Аналіз художнього наративу історії, наявного в прозовій творчості Н. Бічуї. Дослідження традиційних літературних способів викладення минулого, власне авторських наративних стратегій відтворення історичного модусу, стилізації письма під манеру літописів.

Аналіз художнього наративу на прикладі малої прози письменника В. Дрозда (оповідання "Колесо", "Білий кінь Шептало" та "Сонце"). Особливості авторської наративної манери. Типи нараторів та види фокалізації, що виступають як основні категорії наратології.

Оповідання "Колесо", "Білий кінь Шептало" та "Сонце", що яскраво ілюструють особливості авторської наративної манери. Типи нараторів та види фокалізації, що виступають як основні категорії наратології. Використання письменником прийомів ретроспекції.

Дослідження основних категорій естетики, культурології та мистецтвознавства. Оновлення системи класифікації образів у літературі на підставі наукових праць. Розкриття зв'язку типів та структури художнього образу з особливостями літературного процесу.

Розгляд художнього образу як результату взаємодії міфологічного та літературного мислення. Опис авторської концепції та теорій образу О. Потебні, К. Юнга та М. Епштейна. Вивчення архетипових, типових та кенотипових основ узагальнено-образних схем.

Характеристика конструкції нової прозової форми, активно репрезентованої в "лівій" літературі 1920-х років, шляхом здійснення текстологічного аналізу роману Ґ. Шкурупія "Двері в день". Елементи-новації в площині експериментального роману Ґ. Шкурупія.

Текстологічний аналіз роману Ґ. Шкурупія "Двері в день". Художній проект "шукача-деструктатора" в творі. Характеристика конструкції нової прозової форми, репрезентованої в літературі 20-х років XX століття. Естетичні концепти авторської самоактуалізації.

Стаття присвячена аналізу поезії Л. Якимчук, що проливає світло на події, які відбувалися і продовжують відбуватися на сході України. Творення художнього простору здійснюється в контексті епохи. Поєднання соціального та інтимного в творчості поетеси.

Аналіз твору Н. Ференц "Художній світ Христини Керити" присвячений творчості закарпатської поетеси-вісімдесятниці. Опис місця Х. Керити в сучасному літературному процесі. Дослідження її пейзажної лірики та творів присвячених світу тонкої жіночої душі.

Риси міжлітературних і міжкультурних українсько-російських зв’язків. Місце творчості Гоголя у російсько-українській загальнокультурній ситуації і в її художній літературній традиції. Інтерпретації гоголівського світогляду в культурології ХХ століття.

Микола Неврлий - учений-літературознавець, що зробив значний внесок у дослідження визначних творів українського письменництва у світовому літературно-історичному контексті. Закарпатський період діяльності майбутнього "барда словацької україністики".

Специфіка зображення історичних подій у повісті "Сотниківна" і художній перетин правдивих фактів із авторським домислом. Сюжет твору та особливості моделювання персонажів, що є вигаданими героями. Віднесення повісті до історико-художнього типу творів.

Аналіз особливостей художнього світу норвезького письменника К. Гамсуна. Взаємозв’язок світоглядних переконань митця з його стильовими пошуками й акцентує вектори видозміни авторського ідіостилю. Специфіка існування людини в суперечливому світі.

Осмислення творчості лірики Дарії Рихтицької на матеріалі текстів збірок "Шовкова косиця", "Крижаний цвіт", "Кольори вітру", "Магія вогню". Окреслення характерних рис творчої особистості поета. Аналіз життєствердної позиції художнього світу її лірики.

Осмислення художніх особливостей романів Єшкілєва "Тінь попередника", "Гніздо", а також "Побачити Алькор". Їх інтригуючий сюжет, схильність до провокацій, активна міфотворчість, експлуатація "масонської" теми, езотеричних знань, "таємної" історії людства.

Розкриття зв’язку художньої образності в поетичній творчості Теліги з певними матеріальними стихіями, які надихали поетку, в контексті реалізації авторської настанови на творення в літературі модерних жіночих образів. Художні образи стихійного походження.

З’ясування специфіки характеру художнього психологічного аналізу в залежності від контексту літературного напряму та жанрової природи твору. Розгляд взаємозв’язку адекватного висвітлення внутрішнього світу героя та формально-структурної організації твору.

Дослідження художнього світу прози Т. Шевченка у принципово новому теоретичному ракурсі. Вивчення повісті з точки зору специфіки парадигми художнього психологічного аналізу. Використання письменником зовнішньої мови екстервентного психологічного аналізу.

Розгляд роману "Птахи полишають гнізда" І. Чендея в українському літературно-мистецькому процесі другої половини XX століття, який був новим етапом у творчій біографії письменника. Бачення екзистенційних проблем буття людини у перетворень на Закарпатті.

Роман "У колі першому" у контексті творчості О.І. Солженіцина. Категоріальний статус поняття "художній світ". Фабульні конфлікти в романі. Онтологічний аспект оповідної риторики. Художній конфлікт і художній характер. Особливості слововживання оповідача.

Теоретико-літературне прояснення поняття "характер". Зіставлення поняття "художній конфлікт" і "фабульний конфлікт". Аналіз роману О.І. Солженіцина "У колі першому". Дослідження фабульної структури роману, опис мовностилістичних особливостей оповіді.

Дослідження художньої довершеності шевченкової поетичної моделі її крізь призму інтертекстуальності. Оцінка ролі та значення німецької літератури в процесі становлення й розвитку Шевченка як неповторного митця. Засвоєння поетичного доробку автора.

Літературознавчий аналіз творів А. Головка, М. Івченка, М. Ірчана, Г. Михайличенка, В. Підмогильного, О. Турянського та Ю. Яновського. Огляд повісті як цілісної структури в плані вивчення домінуючих ознак її поетики, концепції героя, структури тексту.

Проблема виявлення зображально-виражальних закономірностей концепту "художній (мистецький) твір". Виправдання художньої неправдивої правдивості в поетиці Аристотеля специфічними законами мистецтва. Дослідження радикального кроку у тлумаченні уяви.

Соціально-гносеологічні засади виникнення твору в художній лабораторії І. Франка і Н. Кобринської та його функціонування. "Жіноче питання" у творах письменників під кутом зору сучасної гендерної проблематики, зображення ролі інтелігенції й робітничих мас.

Поняття цілісності художнього твору. Мікро-, макро- і мегаобрази. Зміст (когерентність) і форма (когезія) твору. Художній твір як їх діалектична єдність. Мовні засоби образотворення. Поезія і проза як різновиди художнього мовлення. Верлібр і вільний вірш.

Творчість сучасного українського поета Юрія Григоровича Буряка. Збірка поезій "Не мертве море...". З’ясування арсеналу художніх засобів талановитого поета, які й витворюють неповторний авторський ідіостиль, новий, нестандартний мовно-естетичний пошук.

Визначення мовної гри як засадничого принципу текстотворення в художньому постмодерністському тексті. Ігровий характер художнього мовлення, характеристики мовної гри та аналіз реалізації мовної гри на фонетичному, лексичному і граматичному рівнях мови.

Виокремлення матриці найнеобхідніших якостей педагога, які безпосередньо впливають на формування майбутнього їхніх вихованців. На прикладі персоносфери роману "Брісбен" розглянуто фактори створення іміджу викладача, які (не)ведуть до педагогічного успіху.

Проблема вивчення художнього часу і простору як одна з актуальних у літературознавстві. Розкриття змістової наповненості та поетикальних особливостей художнього хронотопу романістики Р. Іваничука на прикладі романів "Мальви", "Журавлиний крик", "Орда".