Вопрос о комедии человека, которая должна была написать историю памяти. Идея о том, что человечество сравнимо с животным и определяется физическим обликом и поведением, которое демонстрирует образ жизни, образ мышления и нравственную природу людей.
Дослідження колореми "rot", як елементу індивідуально-авторської картини світу письменника. Розгляд надзвичайних психоемоційних можливостей кольорів, які сформували основу реалізації інтенцій автора. Аналіз кольоропозначень з прозових творів Борхерта.
Анализ достоинств и недостатков неоконченного романа "Черная металлургия" А. Фадеева. Патетический гимн советской индустрии и труду в произведении. Влияние А. Твардовского, политических и идеологических перемен в Советском Союзе на творчество писателя.
Художественные традиции феномена двойничества в культуре серебряного века. Яркий пример самоотчуждение в поэме «Черный человек». Есенинский Черный человек это часть самого поэта, его двойник, которому он отдает самое дурное, уродливое, что есть в нем.
Духовно-биографический опыт А. Ахматовой, становление мировоззрения поэта, личная судьба, творческая эволюция как возможные ассоциации сборников "Четки" и "Белая стая"; анализ книг: тема памяти, народности; религии, "интимность" и "хоровые" начала.
Возникновение замысла поэмы у Есенина во время его зарубежной поездки 1922—1923 годов. Влияние на поэму пушкинской "маленькой трагедии" "Моцарт и Сальери". "Чёрный человек" – последнее поэтическое произведение Есенина, драматическое настроение поэмы.
Містичний контекст інтенцій "Чи то недоля та неволя". Характеристика одного з найбільш герметичних творів Тараса Шевченка. Стан "духовної ночі", проти якої постає людська особистість поета. Відтворення парадигми самоаналізу за допомогою цього поняття.
Характеристика одного з найбільш герметичних творів Т. Шевченка. Особливості відтворення парадигми самоаналізу поета за допомогою поняття "духовної ночі". Усвідомлення поетом розриву іманентної властивості власної душі з соціальним досвідом у творі.
Розгляд зв’язку інтертекстуальності та метатекстуальності, присутніх у романі П. Леві "Чи це людина?". Відображення письменником концентраційних таборів Голокосту як дантівського Пекла. Класифікація інтертекстуальних зв’язків Ж. Женетта та Н. Фатєєвої.
Пантелеймон Куліш як ідеолог і творець української нації в її шляхетських елементах. "Чорна рада" П. Куліша – перший історичний роман в українській літературі, літопис Самовидця як його основне історичне джерело. Місце села Мотронівки в історії України.
Вплив мультикультурності Буковини у міжвоєнний період на творчість буковинських авторів. Мовні інтерференції у ліричних творах Рози Ауслендер: вірші "Шабат", "Йом Кіпур", "Le Chaim", "Буковина ІІІ", "Село Неділя", "Якобени" та "Село на Буковині".
Мультикультурність Буковини у міжвоєнний період та її значний вплив на творчість буковинських авторів. Розгляд поетичних текстів німецькомовної єврейської авторки з Чернівців Р. Ауслендер. Дослідження мовних інтерференцій з румунської та російської мов.
Изучение феномена "магического реализма". Анализ реалистических произведений Зайцева, Шмелева и Бунина, содержащих чудесные событийные вкрапления магии. Выражение в авторской модальности реально существующих инобытийных сущностей, явлений и процессов.
Анализ рассказа Ф.М. Достоевского "Кроткая". Его идея - борьба гордецов, имевших негативный опыт униженной и оскорбленной жизни и пытавшихся отстоять свое человеческое достоинство посредством унижения ближнего. Душевный переворот мужа после трагедии.
Выявление интертекстуальных отношений текстов Давида Самойлова с текстами классиков русской литературы ХIX-XX веков и его современников в плане художественно-творческого взаимодействия. Механизм реализации "чужой речи" в творчестве Д. Самойлова.
Диалогические отношения в художественном тексте. Понятия язык и речь в литературоведении. Цитаты как средство создания полифонизма. Эпиграфы и их функции в творчестве Д. Самойлова. Основной принцип композиционной организации стихотворений поэта.
Різновимірність сприймання рідного слова - провідний мотив поетичної творчості Володимира Калашника. Цілісне сприймання лінгвістичного доробку і художніх текстів - один з основних механізмів щодо створення лінгвопоетичного портрета митця-мовознавця.
Аналіз феномену "шевченківського кітчу". Характеристика рис постмодерного кітчу, визначення основних передумов кітчезації образу Т. Шевченка. Розгляд прикладів сучасних заходів, присвячених чи пов'язаних із постаттю Т. Шевченко, що мають ознаки кітчу.
Аналіз феномену "шевченківського кітчу" в сучасній Україні. Огляд рис, притаманних постмодерному кітчу, основні передумови кітчезації образу Т. Шевченка. Приклади сучасних заходів, присвячених чи пов’язаних із постаттю поета, що мають ознаки кітчу.
Исследование детективной литературы в методологическом, поэтологическом и культурологическом аспектах. Функции постмодернистского дискурса в романах Б. Акунина. Актуализация "шекспировских текстов" в творчестве Н. Александровой, Н. Кириленко и А. Чижа.
Оригинальный жанр литературной игры, который является разновидностью центона и называется шестоном. Шестон требует виртуозной техники, чувства стилистического единства, чувства юмора, поскольку это игровой жанр (на материале вариантов сонета Шекспира).
Дослідження та оцінка інтерпретації Броха наміру античного поета наприкінці життя знищити свій найдовершеніший твір, один із вершинних зразків давньоримської літератури – "Енеїду". Осмислення в такий спосіб його творчості як прагнення до пізнання істини.
Сфокусовано увагу на міжособистісних взаєминах у прозі І. Франка. Мета виявити, як на соціокультурному та психологічному рівнях Франко відтворює чоловічий погляд на жінку, її сприйняття, стратегії у стосунках із жінками застосовують чоловічі персонажі.
Є. Пашковський та його роман "Щоденний жезл". Ознаки та проблеми неотрадиціоналізму. Виведення партикулярних елементів на рівень цілісної художньої стратегії. Художньо-естетичні особливості текстів на теренах етосу. Невма як стихія Пашковського.
Возникновение футуризма как литературного течения. Европейский футуризм и его влияние на русский. Программа рождения сверх искусства, способного преобразить мир. Идея торжества личности. Создание Игорем Северянином новой поэтической школы "эгофутуризма".
Хорей — балладный размер европейской поэзии. Использование вставных жанров — черта поэтики Ф.М. Достоевского. Признание ключевого значения русской истории для патриотического сознания народа - направление литературного творчества данного писателя.
Вибуховість та афористичність характерна для усієї творчості Василя Симоненка, окрасою якої є його інтимна лірика. І якби невблаганний час відрахував поетові більше весен, ми змогли б прочитати ще не один замріяно-ніжний чи памфлетно-загострений вірш.
Історія літературної мови як історія мовних особистостей. Творча спадщина І. Багряного (очевидця жахливих доленосних подій історії) - самобутня сторінка історії літературної мови і джерело вивчення мовної свідомості українського суспільства початку ХХ ст.
Исследование образа воительницы в лирике А.А. Барковой. Анализ констант и эволюции этой фигуры, ее особенности по сравнению с другими явлениями воительницы в русской литературе модернизма. Основные "силовые линии" креативной рецепции "вечного" образа.
Висвітлення проблематики і художніх особливостей воєнної публіцистики М. Сінклер. Поглиблення психологізму у творчому методі письменниці, який вирізняється увагою до внутрішнього світу людини, прагненням до художнього втілення фройдівських ідей.
