Феномен творчества М. Лохвицкой, рассматриваемый в контексте русской поэзии рубежа XIX–XX веков с учетом привлекаемых и осваиваемых поэтессой культурных пластов. Принципы ее поэтики и стилистики. Причины невостребованности творчества поэтессы в XX веке.

Литературная деятельность Маяковского и его принадлежность к числу титанических фигур русского искусства и поэзии. Своеобразность поэтических произведений и новаторство в области стихосложения. Борьба лирического героя за идеальную, разделенную любовь.

Этическая направленность творчества Гофмана и его связь с романтизмом. Эрнст Теодор Амадей Гофман (1776—1822) - величайший немецкий писатель-романтик. Формирование Гофмана как музыканта и его роль в овладении им профессиональных композиторских навыков.

Особенности жанрового своеобразия повести И. Бунина "Митина любовь". Скульптурный характер действенных моментов. Затрагивание "вечных" тем любви и смерти, которые придают сюжету остроту. Композиционное деление повести, особенности ее проблематики.

Анализ лирики известной табасаранской поэтессы Г. Омаровой. Гармония мысли и чувства, гармония образов, звука и ритма. Тематика, художественные особенности, жанровое многообразие ее произведений. Глубокое проникновение в мир человеческих чувств.

Многогранность творческого наследия А. Одабаша, выдающегося крымскотатарского писателя, филолога, педагога. Гуманистическая направленность, просветительский пафос, глубокий патриотизм, жизнеутверждающий темперамент поэмы "Золотое сияние" А. Одабаша.

Художественный мир произведения ("Сирены Титана"), который является проекцией отношений внутреннего мира писателя и реальности. Определение пространственных рамок романа. Психологические особенности писателя, сказавшиеся на самом произведении.

Жизнь и творчество Жуковского. Ведущий жанр поэта-романтика. Элегия как лирический жанр, содержащий в свободной стихотворной форме какую-либо жалобу, выражение печали или эмоциональный результат философского раздумья над сложными проблемами жизни.

Жизнеописание поэта, драматурга, музыканта и художника-графика Федерико Гарсиа Лорки. Влияние народного фольклора на творческое становление писателя. Средства поэтической выразительности, примененные в пьесе "Донья Росита, девица или Язык Цветов".

Осмысление категории любви в художественном мире А. Чехова. Описание и анализ "разновидностей" переживаний и чувств героями произведений Чехова, формулирование концепции любви как смысла жизни. Преодоление абсурдности бытия в произведениях писателя.

Художественное творчество как образное мышление и как рождение особой реальности. Две трактовки художественного творчества в истории эстетической мысли: гносеологическая, онтологическая. Метафорическая природа художественного мышления в произведениях.

Рассмотрение художественного образа, основного структурообразующего элемента содержания любого художественного произведения. Концентрация духовной энергии образа, создавшей его культуры или человека. Смысловое оснащение в сюжете, композиции, цвете, звуке.

Художественное освоение национальными писателями образа коня, который является одним из основных слагаемых национальной модели и картины мира алтайцев, тувинцев, хакасов на примере романов Э. Палкина "Алан", М. Кенин-Лопсана "Стремнина Великой реки".

Исследуется художественное своеобразие пьесы. Раскрывается оригинальное для драматургии коми композиционное решение пьесы, заключающееся в использовании автором приема "текст в тексте". Отображаются различные периоды исторического развития народа.

Место и роль философско-эстетических мотивов в романе Белого с точки зрения их функционального аспекта и их роли в формировании смыслового содержания текстового пространства. Доминанты эстетики немецкого романтизма. Своеобразие синтетического соединения.

Рассмотрена сочетаемость таких типообразующих черт как: юродство, шутовство, идеологизм, приживальщичество в художественном мире Ф.М. Достоевского. Синтез типообразующих элементов. Особое внимание уделено итоговому роману Достоевского "Братья Карамазовы.

Исследование разного рода особенностей проявления основных синергетических механизмов в дискурсивном анализе текста и стиля, которые появляются при наложении его основных методов на материал текстов художественной литературы в диахроническом аспекте.

Исследование этнографических аспектов в содержании романа В. Санги "Женитьба Кевонгов", изучение глубины социально-исторической жизни нивхов во всей ее противоречивости. Воссоздание в произведении этнотипические характеры, раскрытие психологии нивхов.

Игровая природа знаменитой трагедии в аспекте жанровых исканий Пушкина, продолжавшего традиции мировой сцены и разрабатывавшего основы правдоподобия с учетом сущности драмы. Русская история как повод для сценографии, кинематографа и своей геймизации.

Дослідження особливостей художньої інтерпретації духовно-моральних цінностей у романі Миколи Руденка "У череві дракона". Визначення вміння автора реалізувати концепти духовно-емоційних та морально-етичних проблем через такі світоглядні орієнтири.

Аналіз особливостей художнього висвітлення у прозових творах І. Франка українсько-єврейської міжкультурної комунікації, що відбувалася в суспільстві Галичини у XIX-XX ст. Міжособистісні та міжетнічні взаємовідносини, які представлені в творах І. Франка.

Причини особливого ставлення до єврейської теми в українській художній прозі кінця XIX - початку XX ст. І. Франко - письменник, що відобразив у своїх літературних творах особливості суспільства Галичини, в якому євреї займали певну соціальну нішу.

Особливості відображення світу самотності та сирітства у ранній творчості Т. Шевченка. Вивчення різних типів сиріт у ліричних і ліро-епічних творах поета. Специфіка інтерпретації відчуття самотності. Драматична тональність ліричної оповіді про сирітство.

Художнє відображення історичних концепцій походження руської державності в літературі як предмет уваги філологів. Художня концепція ідеї державності Київської Русі в історичній прозі М. Загоскіна та О. Вельтмана в історичному та літературному контексті.

Особливості художніх прийомів та засобів втілення авторської позиції в українській та французькій малій прозі середини ХХ століття. Актуалізація специфіки авторської свідомості у творах В. Земляка "Тихоня" та Ж. Жіоно "Чоловік, що саджав дерева".

Художні прийоми і засоби актуалізації авторської свідомості у творах В. Земляка та Ж. Жіоно. Вираження позиції автора в творах українського та французького авторів середини ХХ ст. Виокремлення авторських точок зору, висловлених у творах письменників.

Архетип як багатоаспектне явище, джерела та розвиток цього поняття. Аналіз архетипу землі в ліриці Наталки Білоцерківець у проблемних площинах земля – мати, земля – людина та ін. Специфіка його інтерпретації. Відмінні особливості творчої манери поетеси.

Дослідження типологічних та контактно-генетичних сходжень та відмінностей прозової та поетичної творчості американської письменниці С. Плат та української письменниці О. Забужко. Суспільно-історичний контекст романів, ґендерні проблеми у прозових творах.

Жанрова природа роману-новели "Вургун" Івана Андрусяка. Аналіз сецесійних проблем жанру, образної системи та особливостей побудови роману. Характерні ознаки постмодерністської літератури, які знайшли втілення у творі, та зазнали певних трансформацій.

Дослідження творчості В. Положія. Спостереження за внутрішнім станом, переживаннями та духовним оновленням персонажів творів письменника. Аналіз подорожі Горбача трансгалактичним кораблем в роки його юності. Подорож у часі в оповіданні "Щось негаразд".