Актуальность эвристических методов как составляющей профессионального музыкального образования. Выявление показательных образцов применения эвристических методов в результате анализа художественной практики крупнейших музыкантов-исполнителей ХХ в.

Исследование проблематики моделирования современного эстрадно-вокального образа в пространстве музыкального исполнительского искусства. Российский эстрадный шоу-бизнес как явление культуры. Социокультурная модель современного образа эстрадного вокалиста.

Анализ проблем оперной режиссуры в контексте современного прочтения классики. Новаторство и его взаимодействие с традиционной оперной эстетикой. Режиссерско-постановочная концепция. Профессиональные взаимоотношения режиссера, дирижера и артиста-певца.

Рассмотрение теории и практики детского исполнительства на саксофоне. Оценка особенностей применения саксофона в детском духовом оркестре. Исследование опыта обучения игре на саксофоне младших школьников. Требования к организации обучения на саксофоне.

Характеристика этапов формирования и развития жанра Сонаты. Порядок классификации и сфера применения сложной трёхчастной формы. Развитие жанра сонаты в творчестве Бетховена. Сущность музыки как ритмически организованная последовательность звуков.

Анализ наиболее эффективных способов взаимодействия исполнителей с музыкальным текстом на основе метода практической семантики. Определение содержательных и исполнительских особенностей клавирных и фортепианных произведений разных эпох и стилей.

Особенности музыкально-игрового образа в музыкально–ритмических движениях. Характеристика сущности игры, источники её возникновения, классификация её разновидностей. Стадии возникновения и развития, средства воплощения музыкально–игрового образа.

Подготовка к записи вокала. Секреты и основные приемы записи голоса. Разбор записанного материала, отстройка. Коррекция вокала, использование плагинов корректировки. Обработка и сведение. Эквализация и компрессия. Реверберация, остальные "фишки" сведения.

Аналіз еволюції внутрішнього оркестрового соло, чинників, якими воно сформовано в оркестрі. Визначення становлення оркестру як самостійного музичного інституту, огляд розвитку виконавської майстерності, жанру concerto grosso та появи програмної музики.

Знайомство з процесом "індивідуалізації оркестрової фактури". Розгляд головних особливостей становлення соло в оркестрі як особливого емоційного прийому звучання. Загальна характеристика італійського підґрунтя солювання в оркестрі, аналіз проблем.

Нариси життя та творчої діяльності народного співака Анатолія Солов’яненка. Різноманітний репертуар його пісень, участь у конкурсах і гастролях у Радянському Союзі та за кордоном, виконання партій в операх українських, російських та зарубіжних авторів.

В историю мирового искусства украинская певица Соломея Крушельницкая вошла как человек, которого судьба наделила артистическим талантом и чрезвычайной красоты голосом. Её можно назвать великой артисткой XX века, гордостью украинской и мировой сцены.

Дослідження особливостей життєвого та творчого шляху видатної співачки Соломії Крушельницької, становлення феномену її вокальної майстерності. Вокальна творчість співачки, яка зайняла належне місце в українському оперному мистецтві, у народній пісні.

Особенности вузовского курса сольфеджио для студентов вокального факультета. Интонационные упражнения как необходимый компонент для освоения стилевого разнообразия, ключ к изучению языка конкретной музыкальной эпохи. Слуховой анализ в сольфеджио.

Основные факторы, которые негативно сказываются на уровень слуховой подготовки учащихся средних учебных заведений. Воспитание профессионального музыкального слуха как главная задача курса сольфеджио, используемые в данном процессе методы и инструменты.

Сонатна спадщина Метнера, аналіз книги "Муза і мода", спостереження, висловлені музикантом, авторська філософія музики. Особливості інтелектуального середовища, в якому формувалася творча позиція митця. Алгоритм художнього процесу композитора.

Систематизація спостережень музиканта. Усвідомлення авторської філософії музики. Окреслення особливостей інтелектуального середовища. Аналіз композиторського почерку. Дослідження сонат M.К. Метнера. Реалізація авторських ідей в умовах системи обмежень.

Огляд одного зі значимих творів сонатного жанру барочної мандолінної музики. Принципи формоутворення, жанрова основа тематизму, рівні реалізації естетичних тенденцій музичної культури барокової й передкласичної систем. Ресурс солюючого інструмента.

Индивидуальное своеобразие композиторского замысла этого сочинения, обусловленное взаимодействием различных тенденций. Оценка авторского восприятия жанровых традиций и актуальных интенций в музыкальной культуре Франции конца 1940-1950-х годов.

Характеристика одного из наиболее интересных произведений для саксофона композитора Ф. Декрюк — Сонаты Cis-dur. Выделение автором традиционно-романтических черт сонаты, разработка своих исполнительских комментариев. Непрерывное кружение веретена в музыке.

Анализ тенденций в развитии жанра камерной сонаты в ХХ в. Стилистические особенности композиторской техники в произведениях А. Шнитке, Н. Каретникова и Р. Щедрина. Усиление роли интерпретации музыканта-исполнителя в сонатах для скрипки и фортепиано.

Мета наукової роботи – здійснити мистецтвознавчу ревізію сонати для скрипки і фортепіано With the Questions В. Теличка, довести, що опус апелює до філософських категорій суголосних світогляду деміурга, сприяє конструюванню його метафізичної біографії.

Мистецтвознавча ревізія сонати для скрипки і фортепіано With the Questions В. Теличка. Декларація домінуючих метафізичних категорій: народження, життя, смерть, страждання, час, дія, вічність, споріднених із аворськими екзистенційними устремліннями.

Окреслення основних віх історичного шляху розвитку сонати для скрипки соло. Виявлення стильових особливостей жанру в українській новітній музиці. Розгляд експериментальних засобів музичної виразності в творчості композиторів О. Войтенка й В. Вишинського.

Висвітлення національного концепту творчості Л.Яначека на прикладі Скрипкової Сонати. Аналіз композиторського стилю Л. Яначека. Систематизація ідейних та змістових прерогатив Сонати для скрипки і фортепіано у контексті музичного націоналізму автора.

Розвиток сонати для тромбона в європейський музиці половини XIV - початку XIX століть. Особливості формування семантики та техніки тромбона в сонатному жанрі. Узгодження конструкції та мелодично-декламаційної природи звучання тромбону з голосами хору.

Розкриття особливостей жанру тромбонової сонати в її монументально-концертному варіанті на прикладі Сонати для тромбона, 12 струнних та фортепіано Й. Матея. Домінантні ознаки сонати концертного типу, що відрізняються діалогічністю у побудуванні фактури.

Визначення жанрово-стильових особливостей флейтових сонат Ф. Гобера, які у комплексно-системній взаємодії репрезентують індивідуальний стиль відомого французького композитора. Відмінні особливості композиторської інтерпретації традицій сонатного жанру.

Особенности позднего творчества выдающегося французского композитора Андре Жоливе, преобладание синтезирующих тенденций, характерных для индивидуального композиторского стиля 1950-х - начала 1970-х годов. Стилистика Сонаты для флейты и фортепиано.

У статті розглянуто Сонату для фортепіано видатного польсько-американського композитора Леопольда Годовського, яка є яскравим взірцем творчого доробку автора. Відомо, що серед творчої спадщини композитора вагоме місце займають його транскрипції.