Характеристика етнічних стереотипів як однієї зі складових національної ідентичності. Дослідження їх впливу на становлення й існування ідентичності. Вивчення складових стереотипів та їхніх характеристик, а також їх зв’язок із національним міфом.

Аналіз етнічного страта у рамках стратифікації регіонального етнокультурного ландшафту на прикладі Поділля. Значення колонізаційних процесів від X до початку XX ст. та фізико-географічних чинників у формуванні етнокультурних каркасних ландшафтів регіону.

З'ясування традиційних гетеростереотипів українців про сусідні народи і представників етнічних меншин, з якими вони мали історичний досвід міжетнічного контактування. Класифікація їх за походженням, встановлення ареалу поширення, часу й причин виникнення.

Демографічні, соціально-економічні процеси етнічних груп у Галичині в міжвоєнний період. Чисельність та склад населення краю: його розвиток і динаміка. Культурно-освітнє життя та етнокультурні взаємовпливи, громадсько-побутові особливості етнічних груп.

Особливості статусу національних меншин у слов'янських країнах Центральної та Південно-Східної Європи у транзитивних процесах. Аналіз сучасної кризи ідентичності, яка обумовлена не тільки історичними причинами, але й складностями перехідної доби.

Етнічна історія українців та її ключові ознаки: етнонім, етнічна самосвідомість, культура та ментальність. Антропологічні основи етносу, національно-культурне відродження як етап націогенетичного процесу. Генеза терміну Україна як географічного поняття.

Реалізація права національного самовизначення. Дослідження права держав на збереження територіальної цілісності та непорушності кордонів. Вплив етнічного фактору на міжетнічний. Особливість міждержавного протистояння, проявів сепаратизму чи іредентизму.

Основна характеристика становища лемківської етнографічної групи в умовах суспільно-політичних трансформацій XX століття. Дослідження активної мистецько-культурної та фестивальної діяльності. Особливість становлення національної самосвідомості лемків.

Діяльність Н.К. Дмитрука з етнографічного вивчення с. Дідковичі Коростенського району на Житомирщині. Визначення вкладу вченого у розвиток етнографічної науки України 1920-х — 1930-х років як співробітника Етнографічної комісії Всеукраїнської академії нау

Історія назви села Ворохта. Розвиток санаторно-курортної справи у поселку. Зacнувaння xpиcтиянcтвa у Воpоxті. Зародження освіти та xліборобcький вишкіл молоді, розвиток лижного cпортy, перші промислові об’єкти селища. Особливості гуцульського весілля.

Розгляд сучасного стану етнографічної частки караїмської колекції у фондах Бахчисарайського історико-культурного заповідника в контексті реконструкції минулого корінних народів Криму. Збереження їх історико-культурної спадщини; новітні публікації.

Дослідження народознавчих матеріалів у поетичних і мистецьких творах Шевченка. Розгляд маршруту перебування Кобзаря на території Полтавської губернії. Описання кріпосницького побуту та весільної обрядовості українців: обряду сватання, церковного вінчання.

Висвітлення ролі постаті Йосипа Фомича Кордиша в історії ранньої української фотографії. Дослідження біографії фотографа Йосипа Кордиша та публікація його світлин з "Етнографічного альбому Малоросії", зроблені на Київщині упродовж 1860-х років.

Особливість формування білоруської етнічної спільності. Характеристика загальної однорідності культури. Поява південно-західного та північно-східного діалектів. Варіанти правопису білоруської мови. Традиційні заняття білорусів та їх національний одяг.

Метою дослідження є вивчення творчого надбання Гуцульщини, а саме складових гуцульського мистецтва, гуцульського обрядового та повсякденного вбрання та його декору на основі доробку музейних експонатів, зокрема музею прикладного мистецтва Закарпаття.

Особливості етнічного складу населення Північної, Східної, Північно-Східної, Південної та Центральної Азії. Аналіз міграційних процесів та умови розвитку урбанізації. Адміністративний устрій провінцій та міст. Чисельність "корінних" жителів та емігрантів.

Аналіз українських досліджень історичних аспектів розвитку етнографічної науки у другій половині ХХ ст.. Визначення стану історіографічної розробки теми, напрямів досліджень етнічної історії, культури, побуту, народного мистецтва українського народу.

Висвітлення основних форм і напрямів діяльності в галузі етнографічних знань Кабінету вивчення Поділля, який всіляко сприяв збереженню етнографічних експонатів, фольклорно-етнографічних пам’яток. Особливість збирання і популяризації регіональних знань.

Регіональні особливості основних етапів розвитку етнології Поділля. Форми та методи у розгортанні етнографічних досліджень регіону окресленого періоду. Фактори, що спричинили зміни у напрямах дослідження подільської етнографії 20-х – 30-х років ХХ ст.

Наукове, суспільно-політичне та естетичне значення етнографічного колекційного матеріалу в умовах глобалізації. Сучасний процес національно-культурного розвитку етносів і етнічних груп Буковини, осмислення етнокультурної спадщини населення регіону.

Комплексний розгляд особливостей функціонування музейних закладів в Україні, значну частину фондів яких становлять твори декоративно-прикладного мистецтва, зокрема, збірки традиційного народного одягу. Створення сприятливих умов для туристичного бізнесу.

Особливості культури й побуту українського народу. Аналіз природничо-географічних умов історичного розвитку окремих районів країни, їх взаємозв'язку з іншими народами. Дослідження традиційно-побутової культури населення на прикладі етнографії Сіверщини.

Перспективи етнографічно-краєзнавчого дослідження Поділля початку ХХІ ст. Фольклорно-етнографічні дослідження духовної та матеріальної культури мешканців Поділля. Висвітлення особливостей архітектури, аспектів господарської діяльності мешканців.

Дослідження народної культури українців південних регіонів. Вивчення та популяризація історії Північного Причорномор’я. Утвердження етнографії як науки та навчальної дисципліни. Аналіз становлення та розвитку народознавства в Новоросійському університеті.

Становлення етнографії як науки, її розвиток в Німеччині, Франції, Англії, Австрії, США, в Україні. Об’єкт та предмет дослідження етнографії, її методи. Зв’язок етнографії з соціогуманітарними науками: з археологією, географією, статистикой, лінгвістикою.

Актуальні питання міжетнічних відносин в районі українського Приазов'я. Аналіз погосподарського книг грецького села Мангуш Донецької області, де висвітлені етнічний склад населення, освітній рівень, охарактеризовано матеріальний добробут жителів.

Основні етапи розвитку естетичної думки у напрямку вивчення етнічної самобутності усної народної словесності. Світоглядний концепт, який визначає взаємовплив між морально-етичним досвідом етносу та естетичним рівнем художньої вартості фольклорних текстів.

Динаміка самосвідомості, соціальних і демографічних змін у структурі населення Галичині 1919–1939 рр. Розкриття основних форм й методів етнополітики Польської держави, її етапів, визначення місця релігійного фактора у формуванні національної політики.

Спроба удосконалення понятійної бази сфери етнополітики. Аналіз та обґрунтування сутності понять "етнічність", "конфесійність".Розгляд авторського визначення терміна "етноконфесійність" та з’ясування її ролі у системі забезпечення національної безпеки.

Історико-географічні та соціально-політичні особливості заселення Слобожанщини. Функціонування української мови і стан збереження національної ідентичності українців Курщини, Білгородщини та Воронежчини. Зміни обрядовості впродовж другої половини ХХ ст.