Основи викладання українського мовленнєвого етикету іноземним студентам. Використано класифікацію Р. Льюїса, вивчення української мови представникам реактивної культурної групи. Відмінності вживання етикетних формул українцями та студентами з інших країн.

Мовленнєвий етикет, як культурне обличчя нації. Головна особливість загальноукраїнських правил і норм спілкування. Аналіз закладання основ ввічливості в початкових класах. Основна характеристика національних манер та супроводжуючих знаків вітання.

Вивчення феномена мовного етикету в семіотичному ракурсі, диференціація понять "ввічливість" і "етикет". Аналіз універсального і культурозумовленого характеру етикетних знаків. Вербальні складові ритуалу, який представлено як сталу етикетну ситуацію.

Реалізація комунікативних стратегій негативної і позитивної ввічливості через етикетні мовленнєві акти у сфері суспільно-політичного спілкування. Приховані інтенції та наміри мовця зменшити тиск на співрозмовника. Розробка системи стратегій ввічливості.

Аналіз поглядів на явище мовленнєвого етикету, відображених в концепціях парадигм. Функції етикету в комунікативному процесі. Виявлення опозиційного характеру елементів мовленнєвого етикету як знакової системи. Функції вербальних та невербальних знаків.

Обґрунтування теоретичних положень вивчення мовленнєвих жанрів інтернет-дискурсу. Окреслення й аналіз специфіки інтернет-дискурсу як вияву віртуальної комунікації. Визначення поняття мовленнєвого жанру. Характеристика анонсу, як жанру інтернет-дискурсу.

Здійснено виокремлення відеоінтерв’ю саме як мовленнєвого жанру, а також визначення його комунікативної організації і композиції, тобто комунікативно-прагматичної організації загалом. Уперше створено модель аналізу мовленнєвого жанру "відеоінтерв’ю".

Аналіз мовленнєвого жанру "закон" на матеріалі німецької мови. Лінгвістичний статус законів як одиниць юридичного дискурсу, їх типова прагматична та мовна організація. Офіційно-діловий функціональний стиль комунікативної лінгвістики юридичної сфери.

Виділення основних характеристик публіцистичного інтерв’ю як типу тексту й мовленнєвого жанру. Виявлення його вербальних композиційних компонентів. Побудова концептуальної моделі семантики інтерв’ю сучасної німецькомовної та україномовної преси.

Зіставно-типологічне дослідження повідомлень про стихійні лиха на україномовних та англомовних інтернет-сайтах як мовленнєвий жанр. Окреслення спільних та відмінних семантичних і комунікативно-прагматичних рис у побудові повідомлень в лінгвокультурах.

Визначення місця поздоровлення в мовленнєвожанрових системах різних лінгвокультур. Встановлення конструктивних параметрів комунікативної ситуації поздоровлення. Характеристика найтиповіших непрямих форм реалізації мовленнєвого жанру "поздоровлення".

Дослідження теорії "мовленнєвих жанрів", їх класифікації, ознак мовленнєвого жанру "спортивне інтерв’ю". Характеристика його певної формальної цілісності і структурованості в аспекті побудови адресантом та впізнаваності в аспекті сприйняття адресатом.

Визначення місця мовленнєвого жанру в контексті теорії жанрів та віртуального жанрознавства. Необхідність вивчення функціонування віртуальних мовленнєвих жанрів. Роль теорії інтернет-жанрів в контексті історії вивчення літературних і мовленнєвих жанрів.

Дослідження мовленнєвих жанрів на медичну тематику, які існують у британських та американських медіапросторах. Головна особливість розробки власної анкети, яка допомогла дослідити жанри на медичну тематику та виокремити субжанри цього гіпержанру.

Сутність іміджу з позицій лінгвістики, аналітичний огляд релевантних за тематикою наукових праць. Роль мовних ресурсів у процесі формування іміджу тренера, їх зв’язок з вкладом в підготовку видатних спортсменів, команд, розвиток теорії і методики спорту.

Дослідження мовленнєвої характеристика персонажа як перекладацької проблеми. Аналіз мовлення героя з урахуванням його когнітивно-психологічних особливостей у текстах оригіналу та його українськомовного перекладу. Шляхи досягнення адекватності перекладу.

Формування мовленнєвого портрета кіноперсонажа за психологічним архетипом "Амазонка". Огляд психологічних рис персонажів групи за класифікацію В. Шмідт. Аналіз цілісної системи психолінгвістичних кіноархетипів фентезі-фільму Бертона Alice in Wonderland.

Значення когнітивних і комунікативних досліджень, які розкривають базові відносини між мовою та людиною. Дослідження мовленнєвого статусу адресата на матеріалі сучасного англомовного художнього дискурсу. Характеристика мовленнєвої взаємодіії комунікантів.

Проблеми перекладу мовленнєвих актів як засобів ефективної взаємодії учасників комунікації (адресанта й адресата). Передача комунікативної інтенції автора оригіналу та особливий підхід з боку перекладача в досягненні прагматичної адекватності перекладу.

Дослідження когнітивно-комунікативної природи мовленнєвих актів з порушенням умови щирості. Встановлення їх лінгвопрагматичних - іллокутивних, перлокутивних та дискурсивно-стратегічних - особливостей у сучасному німецькомовному діалогічному дискурсі.

Експліцитні й імпліцитні мовленнєві акти негативної оцінки адресата в німецькомовному діалогічному дискурсі. Характеристика ілокутивних підтипів мовленнєвих актів негативної оцінки адресата негативних евалюативів та їх різновидів за способом вираження.

Дослідження мовленнєвої системності в англійській мові. Вивчення актів офератив і деклінатив. Особливості та функціональні характеристики використання англомовних комунікантів в спілкуванні. Природа діалогічної єдності "пропонування послуги – відмова".

Мовленнєве спілкування як факт соціальної взаємодії людей. Основні форми вербальної агресії в оповідних текстах письменника І.С. Нечуя-Левицького. Характеристика поведінки персонажів у конфліктній комунікації. Цілі використання негативно-оцінної лексики.

Визначення поняття мовленнєвого жанру законодавчого юридичного дискурсу та створення типології юридичних жанрів. Класифікація законодавчих актів на закони та підзаконні акти. Конституція, указ, кодекс та підзаконний акт як жанри законодавчого дискурсу.

Розгляд лінгвопрагматичних особливостей заголовків у французькому медійному дискурсі. Вивчення лінгвістичної прагматики, як науки. Опис французького медійного дискурсу, роль прецендентних конструкцій і алюзій, прийоми акцентуалізації у медійному дискурсі.

Реакція адресата у спілкуванні - одне з найзначніших явищ в структурі сучасного телебачення. Реалізація принципу діалогізації в текстах анонсів ток-шоу - специфічна особливість, що вимагає використання особливих драматургічних і стилістичних засобів.

Моделювання ритмічності перцептивного часу художніх текстів у їх зв’язках із музичними та кінематографічними творами. Порівняння зміни мовно-стилістичних засобів у літературному тексті до монтажу в кінематографі та подієвості в музичному мистецтві.

Дослідження стратегії дискредитації - лінгвопрагматичної характеристики сучасного англомовного дипломатичного дискурсу. Огляд мовленнєвих тактик, що сприяють її реалізації в дискурсі дипломатів США. Застосування прямих асертивних мовленнєвих актів.

Виявлення мовленнєвих новацій в передвиборчому дискурсі політичних діячів Франції, визначення їхніх структурних та лексико-семантичних особливостей. Дослідження лексичних новотворів передвиборчого дискурсу. Виявлення новацій, утворених шляхом телескопії.

Розгляд особливостей мислення, мовної свідомості та індивідуальної мовленнєвої поведінки у засобах масової інформації. Питання про зберігання та використання інформації, її вплив на адресата у медійному дискурсі у лінгвокультурах і політичному дискурсі.