Історія жанру "новела". Вплив Едгара По на його поняття та становлення. Жанрові різновиди його творів та їх популярність у світі. Художні засоби нагнітання атмосфери хаосу, зловісності у новелах письменника. Психологічний портрет та інтер’єру новелістиці.

Роман "Посол мертвих" А. Мельничука як доказ добротного світового рівня української англомовної літератури США. Головна ознака роману - застосування прийому багатошаровості. Проблеми стосунків людини і суспільства, спроб національної самоідентифікації.

Аналіз художніх особливостей моделювання індивідуальної свідомості персонажів у романі Г. Вдовиченко "Бора". Розгляд концепції особистості у контексті явищ постмодернізму та постпостмодернізму, у зв’язку з художньою практикою української жіночої прози.

Особливості художнього перекладу в інтерпретації українських і польських авторів (Леся Степовичка, Тадей Карабович, Володимир Дячун, Мілош Бєджицький). Аналіз літературних троп, серед яких особливо вирізняються метафори, епітети та порівняння.

Становлення концепції людини в малій прозі В. Підмогильного та особливості її відображення. Вплив учення З. Фройда на творчість письменника. Головні принципи зображення людини та риси національної ментальності у творчому доробкові В. Підмогильного.

Художньо-естетичні й наукові концепції, що мали вплив на його творчість і позначилися на особливостях поетики творів. Жанрова специфіка художніх пошуків письменника та аналіз його прозової спадщини. Новаторське і традиційне в постмодернізмі Пінчона.

Поєднання власного бачення та реальних історичних і біографічних матеріалів в прозі В. Лиса. Реалізація рецепції жінки-матері в романі "Країна гіркої ніжності". Оцінка материнської ролі у збереженні людського роду, сімейному житті та вихованні дітей.

Образ церкви як одна із важливих семантичних складових середньовічної культури, відображена у літературній творчості К. Турівського. Особливості конструювання тексту, моделювання наративу з алегоричних образів, які отримують узагальнююче значення.

Дослідження домінантних стратегій "деміфологізації" та "реміфологізації" авторського міфу про Дон Жуана. Особливості генерації художнього образу (вимислу) на базі реальних історичних подій (біографій) в творчості іспанських письменників Грау та Унамуно.

Поняття романтизму, його характеристики. Одержимість індивідуальністю та суб'єктивним. Особливості творчості Озерних поетів, зокрема С.Т. Кольріджа. Характеристика доробку Вень Ідо. Художні образи та символи, використані С.Т. Кольріджем та Вень Ідо.

Художньо-естетичні особливості американського постмодернізму 1950-1970-х рр. Роль і місце категорії "автор" в американській літературі. Значення тексту як ланці, що пов`язує автора й читача. Особливості засобів художнього вираження бартовської поетики.

Виявлення зображення чудес у старокиївських літературних пам'ятках, з'ясування художніх засобів їх моделювання та естетичної функціональності. Поетика оповідей про чудеса з погляду їхньої символіки, алегоричності і метафорики в літературі Київської Русі.

Історія створення романів "Місіс Деллоуей" Вірджинії Вулф та "Години" Майкла Каннінгема. Прийом "Потоку свідомості" в конструюванні тексту романів "Місіс Деллоуей" Вірджинії Вулф та "Години" Майкла Каннінгема. Композиційна своєрідність роману "Години".

Аналіз художньої інтерпретації теми свобод і привілеїв козаків в епоху Руїни, поданої в історичному романі П. Куліша. Використання елементів усноісторичних досліджень для розгляду формування суспільної свідомості напередодні виборів гетьмана Лівобережжя.

Особливості жанрової політики у творчості Вільгельма Гауфа. Новелістична манера викладу казок у творчості письменника. Аналіз "Історії про відрубану руку". Обґрунтування схожості казок В. Гауфа, які входять до складу трьох альманахів, на новели.

Аналіз роману Євгена Положія "Риб’ячі діти". Використання бестіарних образів з метою створення реалістичного топосу українського сьогодення. Детальне, натуралістичне зображення дійсності та філософсько-художнє осягнення буття як особливість роману.

Аналітичне дослідження явища трансформації функцій автора і персонажа в українській новітній прозі 90-х років ХХ ст. під кутом зору проблеми художнього діалогу між ними в тексті. Явища активізації суб’єктивної авторської позиції в сучасній прозі.

Особливості дослідження механізмів зміни функції автора і персонажа в українській новітній прозі. Вивчення характерного для сучасної прози явища деперсоналізації. Аналіз специфіки співвідношення автора й персонажа в ігровій площині постмодерних романів.

Визначення авторської оцінки об’єднувальним чинникам для трьох часових площин, які уособлюють плин історії у творі. Встановлення важливого місця доробку П. Загребельного - ролі творчого домислу автора в інтерпретації історичних подій та їх героїв.

Осмислення художнього тексту в когнітивному аспекті. Типи та асоціативна природа художнього концепту; його функціонування в літературному тексті. Методика опису ключових концептів у творчості окремих поетів. Аналіз семантичного простоту слова та тексту.

Застосування лінгвопоетичного, лінгвокультурного та літературознавчого аспектів аналізу художнього концепту як наукового підходу. Концепт як багатовимірне мовно-когнітивне та мовно-естетичне утворення, його взаємодія з компонентами художнього тексту.

Аналіз художнього наративу історії, наявного в прозовій творчості Н. Бічуї. Дослідження традиційних літературних способів викладення минулого, власне авторських наративних стратегій відтворення історичного модусу, стилізації письма під манеру літописів.

Аналіз художнього наративу на прикладі малої прози письменника В. Дрозда (оповідання "Колесо", "Білий кінь Шептало" та "Сонце"). Особливості авторської наративної манери. Типи нараторів та види фокалізації, що виступають як основні категорії наратології.

Оповідання "Колесо", "Білий кінь Шептало" та "Сонце", що яскраво ілюструють особливості авторської наративної манери. Типи нараторів та види фокалізації, що виступають як основні категорії наратології. Використання письменником прийомів ретроспекції.

Аналіз жіночих образів, які інкорпорують віддзеркалені крізь призму авторської свідомості культурні коди. Розкриття кодів в сюжеті твору через образ жінки. Лінгвокультурний типаж "непохитна жінка", виокремлений на основі роману "We were the Mulvaneys".

Аналіз жіночіх образів, які інкорпорують віддзеркалені крізь призму авторської свідомості культурні коди нації. Характеристика лінгвокультурних типажів роману Джойс Керолоутс “We were the mulvaneys”, опис художнього образу "непохитної жінки" у творі.

Дослідження основних категорій естетики, культурології та мистецтвознавства. Оновлення системи класифікації образів у літературі на підставі наукових праць. Розкриття зв'язку типів та структури художнього образу з особливостями літературного процесу.

Розгляд художнього образу як результату взаємодії міфологічного та літературного мислення. Опис авторської концепції та теорій образу О. Потебні, К. Юнга та М. Епштейна. Вивчення архетипових, типових та кенотипових основ узагальнено-образних схем.

Характеристика конструкції нової прозової форми, активно репрезентованої в "лівій" літературі 1920-х років, шляхом здійснення текстологічного аналізу роману Ґ. Шкурупія "Двері в день". Елементи-новації в площині експериментального роману Ґ. Шкурупія.

Текстологічний аналіз роману Ґ. Шкурупія "Двері в день". Художній проект "шукача-деструктатора" в творі. Характеристика конструкції нової прозової форми, репрезентованої в літературі 20-х років XX століття. Естетичні концепти авторської самоактуалізації.