Аналіз особливостей відтворення топосу Петербурга на прикладі повісті "Музыкант" Т. Шевченка. Наративні особливості творення прозового топосу Петербурга. Виокремлення та інтерпретація локусів лікарні, саду, Великого театру, кімнати, інституту, трактиру.

Характеристика формування художніх моделей оніричного простору в повісті "Кораліна" Ніла Ґеймана. Розгляд сюжетної лінії твору з проекцією на визначення парадигми оніричного простору, в якому тісно переплітаються фентезійні й містичні уявлення персонажів.

Висвітлення особливостей художніх моделей українських та польських позитивістів другої половини ХІХ століття. Інтердисциплінарний підхід до вивчення культурних й, зокрема, літературних явищ пограниччя епохи позитивізму. Представники Української школи.

Створення З. Копистенським позитивних образів християнських мислителів Кирила й Мефодія за допомогою художніх засобів (епітетов, метафор, порівняння, інверсій, емоційних слів, рефренів, антитез) для підкреслення важливості місії рівноапостольних братів.

Художні елементи і стильові особливості реалізації жанру видінь у драмі Б. Брехта "Видіння Симони Машар", їх роль у здійсненні задуму автора: перетворення сновидінь на хронотоп, де перетинаються благородні принципи людяності і користолюбство можновладців.

Дослідження художніх особливостей і традицій, естетичних категорій психологічних новел американського письменника Е.А. По "Лігейя" та "Береніка". Звернення автором до теми смерті та процесу розпаду. Роль письменника в історії розвитку готичної літератури.

Проаналізовано п’єси для дітей українських еміграційних письменників М. Дейко, Р. Завадовича. З’ясовано стилістичні, тематичні особливості драматичних творів означених авторів. Доведено, що драматурги творчо працювали вільно, за покликом серця і душі.

Особливості функціонування жіночої прози в літературному контексті 80-90-х років ХХ ст. Основні проблеми, пов'язані з еволюцією української жіночої літературної традиції. Специфічні риси "жіночого письма" та провідні тенденції текстотворення письменниць.

Аналіз художніх особливостей прози в сучасній українській літературі про Майдан та події на Сході України на прикладі збірки оповідань. Визначення стилістичних відмінностей оповідань про війну. Оцінка перспективного письменника, орієнтованого на читача.

Аналіз міфологічного образу вогню в мистецьких творах С. Вінценза "На високій полонині" та Г. Хоткевича "Камінна душа". Розгляд неповторності індивідуального стилю кожного з літераторів. Особливість спостереження близькості мешканців до світу природи.

Тема сонетів Яра Славутича: оспівування рис коханої дівчини ліричного героя та тих почуттів, які викликає в юнацькій душі спілкування з нею. Використання автором кольористичних характеристик та опоетизованих метафор, в основі яких лежать природні образи.

Дослідження мінливості світу, категорій часу та простору у філософії, естетиці та літературі. Оцінка літературної діяльності В.М. Теккерея. Аналіз структури, хронотопу та художніх засобів втілення часових маркерів в тексті роману "Ярмарок Марнославства".

Історія жанру "новела". Вплив Едгара По на його поняття та становлення. Жанрові різновиди його творів та їх популярність у світі. Художні засоби нагнітання атмосфери хаосу, зловісності у новелах письменника. Психологічний портрет та інтер’єру новелістиці.

Період Середньовіччя, замкова, рицарська або культуазна література. Історична основа, художні особливості та композиція рицарського роману. Привілейоване становище феодального класу. Артурівські романи і рицарі Круглого столу. Роман про святий Крааль.

Роман "Посол мертвих" А. Мельничука як доказ добротного світового рівня української англомовної літератури США. Головна ознака роману - застосування прийому багатошаровості. Проблеми стосунків людини і суспільства, спроб національної самоідентифікації.

Гріммельсгаузен - перший німецький письменник, який вголос заявив про непотрібність для народу феодальних війн. Життєвий і творчий шлях Г. Гріммельсгаузена. Розкриття художніх особливостей роману Г. Гріммельсгаузена "Сімпліцісімус". Образ головного героя.

Особливості художнього перекладу в інтерпретації українських і польських авторів (Леся Степовичка, Тадей Карабович, Володимир Дячун, Мілош Бєджицький). Аналіз літературних троп, серед яких особливо вирізняються метафори, епітети та порівняння.

Становлення концепції людини в малій прозі В. Підмогильного та особливості її відображення. Вплив учення З. Фройда на творчість письменника. Головні принципи зображення людини та риси національної ментальності у творчому доробкові В. Підмогильного.

Художньо-естетичні й наукові концепції, що мали вплив на його творчість і позначилися на особливостях поетики творів. Жанрова специфіка художніх пошуків письменника та аналіз його прозової спадщини. Новаторське і традиційне в постмодернізмі Пінчона.

Поєднання власного бачення та реальних історичних і біографічних матеріалів в прозі В. Лиса. Реалізація рецепції жінки-матері в романі "Країна гіркої ніжності". Оцінка материнської ролі у збереженні людського роду, сімейному житті та вихованні дітей.

Поняття романтизму, його характеристики. Одержимість індивідуальністю та суб'єктивним. Особливості творчості Озерних поетів, зокрема С.Т. Кольріджа. Характеристика доробку Вень Ідо. Художні образи та символи, використані С.Т. Кольріджем та Вень Ідо.

Виявлення зображення чудес у старокиївських літературних пам'ятках, з'ясування художніх засобів їх моделювання та естетичної функціональності. Поетика оповідей про чудеса з погляду їхньої символіки, алегоричності і метафорики в літературі Київської Русі.

Історія створення романів "Місіс Деллоуей" Вірджинії Вулф та "Години" Майкла Каннінгема. Прийом "Потоку свідомості" в конструюванні тексту романів "Місіс Деллоуей" Вірджинії Вулф та "Години" Майкла Каннінгема. Композиційна своєрідність роману "Години".

Аналіз художньої інтерпретації теми свобод і привілеїв козаків в епоху Руїни, поданої в історичному романі П. Куліша. Використання елементів усноісторичних досліджень для розгляду формування суспільної свідомості напередодні виборів гетьмана Лівобережжя.

Особливості жанрової політики у творчості Вільгельма Гауфа. Новелістична манера викладу казок у творчості письменника. Аналіз "Історії про відрубану руку". Обґрунтування схожості казок В. Гауфа, які входять до складу трьох альманахів, на новели.

Аналіз роману Євгена Положія "Риб’ячі діти". Використання бестіарних образів з метою створення реалістичного топосу українського сьогодення. Детальне, натуралістичне зображення дійсності та філософсько-художнє осягнення буття як особливість роману.

Аналітичне дослідження явища трансформації функцій автора і персонажа в українській новітній прозі 90-х років ХХ ст. під кутом зору проблеми художнього діалогу між ними в тексті. Явища активізації суб’єктивної авторської позиції в сучасній прозі.

Особливості дослідження механізмів зміни функції автора і персонажа в українській новітній прозі. Вивчення характерного для сучасної прози явища деперсоналізації. Аналіз специфіки співвідношення автора й персонажа в ігровій площині постмодерних романів.

Визначення авторської оцінки об’єднувальним чинникам для трьох часових площин, які уособлюють плин історії у творі. Встановлення важливого місця доробку П. Загребельного - ролі творчого домислу автора в інтерпретації історичних подій та їх героїв.

Застосування лінгвопоетичного, лінгвокультурного та літературознавчого аспектів аналізу художнього концепту як наукового підходу. Концепт як багатовимірне мовно-когнітивне та мовно-естетичне утворення, його взаємодія з компонентами художнього тексту.