Підвищення популярності духового виконавства у зв’язку зі включенням навчання музики до курсу обов’язкових дисциплін в системі освіти. Виділення сольного виконавства на трубі в самостійну тенденцію, поліпшенням технічних і виражальних якостей інструменту.

Аналіз творчості одного зі сучасних композиторів Буковини - Юрія Ґіни, характеристика його камерно-інструментальної музики. Розкриття процесу розвитку професійного скрипкового мистецтва на Буковині, аналіз засад формування скрипкової музики регіону.

Визначення й аналіз поняття методу мислення - способу, за допомогою якого люди досягають певних цілей через мисленну діяльність. Дослідження та характеристика особливостей музичного мислення як своєрідного "переживання , сублімації та переформування".

Етапи розвитку західноєвропейського оперного мистецтва XVI – пер. пол. XIX. Дослідження оперної творчості Й. Гайдна, В. Моцарта і Л. Бетховена, її особливості та структура. Закономірності діалогу класицизму і ХХІ ст. в сучасних оперних постановках.

Характеристика дієздатності української православної співацької традиції в умовах сучасності за усім периметром її буттєвості. Осмислення процесу адаптації феномену в культовій обрядовості сьогодення, включаючи перспективи розвитку його у майбутньому.

Значущість української хорової музики композитора В. Зубицького, здобутки композитора у розвитку хорової мініатюри. Принципи побудови мініатюри фольклорного типу, виявлені їх органічний взаємозв’язок із традиціями української народнопісенної культури.

Розгляд стильових особливостей хорової музики України. Дослідження виникнення і проявів феномену сольного вокального виконавства в духовних концертах українських композиторів доби класицизму. Аналіз творчості Д. Бортнянського, М. Березовський, А. Веделя.

Відродження національної свідомості та історичної пам’яті українського народу. Аналіз традицій багатоголосного співу Галичини, вивчення впливу європейських і національних музичних традицій. Перспективи камерного концертно-виконавського мистецтва Львова.

Виявлення гендерного образу фортепіано, оцінка його ролі в історії розвитку інструмента. Реконструкція інструмента в свідомості людини, при якій встановлюються чіткі мисленнєві асоціації, пов’язані з розрізненням людей за статевими відмінностями.

Розгляд юнацького періоду біографії Теодора Мюллера. Навчання його в Сумському музичному технікумі. Складання вступних іспитів та учення музиканта на диригентсько-симфонічному факультеті Музично-драматичного інституту імені М.В. Лисенка в Києві.

Обробка української народної пісні - творче завдання, що виконують студенти-хормейстери підчас навчання. М. Леонтович - композитор, якому вдалося реалізувати прийоми справжнього підголоскового викладу, коли кожна партія є варіантом головної мелодії.

Висвітленні особливості використання фольклорного тематизму в акордеонно-баянній творчості українських композиторів. Оглянуті закономірності формування вітчизняного оригінального репертуару для баяна/акордеона в аспекті аналізу його еволюційного процесу.

Мікшування рок-музики як звукове уявлення емоцій і творчих ідей. Регулювання по балансу багатосмугового звукового матеріалу та його з’єднання в двоканальний стерео- або багатоканальний формат. Автоматизація рівнів треків на заключному етапі мікшування.

Изменения, произошедшие в гармонии ХХ века. Сравнительный анализ взглядов разных авторов (Ю.Н. Холопова, Л.С. Дьячковой). Основные закономерности в музыке А. Пьяццоллы. Взвешенное использование Пьяццоллой новых и традиционных возможностей гармонии.

Відродження національних культурних традицій України у XIX-XX ст. Розгляд внеску композитора й педагога Сидіра Воробкевича в формування музикознавчої школи на Буковині. Створення підручника з методичним поясненням основ теорії музики та музичної гармонії.

Роль Прянішнікова у розвитку оперно-виконавського мистецтва. Теорія постановки голосу у зв’язку з фізіологією органів дихання та гортані. Принципи вокальних концепцій кінця ХІХ - початку ХХ ст. як основа становлення сучасної вокальної педагогіки.

Виявлення й систематизація типологічних закономірностей і специфіки функціонування мелодико-гармонічних взаємозв’язків, реалізованих в умовах гомофонно-гармонічного мислення. Співвідношення мелодії та гармонії як складна система опосердкувань і перетинів.

Розгляд теоретичних аспекті проблеми суб’єктів української художньої культури: наукові визначення понять суб’єкту, індивіду та особистості, процес становлення суб’єкту культури, художньої інтелігенції. Сфери сучасної музичної культурології та мистецтва.

Дослідження специфіки творчої діяльності оркестру народних інструментів вищого мистецького навчального закладу. Відзначення його ролі у системі підготовки молодого диригента. Диригентська діяльність як запорука успішності функціонування оркестру.

Суть прояву тембродинамічного слуху в учнів початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів та студентів-музикантів у процесі музично-інструментальної підготовки. Протиріччя між традиційним формуванням звуковисотного й інтонаційного слуху.

Дослідження теоретичних засад мікроструктурного виконавського інтонування мелодії. Вагомість ямбічного фразування як фактора пошуку закономірностей усвідомленого нюансування та відповідності логіки виконавських намірів і дій мікроструктурній логіці.

Проблема оптимізації процесу підготовки акордеоністів-виконавців у закладах вищої освіти, що набуває ще більшої актуальності в умовах дистанційного навчання. Роль психолого-педагогічної компетентності викладача-інструменталіста і його творчий характер.

Огляд виконавської майстерності баяністів в контексті загально-академічного музично-інструментального мистецтва сьогодення. Еволюція виконавського мистецтва баяністів. Роль аплікатурної культури як фактора формування високотехнічного музичного виконання.

Розгляд структурних компонентів музично-слухових уявлень як важливої передумови загального музичного розвитку та виконавської майстерності молодших школярів. Емоційно-розвиваючий, музично-накопичувальний, виконавсько-творчий етапи фортепіанного навчання.

Уточнення сутності та компонентної структури поняття "співацька грамотність". Виокремлення значення співацької грамотності в системі професійної освіти. Співацька грамотність, як важлива складова в системі професійної компетентності вчителя-музиканта.

Дослідження психологічних передумов формування ігрових рухів правої руки скрипаля і особливості звуковидобування на скрипці. Отримання об’єктивних ігрових характеристик скрипкового смичка та струн. Комп’ютерна корекція скрипкового виконавського процесу.

Рівень теоретичної розробки скрипкового виконавства в її історико-теоретичному аспекті. Психологічний вплив на стан та умови формування професійно доцільних рухів скрипаля. Експериментальне дослідження із застосуванням сучасних наукових технологій.

Визначення поняття "транскрипція" в цимбальному мистецтві. Відмінності між авторськими редакціями та вільними обробками творів для цимбалів. Місце транскрипції в репертуарі цимбаліста. Адаптація музичного тексту першоджерела в цимбальному мистецтві.

Вивчення питань художньої техніки гітариста – орієнтації, координації, синхронності рухів як факторів свободи виконавського апарату. Загальна характеристика психомоторних дій, виконавського тонусу, технічної домінанти, що становить виконавську техніку.

Доцільність використання терміна "специфічні" для позначення прийомів гри на духових інструментах, котрі збагатили палітру виконавських засобів у сучасній музиці. Виокремлення параметрів, що дають змогу охопити весь спектр сучасних виконавських прийомів.