Анализ обрядовых комплексов славян с сакрально-семантическим компонентом, их роль в культурно-языковой картине мира, представленной в этнолингвистических текстах. Анализ образной конфигурации и переходных границ между сакральным и профанным мирами.

Виявлення провідних мотивів у системі екзистенціального філософствування. Аналіз мотиву смерті з урахуванням художніх здобутків М. Грушевського, I. Липи та О. Плюща. Трансформаційні процеси мотиву смерті у малій прозі кінця XIX - початку XX століття.

Аналіз роману "Принада". Розкриття художнього концепту "доля" та його авторського наповнення. Характеристика жіночого образу матері та її складного життя, підкреслення думки про зображення паралелізму людських доль та епох у сербській літературі XX ст.

Вивчення універсальних категорій у сучасному вітчизняному та зарубіжному літературознавстві. Реалізація онтологічних та культурно-історичних універсалій в українській прозі 20-30 рр. ХХ ст. Рецепції інваріантних структур у літературознавчих дослідженнях.

Визначено, що авторський задум займав і займає чільне місце в біблійній герменевтиці та являється наріжним каменем процесу тлумачення Біблії. Вплив постмодернізму на біблійну герменевтику названо таким, що не повинен мати місце в царині протестантизму.

Ритм прозы: история и теория вопроса. Ассоциативные понятия, используемые в смысле лирики и прозы, поэтических и не поэтических произведений художественной литературы. Ритм прозы в реальности и восприятии. Ритмика и психология художественной речи.

Поетика прозових описів в документальних творах У. Самчука. Доведення, що описи пам'ятників Т. Шевченку в мемуарах виконують роль композиційних прийомів, допомагають моделювати внутрішньотекстові зв'язки, створюють емоційний малюнок зображуваного.

Специфіка труднощів і орудні можливості для здійснення перекладу. Особливості творів шотландського барду Р. Бернза. Виявлення особистості перекладача. Варіанти обробки відомої шотландської пісні Бернза "Джон Андерсон" Грабовським, Мисиком і Лукашем.

Дослідження контактно-генетичних зв'язків і типологічних відмінностей творів російського і українського письменників Л. Андреєва і В. Винниченка. З'ясування їхніх літературних джерел, наративних особливостей, взаємодії із читацьким рецептивним досвідом.

Аспекти поетики оповідання "Скляний слимак" письменника Мілорада Павича. Дослідження специфіки оповідної структури твору. Автоцитування, поетика постмодерністської гри та кореляція "автор - читач" як особливості наративної стратегії письменника.

Дослідження шляхів вивчення творчості Лесі Українки в школі на засадах новітніх педтехнологій згідно з вимогами Державного стандарту повної середньої освіти щодо формування компетентностей у школярів. Проблема волі й неволі в драматургії письменниці.

У статті йдеться по книгу О. Токарчук "Дивовижні історії" як про міжтекстову єдність. Досліджуються зв’язки між такими оповіданнями, як "Зелені діти", "Transfugium", "Гора Всіх Святих". Підстави їх зіставлення – наявність в оповіданнях загальних мотивів.

Розгляд опозиції "своє"/"чуже" у творчості українських письменників зарубіжжя. Дослідження проблеми взаємодії сучасної літературної еміграції із поетами Нью-Йоркської групи, характеристика спільних рис у творчості представників різних часових груп.

Дослідження загальних рис опозиції між студентом і викладачем у класичному фольклорному жанрі. Аналіз сюжетної реалізації базового конфлікту субкультури в студентському анекдоті. Жанрове зображення образів учасників в іронічному та саркастичному ключі.

Творчість фантаста Бредбері як один із неперевершених проявів культури сучасності. Вплив стилістичного прийому опозиції образів-символів "вітер / ракета" на активізацію змісту оповідання. Ідеї твору: духовність – безсмертна, технічний прогрес – хибний.

Аналіз художнього інструментарію та стилістичних прийомів в оповіданні американського письменника Рея Бредбері “Були вони смагляві й золотоокі”. Використання опозиції символів вітер/ракета як ключа до розуміння ідейного змісту твору та світогляду автора.

Характеристика специфічних особливостей порівняння сільського та міського життя у сучасній соціально зорієнтованій україніській прозі та масовій літературі. Специфіка використання феномену інтертекстуальності в повісті Люко Дашвар "Село не люди".

Аналіз образу Сави Чалого, дослідженого на емпіричному матеріалі. Систематизація баладних варіантів народнопоетичного зображення героїв. Своєрідність вирішення образів історичних осіб. Подання української драматургії в етнографічно-побутовій драмі.

Соотнесение "личного" и "всеобщего" с противопоставляемыми понятиями, такими как "реальность" – "возможность", "личность" – "история", "индивидуальное" – "типичное". Раскрытие характеров героев и развития сюжета романа "Ночной поезд на Лиссабон".

Связь характера национального менталитета с преобладанием в культуре образов и форм, символикой пространственной организации. Характер и направления культурной эволюции, представления об "истинной" и "неистинной" жизни, символическая нагрузка на пейзаж.

Имплицитные способы выражения трансформации отношений между человеком и машиной с помощью антропоморфных и антропоцентрических метафор в художественном и публицистическом дискурсе в современной речевой практике. Взаимодействие человека с компьютером.

Общественная ценность фольклора. Его место в русской литературе в XXI веке. Основные жанры русского фольклора. Народные рассказы Л.Н. Толстого. Фольклор как архаический, надличностный, коллективный тип художественной памяти, ставший колыбелью литературы.

Роман М.А. Булгакова "Мастер и Маргарита" как одно из самых загадочных произведений мировой литературы. Художественный текст - многоуровневый предмет имагологического исследования. Связь Воланда и Мефистофеля в булгаковском литературном произведении.

Візуалізація образного світу зла, представленого в романі Толстого "Війна і мир". Розуміння етики письменника як успадкування етики Канта, що сприяє розумінню і декодуванню злого в творі. Розкриття парадигми зла через діаметрально протилежних персонажів.

Особенности изображения казахских женщин В.И. Далем в произведениях "Бикей и Мауляна" и "Майна". Анализ их соотнесенности к проблеме эмансипации женщины, которая была одной из обсуждаемых в литературных кругах 40-х годов девятнадцатого столетия.

Использование внутреннего монолога в романе М. Митчелл "Gone with the wind" как стилистического средства передачи внутреннего мира главной героини романа. Рассмотрение отрывков текста. Соблюдение синтактико-стилистических особенностей аутодиалога.

Существенная особенность периодизации творческих "миров" Л.Н. Толстого, их мировоззренческих характеристик и литературного выражения. Типичные черты исследовательской позиции Л. Шестова, связанные со вниманием к критическим периодам жизни писателя.

Анализ двух очерков уральского писателя Д.Н. Мамина-Сибиряка, написанных в 1885 г. – в ранний, мало исследованный и незаслуженно забытый период творчества автора. Отражение формы повествования в художественно-публицистическом очерке Мамина-Сибиряка.

Реконструкция творческого потенциала незаконченного отрывка В.М. Гаршина на основании лакун. Специфика стратегии развития намеченных художественных образов, противоречия в их характерах. Незаконченные произведения Гаршина по степени реализации замысла.

Изучение одного из нереализованных художественных замыслов Ф.М. Достоевского "Мечтатель". Содержание понятий "незавершенность", "творческий потенциал". Реконструкция незаконченного романа Ф.М. Достоевского "Мечтатель", причины незаконченности текста.