Мета – простежити мотиви й шляхи співробітництва Л. Українки в петербурзькому літературно-політичному журналі "Жизнь", ґрунтуючись передусім на її листуванні того часу (1899-1901). Використано джерелознавчий аналіз епістолярної спадщини Л. Українки.

Анализ рассказа Г. Газданова "Панихида" в аспекте "христианского реализма", предложенного как эстетический принцип В. Н. Захаровым. Богослужебное слово как основа родовой памяти, характеристика русских эмигрантов в рассказе, страсть к материальным благам.

Специфіка рецепції в "Не людях, людях, нелюдах" національних соціально-політичних реалій у контексті жанрових тенденцій перших десятиліть ХХІ ст. Спосіб рецепції в романі національних суспільно-політичних реалій, що є органічний жанровим тенденціям.

Биография и художественный мир А.И. Солженицына. История создания рассказа "Матренин двор". Людской дух как показатель серости народных масс и проблема одиночества, взаимоотношения человека с окружающими людьми. Изучение авторского отношения к жизни.

Рассмотрение метафоры вкушения книги на примере двух проповеднических сборников Симеона Полоцкого - "Обеда душевного" (1681) и "Вечере душевной" (1683). Специфика функционирования метафоры в древнерусской церковно-учительной и барочной литературе.

Досліджуються особливості характерів героїв роману Кадзуо Ішіґуро "Не відпускай мене" в контексті антиутопії ХХІ ст. Героїню роману наділено позитивними інтелектуальними й моральними якостями, що не можуть змінити її долю людини "другого ґатунку".

Мета – інтерпретувати в історико-біографічному аспекту спадщину напівзабутого, але талановитого журналіста й письменника А. Калиновського (Галана), якого І. Качуровський зарахував до числа кількох найбільш читабельних прозаїків української еміграції.

"Невільницькі" елегії Шевченка - поетично перевтілені думки і почуття, біль душі, страждання і сльози самого поета часів заслання. Початок в українській ліриці теми "тюрми й каторги", що набула поширення у другій половині XIX і особливо у XX столітті.

Рассматриваются особенности сюжетного поведения главной героини романа "Дубровский" М. Троекуровой. Описываются социально-психологические условия, в которых прошли ее детство и юность. Обосновывается её бездействие перед браком с князем Верейским.

Исследование проблемы жанровой разновидности русского травелога на примере шуточного стихотворения И.И. Дмитриева "Путешествие NN в Париж и Лондон, написанное за три дни до путешествия". Версийи датировки и авторской принадлежности дмитриевского текста.

Влияние на философское содержание романа "Любовь к трем цукербринам" буддистской и монотеистической традиций, космологии и некоторых фантастических идей. Интерпретация духовных явлений, таких как трансцензус, солипсизм, монотеизм, теодицея, дуализм.

Визначення та характеристика специфіки естетичної ролі музичного (сонатного, симфонічного) елемента в архітворі малої прози Ольги Кобилянської "Битва". Ознайомлення з важливими чинниками образотворення в "Битві" - зоровими та слуховими асоціаціями.

Новелла и ее вариативные формы. Проблемы художественной циклизации малых прозаических форм. Художественный мир цикла И. Ильфа и Е. Петрова "Необыкновенные истории из жизни города Колокаламска", место традиций М.Е. Салтыкова-Щедрина в данном цикле.

Ознаки української національної ідентичності. Новий період в історії української літературної мови. Мовна картина світу в ієрархічній системі мовноестетичних знаків національної культури, в яких інтегровано особливості індивідуального мовомислення поета.

Анализ творчества А.П. Чехова и выявление особенностей его художественного метода. Отражение медицинских впечатлений и опытов на литературном становлении Чехова. Художественные методы воплощения и конструирования реальной жизни на сцене театра.

Особа М. Могилянського як українського публіциста, літературного критика, письменника, громадського діяча. Листи Могилевського та його матері до відомого українського політичного, громадського діяча, члена чернігівської "Громади" та "Просвіти" І.Л. Шрага.

Специфіка представлення творчості Агатангела Кримського у критико-літературознавчій та мемуарно-белетристичній рецепції Рудницького. Подібності й розбіжності у поглядах "довоєнного" та "післявоєнного" періодів творчості львівського науковця, письменника.

Проблема русскоязычной литературы как органическая часть литературы транслингвальной. "Непрозрачные" этнокультурные элементы в поэзии И. Хугаева, сообщающие русскоязычному читателю важные сведения о транслируемой в поэтическом тексте исходной культуре.

"Несвоевременные мысли" как вершина публицистического творчества М. Горького. Сущность расхождений между представлениями писателя о революции, культуре, личности, народе и реалиями русской жизни. Своевременность "несвоевременных мыслей", их актуальность.

Политическая позиция главного редактора газеты "Новая жизнь" Максима Горького по отношению к Октябрьской революции. Книги "Несвоевременные мысли" и "Революция и культура" как сборники горьковской публицистики. Оценка Горьким политики партии большевиков.

Анализ расхождений между представлениями Горького о революции, личности и реалиями русской жизни 1917–1918 годов. Своевременность "Несвоевременных мыслей" в момент публикации и их актуальность в наше время. Публицистика как особый вид словесности.

Рассмотрение "Преступления и наказания" с точки зрения храмовой поэтики, Проявление литургичности через поэтизацию церковных служб и таинств. Сопровождение героя романа христианскими сюжетами, образами и символами. Трансисторичность литургических сюжетов.

Выявление следов влияния на повесть "Неточка Незванова" Ф. Достоевского жанра бульварного романа. Выделение основных сюжетных особенностей повести, сближающих ее с бульварным романом, черт сходства между Неточкой и главными героинями жанра и средой.

Фигура Б. Лившица в книге П. Нерлера. Воспоминания, письма, дневниковые записи Е.К. Лившиц, документы из ее личного архива как важный источник исследования русской литературы начала ХХ в. Значение книги Нерлера для изучения советской повседневности.

Основные линии становления и трансформации параллелей, связанных с реализацией "георгиевского" и "никольского" комплексов в произведениях В.Г. Распутина. комплекс идей, связанных с софийностью национального бытия, как структурный принцип поэтики.

Определение существования устно-поэтического и мифологического фона в стихотворениях сборника "Ничья земля" Десанки Максимович. Анализ особенностей поэтического мира автора сборника в контексте устной поэзии и прозы и в рамках сербской этномифологии.

Анализ хронотопа и переходных обрядов, проиллюстрированных стихотворениями. Сборник "Ничья земля" отражает важное качество авторской поэтики: использование фольклорных сербских песен и мифов в качестве толчка к созданию собственных стихотворений.

Художня біографія як об’єкт дослідження біографістики. Роль белетризації реконструювання життя героя твору на базі проаналізованих історичних документів. Аналіз розвідок українських дослідників, які вивчали осмислення О. Кобилянською вчень Ніцше.

Питання пошуку людиною початку ХХ ст. власної самосвідомості в тогочасному культурному просторі в аспекті долання стереотипів, виходу в нову естетичну площину. Творчість Лесі Українки як успішна спроба долання "ночі" літератури у у різних її вимірах.

Дослідження формування в українській та польській літературах "нового героя" інтелігента в суспільних умовах другої половини XIX століття. Зображення в творах проблеми, пов’язаної з негативним впливом на особистість вихідців з села міського середовища.