Дослідження тембрової композиції оркестрового твору К. Дебюссі та виявлення в ній характерних рис індивідуального стилю композитора. Тембр як один із найважливіших елементів музичної мови, що виявляється на всіх стадіях існування музичного твору.

Обгрунтування доцільності використання у методиці комплексного аналізу понять, що належать галузі тембрового мислення композитора. Розуміння тембрової логіки, і її дієвого чинника – тембрової модальності в якості своєрідного підгрунтя композиції.

Анализ "De profundis" С. Губайдулиной с точки зрения поиска оригинальных тембровых приемов для решения новых художественных задач. Два противоположных по звучанию регистра баяна – "фагот" и "пикколо". Расширение шкалы экспрессии баяна С. Губайдулиной.

Розгляд феномена творчості оперного співака. Роль тембрового слуху в розвитку асоціативного мислення та художньої фантазії вокаліста. Формування вокальної виконавської техніки. Усвідомлення музичних смислів і семантичних складових музики та вокалізації.

Використання темброво-виражальних засобів саксофона в композиторській та інтерпретаторській практиці. Визначення темброво-сонорної специфіки інструментальної музики. Оцінка нетрадиційних та модифікованих виконавських засобів і прийомів гри на саксофоні.

Новий субстрат темброво-звукової моделі звучання сучасного саксофона у камерно-інструментальній музиці, який утверджується через появу нових і модифікацію усталених способів та прийомів гри на саксофоні. Забарвлення тембру або bisbigliando на інструменті.

Характеристика темброво-звукових можливостей саксофона у контексті сучасних композиторських пошуків. Класифікація тембрового забарвлення одинарних звуків. Вплив технічних характеристик на діапазон саксофона. Зворотній хід атаки або розпад ноти.

Тембровое переинтонирование как процесс в композиторском творчестве. Практический, жанровый, интерпретологический, стилевой и ценностный аспекты тембрового переинтонирования. Театральные сюиты В. Птушкина с позиции авторедакции нотного материала.

Особенности стиля Э. Денисова, принципы темброобразования, эволюция его композиторской техники в контексте оркестровых исканий второй половины ХХ в. Характерные для композитора принципы соотношения "солист – оркестр" в произведениях концертного жанра.

Дослідження специфіки тембрової виразності електромузичних інструментів. Формування наукової теорії про фізичну природу звуку і особливості його сприймання Особливості процесу встановлення відповідностей між фізичними стимулами і слуховими відчуттями.

Значение комической эстетической тенденции в развитии современного музыкального театра. Изучение оперного творчества Р. Штрауса, создание эстетически продуктивного, музыковедчески оправданного исторического портрета великого немецкого композитора.

Підвищення популярності духового виконавства у зв’язку зі включенням навчання музики до курсу обов’язкових дисциплін в системі освіти. Виділення сольного виконавства на трубі в самостійну тенденцію, поліпшенням технічних і виражальних якостей інструменту.

Аналіз творчості одного зі сучасних композиторів Буковини - Юрія Ґіни, характеристика його камерно-інструментальної музики. Розкриття процесу розвитку професійного скрипкового мистецтва на Буковині, аналіз засад формування скрипкової музики регіону.

Визначення й аналіз поняття методу мислення - способу, за допомогою якого люди досягають певних цілей через мисленну діяльність. Дослідження та характеристика особливостей музичного мислення як своєрідного "переживання , сублімації та переформування".

Етапи розвитку західноєвропейського оперного мистецтва XVI – пер. пол. XIX. Дослідження оперної творчості Й. Гайдна, В. Моцарта і Л. Бетховена, її особливості та структура. Закономірності діалогу класицизму і ХХІ ст. в сучасних оперних постановках.

Значущість української хорової музики композитора В. Зубицького, здобутки композитора у розвитку хорової мініатюри. Принципи побудови мініатюри фольклорного типу, виявлені їх органічний взаємозв’язок із традиціями української народнопісенної культури.

Розгляд стильових особливостей хорової музики України. Дослідження виникнення і проявів феномену сольного вокального виконавства в духовних концертах українських композиторів доби класицизму. Аналіз творчості Д. Бортнянського, М. Березовський, А. Веделя.

Відродження національної свідомості та історичної пам’яті українського народу. Аналіз традицій багатоголосного співу Галичини, вивчення впливу європейських і національних музичних традицій. Перспективи камерного концертно-виконавського мистецтва Львова.

Виявлення гендерного образу фортепіано, оцінка його ролі в історії розвитку інструмента. Реконструкція інструмента в свідомості людини, при якій встановлюються чіткі мисленнєві асоціації, пов’язані з розрізненням людей за статевими відмінностями.

Розгляд юнацького періоду біографії Теодора Мюллера. Навчання його в Сумському музичному технікумі. Складання вступних іспитів та учення музиканта на диригентсько-симфонічному факультеті Музично-драматичного інституту імені М.В. Лисенка в Києві.

Обробка української народної пісні - творче завдання, що виконують студенти-хормейстери підчас навчання. М. Леонтович - композитор, якому вдалося реалізувати прийоми справжнього підголоскового викладу, коли кожна партія є варіантом головної мелодії.

Висвітленні особливості використання фольклорного тематизму в акордеонно-баянній творчості українських композиторів. Оглянуті закономірності формування вітчизняного оригінального репертуару для баяна/акордеона в аспекті аналізу його еволюційного процесу.

Мікшування рок-музики як звукове уявлення емоцій і творчих ідей. Регулювання по балансу багатосмугового звукового матеріалу та його з’єднання в двоканальний стерео- або багатоканальний формат. Автоматизація рівнів треків на заключному етапі мікшування.

Изменения, произошедшие в гармонии ХХ века. Сравнительный анализ взглядов разных авторов (Ю.Н. Холопова, Л.С. Дьячковой). Основные закономерности в музыке А. Пьяццоллы. Взвешенное использование Пьяццоллой новых и традиционных возможностей гармонии.

Роль Прянішнікова у розвитку оперно-виконавського мистецтва. Теорія постановки голосу у зв’язку з фізіологією органів дихання та гортані. Принципи вокальних концепцій кінця ХІХ - початку ХХ ст. як основа становлення сучасної вокальної педагогіки.

Виявлення й систематизація типологічних закономірностей і специфіки функціонування мелодико-гармонічних взаємозв’язків, реалізованих в умовах гомофонно-гармонічного мислення. Співвідношення мелодії та гармонії як складна система опосердкувань і перетинів.

Розгляд теоретичних аспекті проблеми суб’єктів української художньої культури: наукові визначення понять суб’єкту, індивіду та особистості, процес становлення суб’єкту культури, художньої інтелігенції. Сфери сучасної музичної культурології та мистецтва.

Дослідження специфіки творчої діяльності оркестру народних інструментів вищого мистецького навчального закладу. Відзначення його ролі у системі підготовки молодого диригента. Диригентська діяльність як запорука успішності функціонування оркестру.

Суть прояву тембродинамічного слуху в учнів початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів та студентів-музикантів у процесі музично-інструментальної підготовки. Протиріччя між традиційним формуванням звуковисотного й інтонаційного слуху.

Дослідження теоретичних засад мікроструктурного виконавського інтонування мелодії. Вагомість ямбічного фразування як фактора пошуку закономірностей усвідомленого нюансування та відповідності логіки виконавських намірів і дій мікроструктурній логіці.