Дослідження співпраці Івана Франка з відомим польським славістом Александром Брюкнером у період створення та діяльності Народознавчого товариства у Львові та виданням "Lud". Висвітлення ролі А. Брюкнера в розвитку наукових славістичних студій у Львові.

Святкування Івана Купала: традиції та звичаї, головні атрибути свята, існуючі прикмети, чудодійна сила сонця, води та роси, купальські вогні, здобування квітки папороті. Гадання на Івана Купала: стрибання через вогнище, умови ворожіння, пускання вінка.

Амбівалентний вплив релігії на процес українського етнотворення. Збереження біполярної міфологічної моделі світу з притаманним їй різким протиставленням "Своїх" і "Чужих", яке вибудовувалося на основі відмінностей мови та звичаєвої і обрядової практики.

Обґрунтування та філософське переосмислення значення основних настанов етнічної ментальності українців з акцентуванням уваги на індивідуалізмі. Його витоки та значення як важливого ментального та суспільного феномену культурної ідентичності українців.

Вивчення весняних і весільних мотивів в межах фольклорного сюжету "звідництво дівчини". Аналіз основних обрядових подій весняного періоду, які могли стати основою сюжету. Співвіднесення основних подій свята Івана Купала з особливостями означеного сюжету.

Проблема розробки Інтерактивного інтернаціонального покажчика вишитих вербально-візуальних творів. Комплексне дослідження питання потрапляння в базу іноземних зразків. Основні моменти, які є першорядними для з’ясування питання інтернаціональності.

Дослідження постаті повитухи в історії та традиційній культурі українців. Аналіз історичних умов інституційного становлення та оформлення наукової родопомочі в країнах Західної та Східної Європи. Напрямки протидій народному акушерству в особі повитухи.

Дослідження найважливіших для людського буття концептів – "життя" та "смерть". Використання польової моделі, де окреслено ядро й периферію концептів. Паремійне та фразеологічне поля. Емоційне забарвлення досліджуваних концептів, їх моральне осмислення.

Гіпотези щодо значення символу тризуба у світовому вимірі, в українській культурі та свідомості українців. Походження національного символу та його значимість для ініціації українців як самобутнього народу через аналіз збірки "Легенди старокиївські".

Дослідження причин виникнення, умов функціонування та перспектив розвитку середовища закордонних українців. Розробка типології країн за схожістю формування середовищ зарубіжних українців і періодами міграцій. Структура західної та східної діаспор.

Дослідження книги "Етнографія Закарпаття. Історико-етнографічний нарис" відомого ученого, етнографа М. Тиводара. Обґрунтування значущості та важливості такого видання, де визначені основні етапи етнічної історії, етногенез, традиції українців Закарпаття.

Причини створення та напрямки діяльності громадського історико-краєзнавчого осередку на Чернігівщині у 80-x - початку 90-х років XX століття. Аналіз внеску Чернігівського обласного історичного товариства в справу розбудови краєзнавчих студій регіону.

Визначення основних напрямів краєзнавчої дослідницької роботи на Сумщині та висвітлення цілісної картини розвитку історико-краєзнавчого руху в регіоні з кінця XVIII -до початку ХХ століття. Історія місцевого гончарства та гутного виробництва скла.

Роль краєзнавчого туризму у формуванні світогляду народу. Вплив рекреаційної привабливості території, історичних ресурсів на розвиток Волинської області. Використання історико-культурної спадщини для створення на території Волині туристичних маршрутів.

Дослідження проблеми національної ідентифікації. Особливості формування системи цінностей людини. Аспекти етнонаціональної ідентичності німців на матеріалах власного опитування. Особливості місця історичної пам’яті в самосвідомості громадян Німеччини.

Аналіз конфліктів в сфері інтерпретації минулого. Актуалізація понять "війни пам’яті", "політичні ігри з пам’яттю", політика "обрубаної пам’яті", "пам’ять як простір для маневру". Політика пам’яті щодо подій 1917 р., Другої світової війни і декомунізації.

Вивчення дiяльностi музеїв, бібліотек Донецької області, органiзацiй Товариства охорони пам'яток iсторiї та культури, Всеукраїнської спілки краєзнавців, засобів масової інформації. Визначення основних напрямкiв, форм i методiв роботи у 50-90-ті роки.

Розгляд історичних аспектів та особливостей розвитку світоглядних орієнтацій українців Закарпаття у контексті порівняння архетипів населення України. Спільні та відмінні риси локального і загальнонаціонального етнопсихологічного портрета українця.

Дослідження семантики і символіки хліборобських мотивів в контексті становлення народної культури українців. Історичні джерела обрядових мотивів у народному календарі, їх формування із розвитком орного хліборобства та поширення голозерних видів злакових.

Аналіз питання вивчення сучасними вітчизняними вченими етнологічної наукової спадщини І. Франка шляхом аналізу історіографічних та бібліографічних праць. Дослідження різних матеріалів конференції присвяченої 140-річчю від дня народження І. Франка.

Питання про походження та формування українського етносу. Автохтонна концепція виникнення українського народу. Ранньослов’янська концепція як найбільш прийнятна суспільству. Корені українського етносу. Визначення етнічної структури в Київській Русі.

Географічне положення та адміністративно-територіальний устрій Бердичева. Заснування та походження назви міста. Основні події в історії Бердичева від Середньовіччя до сьогодення. Розвиток ремісництва, торгівлі, промисловості, науки і культури, медицини.

Утворення Подільської губернії з центром у Кам’янці-Подільському в 1796 році. Імена відомих діячів, які пов’язані з Вінниччиною. Історія походження назви "Жмеринка". Жмеринка як залізничне селище, вузлова станція. Отримання селищем статусу міста в 1903 р.

Історія появи євреїв у місті Глухові часів Великого князівства Литовського. Значення національної меншини для Глухова в економічному та культурному напрямах. Версії заснування глухівського єврейського кладовища. Традиції поховань євреїв ХІХ-ХХ ст.

Умови формування культурного образу та характеру міжнаціональних взаємин народу України. Формування російської національної групи на території України. Вплив білоруської, польської, татарської культур на розвиток українського етносу, населення Криму.

Заснування в Янові костелу та монастиря. Проведення вузькоколійної залізничної дороги через графські землі. Особливості архітектурної композиції замку, костелу та церкви. Становище та використання резиденції Адама Холоневського на сучасному етапі.

Дубровиця - невід'ємна частина Рівненського Полісся. Українська першокнига "Пересопницьке Євангеліє", писане живою українською мовою. Династія князів Гольшанських з давнього роду Довспрунгів. Неординарні події у Дубровиці у неспокійному минулому XX ст.

Походження назви міста та назв його околиць і кутків. Історія Кореччини від палеоліту до початку утворення держави у східних слов’ян. Основні події в житті краю з середини ХІV і до післявоєнних років ХХ ст. Історико-архітектурні пам'ятки Корця.

Сторінки історії міста Кременця - районного центру орденоносної Тернопільщини. Оголошення гір, що оточують Кременець, пам’яткою природи республіканського значення. Пам'ятники, що розташовані на території міста та його околиць, їхнє історичне значення.

Дослідження історії міста Сарни – міста районного підпорядкування, заснованого 14 жовтня 1885 року, яке є промисловим, залізничним та культурним центром Західного Полісся Рівненської області. Сарни у роки Великої вітчизняної війни, у післявоєнний час.