Описание изображений, расположенных на гербе Костромы. Получение городом собственного символа по желанию императрицы Екатерины II, совершавшей ознакомительную поездку по волжским городам. Внесение изменений в рисунки на гербе, его современный облик.

Розкриття актуальності україноцентричного дослідження писемних пам'яток давньогрецької культури для історико-географічного обґрунтування етногенезу українців, історичних витоків української державності та європейського цивілізаційного вибору України.

Исторические и юридические основания для предоставления городу Чита почетного звания "Город воинской славы". Роль Читы в освобождении Забайкалья и Дальнего Востока от японских интервентов. Примеры мужества и героизма в борьбе с японскими оккупантами.

История освоения Дальнего Востока во второй половине XVII века. Амурский вопрос в китайско-российских отношениях. Героическая оборона Албазина яркой страницей вошла в историю русско-китайских отношений и стала символом несгибаемости русской военной силы.

Анализ героических эпосов центральноазиатских и сибирских народов, вопросы их идейно-художественного содержания, сюжета и композиции, образов, становления и развития, взаимовлияния, форм бытования. Эпические тексты родственных, контактирующих народов.

Сутність і витоки билин у напрацюваннях ХІХ-ХХ ст., їх класифікація та географія походження билинних сюжетів. Співвідношення реалізму і гіперболізму в зображеннях великого київського князя та його лицарського оточення. Витоки билин Київського циклу.

Мифологема воды - один из важнейших символов в мифологической картине мира русского населения Удмуртской Республики. Характеризуются важнейшие гидроморфные образы свадебных обрядовых текстов. Определение видов водного пространства в поэтических текстах.

Дажынкі як старажытнае народнае свята ў беларусаў, звязанае з апошнімі момантамі жніва. Задума свята і яе састауныя часткі. Асноўныя кампаненты і звычаі святкавання заканчэння жніва. Вянок і сноп як асноўныя рытуальныя прадметы свята зажынак і дажынак.

Шэсць стагоддзяў жывуць на беларускай зямлі татары, якія рознымі шляхамі прыйшлі са стэпаў Паволжа і Крыму. Тут іхняя радзіма, гэтую зямлю іхнія продкі разам з беларусамі, палякамі і літоўцамі баранілі ад ворагаў. Беларускае згуртаванне татар-мусульман.

Современная этнографическая карта Центрального Тянь-Шаня. Факторы, определившие современную группировку киргизского населения. Песни и предания, этнополитические связи между киргизами и казаками. Продолжительное пребывание калмыков на Тянь-Шане.

Изучение восприятия и понимания значения и функций органов зрения человека через призму глазных заболеваний. Исследование комплекса традиционных представлений и обрядовых действий тюрко-монгольских народов, выявляющих признаки глазных заболеваний.

Аналіз наявних даних про неолітичне поселення Глинське І, досліджене В.М. Даниленком та П. Хавлюком 60 років тому. Дослідження неолітичних знахідок з пам’ятки, що зберігаються в Наукових фондах та Археологічному музеї Інституту археології НАН України.

Работа посвящена связям Глуховского Петропавловского монастыря с Путивльской землей. Анализ новых открытий в сфере древнерусской княжеской генеалогии. Определение возможных основателей обители, атрибутирован снимок одного из насельников обители начала ХХ

Наскрізний огляд етнокультурних змін на території Донецько-Приазовського краю від найдавніших часів до сучасності. Етапи зміни людності краю. Вплив процесів, явищ, подій історії на послідовні зміни етнокультурного характеру південного сходу України.

Місце та роль гончарства в традиційній українській культурі. Дослідження взаємин гончаря й сільських мешканок у побутових казках українців Східної Словаччини. Розгляд словацьких та чеських видозмін казкових мотивів, що перегукуються з українськими.

Суть та особливості історичних умов виникнення, розвитку та занепаду малих осередків гончарства. Характеристика технології виготовлення глиняних виробів, їх місце й роль у системі традиційно-побутової культури Полтавщини. Формування гончарських династій.

Гончарство як суттєвий компонент народної культури Слобожанщини. Аналіз особливостей промислу, його місце й роль в системі традиційно-побутової культури історико-етнографічного району України впродовж другої половини ХІХ – першої половини ХХ століття.

З'ясування загальних уявлень про процес гончарювання в міфопоетичній свідомості слов'ян. Дослідження особливостей міфологічного сприйняття процесу випалювання гончарних виробів та характеристики відповідних слов'янських вірувань та обрядовості.

Історико-культурні і художні особливості творів народної кераміки осередків Кульчина і Рокити кінця ХІХ-ХХ ст. Передумови виникнення та етапи розвитку традицій гончарства. Типологічні, технологічні та формотворчі ознаки поліського глиняного начиння.

Иремель – как один из самых значимых объектов ландшафта Южного Урала в сакральной топографии башкир. В настоящее время Иремель больше известен - как туристическая локация и в то же время - как популярный объект поклонения в эзотерическом туризме.

Особенности культуры Южного Урала через представление о хронотопе, связывающем осознание народом – локальной этнической общностью – места, времени своего бытования. Роль этнографических материалов о горе Атач в культурогенезе южноуральского края.

Краткая биография Ч.Ч. Валиханова, казахского ученого, историка, этнографа и разведчика. Его детство и юность, обучение в кадетском корпусе. Путешествие Чокана во имя Родины. Обширное литературное наследство Ч. Валиханова: статьи, легенды, очерки и пр.

Понятие горной гряды Сундуки, характеристика существующих легенд. Оценка природно-рекреационного и культурно-исторического потенциала горной гряды Сундуки. Исторический потенциал республики Хакасия, представления о сакральном значении горных вершин.

Вопрос, стоящий перед историками, археологами и лингвистами - где следует искать доисторическую прародину большинства европейских и индоиранских народов. Доводы в пользу гипотезы, помещающей прародину индоевропейских народов в центре Восточной Европы.

История возникновения Александрова (Александровская слобода), города Российской Федерации, районного центра во Владимирской области. Архитектурные памятники города. Александровская слобода была государевой резиденцией и филиалом великокняжеской казны.

Астана - промышленный и культурный центр республики. История и развитие города. Обретение столичного статуса и организация экономической зоны. Памятники архитектуры купеческой Астаны. Монумент "Астана–Байтерек". Дворец Президента Республики Казахстан.

Белгород – центр Белгородской области, находящийся на реке Северский Донец. Белгородская крепость, диорама Курской битвы, военно-исторический музей-заповедник "Прохоровское поле", памятник сотрудникам ГАИ. Присвоение городу звания "Город воинской славы".

Краеведческая характеристика Гори - одного из старейших городов Грузии, наличие туристских ресурсов и перспективы развития инфраструктуры. Географическое расположение и история города, культурные памятники и достопримечательности. Известные уроженцы Гори.

Изучение истории основания и главных достопримечательностей города Запорожье. Арочный мост. Дельфинарий "Оскар" в Кирилловке. История, развитие и современное состояние Запорожской детской железной дороги. Остров Хортица. 700-летний дуб в Верхней Хортице.

Общая справка о Златоусте – самом высокогорном городе Урала. История названия города, его географическое положение, территория и особенности климата. Экологическое положение в Златоусте, его население. Страницы истории горда и известные земляки.