Відображення та фіксація культури в мові та дискурсі. Моделювання етнолінгво-культурних типажів у російському, білоруському та українському мовознавстві. Ціннісні ознаки типажу "козак". Характеристика ватажків та організаторів українського козацтва.

Фольклористика - один з найбільш інтерпретованих дискурсів, зумовлений посиленою увагою постмодерної гуманітаристики до оцінки проблем культурної ідентичності. Казка як особливий феномен, що нерозривно пов’язаний із праосновами національної культури.

Аналіз культурних та соціальних змін, що знаходять своє відображення в етномовній картині світу. Літературна казка О. Пройслера як ядра культури крізь призму провідних ідей німецького фольклора. Мовнокультурний феномен казки з позицій ідентичності автора.

Аналіз сонети сучасного канадського поета П. Нормана зі збірки "The Shape Inside" у лінгвокультурному та лінгвостилістичному аспектах. Зв'язок між лейтмотивами збірки (страх і безсоння) і використанням картини "Привид Блохи" Блейка на обкладинці збірки.

Аналіз лексикографічних джерел, що засвідчив не лише народнорозмовну, а й книжну лексику творів письменника, зокрема номінації, пов’язані з поширенням суспільно-політичних, соціально-культурних ідей, актуальних для української інтелігенції того часу

Лінгвістичні та культурологічні особливості української поеми-балади "Хустина". Поетична органічність фольклоризму Тараса Шевченка. Національні концепти, міфологеми, пов’язані з національною символікою, особливості вияву логоепістеми "вишита хустина".

Лінгвістична інтерпретація медійних перифразів як стилістичного ресурсу. Виділення й охарактеризовання в лінгвокультурологічному аспекті групи перифрастичних найменувань у поетичних текстах письменника Д. Кременя, як топонімічні перифразові одиниці.

Аналіз проблеми ідентифікації архетипних елементів міфосвіту художнього прозового тексту сучасної австралійської авторки Джульєт Марільєр. Визначення й характеристика культурологічних та історичних аспектів розвитку сучасної австралійської літератури.

Дослідження ролі лінгвокультурного компонента англійської порівняльної фразеологічної одиниці в романі американського письменника Д.Д. Селінджера "Над прірвою у житі". Особливості впливу культури на мову, що віддзеркалено в компаративних фразеологізмах.

Роман "Убити пересмішника" є найвідомішим твором письменниці Гарпер Лі, класикою американської літератури. Проаналізовано переклад українською мовою роману "Убити пересмішника", а також визначено та роз'яснено лінгвокультурні одиниці, наявні в тексті.

Осмислення у вимірах сучасної лінгвокультурології особливостей вербалізації знакових архетипів "слово", "мова" в поетичних контекстах Л. Костенко. Репрезентація поняття ідеальної сфери - мислення, аксіологічних інтенцій, сакральності, софійності.

Використання національно маркованої лексики в текстах драматичних поем як характерна особливість ідіостилю Л. Українки. Вираз національної ментальності через назви житла, предметів побуту, одягу, прикрас; назви що представляють звичаєво-обрядову культуру.

Дослідження мовного вираження топонімів Сумщини у творчості Д. Білоуса як характерної риси індивідуального мовосвіту митця. Визначення системи топонімів у поетичних текстах, їх функціональні особливості та принципи, за якими інтерпретуються власні назви.

Лінгвістичний та літературознавчий підходи, методи та способи аналізу художнього тексту. Предмет та завдання лінгвопоетики як галузі філології, що вивчає мову художнього твору. Естетична функція мовних одиниць у творі словесно-художньої творчості.

Висвітлення лінгвопоетичного еклектизму як художнього мистецтва, яке поєднує симбіоз жанрів, стилів і образів, багатоголосся оповідачів, різноманітність сюжетів і мотивів у межах окремо взятого тексту. лінгвістичні засоби, що створюють поетику стилю.

Сучасна лінгвістика тексту як інтеграція двох сфер. Поняттєва категоризація суб'єкта-автора й адресата основних антропоцентрів твору. Художнє мовлення семіотичної форми тексту. Носія культурної традиції. Наративно-діяльнісний підхід до інтеракції.

Аналіз лінгвопоетичних, лінгвокогнітивних та прагматичних параметрів алюзії у функції очуднення. Когнітивний дисонанс і семантичні аномалії, їх кваліфікація як критеріїв. Моделі актуалізації ефекту очуднення в художньому тексті через залучення алюзій.

Потреба комплексного вивчення шляхів зображення в художньому тексті різних фрагментів дійсності, зокрема світу речей. Виявлення еволюції літературного зображення світу речей та його аналіз. Вивчення співвідношення лінгвостилістики та лінгвопоетики.

Аналіз засобів лінгворепрезентації образів небесних світил сонце, місяць, зоря в поетичних текстах Б.-І. Антонича. Продемонстровано зони сумірності об’єктивної та індивідуально-авторської картин світу; співвіднесення поетичної традиції та новаторства.

Лексико-граматичні прояви взаємодії риторики "високого", "нейтрального" та "низького" регістрів за переваги перших двох. У зв ’язку з цим диференційовано комунікати з теологічною, єваингелієзованою і повсякденно-побутовою стилістичною семантикою.

Використання квантитативного методу в галузі лінгвістики. Розрахунок довжини слів та розділів у повістях Р. Іваничука, значення індивідуального стилю автора. Вплив політичних рухів, тенденцій розвитку літератури, певного колориту на індивідуальний стиль.

Досліджено лінгвостатистичні показники поетичних творів П. Карманського, зокрема розраховано та проаналізовано довжини речень, слів та словоформ. Складено перелік з дев’яти найпопулярніших словоформ, які трапляються у вибраних творах письменника.

Характеристики технотрилера як нового явища сучасного постмодерного простору. Функціонування термінологічної та емоційно-експресивної лексики в аналізованих текстах. Поєднання у творах М. Кідрука науковості з емоційністю, розкриттям природи персонажів.

Знайомство с основними способами визначення характерних для гумористичних віршів умов виникнення комічного ефекту й механізм його створення. Загальна характеристика типу тексту німецького гумористичного віршу. Розгляд особливостей проблем комічного.

Лінгвостилістичний та лінгвопоетичний аналіз поезії американського поета Е.Е. Каммінгса на рівнях семіотики та метасеміотики. Закономірності використання прийомів і засобів для реалізації концепції автора та змісту, естетико-образної функції слова.

Види репрезентації наратора у постмодерністському романі Дж. Барнса "Історія світу в 10 розділах". Функціонування лінгвостилістичних засобів актуалізації наративної маски як способу розказування та втілення постмодерністського принципу текстотворення.

Виокремлення різних видів репрезентації наратора у романі "Пенелопіада". Специфіка функціонування лінгвостилістичних засобів актуалізації наративної маски як своєрідного способу розповідання та втілення постмодерністського принципу текстотворення.

Філософські та лінгвістичні кореляції у дискурсній структурі оцінки, корпус мовних засобів оцінки в художньому тексті, взаємозв’язок категорії оцінки з іншими категоріями, когнітивний зміст та прагмастилістична функціональність дієслівних форм в прозі.

Встановлення й систематизація лексичних й образно-стилістичних засобів репрезентації психологічного портрета персонажів в художніх творах письменника С. Андруховича. Лінгвостилістичні особливості портретизації Стефанії - героїні роману "Фелікс Австрія".

Визначення лінгвостилістичних маркерів реалізації подвійного статусу драматургічного тексту шляхом встановлення його структурно-семантичних характеристик і виявлення особливостей функціонування лінгвостилістичних засобів у створенні художнього образу.