильових процесів, які відбувалися в українській поп-музиці у 1990-х роках. Історико-культурний, системний та музично-аналітичний методи і підходи, які дали можливість окреслити стильові та жанрові параметри української поп-музики.

Вивчення музично-історичної спадщини української популярної музики, аналіз її художньої та соціокультурної складових. Звернення до фольклору, радянської масової пісні та джазу. Дослідження проблеми виконавської майстерності артистів естрадних ансамблів.

Вивчення розвитку української рок-музики. Дослідження характерних особливостей розвитку рок-музики Дніпропетровщини. Ознайомлення з історією становлення рок-гурту "Фантом" міста Кам`янське. Розгляд складу виконавців, які були засновниками гурту.

Дослідження долі роботи Д.Л. Клебанова "Пам'яті мучеників Бабиного Яру" - першого в історії музики меморіалу, присвяченого трагедії 1941 року. Виявлення паралелей між першою Симфонією українського композитора і дев’ятою Симфонією Д. Шостаковича.

Основні етапи становлення українського концертного репертуару для труби у хронологічних межах ХХ століття. Провідні тенденції розвитку жанру сонати для труби і фортепіано у європейському історико-культурному контексті. Цілісний аналіз класичного взірця.

Розкриття основних аспектів джазової музики, стилів, характерних особливих рис, притаманних музиці в різних країнах, пов’язаних з ментальністю та темпераментом музикантів і композиторів. Зв’язок сучасної імпровізаційної музики з народною культурою.

Окреслення основних шляхів синтезування фольклору та поп-музики у сучасній українській культурі. Формування напряму фолктроніка, який виступає новим рівнем художнього опрацювання фольклору. Шляхи створення індивідуалізованого музичного продукту.

Огляд історії вітчизняного музикознавства в контексті суспільних соціально-економічних процесів на українських землях у складі двох імперій: Австро-Угорської та Російської. Аналіз належності національних діячів до європейських музикознавчих кіл.

Розгляд різних видів музичної діяльності українських культурно-освітніх організацій та навчальних закладів. Музичний побут Перемишля під радянською та німецькою окупаціями. Значення й цінність української музики для багатонаціональної культури пограниччя.

Основні напрями діяльності українських музикантів. Аналіз діяльності професійних хорів та інструментально-вокальних ансамблів у Західній Німеччині. Особливості відкриття музичних шкіл, більшість яких діяла в американській окупаційній зоні Німеччини.

Дослідження розвитку українського музичного мистецтва. Становлення ансамблевої інструментальної музики в середовищі східного слов’янства. Значення колективного музикування в духовному житті народу. Академізація та камернізація народних баянних ансамблів.

Огляд впливу культурологічних тенденцій епохи постмодернізму на розвиток і становлення світового мистецтва. Аналіз творчих, артистичних та театральних показників інструментальної гри. Розгляд "модерн-баяна" як головної ремарки Одеської виконавської школи.