Аналіз етнологічного підходу до контексту художніх творів українських письменників з метою виявлення якою мірою і у якій формі у їх творчості відображені ті чи інші етнографічні матеріали. Дослідження об’єктів етнографічних описів Г. Квітки-Основ’яненка.

Визначення мовної гри як засадничого принципу текстотворення в художньому постмодерністському тексті. Ігровий характер художнього мовлення, характеристики мовної гри та аналіз реалізації мовної гри на фонетичному, лексичному і граматичному рівнях мови.

Виокремлення матриці найнеобхідніших якостей педагога, які безпосередньо впливають на формування майбутнього їхніх вихованців. На прикладі персоносфери роману "Брісбен" розглянуто фактори створення іміджу викладача, які (не)ведуть до педагогічного успіху.

Дослідження проблеми ідентифікації музичного екфразису на матеріалі прози Мілорада Павича. Розгляд роману "Пайзаж, намальований чаєм", у якому образи музики постають у різноманітних модифікаціях. Відокремлення екфразису від стандартного опису музики.

Застосування основного коду семантичної парадигми поняття "куртуазія" - феномену "fin’amour" для інтерпретації образів провідних персонажів романів А. Кримського "Андрій Лаговський" та О. Уальда "Портрет Доріана Грея". Queer- ідентичність героїв.

Проблема вивчення художнього часу і простору як одна з актуальних у літературознавстві. Розкриття змістової наповненості та поетикальних особливостей художнього хронотопу романістики Р. Іваничука на прикладі романів "Мальви", "Журавлиний крик", "Орда".

Простір і час - форма існування реального світу в літературному творі, що корелює з різноманітними мовними формами та засобами моделювання художнього образу. Хронотоп - один з найважливіших сюжетно-композиційних стрижнів у творчості Панаса Мирного.

Проблема художнього часу й простору у творчості Панаса Мирного. Важливі особливості архітектоніки романів письменника, засади його характеротворення. Природа реалістичної манери письма в її українському варіанті. Модифікація елементів художньої системи.

Розробка концепції часової і просторової драматургії на прикладі української літератури XVIІ-XVIII ст. Обґрунтування художніх ознак твору. Хронотопічний аналіз методики аспектного розуміння української народної та давньої літературної драматургії.

Класифікація творів української народної та літературної драматургії XVII-XVIII ст. за історично-жанровим принципом. Особливості змісту, форм вираження та функціонування художнього часу і художнього простору у творах. Хронотопний аналіз поезії та прози.

Аналіз проблеми художнього часу і художнього простору в літературознавстві. Філософське осмислення категорій часу і простору та їх втілення в ліриці М. Волошиним. Виявлення прийомів і засобів формування часопросторових координат в поезії М. Волошина.

Просторові виміри світобудови Василя Барки. Художній простір в системі поетового світобачення. Проблема часу як філософська та літературознавча категорія. Співвідносність часових площин – минулого, сучасного та майбутнього в поезії Василя Барки.

Особливості художнього часу та простору на сюжетно-композиційному й характеротворчому рівнях в історичній романістиці П. Загребельного. Роль домислу і вимислу та їх впливу на прозу письменника. Особистісний простір персонажа в досліджуваних текстах.

Особливості художнього часу та художнього простору на сюжетно-композиційному й характеротворчому рівнях в історичній романістиці П. Загребельного. Роль часопросторових зв’язків у формуванні філософської концепції особистості персонажа в творчості митця.

Дослідження своєрідності різних моделей часопросторових відношень у п'єсах однієї з фундаторів "нової хвилі" вітчизняної драматургії М. Віргінської. Роль хронотопу у вираженні художнього мислення драматурга та формуванні самобутньої умовності творів.

Дослідження своєрідності різних моделей часопросторових відношень у п’єсах одного з фундаторів "нової хвилі" вітчизняної драматургії М. Віргінської. Роль хронотопу у вираженні художнього мислення драматурга, формуванні самобутньої умовності її творів.

Розгляд стилістичних фігур, зреалізованих в поетичних творах Агатангела Кримського. Роль засобів звукопису, лексико-граматичних прийомів, синтаксичних одиниць мовно-художнього увиразнення в структурно-композиційній організації віршових творів митця.

Вивчення специфіки ідіостилю Павла Тичини, аналіз фоностилістичної організації поетичних творів митця. Характеристика художньо-виражальних можливостей звукових одиниць. Емоційно-експресивне та смислове навантаження звукоповторів у текстах поезій.

Виникнення модерної течії в літературі. Інтерпретація індивідуального самовияву у творчості Л. Українки та В. Винниченка. Виявлення типових рис персонажів творів. Вплив архетипних чинників українського менталітету на концепцію активної особистості.

Аналіз художньо-естетичного відображення національного характеру в поезіях О.Н. Гончаренко в збірнику "Астрофізми вічної гончарні". Осмислення характеру особистості, її генетичного фонду. Аналіз особливостей гуманізму у відтворенні плинності життя.

Художньо-естетичне осмислення особливостей відтворення народного характеру в поезіях Олега Гончаренко. Змалювання генетичної приналежності особистості до національного минулого. Аналіз специфічного взаємозв’язку людини із природою, з родинним корінням.

Суть культури сприйняття явищ природи в літературі європейського Середньовіччя під кутом зору цінності симбіозу міфічного і практичного мислення, пов’язаного з розвитком зображення світу природи. Ототожнення утилітарного і естетичного в творчості поетів.

Аналіз автобіографічних чи частково автобіографічних аспектів у повісті "Художник" Т. Шевченка, романі "Девід Копперфілд" Ч. Діккенса. Порівняння типологічно-компаративних спільностей та відмінностей цих творів. Принципи композиції, їх хронологічні рамки.

Виникнення та еволюція терміну "готичний" як естетичної та мистецької категорії. Специфічна структура "готичного" роману та його жанрові різновиди в європейській та англійській літературі. Художні особливості роману Горація Уолпола "Замок Отронто".

Комплексне вивчення практики мовної діяльності Т.Г. Шевченка з погляду відповідності засобів вираження думки літературним нормам. Варіантність літературної норми як факт історії. Гетерогенний характер правил вимови, написання й уживання слів та їх форм.

Порівняння й метафори як характерні стилістико-мовленнєві прийоми організації художньої дійсності у творах Е. Гемінґвея в українських перекладах. Визначення класифікаційних типів мариністичних розгорнутих порівнянь і метафор за основою аналогії.

Дослідження естетичного сенсу в художньо-образній системі Григорія Сковороди. Відтворення системи художньої образності в творчості Г. Сковороди з архетиповою структурою провідних мотивів, образів і основних принципів українського бароко ХVII–XVIII ст.

Дослідження техногенного апокаліпсису у роману Тараса Антиповича "«Хронос", винайдення одного унікального технічного пристрою і стихійне використання його людиною. Реалізація зомбі-апокаліпсису в романі Макса Кідрука "Бот Ґуаякільський парадокс ".

Дослідження жанру співомовок. Розгляд художньої та жанрової своєрідностй окремих творів С. Руданського, вивчення генологічних особливостей гумористичної спадщини письменника. Характерситика основних формальних параметрів художньої системи Руданського.

Дослідження жанрово-стильових, наративних особливостей щоденника та їх зумовленості основними етапами створення тексту з авторською метою. Особливості прояву в "Щоденнику артилериста" Г. Харченка художньо-публіцистичного начала та його функцій у тексті.