Доведено, що в автобіографіях О. Кобилянська акцентувала увагу на самоаналізі власної творчості, мотивації написання творів, на тому, що формувало її як митця, що спонукало до творчості, як переживала трагедії та невдачі, як на неї впливали події.

Ознайомлення з історією написання соціально-психологічної повісті "Битва" О. Кобилянської про життя буковинських селян у тяжких умовах нестачі землі. Описання сюжету, художніх засобів виразності твору. Характеристика образів людей та символічних образів.

Вивчення біографії відомої української письменниці, учасниці феміністичного руху на Буковині Ольги Кобилянської. Аналіз творчості письменниці, тема інтелігенції у її оповіданнях. Осмислення сутності людського буття в повісті О. Кобилянської "Земля".

История детства и юности писательницы О.Ю. Кобылянской. Роль известных литераторов в развитии научных и художественных интересов Ольги Юлиановны. Творческое наследие: рассказ "Она вышла замуж", повести "Человек" и "Царевна", новелла "Аристократка".

Исследование основных понятий ольфакторной поэтики литературных произведений. Выявление динамики развития ольфакторных явлений в романе Ф.М. Достоевского "Преступление и наказание". Осмысление запахов как системы, входящей в литературное произведение.

Краткое исследование биографии выдающегося персидского поэта, астронома, астролога и философа Омара Хайяма. Изучение научных достижений Хайяма. Анализ литературного творчества и содержания четверостиший рубаи как наиболее известных произведений Хайяма.

Шевченкознавчий доробок Омеляна Цісика. Розкриття теоретико-методологічних принципів праць Т. Шевченка, висвітлення основних аспектів національно-патріотичних поглядів. Визначення автором літературознавчої інтерпретації творів українського генія.

Омонимические и тавтологические рифмы как форма языковой игры в поэзии К. Симонова. Омонимическая и тавтологическая рифмы в свете теории языковой игры. Поэма "Победитель", "Ледовое побоище". Полисемантическая рифма в зрелом и позднем творчестве Симонова.

Омск в творчестве В. Васильева, Л. Мартынова, Р. Рождественского и Т. Белозёрова. Комплексный анализ некоторых литературных произведений, посвящённых Омску. Стихи о природе и родном крае, эпитеты, используемые авторами для выражения своего отношения.

Особенности раскрытия темы любви в поэзии А.А. Ахматовой. Понятие и роль семантической ритмики, ее особенности в "любовном романе" с Огнем. Примеры реализации всех потенциально возможных схем семантического метра в стихах раннего цикла Ахматовой.

Проблема героя времени в русской литературе. Типы лишних людей в романах Пушкина и Лермонтова. Сравнительный анализ пушкинского Онегина и лермонтовского Печорина. "Евгений Онегин" и "Герой нашего времени" - лучшие художественные документы своей эпохи.

Актуальность развития проблемы героя времени в литературе. Романы Пушкина "Евгений Онегин" и Лермонтова "Герой нашего времени" как вершины литературы XIX века. Типы лишних людей в романах Пушкина и Лермонтова, знакомство с образами Онегина и Печорина.

Анализ произведений "Евгений Онегин" и "Герой нашего времени" как лучших художественных документов своей эпохи. Раскрытие образов Онегина - "страдающего эгоиста", свободного от служебных обязанностей и Печорина - деятельной личности без высоких идеалов.

Роль "Евгения Онегина" в литературе. Быт столичного дворянства эпохи духовных исканий дворянской интеллигенции. Поэтическое воспроизведение картины русского общества. Задушевное произведение Пушкина. Принципиально новые задачи для русской литературы.

Своеобразие "онегинской" строфы в стихах А.С. Пушкина. Анализ перевода романа "Евгений Онегин" А. Абдуллаевым на лакский язык. Переводческие стратегии, направленные на сохранение формальной стороны текста и передачу ритмических, интонационных нюансов.

Текстотворення як розгортання ментальних просторів, реалізація свідомості суб'єкта у мовних формулах. Особливості мовної об'єктивації онейричної реальності персонажа у тексті художнього твору. Модель лінгвокогнітивної інтерпретації онейричного тексту.

Опыт аналитической экспликации именной парадигмы произведения В.П. Астафьева "Звездопад". Оценка семантики военной повести. Концептуальная ось "свет–огонь", репрезентация отсутствия целостной человеческой личности в точке перехода от войны к миру.

Вивчення особливостей функціонування власних імен у художньому дискурсі. Аналіз основник теоретичних напрацювань у межах літературно-художньої ономастики. Визначення специфіки оніма в жанрі фантастики на матеріалі роману Макса Кідрука "Твердиня".

Аналіз вербальних образотворчих компонентів стрічки А. Лукіча "Мої думки тихі". Мовний і ситуативний комізм. Роль слів у виникненні комічного. Розгляд смислів складників онімного простору фільму. Особливості збагачення семантики гумористичних контекстів.

Дослідження оповідання китайської письменниці Цань Сюе. Дослідження оніричних станів як способу вираження дійсності. Аналіз внутрішнього світу головних героїнь і станів їхньої психіки на прикладі оповідань "Хатинка на пагорбі", "Вулиця Жовтої глини".

Прояв містичного бачення у творах Гоголя і Осьмачки як фактор їх щільною зв'язку з Біблією і присутності сакрального сегмента в картині світу обох письменників. Проведення інтерпретацій сновидінь на матеріалі творчості Миколи Гоголя і Теодосія Осьмачки.

Аналіз оніричного шару повісті "Смерть" Б. Антоненка-Давидовича, який увиразнює авторську думку, сприяє образній продуктивності твору. Особливості снів, марень головного героя повісті як своєрідний конструкт, заснований на принципах довербалізації змісту.

Аналіз оніричних елементів у англомовних міні-романах Ю. Тарнавського. Визначення ролі сновидінь та нереальних ситуацій у створенні композиційної будови тексту. Функції оніричних елементів з огляду на часопросторові характеристики, представлені у прозі.

Характеристика особливостей ономасіологічної зв’язності в поезіях українського футуриста Михайля Семенка як однієї з рис авторського ідіостилю. Базові футуристичні канони. Основні моделі регулярно повторюваного ономасіологічного механізму в поезії митця.

Аналіз ономастичного простору, його наповнення та функціонування в усіх поетичних творах Ліни Костенко. Сутність енциклопедичного смислового навантаження власних назв. Висвітлення стилістичного, функціонального навантаження ужитих поетесою онімів.

Дослідження онімів вторинного дискурсу англомовних текстів сучасної маскультури. Функції, які виконують оніми для репрезентації фрагментів Всесвіту, його вторинної концептуалізації реципієнтами. Ономастикон вторинного дискурсу тексту у жанрі фентезі.

Детальний опис сукупності онімів, зафіксованих у збірці поезій О. Козинця "Дороги світла". Укладення класифікації власних назв. Характеристика функції вжитих онімів та їхного місця в поетичних текстах. Система власних назв, ужитих у художніх творах.

Обращение к ономастической игре при анализе художественного произведения. Рассмотрение реализации ассоциативного потенциала имен собственных в пьесе Е.П. Ростопчиной "Возврат Чацкого в Москву, или Встреча знакомых лиц после двадцатипятилетней разлуки".

Лингвистическая и историческая интерпретация ономастических ориентализмов в путевых очерках "Путешествие в Арзрум". Антропонимы, образованные от арабского, тюркского и персидского языков, которые играют важную роль при формировании социального статуса.

Оніми художнього тексту як особлива філологічна проблема, важливий та органічний елемент стилістичної системи. Загальна характеристика лексичних, структурно-семантичних, функціонально-стилістичних та прагматичних особливостей французьких поет онімів.