Особенности оппозиции жизнь-смерть в поэзии А.С. Пушкина. Анализ антонимичных пар, создающих данную оппозицию, выясняется их грамматическая характеристика. Индивидуально-авторское осмысление жизни и смерти, актуализированное по разным параметрам.

Мифологема Коры (Персефоны, Девы) как воплощение архетипа молодой женщины, юной девушки. Мотив взросления Девы, связанный с трансформацией ее внутренней сути и сменой личностной архетипической парадигмы как один из ведущих сюжетных мотивов произведения.

Анализ прозы Ивана Бунина 1930-х годов, изучение рассказа "Божье дерево", для которого характерна субъективность нарративных стратегий автора, обращение к мифологемам и архетипам как устойчивым системам истин и ценностей. Анализ образа "божьего дерева".

Освещение Красоты как самостоятельной субстанции, могущественного начала в первотворении, движущей силы в эволюции человечества и приоритетах будущности. Идеализация внешней красоты в эпосе "Урал батыр" и стереотипы, присущие тюркскому эпосотворчеству.

Изучение архетипического мотива одержимости в русской поэзии XVIII-XIX вв. Определение места мотива одержимости в философско-историческом контексте указанного периода. Классификация способов реализации мотива одержимости в русской поэзии XVIII-XIX вв.

Реализация мотива хаоса в качестве универсального принципа деконструкции мира в повести А. Чехова "Убийство". Воспроизведение греха богоотступничества и усмирения гордыни в образах главных персонажей. Изображение состояния природы во время Великого поста.

Рассмотрение прямого и косвенного обращения Ф. Сологуба, В. Брюсова, М. Кузмина к архетипическому сюжету о блудном сыне. Возможности изменения главного сюжета притчи. Рассмотрение связи интерпретации сюжета с мировоззренческим кризисов рубежа веков.

Аналіз балад Т. Шевченка крізь призму теорії архетипів К.-Г. Юнга. Характеристика етнопсихологічної наповненості семантики образу русалки, відьми, злої матері, основні риси героїнь творів. Трактування балад як метафоричних сценаріїв невдалої їх ініціації.

Особливості функціонування архетипного та міфопоетичного шару як структурної єдності в текстах віршів американського та українського поетів, що є домінантним у творах. Визначення чинників що становлять основу архетипного шару лірики Вітмена та Антонича.

Виявлення "несвідомої міфології", імпліцитних міфологічних структур у літературних творах, зорієнтованих на реалістичне віддзеркалення дійсності в динаміці естетичних пошуків літературної науки ХХ ст. Визначення способів реалізації фольклорних архетипів.

Дослідження "несвідомої міфології", своєрідності функціонування архетипів, імпліцитних архаїчних структур у творах російської реалістичної літератури. Динаміка естетичних пошуків літературної науки ХХ століття. Широке вивчення поетичної перцепції.

Моделювання чоловічих образів шляхом переосмислення архетипу Мудрого Старця в історичних романах у віршах Л. Горлача. Специфіка вживання терміну "архетип" у гуманітаристиці. Маскулінні соціальні ролі Воїна і Жерця та їх реалізація в творах письменника.

Поетикальні виміри хронотопу в контексті архетипного аналізу роману Наталки Шевченко "Містичний вальс". Переплетення реальних та ірреальних елементів у постмодерній літературі. Переосмислення загальнокультурних архетипів в романі "Містичний вальс".

Мотив єдності людини з її рідною землею, відчуття нерозривного зв'язку з нею у творчості Івана Чендея. Проблема підсвідомої влади землі над людиною у повісті "Терен цвіте". Пролетаризація верховинського селянина-хлібороба в оповіданні "Провесна".

Поезія І. Світличного. Методом екзистенціально-діалогічного прочитання простежено за розгортанням у текстах віршів і поеми "Курбас" образу козака. Розгляд явища інтертекстуальності. Екзистенційні стани ліричного героя, окреслено особливості поетики.

Розкриття драматичної двоїстості візуалізованих образів - статуеток, виготовлених в інтернаті, психлікарні й у дворовій будці, які демонструють відносність добра і зла (Мефістофель), геніальності і божевілля (Лаокоон) та гротеск ситості (Купець Валіаді).

Архетипні метафори, специфіка та форми їх реалізації в мові української поезії Тараса Шевченка. Роль архетипних метафор у поетичному тексті, що є характерною ознакою мовотворчості митця. Дослідження художніх метафор, які виникли на основі архетипних.

Охарактеризовано архетипні метафори та проаналізовано специфіку їх реалізації в мові української поезії Т. Шевченка. Розглянуто художні метафори, які виникли на основі архетипних. Доведено, що архетипні метафори є характерною ознакою мовотворчості митця.

Рассмотрение образных реализаций архетипов в лирике Н.С. Гумилева: автопортрет, образ возлюбленной, образ Девы Солнца. Формирование основы поэтического мира и понятия Идеала поэта. Рассмотрение интерпретации некоторых образов лирики Н.С. Гумилева.

Определение архитектоники "Русских ночей" В.Ф. Одоевского как философского романа. Беседы и споры героев новелл писателя о вопросах современной жизни. Сочетание мистического масонства, идей и мнений по проблемам жизни и мышления русских людей XIX века.

"Вечер": целостность изображения внутренних стимулов поиска истины. "Четки": единство архитектоники и композиции в воссоздании противоречивого сознания лирического субъекта. "Белая стая": аспекты духовного в художественной организации поэтических текстов.

Концептосфера романа Ф.С. Фитцджеральда "The Great Gatsby". Исследование специфики архитектоники дуального художественного концепта, а именно дуального концепта "любовь и одиночество": обязательное наличие двух ядeр и "общих" лексических единиц.

Внутренняя связь поэзии Вознесенского с широко понимаемой "архитектурностью". Законченная "монтажная структура" и эстетичность книги "Витражных дел мастер". Место архетипического образа Микеланджело в поэтическом творчестве Андрея Вознесенского.

Дослідження питання ідентифікації та класифікації жанрів у християнстві. Метатекстове тлумачення текстів Святого Передання. Виявлення гомогенних і гетерогенних жанрових зв’язків в англомовній Біблії. Розмежування прози від поезії у релігійному дискурсі.

Визначення "американської документальної літератури". Ознаки архітектоніки документального тексту, до яких відносяться: динамічність розповіді, розгорнутість діалогів, сплетіння первинного наративу з епізодами, що презентуються з позиції персонажів.

Визначення американської документальної літератури, її мовні особливості. Характерні ознаки архітектоніки документального тексту. Методика та засоби включення реальних осіб і подій, що відбулись насправді, в канву художньо-організованого тексту.

Аналіз художнього моделювання архітектурного середовища епохи модернізму на прикладі роману "Місто з химерами" О. Ільченка. Дослідження основних архітектурних топосів, що вплинули як на суспільне життя Києва початку XX століття, так і мистецтво загалом.

Дослідження ролі та символіки архітектурних знаків у творчості Лесі Українки. Розгляд образів архітектурних споруд різних цивілізацій, за допомогою яких відбувається багаторівнева комунікація і в авторській системі побудови архітектурних деталей.

Критичні оцінки Шевченком різних пам’ятників архітектури. Архітектурний проект Шевченка його власного дому над Дніпром: рисунок звичайного міщанського дому, що їх так багато, особливо на північних землях. Творена поетичною уявою ідилія родинного життя.

Пожвавлення наукового інтересу до проблем інтермедіальності. Модифікація теорії інтертекстуальності, адаптованої до міжмистецьких кореляцій. Відсилання через знакову систему одного виду мистецтва до іншого. Стереофонічна організація художнього тексту.