Суть інтерпретації поезії О. Лишеги "Хлопець" крізь призму філософії діалогу М. Бубера. Розгляд тексту твору як переходу через внутрішню метаморфозу від "Я - Воно" до "Я - Ти". Подібність і відмінність між поезією Лишеги й античним міфом про Нарциса.
Жанр хожений и описания средневековых путешествий. Ранние образцы произведений древнерусской очерковой литературы. Краткая биография Афанасия Никитина, цель и маршрут его путешествия. Характеристика труда Афанасия Никитина "Хожение за три моря".
Постмодерністські тенденції в романі П. Вольвача "Хрещатик-плаза". Розгляд функцій, які виконує наратор у творі. Узагальнення професійних якостей діяльності журналіста, опозиції "Запоріжжя / Київ". Мовні особливості персонажів, їх зовнішні риси.
Оценка романа "примирения", показавшего выход из сложного исторического времени, разрешающегося в духе христианства, попытка устранить страшный перекос в сторону бездуховности на фоне всеобщего равенства на примере образа бывшего миллионера Волкова.
Человек и природа в произведении В. Астафьева "Царь-рыба": опасность жизни рыбинспектора и деятельность браконьеров как противостояние злодейства правопорядку. Эгоцентризм и индивидуализм против величия загадок природы тайги Сибири в новелле автора.
Наименования цветов и их роль в языке И.А. Гончарова на материале его трёх романов: "Обыкновенная история", "Обломов" и "Обрыв", раскрытие образов персонажей. Рассмотрение цветочного шифра, не совпадающего с другими текстами, в пределах каждого романа.
Рассмотрение особенностей влияния критической философии Иммануила Канта на мировоззрение Я.М.Р. Ленца. Установление соответствия проблематики и мотивов повести Я.М.Р. Ленца "Цербин, или Новая философия" художественной парадигме движения "Буря и натиск".
Анализ материалов, связанных с работой в 1930-х годах сына композитора-музыковеда, текстолога, доктора философии А.Н. Римского-Корсакова. Анализ переписки выдающихся русских композиторов П.И. Чайковского (1840-1893) и Н.А. Римского-Корсакова (1844-1908).
Проекция прошлого в прозаическом наследии Булата Окуджавы, в частности в романе "Путешествие дилетантов", на современную автору действительность. Время как основа поэтики его произведений. Размышление о судьбе интеллигента в враждебном для него мире.
Основная тема творчества М. Горького - Человек, не представитель серой массы, а личность, индивидум, трезво смотрящий на окружающий мир. Отражение человека Горького в ранних рассказах. Данко - идеал личности. Персонажи сильнейшей драмы писателя "На дне".
Вопрос о комедии человека, которая должна была написать историю памяти. Идея о том, что человечество сравнимо с животным и определяется физическим обликом и поведением, которое демонстрирует образ жизни, образ мышления и нравственную природу людей.
Дослідження колореми "rot", як елементу індивідуально-авторської картини світу письменника. Розгляд надзвичайних психоемоційних можливостей кольорів, які сформували основу реалізації інтенцій автора. Аналіз кольоропозначень з прозових творів Борхерта.
Анализ достоинств и недостатков неоконченного романа "Черная металлургия" А. Фадеева. Патетический гимн советской индустрии и труду в произведении. Влияние А. Твардовского, политических и идеологических перемен в Советском Союзе на творчество писателя.
Художественные традиции феномена двойничества в культуре серебряного века. Яркий пример самоотчуждение в поэме «Черный человек». Есенинский Черный человек это часть самого поэта, его двойник, которому он отдает самое дурное, уродливое, что есть в нем.
Духовно-биографический опыт А. Ахматовой, становление мировоззрения поэта, личная судьба, творческая эволюция как возможные ассоциации сборников "Четки" и "Белая стая"; анализ книг: тема памяти, народности; религии, "интимность" и "хоровые" начала.
Возникновение замысла поэмы у Есенина во время его зарубежной поездки 1922—1923 годов. Влияние на поэму пушкинской "маленькой трагедии" "Моцарт и Сальери". "Чёрный человек" – последнее поэтическое произведение Есенина, драматическое настроение поэмы.
Містичний контекст інтенцій "Чи то недоля та неволя". Характеристика одного з найбільш герметичних творів Тараса Шевченка. Стан "духовної ночі", проти якої постає людська особистість поета. Відтворення парадигми самоаналізу за допомогою цього поняття.
Характеристика одного з найбільш герметичних творів Т. Шевченка. Особливості відтворення парадигми самоаналізу поета за допомогою поняття "духовної ночі". Усвідомлення поетом розриву іманентної властивості власної душі з соціальним досвідом у творі.
Розгляд зв’язку інтертекстуальності та метатекстуальності, присутніх у романі П. Леві "Чи це людина?". Відображення письменником концентраційних таборів Голокосту як дантівського Пекла. Класифікація інтертекстуальних зв’язків Ж. Женетта та Н. Фатєєвої.
Пантелеймон Куліш як ідеолог і творець української нації в її шляхетських елементах. "Чорна рада" П. Куліша – перший історичний роман в українській літературі, літопис Самовидця як його основне історичне джерело. Місце села Мотронівки в історії України.
Вплив мультикультурності Буковини у міжвоєнний період на творчість буковинських авторів. Мовні інтерференції у ліричних творах Рози Ауслендер: вірші "Шабат", "Йом Кіпур", "Le Chaim", "Буковина ІІІ", "Село Неділя", "Якобени" та "Село на Буковині".
Мультикультурність Буковини у міжвоєнний період та її значний вплив на творчість буковинських авторів. Розгляд поетичних текстів німецькомовної єврейської авторки з Чернівців Р. Ауслендер. Дослідження мовних інтерференцій з румунської та російської мов.
Изучение феномена "магического реализма". Анализ реалистических произведений Зайцева, Шмелева и Бунина, содержащих чудесные событийные вкрапления магии. Выражение в авторской модальности реально существующих инобытийных сущностей, явлений и процессов.
Анализ рассказа Ф.М. Достоевского "Кроткая". Его идея - борьба гордецов, имевших негативный опыт униженной и оскорбленной жизни и пытавшихся отстоять свое человеческое достоинство посредством унижения ближнего. Душевный переворот мужа после трагедии.
Выявление интертекстуальных отношений текстов Давида Самойлова с текстами классиков русской литературы ХIX-XX веков и его современников в плане художественно-творческого взаимодействия. Механизм реализации "чужой речи" в творчестве Д. Самойлова.
Диалогические отношения в художественном тексте. Понятия язык и речь в литературоведении. Цитаты как средство создания полифонизма. Эпиграфы и их функции в творчестве Д. Самойлова. Основной принцип композиционной организации стихотворений поэта.
Різновимірність сприймання рідного слова - провідний мотив поетичної творчості Володимира Калашника. Цілісне сприймання лінгвістичного доробку і художніх текстів - один з основних механізмів щодо створення лінгвопоетичного портрета митця-мовознавця.
Аналіз феномену "шевченківського кітчу". Характеристика рис постмодерного кітчу, визначення основних передумов кітчезації образу Т. Шевченка. Розгляд прикладів сучасних заходів, присвячених чи пов'язаних із постаттю Т. Шевченко, що мають ознаки кітчу.
Аналіз феномену "шевченківського кітчу" в сучасній Україні. Огляд рис, притаманних постмодерному кітчу, основні передумови кітчезації образу Т. Шевченка. Приклади сучасних заходів, присвячених чи пов’язаних із постаттю поета, що мають ознаки кітчу.
Исследование детективной литературы в методологическом, поэтологическом и культурологическом аспектах. Функции постмодернистского дискурса в романах Б. Акунина. Актуализация "шекспировских текстов" в творчестве Н. Александровой, Н. Кириленко и А. Чижа.
