Особенности стиля писателя. Потаенный смысл новелл Хемингуэя, мироощущение и принципы автора. Роман "Прощай, оружие!" как лирическое начало прозы Хемингуэя, кульминация хемингуэевского стиля. Отличительные особенности стиля повести "Старик и море".

Стиль Л.Н. Толстого как дальнейшее развитие русского литературного языка, разработанного в творчестве А.С. Пушкина, М.Ю. Лермонтова, Н.В. Гоголя и их продолжателей. Анализ содержания романа "Война и мир". Изображение сложных душевных настроений.

Стилистика – раздел языкознания, изучающий языковые нормы, способы употребления литературного языка в разных жанрах письменности. Воспроизведение индивидуального своеобразия подлинника - одна из задач, решаемых при переводе художественной литературы.

Исследование работ О. Бердника, относящихся к позднему периоду его творчества ("Звёздный корсар", "Огнесмех"). Категорическое неприятие Бердником идеи "сильного" искусственного интеллекта. Рассмотрен уникальный, не имеющий аналогов идиостиль автора.

Жизнь Джейн Остин как известной классической писательницы, ее личностное и творческое становление. Стилистические средства для раскрытия внутреннего мира героев. Характеры романа "Гордость и предубеждение", особенности их лингвостилистической передачи.

Анализ основных средств, используемых Джейн Остин в романе "Гордость и предубеждение" для создания образов своих персонажей. Характер этико-эстетического идеала Джейн Остин. Хронотоп дороги в развитии сюжета. Комические персонажи в повествовании.

Особенности стилистических тропов и фигур в статье Буслаева "Памятник Тысячелетию России" как способов создания образности и выразительности публицистического стиля. Анализ риторических вопросов, которые придают высказыванию дополнительной экспрессии.

Знакомство с любовной лирикой А. Ахматовой - тонкого лирика, способного проникнуть в самое сердце. Характеристика основных художественных методов, использованных в стихотворении "Сжала руки под тёмной вуалью…" Ритмико-мелодический анализ произведения.

Традиции и интертекстуальность в литературе XX века, основные формы проявления данной категории. Определение аллюзии, ее функции в художественном произведении. Аллюзия в романе Джерома Дэвида Сэлинджера "Над пропастью во ржи". Принцип разделения аллюзий.

Синонимы в русском языке, их типы, экспрессивные особенности, использование в речи. Наличие семантических синонимов в языке. Антонимы и омонимы в русском языке и их использование в речи. Паронимы в русском языке. Полисеманты и их стилистические функции.

Выявление стилистического своеобразия эпитета через исследование особенностей прозы Дж.Д. Сэлинджера. Содержательная характеристика рассказов и стремление автора передать разговорную речь, в которой необходимо просто и точно выражать свои мысли.

Дослідження еротичного дискурсу творчості Ф. Бегбеде як складника естетики та поетики постпостмодернізму. З’ясовано, що брутальність та грубий сексизм є стильовою ознакою творів Ф. Бегбеде, коли в основу покладено секс як безпосередню фізіологічну акцію.

Вивчення динаміки художньо-стилістичних форм і прийомів у творчості Ю. Казакова. Характеристика мовностилістичних елементів і з'ясування їх естетико-конструктивної ролі у структурі художнього цілого. Виділення засобів і прийомів суб'єктивізації оповіді.

Аналіз стилістичного навантаження кольоративів у поетичному мовленні Г. Гейне. Лексико-семантичне поле кольоративів у мовній картині поета, їх роль кольоративів у формуванні індивідуальної мовної картини світу. Функціонування слів на позначення кольору.

Структурні та семантичні аспекти асиндетичних ланцюжків однорідних членів речення у ранніх романах У. Йонзона, їхня змістова інтерпретація в контексті поетики автора. Формальна своєрідність та системність цього явища, його стилістична функціональність.

Визначення основних способів стилістичного використання синонімів в поезії. Вивчення ряду лексичних слів в поезії Василя Симоненко і їх використання в твори українського поета. Аналіз взаємозв'язку і взаємодії синонімів в текстах поетичних творів.

Досліджено проблематику стилістичного підходу до питань словотвору у лінгвістичній україністиці. Аналіз поетичного доробку співця Запорізького краю Григорія Лютого. Розглянуто стилістичний потенціал словотворчих засобів у романі-пісні "Мама-Марія".

Опис домінуючих стилістичних засобів англомовних австралійських пісень для дітей. Дослідження пісенного тексту як підвиду креолізованих текстів, які містять мовленнєвий елемент поруч із застосовуваними засобами інших семіотичних кодів у власній структурі.

Жахливе - категорія естетики, яка в літературному творі набуває ознак охудожнення, що є самобутнім виявом світоглядної та мистецької позиції письменника. Відмінності у презентації атмосфери жаху в оповіданнях в літературних творах Е. По та М. Гоголя.

З’ясування стилістико-синтаксичних особливостей сонетів У. Шекспіра шляхом аналізу функціональних характеристик типів речення у сонетах. Дослідження синтаксичних стилістичних засобів виразності. Речення як структурна одиниця художнього тексту сонетів.

Дитинство та юнацтво Тараса Шевченка. Творчість, пов'язана з перебуванням на Україні. Солдатська служба та заслання. Найвідоміші твори кобзаря. Загальне поняття сполучника та його стилістичні функції на прикладах поетичних творів Тараса Шевченка.

Стилістичні фігури в есеї "Собор у риштованні" як важливі мовні засоби експресивності та логічності публіцистичного тексту. Найбільш властиві інтелектуально-полемічному стилю автора фігури мови - антитеза, парцеляція, риторичне питання, інверсія.

Характеристика українського письменництва ХVІІ-ХVIII ст. та його роль в літературі нашої країни. Головні риси "бароко" в літературі: пишний, барвистий стиль, риторичне оздоблення твору. Пізній романтизм в українській літературі та його кращі представники.

Міфопоетична та віршова структуру ліро-епічного твору українського поета Бориса Олійника "Таємна вечеря". Ритмічна структура твору. Поєднання класичного та некласичного (дольник, тактовик, верлібр) віршування у єдиній цілісності художнього твору.

Анализ произведений малых жанров сибирских писателей рубежа XIX–XX веков. Пейзажное обрамление в сибирском рассказе начала XX века. Современные исследовательские труды К.В. Анисимова, Т.Г. Царегородцевой о месте и роли пейзажа в сибирских текстах.

Витоки перської новелістики. Зв’язок сучасної перської новелістики з національною традицією, прозовими жанрами "високої літератури" та народною літературою. Найхарактерніші для виділених періодів новели провідних іранських прозаїків, стильові константи.

Стиль літературних щоденників. Аналіз "Щоденника" О. Довженка в аспекті його стильового синкретизму. Доведено, що ця стильова багатошаровість сприяє розширенню його прагматичного потенціалу і залежить від авторської установки щоденникової діяльності.

Визначення стильових домінант оповіді, що сприяють утворенню естетичної цілісності епічного твору в романістиці Б. Харчука. Взаємозв’язок людини і специфіки організації оповіді в творах письменника. Символіка імені як елемент формування оповідного стилю.

Стильові домінанти поезії Т. Осьмачки в контексті європейського модернізму із застосуванням системно-аналітичного підходу. Основні складники ідіостилю Т. Осьмачки - домінанти різних типів творчості, органічно поєднані з ознаками українського фольклору.

Історико-літературний дискурс жанрової специфіки прози. "Подвійність" художньої структури історичного твору, викликана синтезом літературних та історичних парадигм. Модель художньої системи пенталогії Б. Лепкого в єдності літературознавчих проблем.