Визначення есе, як малого жанру епічного роду. Дослідження характеру літературної полеміки, що розгорнулася навколо публіцистичної та есеїстської спадщини Ільїна у радянській критиці, літературі російського зарубіжжя та у сучасній вітчизняній літературі.

Виділення провідних рис публіцистики як проміжного родо-жанрового утворення літератури. Визначення якісної специфіки есе як малого жанру епічного роду. Дослідження проблематики та основних концепцій поетики публіцистики та есеїстки Івана Ільїна.

Дослідження художньо-рецептивної моделі буття і специфіки характеротворення в романах О. Печорної "Грішниця" й "Фортеця для серця". Характеристика загальнолюдських проблем (добро і зло, любов і ненависть, злочин і кара) у світлі жіночої екзистенції.

Охарактеризовано творчу спадщину українського письменника М. Ситника, присвячену проблематиці Голодомору 1932-1933 р. Проаналізовано художньо-біографічний дискурс, пов’язаний з цією тематикою. Розкрито художньо-стилістичні особливості оповідання "Месник".

Аналіз художньо-стилістичних особливостей лірики Рьокана, зокрема особливостей використання Рьоканом художньо-стилістичних засобів і особливостей його індивідуального стилю. Представлення деяких прикладів традиційних віршів в жанрі танка Рьокана.

Розгляд домінантних аспектів трансформації євангельських сюжетів та образів, особливостей їх функціонування у сучасному літературному контексті. Процес творчої літературної обробки у різноманітні структурно-змістові зв’язки у творчості Ф. Достоєвського.

Характеристика, визначальні риси та складові частини основних напрямів у художній літературі: бароко, класицизм, сентименталізм, романтизм, реалізм, модернізм, неоромантизм (новоромантизм), імпресіонізм та символізм. Поняття індивідуального стилю.

Місце сімдесятників та вісімдесятників у системі українського літературного процесу, з’ясування їх неоднозначності, що зумовлює появу нових літературознавчих досліджень. Характеристика художньо-стильових тенденцій та особливостей літературного процесу.

Дослідження моральних проблем у драмах В. Винниченка "Брехня", "Гріх", "Між двох сил", "Чорна Пантера і Білий Ведмідь". Конфліктність у драматичних творах В. Винниченка. Сутність характеру як реальної категорії в драматургії. Танатологічні мотиви.

Аналіз збірки поезій В. Свідзінського "Вересень", яка була вилучена із літературного процесу першої пол. XX ст. Майстерність автора в трактуванні проблеми проминальності як в природі, так і в житті людини. Художнє відтворення у них філософії усамітнення.

Розкриття особливостей міфоцентричного світу Андієвської. З’ясування філософської природи романів, екзистенційної проблематики на рівні інтерпретації біблійної топіки, висвітлення інтертекстуального зв’язку модифікованих біблійних образів із передтекстом.

Основні концепти художньої антропології митця на тлі реалій закарпатського села від Першої світової війни до середини ХХ ст. Створення виразних характерів, ілюструючи таким чином внутрішній світ особистості в усій його складності та багатогранності.

Проаналізовано нову історичну повість З. Мензатюк для підлітків "Як я руйнувала імперію". Звернено увагу на її жанрову домінанту, що конкретизована художнім часом. Маркери радянської доби, за допомогою яких розкривається історичне мислення письменниці.

Аналіз творів письменників В. Земляка (1923-1977) і В. Дрозда (1939-2003). Визначення формальних та змістових домінант, які визначають лейтмотив текстів, жанрову специфіку, особливості характеротворення і вибір художніх зображально-виражальних засобів.

Розгляд сюжетних ліній, особливостей хронотопу в історичному романі "Дикі білі коні" відомого українського письменника Івана Білика. Використання автором художньої деталі, її композиційної та характерологічної функції, символізм художніх деталей.

Проблема ідентифікації національних літератур крізь призму художньої деталі. Вивчення особливостей тексту роману Вальтера Скотта "Айвенго". Розгляд специфіки, ідейно-тематичної наповненості та цілісності національних образів в літературному творі.

Дослідження світоглядно-естетичної парадигми романів "І будуть люди", "Біль і гнів" як етапних творів у процесі самопошуку митця. Живонародна мова українського села, його ритуально-архетипна основа. Конфлікт між опозиційними стоми в трьох міні-сюжетах.

Дослідження своєрідності функціонування фольклорного сюжетно-образного матеріалу, форм та способів переосмислення образу головної героїні народної думи "Маруся Богуславка". Визначення рівня інтерпретації сюжету думи, народнопоетичну спорідненість образу.

Основні віхи творчого шляху сучасного українського митця О. Бородая, дослідження його творчості як емальєра. Розгляд діяльності художника в галузі відродження техніки художньої емалі в Україні. формування школи О. Бородая у галузі художнього металу.

На "гуцульському" матеріалі часів першої світової війни дослідження особливостей протистояння складових бінарної опозиції "свій" - "чужий". Виокремлення та опис різновидів євангельського архетипу "зради" в українській літературі початку ХХ століття.

Дослідження особливостей протистояння складових бінарної опозиції "свій" - "чужий" на "гуцульському" матеріалі часів Першої світової війни. Виокремлення основних різновидів євангельського архетипу "зради" в українській літературі початку XX століття.

Зв’язок поезії "Хто" Т. Осьмачки з особистими драматичними переживаннями смерті брата. Передача поетом трагедії втрати рідної людини. Кореляція Христоса у поезії "Хто" із Біблійним образом Спасителя. Зв'язок поезії Т. Осьмачки із молитвою "Символ віри".

Специфіка романтичного, новоромантичного і реалістичного світобачення у творах про гайдамаччину. Підпорядкованість художніх концепцій руху ідеологічним, світоглядним та літературно-естетичним домінантам творчості того чи іншого українського майстра слова.

З’ясування й вивчення особливостей творчості В. Винниченка. Розгляд естетичних й етичних поглядів письменника, основних положень його теорії "конкордизму". Огляд провідних тенденцій у висвітленні проблеми щастя в художніх творах та щоденникових записах.

Проблема новаторської рецепції у творчості О. Ірванця архаїчного жанру містерії. Огляд художніх прийомів, що дозволяють творчо трансформувати євангельський сюжет "страстей Христових" у структурі сучасної драми на прикладі твору "Електричка на Великдень".

Визначення актуальності висвітлюваних проблем і мотивів, особливостей художнього моделювання історичних подій і осіб, типологічної спорідненості й жанрово-стильової диференціації творів. Визначення жанрової природи українського історичного роману.

Структура роману "Музей покинутих секретів". Аналіз впливу позатекстових змістово-формальних компонентів на моделювання композиції, сюжету, розкриття характерів персонажів та жанр історичного роману у вітчизняній літературі початку XXI століття.

Аналіз особливостей художньої реалізації мотиву мандрів у малій прозі письменниці Л. Таран. Розгляд новелістичного доробку Л. Таран з метою виявлення художніх особливостей реалізації мотиву мандрів у ньому. Гендерний ракурс інтерпретації мотиву.

Феномен польсько-українського культурного пограниччя у літературі. Осмислення явища аномальної смерті у творах М. Коцюбинського та А. Крушельницького. Використання розмежування матеріальної та духовної сутності людини як спільний мотив у творчості митців.

Художні аспекти мотиву смерті у повістях "Fata morgana", "Тіні забутих предків" Михайла Коцюбинського та "Будений хліб", "Рубають ліс" Антона Крушельницького крізь призму естетики україно-польського пограниччя. Міркування про сутність життя та смерті.