Аналіз референції займенників першої особи множини (ми та наш) у драмі Лесі Українки "Бояриня" і виявлення тих груп, до яких залучають себе персонажі драми. Обсяг та характеристики надперсональних МИ-груп - маркер, що виражає цінності та настанови героя.
На прикладі роману "Прислуга" Кетрін Стокетт проаналізовано сюжетоутворювальну функцію заголовка. Виявлено особливості структури та семантики назви твору, його зв’язок з контекстом, роль у розгортанні сюжету та вибудові часо-просторового континууму.
Аналіз колоративної лексики, яка відображає індивідуальну мовну картину світу А. Камю. Дослідження засобів передачі чуттєвого сприйняття світу та його втілення знаковим способом. Аналіз естетичного бачення та освоєння письменником навколишньої дійсності.
Эволюция творческого метода изображения действительности А.С. Пушкина. Создание лирических, эпических и драматических образов. Рассмотрение темы свободы личности поэта. Анализ понятия бессмертия творчества. Исследование значения культурного наследия.
Изучение и классификация лексики, называющей человека, в рассказах А.П. Чехова. Анализ имен существительных и выражений, характеризующих человека по какому-либо признаку, попытка тематической классификации подобных лексических единиц в литературе.
Ставиться питання про ключові аргументи у прочитанні поезії Василя Стуса періоду ідеологічного переслідування та тюремного ув'язнення. В заданому аспекті здійснюється поетологічне та компаративне прочитання текстів: "Весь обшир мій чотири на чотири...".
Проблеми літературно-фольклорних зв'язків і творчих письменницьких звертань до іноетнічної усної народної словесності. Мистецтво українського вченого-фольклориста Наталії Шумади. Опублікування дослідницьких розвідок, присвячених народної пісенності.
Розкриття процесу формування закінчень дієслів другої особи множини наказового способу в текстах Лесі Українки різних жанрів. Поширення дієслів -іте в західнополіському діалекті як відображення народної стихії української мови в творах письменниці.
Анализ особенностей интерпретации наполеоновского мифа в поэзии Серебряного века. Рассмотрение восприятия Наполеона Д. Мережковским, Вяч. Ивановым, В. Брюсовым, развенчания мифа И. Северяниным и В.В. Маяковским, неоромантического прочтения М. Цветаевой.
Анализ особенностей интерпретации наполеоновского мифа в поэзии Серебряного века. Развенчание наполеоновского мифа в его романтическом и неоромантическом варианте в русле эстетики футуризма. Неоромантическое прочтение наполеоновского мифа М. Цветаевой.
Анализ воздействия на русское художественное сознание наполеоновского мифа, сложившегося в западноевропейской культуре. Характер использования символики и топосов, связанных с именем Наполеона, в творчестве О. Мандельштама, отсутствие мифологизации героя.
Попытки решения проблемы создания наполеоновского мифа в русской литературе XIX – начала XХ веков. Уяснение интерпретации Пушкиным вымыслов о Наполеоне через концепт "счастье". Сложность воссоздания особенностей восприятия императора в народном сознании.
Общая характеристика культуры XX века, безобразное как отправная точка эстетики. Этапы зарождения и развития философского течения модернизм, отвержение идейности и реализма. Популяризация теорий бергсонианства и фрейдизма. Модные течения в литературе.
Характеристика произведений Иоанна Рейхлина, Эразма Роттердамского, Ульриха фон Гуттена, представителей нового направления литературы в Германии в конце XV и начале XVI столетий. Сочинения Никколо Макиавелли как закономерное выражение его эпохи.
Особливості формування атмосфери саспенс у художніх творах жанру хорор. Реалізація напружено-маркованих контекстів у художніх творах жанру хорор: текстові способи створення атмосфери саспенс, залежно від тематичної спрямованості текстового способу.
Вивчення еволюції графічної прози, від розважальної форми коміксу до змістовної форми "графічного роман" та феномену візуального послідовного наративу на матеріалі прози американського коміксиста Вілла Айснера. Використовувані в ньому мовні прийоми.
Ставлення козацької старшини до військових подій XVIII століття. Причини знищення Гетьманської державності. Вивчення історії батальних сторінок "Щоденника" Якова Марковича. Особливості відображення автором непростих подій та військових перипетій.
Художня специфіка наративу дитинства у канадському англомовному романі на матеріалі романів Люсі Мод Монтгомері "Енн із Зелених Дахів" та "Енн із Ейвонлі". Роль роману-виховання, сімейної хроніки, роману-випробування у канадській літературі ХХ ст.
Розгляд дискурсу дитинства у канадській літературі першої половини ХХ століття. Його поєднання із такими "емоційно навантаженими" темами, як смерть, втрата близьких людей, плин часу. Виявлення концепту дитинства на різних рівнях структури роману.
Вплив на художню переконливість роману Шиян "За спиною" описів просторових об’єктів - цілісних дескриптивних фрагментів у гомодієгетичній оповіді твору та окремих просторово маркованих деталей. Інваріантний образ "острівця безпеки" в небезпечному світі.
Аналіз постколоніальних проблем роману Р. Кіплінга "Кім" з огляду на закладені у текст твору нараторські стратегії. Ідентифікація читача з головним героєм як втілення в одній особі духу метрополії та колонії. Оволодіння засобами інокультурної взаємодії.
Опис конструктивних ознак та дослідження структурних елементів наративу як літературознавчої категорії. Сутність наративу як погляду на світ і світовідчуття, проектованого через ракурс бачення наратора, залежно від застосовуваного літературного образу.
Аналіз тексту в романі М. Дупешка "Історія, варта цілого яблуневого саду" як сукупності урбаністичних елементів, що зумовлюють творення художніх образів й визначають читацьке сприйняття Чернівців. Вияв гетерогенності міста як передумови діалогу культур.
Розгляд наративних особливостей двох редакцій поеми Т. Шевченка "Відьма" та пов'язаних з ними семантичних пластів. Інтонаційна різноманітність і лексико-синтаксична колоритність мовлення персонажів. Трактування сутності та клейнодів людської долі.
Дослідження наративних моделей в оповіданнях В. Вільямса — відомого американського поета-модерніста, прозовий доробок якого тривалий час залишався поза увагою літературознавців. Специфіка творчості автора, що поєднував медичну практику і мистецтво слова.
Виокремлено види репрезентації наратора у постмодерністських романах Барнса та Етвуда. Виявлено специфіку функціонування лінгвостилістичних засобів актуалізації наративної маски як своєрідного способу повістування та втілення постмодерністського принципу.
Розкриття особливостей наративної мотивації прози Мартіна Еміса на прикладі роману "Досвід". Наповнення образів індивідуалізованими світовиявами відбувається за рахунок неординарних ходів М. Еміса щодо формування техніки викладу художнього матеріалу.
Розгляд проблематики роману Ю.І. Крашевського "Діти віку" та її актуальності для наших часів, через поетику аналіз наративної організації тексту як способу розв’язання головного конфлікту твору. Діалогічні відносини роману з творами інших письменників.
Виявлення компонентів поетики американського поета, прозаїка, есеїста, літературного редактора й критика Едгара Аллана По. Аналіз факторів, що впливають на наративну різноманітність художніх творів. Розгляд понять "наративна перспектива", "фокалізація".
Аналіз міметичних та дієгетичних елементів художніх текстів. Семіотична система гральних та гадальних карт. Способи реалізації карткових пасьянсів у змістовому та формальному пластах роману "Таємничий пасьянс". Інтерпретація викладеного ряду карт Таро.
