Дослідження записів Л. Стадницької з передмістя Немирова на Поділлі. Текстологічний аналіз публікацій Стадницької. Риси збирацьких засад та едиційної практики фольклористки у контексті наукових методів Антропологічної комісії Краківської Академії знань.

Розгляд особливостей питання про вплив на поетичну спадщину Я. Щоголева усної народнопісенної творчості. Характеристика творчого підходу поету до обробки фольклорних мотивів, сюжетів, введення у свої твори художніх елементів усної народної творчості.

Розгляд питання про вплив на поетичну спадщину Я. Щоголева усної народнопісенної творчості. Формування творчої індивідуальності Щоголева. Використання народнопоетичних образів збірках "Ворскло" і "Слобожанщина" в плані глибокого художнього переосмислення.

У статті пояснено маловідомі деталі поліського фольклору та народного побуту, які дають змогу змістити деякі акценти в тлумаченні змісту оповідання Лесі Українки "Одинак". Відкриття знань, які були відомі авторці, однак не доступні сучасному читачеві.

Дослідження місця, ролі та естетичних функцій фольклорно-етнографічних елементів у романі Володимира Лиса "Століття Якова". Визначення різноманітності і влучності образних національних символів та етнографічно-побутових деталей, використаних автором.

Рассматривается проблема фольклорно-литературных связей на материале творчества В. Пулькина. Анализируется рассказ "Лазоревый камзол" и его фольклорные источники – предания о Петре I и вытегорах. Направления литературной обработки фольклорных преданий.

Аналіз міфологічного художнього мислення українського письменника Леоніда Кононовича на матеріалі роману "Чигиринський сотник". Визначення фольклорно-міфологічної основи роману. Дослідження мотиву ініціації; характеристика основних міфологем твору.

Міфопоетика "Лісової пісні" Л. Українки. Оцінні назви осіб у "Лісовій пісні" Л. Українки: естетичний аспект. Поетична і прозова творчість. Значення творчого доробку авторки. Метамова поезії в темі пробудження душі в "Лісовій пісні" (філософський аспект).

Рассмотрение вопросов о создании фольклорно-этнографического контекста в романе К. Нербышева "У синих утёсов". Исследование использования писателем фольклорных элементов, этнографических фактов и реалий для раскрытия темы произведения и характеров героев.

Анализ процесса формирования Толстого-писателя, становления его мировоззрения и художественного метода. Характеристика универсального эстетического бытия, обнаруживщего себя на разных уровнях произведения обретающего универсальный характер в рассказах.

Исследование художественного осмысления фольклорного нарратива и устно-эпических традиций в романе якутского писателя Н.М. Петрова "Отзвуки тех веков". Выявление особенностей функционирования в композиции романа фольклорных сюжетов, образов и мотивов.

Традиции былички и бывальщины в рассказах Л.С. Петрушевской. Проблема фольклоризма в современном литературоведении. Особенности использования фольклорных жанровбылички и бывальщины. Жанровые признаки детской народной несказочной прозы в рассказах.

Анализ специфики, функций и форм фольклорного интертекста романа Д. Мордовцева "Царь и гетман". Произведения русского и украинского фольклора, вошедшие в текст романа на уровне цитат и аллюзий. Интертекст, дающий характеристику историческим персонажам.

Рассмотрение специфического содержания концепта фольклорного дискурса. Исследование текстов песен, частушек, пословиц, бытующих в современном фольклоре. Определение особенностей фольклорного концепта в его дискурсивной и жанровой обусловленности.

Засоби вербалізацій концептів "життя" й "смерть" в англійськомовних романах про вампірів. Звуконаслідування, звукосимволізм і фонестеми. Вивчення механізмів вербалізації культурного знання та засобів апеляції до концептосфери носіїв різних лінгвокультур.

Висвітлення фонографічних засобів створення пейзажу в австралійській поезії ХХ ст. Підходи до виявлення процесу взаємодії звукової оболонки слова з його лексичним значенням. Синестезія, як однин із засобів актуалізації пейзажу в австралійській поезії.

Дослідження фоностилістичних особливостей мови поетичних творів В. Стуса. Найчастотніші фоностилеми у текстах. Аналіз смислового навантаження звукових повторів. Асонанс, алітерація, полісиндетон, монофон і логогриф як основні складові Стусового вірша.

Ознакомление с различными формами выражения авторского "я" в критике символистов. Исследование и характеристика главных особенностей использования формы нейтрального объективного повествователя. Рассмотрение и анализ специфики критической статьи.

Виявлення архітектоніко-композиційних, лексико-семантичних і стилістико-синтаксичних особливостей розгортання лінгвокогнітивного сценарію наративу Коло. Побудови лінгвокогнітивних сценаріїв наративу французьких художніх текстів періоду Нового роману.

Анализ особенностей функционирования полипредикативных предложений с паратаксисом и гипотаксисом на материале сценарных текстов США. Вариации моделей полипредикативных конструкций. Информативной структуры сложных предложений в диалоге киносценариев.

Дослідження типології семантичних і формальних ознак головних членів у реченнях у сучасній українській мові. Граматичні основи у реченнях драматичної поеми Лесі Українки "У пущі" та їх вираження. Параметри функціонування головних членів речень.

Загальні критерії аналізу та спільні ознаки літературної казки 30-50-х років XIX ст. Своєрідність сюжетно-композиційних форм організації та форм оповіді як основних способів художнього втілення авторської свідомості у прозовій казці відповідного періоду.

Виявлення інтертекстуальних зв'язків поезії Еліота з провідними художньо-естетичними ідеями, течіями та окремими представниками світової літератури. Особливості трансформації прототекстів у творах поета, визначення форм та функцій міжтекстового діалогу.

Форми інтертекстуальності та їх функції в поетичній збірці Ю. Покальчука "Не наступайте на любов...". Аналіз різних форм актуалізації "чужого слова" у творчості Ю. Покальчука. Безперервний полілог митців різних епох. Три напрямки міжтекстової взаємодії.

Изучение творчества Гоголя, как ряда острейших парадоксов и совмещений традиционно несовместимого и взаимоисключающего. Объяснение парадоксов со стороны поэтики, со стороны внутренней организации художественного мира Гоголя, для понимания его "секретов".

Исследование на материале адыгской литературы закономерностей проявления наиболее распространенных литературных архетипических образов. Комплексное исследование корреляций между архетипическими образами, мотивами и онтологическими категориями литературы.

Повышение жанрового статуса новеллы. Композиционная структура новелл "Декамерона". Индивидуальные свойства персонажей, их взаимодействие, включающее достижение более глубокого понимания нравственного воздействия, демонстрации гуманистических идеалов.

Исследование основных вопросов формирования литературного образа Ивана Матвеевича Муравьева-Апостола, который вошел в историю русской литературы как автор публицистического цикла "Письма из Москвы в Нижний Новгород" и "Путешествия по Тавриде в 1820 годе".

Основание изменений репрезентационных парадигм мифа о Грузии и Кавказе в русской классической литературе. Функции изображения кавказского мира в русской литературе с различных точек зрения: имперско-исторической и сакральной, с позиций мифопоэтики.

Рассмотрение явления театральности в искусстве и литературе, выявление форм и способов театрализации недраматургического текста. Изучение основных структурообразующих компонентов литературного текста, приоритет мимимализма и движений в условном театре.