Музична постатеїстична свідомість, характерна для культури другої половини ХХ – початку ХХI ст. Розкриття на прикладі еволюції стилістики хоральності особливостей музичного мислення Д. Шостаковича, естетично-смислової індивідуальності його творчості.

Определение ряда очевидных трендов в восприятии музыки. Проблематика ценности: вседоступность, социальное значение, материальность, коллекционирование и живое исполнение. Роль интернета как информационного поля, где происходит встреча аудитории с музыкой.

Дослідження теорії та естетики музики. Аналіз авторсько-виконавської творчості як процесу і результату двох видів діяльності, співвіднесеності авторської заданості і авторсько-виконавської ініціативи в якості артистичної інтерпретації власного твору.

Дослідження проблеми теорії та естетики музики - авторсько-виконавської творчості як процесу і результату двох різних видів діяльності. Співвіднесеність авторської заданості і авторсько-виконавської ініціативи в якості артистичної інтерпретації твору.

Висвітлення специфіки музичного виконавства як особливої жанрової сфери. Розкриття ролевого функціонування правої та лівої рук у сольній фортепіанній грі. Виявлення феноменологічної, комунікативної та психофізіологічної специфіки ансамблевої діалогізації.

Выявление пианистически специальной стилевой позиции Гленна Гульда в исполнительском искусстве ХХ века. Его противостояние академическому оркестральному пианизму с выдвижением салонного, в случае Гульда виртуально осуществляемого через масс-медиа общения.

Висвітлено, що саме епоха романтизму вперше запроваджує в мистецтво (зокрема, в музичне) культ дитини та культ дитинства, а поява дитячих тем та образів в музичній культурі ХІХ ст. сприяла розробці нових засобів музичної мови, оновленню жанрової палітри.

Культурно-історичні умови інтенсивного використання перекладеної інонаціональної поезії у вокальній творчості українських і російських композиторів ХХ ст. Принципи включення музичних інонаціональних елементів у музичному ряді камерно-вокальних творів.

Висвітлення феномену золотого перетину в творчості С. Павлюченка (1937-2010). Передумови виникнення даного феномену на прикладі двох аранжувань та однієї обробки, що зроблені Станіславом Євстигнійовичем. Художні прийоми для кульмінаційних епізодів.

Выявление специфики импровизации как особой формы музыкально-игровой деятельности, в основе которой лежит исполнительское начало. Ключевые моменты теории джазовой импровизации. Понятие "импровизация-интерпретация" как основа джазового музицирования.

Анализ методологических подходов отечественных и зарубежных исследователей к изучению феномена итальянской скрипичной культуры. Обоснование становления жанра скрипичного концерта в итальянском скрипичном искусстве, становления эстетических принципов.

Розгляд феномен с. Іржавець як своєрідного соціолокусу у геогенетичній зоні Гетьманщини. Дослідження періоду перебування тут Т. Шевченка у 1843, 1859 роках. Виявлення ролі поезії Т. Шевченка у вокально-симфонічній і хоровій творчості Льва Ревуцького.

Досліження феномену камерного ансамблю. Огляд камерного ансамблю як особливої форми музичної комунікації. Кристалізація усталеної системи основних жанрів і форм камерного ансамблю та його естетики. Становлення камерного ансамблю в українській музиці.

Исследование проблемно-тематических и жанровых диапазонов словесной сферы творчества, отражение в ней многогранной деятельности композиторов ХХ века. Роль и место вербальных текстов композиторов ХХ века в контексте эпохи, их новаторская сущность.

Вивчення тенденцій осмислення сутності і специфіки концертмейстерського мистецтва. Особливості "вторинного" статусу в ансамблевому, зокрема камерному вокальному виконавстві. Концертмейстерство як багатокомпонентний феномен в контексті компетентностей.

Мета полягає в аналізі феномену концертності на прикладі концерту для гітари з оркестром "Аранхуес" Хоакіна Родріго. Методологія передбачає використання методу аналізу задля дослідження феномену концертності. Вперше висвітлюється феномен концертності.

Вивчення питання тлумачення поняття жанру у сфері музичної творчості. Дослідження практики жанрових метаморфоз у добу Модернізму та Постмодерну, унікальних авторських модифікацій усталених жанрів музичної творчості, що породжують явище "метажанровості".

Идентификация инструментальных вариаций оперно-симфонического первоисточника и транскрипции этих вариаций для других инструментов; применение метода комплексного анализа при исследовании подобных произведений: заключительная молитва Моисея с хором.

Систематизация пространственных эффектов в музыкальной практике с точки зрения их выразительности. Выявление сходств и различий восприятия акустики помещения и расположения исполнителей при прослушивании музыки. Изучение деятельности звукорежиссера.

Исследование феномена обработки и выявление его национальной специфики в аспекте проблемы композиторского фольклоризма. Типологическая характеристика форм фольклоризма и методов работы композиторов с фольклором в чувашской профессиональной музыке.

Питання розвитку духового оркестрового музичного мистецтва. Формування складу академічного духового оркестру, визначення ролі фортепіано у функціональних аспектах оркестрової тканини. Аналіз академічних творів для саксофона у супроводі духового оркестру.

Обґрунтування основних концепцій перформансу, існуючих у науковій думці. Виявлення історично-стильових передумов феномена. Обговорення тріади факторів: "композитор-виконавець-глядач (слухач)" в контексті музичної творчості сучасних вітчизняних авторів.

У роботі систематизовано огляд феномену піаніста-композитора в українській музичній культурі, в XIX–XXI ст., з точки зору внеску українських музичних діячів у розвиток як мистецтва композиції, так і виконавської діяльності (інструмент — фортепіано).

Дослідження феномену піаніста-композитора в українській музичній культурі, в XIX-XXI ст., з точки зору внеску українських музичних діячів у розвиток мистецтва композиції і виконавської діяльності. Огляд творчості українських піаністів-композиторів.

Осмислення процесу формування та розвитку феномена піаніста-концертмейстера у вокально-фортепіанному дуеті. Розширення комунікативного ланцюга "автор – твір – інтерпретатор" у багатоскладову систему. Становлення та розвиток камерно-вокальної жанру.

Характеристика особенности жанра программного концерта в академической и в народно-инструментальной культуре. Основные этапы формирования особого мышления в инструментальных концертах, связанного с программностью. Тенденция к программности в XXI в.

Обґрунтовання художньої доцільності форми клавірної сюїти у творчості Баха; ціннісний смисл, вкладений композитором в сюїту як художньо-пізнавальну модель. Техніка трансформації первинного жанрово-танцювального тематизму як руха почуттів, думок, образів.

Аналіз особливостей Дрогобицької вокально-педагогічної школи як феномена на прикладі п’яти поколінь музикантів, від засновника (1960-і) до яскравих постатей сьогодення (2020-і). Дослідження виконавсько-педагогічній діяльності та постаті Євгенії Шуневич.

Узагальнення відомостей про етично-гармонізуючі функції басових партій в операх. Аналіз опер Р. Вагнера та Дж. Верді в аспекті наповнення басового вокалу етичним пафосом звучання. Виявлення ритмізуючої ролі партій басів в творах українських авторів.

Узагальнення відомостей про етично-гармонізуючі функції басових партій в операх різних творців, у тому числі Р. Вагнера, Дж. Верді, М. Глінки, П. Чайковського. Використання басового співу у якості носія морально-стабілізуючого моменту сценічної дії.