Отображение крайних возможностей фантастики в литературных произведениях. Перепление реального и фантастического. Трактование одиночества как прямого следствия вмешательства сверхъестественного. Фольклорная фантастика. Жанр утопии-предупреждения.

Два подхода к идее создания "рукотворного человека" — мифологический и естественнонаучный, подкреплённый постгуманистической философией. Антропологический подход в художественных произведениях, продолжающий мифологическую традицию. Роботы А. Азимова.

Сведения о жизни Эрнеста Хемингуэя. Художественный принцип айсберга Хемингуя при написании произведений. Извечная трагедия человеческого существования в новелле писателя "Старик и море". Аналогия поединка с бытием - философский подтекст произведения.

Рассмотрение творчества адыгского писателя Михаила Лохвицкого, Аджук-Гирея. Исследование глубинных противоречий, неразрешимых в истории человечества в дилогии Лохвицкого. Неразрешимость противоречия земного и небесного, плотского и духовного в дилогии.

Ключевые образы и мотивы, в которых в наибольшей степени проявляются философско-эстетические искания в прозе С.Д. Кржижановского. Смысловая значимость главных образов, способы и средства их художественного воплощения. Соотношение "автор-персонаж".

Анализируются произведения известного французского писателя Эрве Базена "Семья Резо" и великого русского романиста Л.Н. Толстого "Крейцерова соната" и "Смерть Ивана Ильича". Анализ связи характеров героев с теми обстоятельствами, в которых они действуют.

Проблема финала в структурно-содержательном аспекте. Определение концептуального ядра смысла, выстраивание этапов развития образно-художественной системы, обозначение местоположения кульминации и средств замыкания художественного целого в произведении.

Проблема самоидентификации гибридных культур. Рассмотрение творческого использования карело-финского эпоса "Калевала", встроенного в опыт американского существования в качестве одной из основных стратегий самоидентификации собственной культуры.

Дослідження реалізації парадигми "викладач-письменник" в інтерпретації американського викладача та письменника Д. Вільямса. Еволюція професійного розвитку головного героя В. Стоунера, удосконалення ним методики викладання, відтворене на сторінках роману.

З’ясовується рецептивний потенціал текстів для дітей як наочний приклад функціонуючого в історичному часі культурного спадку. Аналізуються гіпотези щодо специфіки дитячої рецепції, рекомендовані Чуковським та Носовим. Огляд стану ювенальної культури.

Встановлення когнітивної специфіки дейктичного простору автобіографічного тексту і висвітленні способів його репрезентації у суб’єктному, часовому і просторовому дейксисах із залученням теорії дейктичного переміщення в автобіографії Джозефа Конрада.

Аналіз процесу вивчення зарубіжної літератури в старших класах загальноосвітніх шкіл: вихід на авторську концепцію через словесну тканину твору – ключові та домінантні текстові одиниці. Методика застосування філологічного аналізу художнього тексту.

Значення жіночого письменства. Пояснення феміністичного дискурсу на матеріалі роману О. Забужко. Принцип автобіографізму як один з виразників стилю письменниці. Прояв сексуальної свободи героїні у романі "Польові дослідження з українського сексу".

Літературна творчість Богдана-Ігора Антонича. Вклад в українську літературу. Психологічний феномен поета. Філософські мотиви поезії Антонича: єдність людини і природи, людини і космосу, язичницького та християнського, мотиви швидкоплинності буття.

Дослідження концепції любові в системі філософських поглядів Лесі Українки. Постмодерна і феміністична інтерпретація філософської спадщини поетеси. Визначення ролі та значення любові в житті людини. Культ незаанґажованого мистецтва й високої краси.

Типи уроків позакласного читання в старших класах загальноосвітньої школи. Організація пізнавальної й творчої діяльності учнів. Розгляд плану проведення літературно-мистецької вітальні "Кожна любов – інша" за романом М. Матіос "Майже ніколи не навпаки".

Дослідження статті В. Винниченка "Філософія й етика Тараса Шевченка", яка присвячена феномену національного поета і його ролі у формуванні нових цінностей особи, які полягають в "цільній натурі", "гармонії тіла і душі, "гармонії світогляду і життя".

Метажанровий різновид ліричного роду, сутність якого визначає поетична рефлексія. Місце філософської тонкості в генологічній свідомості та світоглядно-естетичній еволюції І. Франка. Аналіз ідейних особливостей художніх концепцій основних книг митця.

Обґрунтування правомірності і необхідності суто теоретичного розгляду феномену філософської лірики, який має свою специфічну проблематику, цілі, завдання у порівнянні з аналізом даного літературно-художнього явища у сфері практичного літературознавства.

Сторінки вітчизняної історії, побут і характери простого народу, його надії і сподівання у поетичних і драматичних творах Т.Г. Шевченка. Філософські узагальнення у творах поету. Вектори які визначали релігійна, наукова і літературно-поетична філософія.

Образно-символічні, метафоричні форми втілення філософських констант буття та боротьби українців за свободу. Ліричні морально-етичні, історичні та психологічні опозиції у поезії В. Стуса і Т. Мельничука. Образи-символи боротьби за унікальну батьківщину.

Знайомство з філософсько-педагогічними засадами патріотичного виховання у творах Г. Ващенка. Розгляд особливостей поєднання здобутків європейської філософсько-педагогічної думки із надбаннями української народної педагогіки, характеристика проблем.

Розгляд феномену жертви/хижака в контексті морально-етичних понять справедливості та чесності. Аналіз авторської позиції щодо суперечливості статусів та несталості відведеної людині ролі. Огляд природності зазначених ролей для стійкої світобудови.

Окреслення філософсько-естетичних засад творчості письменника. Визначення сутності експериментаторства П. Гандке. Розгляд творчості письменника 70-х - початку 80-х років у контексті літератури "нової суб’єктивності" як реакції на літературну традицію.

Аналіз формування естетико-філософських поглядів Михайля Семенка в контексті розвитку українського футуризму, дослідженні світоглядних особливостей цього руху на різних етепах його функціонування. Новаторських пошуки Семенка періоду "кверофутуризму".

Релігійно-філософські ідеї Івана Франка щодо релігії і церкви як головної складової ментальності української нації, відображені в його творах "Смерть Каїна" та "Мойсей". Фальсифікація радянських дослідників питання щодо атеїстичних поглядів І. Франка.

Общая характеристика мировоззрения и творческих принципов Г. Флобера. Творческие принципы Ги де Мопассана в контексте эстетики и философии Г. Флобера. Решение темы любви у Флобера и Ги де Мопассана. Особенности изображения мира буржуа, образ деревни.

Знакомство с особенностями и проблемами формирования "итальянского текста" русской литературы в XIX веке. Рассмотрение повести Е.П. Ростопчиной "Палаццо Форли" с точки зрения реализации в произведении универсального и авторского мифа о Флоренции.

Флористичний код у дискурсі Любові доби Відродження. Домінантні образи квітів у сонетарії "Аморетті" Е. Спенсера. Розгляд саду як фізичного об’єкта. Інтерес письменників до архітектоніки та симетрії, ботаніки в поєднанні з мистецтвом і природою.

Особливості квіткових символів у поетичних текстах Івана Франка. Символічне наповнення флоролексем зазначеного мікрополя. Роль лексем з актуалізованими символічними семами в переданні світобачення письменника, його думок, емоцій, почуттів, переживань.