Роль французского романа в создании образа молодого человека своего времени. Характеристика сочинения Б. Констана "Адольф", психологический портрет героя, от лица которого ведется рассказ. Рассуждение о влиянии страстей на счастье личностей и народов.

Особенности оппозиции жизнь-смерть в поэзии А.С. Пушкина. Анализ антонимичных пар, создающих данную оппозицию, выясняется их грамматическая характеристика. Индивидуально-авторское осмысление жизни и смерти, актуализированное по разным параметрам.

Мифологема Коры (Персефоны, Девы) как воплощение архетипа молодой женщины, юной девушки. Мотив взросления Девы, связанный с трансформацией ее внутренней сути и сменой личностной архетипической парадигмы как один из ведущих сюжетных мотивов произведения.

Анализ прозы Ивана Бунина 1930-х годов, изучение рассказа "Божье дерево", для которого характерна субъективность нарративных стратегий автора, обращение к мифологемам и архетипам как устойчивым системам истин и ценностей. Анализ образа "божьего дерева".

Изучение архетипического мотива одержимости в русской поэзии XVIII-XIX вв. Определение места мотива одержимости в философско-историческом контексте указанного периода. Классификация способов реализации мотива одержимости в русской поэзии XVIII-XIX вв.

Реализация мотива хаоса в качестве универсального принципа деконструкции мира в повести А. Чехова "Убийство". Воспроизведение греха богоотступничества и усмирения гордыни в образах главных персонажей. Изображение состояния природы во время Великого поста.

Аналіз балад Т. Шевченка крізь призму теорії архетипів К.-Г. Юнга. Характеристика етнопсихологічної наповненості семантики образу русалки, відьми, злої матері, основні риси героїнь творів. Трактування балад як метафоричних сценаріїв невдалої їх ініціації.

Особливості функціонування архетипного та міфопоетичного шару як структурної єдності в текстах віршів американського та українського поетів, що є домінантним у творах. Визначення чинників що становлять основу архетипного шару лірики Вітмена та Антонича.

Виявлення "несвідомої міфології", імпліцитних міфологічних структур у літературних творах, зорієнтованих на реалістичне віддзеркалення дійсності в динаміці естетичних пошуків літературної науки ХХ ст. Визначення способів реалізації фольклорних архетипів.

Дослідження "несвідомої міфології", своєрідності функціонування архетипів, імпліцитних архаїчних структур у творах російської реалістичної літератури. Динаміка естетичних пошуків літературної науки ХХ століття. Широке вивчення поетичної перцепції.

Мотив єдності людини з її рідною землею, відчуття нерозривного зв'язку з нею у творчості Івана Чендея. Проблема підсвідомої влади землі над людиною у повісті "Терен цвіте". Пролетаризація верховинського селянина-хлібороба в оповіданні "Провесна".

Поезія І. Світличного. Методом екзистенціально-діалогічного прочитання простежено за розгортанням у текстах віршів і поеми "Курбас" образу козака. Розгляд явища інтертекстуальності. Екзистенційні стани ліричного героя, окреслено особливості поетики.

Розкриття драматичної двоїстості візуалізованих образів - статуеток, виготовлених в інтернаті, психлікарні й у дворовій будці, які демонструють відносність добра і зла (Мефістофель), геніальності і божевілля (Лаокоон) та гротеск ситості (Купець Валіаді).

Архетипні метафори, специфіка та форми їх реалізації в мові української поезії Тараса Шевченка. Роль архетипних метафор у поетичному тексті, що є характерною ознакою мовотворчості митця. Дослідження художніх метафор, які виникли на основі архетипних.

Рассмотрение образных реализаций архетипов в лирике Н.С. Гумилева: автопортрет, образ возлюбленной, образ Девы Солнца. Формирование основы поэтического мира и понятия Идеала поэта. Рассмотрение интерпретации некоторых образов лирики Н.С. Гумилева.

"Вечер": целостность изображения внутренних стимулов поиска истины. "Четки": единство архитектоники и композиции в воссоздании противоречивого сознания лирического субъекта. "Белая стая": аспекты духовного в художественной организации поэтических текстов.

Концептосфера романа Ф.С. Фитцджеральда "The Great Gatsby". Исследование специфики архитектоники дуального художественного концепта, а именно дуального концепта "любовь и одиночество": обязательное наличие двух ядeр и "общих" лексических единиц.

Дослідження питання ідентифікації та класифікації жанрів у християнстві. Метатекстове тлумачення текстів Святого Передання. Виявлення гомогенних і гетерогенних жанрових зв’язків в англомовній Біблії. Розмежування прози від поезії у релігійному дискурсі.

Визначення "американської документальної літератури". Ознаки архітектоніки документального тексту, до яких відносяться: динамічність розповіді, розгорнутість діалогів, сплетіння первинного наративу з епізодами, що презентуються з позиції персонажів.

Визначення американської документальної літератури, її мовні особливості. Характерні ознаки архітектоніки документального тексту. Методика та засоби включення реальних осіб і подій, що відбулись насправді, в канву художньо-організованого тексту.

Дослідження ролі та символіки архітектурних знаків у творчості Лесі Українки. Розгляд образів архітектурних споруд різних цивілізацій, за допомогою яких відбувається багаторівнева комунікація і в авторській системі побудови архітектурних деталей.

Пожвавлення наукового інтересу до проблем інтермедіальності. Модифікація теорії інтертекстуальності, адаптованої до міжмистецьких кореляцій. Відсилання через знакову систему одного виду мистецтва до іншого. Стереофонічна організація художнього тексту.

Тэма ўзаемаадносін чалавека і прыроды ў літаратуры сярэдзіны ХХ ст. Экалагічныя праблемы ў сучаснай беларускай літаратуры. Беларускія праблемы, звязаныя з умяшальніцтвам чалавека ў працэсы прыроды. Супярэчнасці паміж грамадствам і навакольным асяроддзем.

"Палеская хроніка" І. Мележа як мужнае, праудзівае слова пра так званы вялікі пералом, пра калектывізацыю. Вобраз Васіля Дзятліка у рамане Івана Мележа "Людзі на балоце". Апісанне творы як шырокай эпічнай карціны побыту, норавау і звычаяу свайго часу.

Беларуская літаратура у 1920-я гады. Развіццё беларускай літаратуры у 1930-я гады. Аднауленне і далейшае развіццё беларускай літаратуры у другой палове 1940-х–першай палове 1950-х гадоу. Беларуская літаратура у час спроб рэфармавання савецкай сістэмы.

Дослідження явища антонімічної асиметрії на матеріалі художньо-літературного дискурсу Жанни Куяви. Типи антонімічної асиметрії - структурна, граматична та логічна, аналіз їх стилістичних функцій. Характеристика виявів логічної асиметрії антонімів.

Процес засвоєння руською спільнотою євангельського вчення та духовного досвіду християнської Церкви епохи Отців, його місце в літературному житті середньовічної Русі. Література українського Середньовіччя як феномен нового типу вербальної комунікації.

Разгляд асноўных тэндэнцый развіцця беларускай інтымнай паэзіі на матэрыяле польскамоўнага корпуса мастацкіх тэкстаў. Аб'ект любоўнай інтэнцыі, вобразна-сімвалічная сістэма і матыўная комплекс, якія фарміруюць аблічча інтымнай паэзіі гэтага перыяду.

Дослідження творчості Тютюнника, екзистенціального світосприймання автора. Аналіз ролі асоціативних полів в прозі письменника. Вивчення зв'язку мотиву та сюжету у новелі "Зав'язь". Характеристика композиції твору, його бінарних пар, образів, символів.

Епітетні та метафоричні конструкції, обґрунтування їх текстотвірної активності на рівні даного концепту. Дослідження функціонально стилістичних особливостей фразем та їхніх контекстуальних функцій. Місце концепту світ в системі авторського мовомислення.