Мовленнєвий жанр "анонс" в інтернет-дискурсі: лінгвопрагматичні параметри

Ступінь дослідження проблеми в лінгвістиці. Бурхливий розвиток засобів, що забезпечують канали передачі інформації, визначило новий тип дискурсу - комп'ютерний дискурс. О. Лутовинова пояснює, що термін «комп'ютерний дискурс» позначає текст, занурений в ситуацію спілкування за допомогою електронних засобів зв'язку, а точніше, за допомогою комп'ютера. При цьому слід зазначити, що терміни «комп'ютерний дискурс» і «електронний дискурс» є синонімами, оскільки комп'ютер (об'єкт) є носієм певних технічних характеристик [6, 34].Головним середовищем функціонування віртуального дискурсу є Інтернет-середовище, що використовує електронний канал передачі даних. Інтернет-дискурс - це процес створення тексту в сукупності з прагматичними, соціокультурними, психологічними факторами, цілеспрямована соціальна дія, що включає взаємодію людей. Н.Ахренова розглядає Інтернет-дискурс як особливий вид дискурсу і стверджує, що його специфіка зумовлена передусім його своєрідною сферою появи і поширення, що виявляється у всіх областях його функціонування [3, 659]. Інтернет-дискурс «обслуговує цілий спектр комунікативних цілей, деякі з яких можуть бути досягнуті тільки в рамках мови електронних засобів комунікації» [7, 62]. Н. Асмус виділяє такі риси Інтернет-дискурсу: діалогічність; особливий авторський характер; поєднання категорій читач-автор; зняття обмежень у часі та просторі; необмежений вибір мовних засобів [1, 12].

Виклад основного дослідження

Вивчення цього питання передбачає звернення до положень теорії мовних жанрів, вперше висунутим ще М. Бахтіним [4]. Ключовим моментом якого є визнання висловлювання мінімальною одиницею мовлення, оскільки йому притаманні такі особливості: смислова повноцінність; завершеність; стійкі жанрові форми. На думку вченого, кожна сфера використання мови реалізуєтьсяу відносно стійких типах висловлювань, які називаються мовленнєвими жанрами якими ми вільно володіємо і без теоретичного вивчення граматики. Поняття мовленнєвого жанру в сучасній лінгвістиці не має однозначної інтерпретації, однак більшість сучасних дослідників акцентуютьувагу на комунікативній сутності мовного жанру. Мовленнєвий жанр потрактовуємо як відносно стійкий тип висловлювань (текстів), для якого характерні певні принципи організації змісту, типова структура і стиль (відбір і організація мовних засобів). Комунікативний підхід до поняття мовного (дискурсивного) жанру передбачає, що його мовні і мовленнєві характеристики зумовлені екстралінгвальними факторами.

У сучасному комунікативному просторі, сформованому комунікативними зв'язками між людьми, групами, різними інститутами, взаємодією різних типів дискурсу велика частина спілкування людини відбувається за допомогою електронної комунікації. Цей вид спілкування складається з трьох учасників: користувача, комп'ютера, Інтернету (або будь-якої віртуальної мережі); для кожного учасника властивий свій дискурс, які об'єднуються віртуальним дискурсом. При визначенні віртуального дискурсу потрібно брати до уваги не просто текст в ситуації спілкування, що відрізняється від безпосереднього контакту специфічним електронним каналом зв'язку, а й враховувати характеристики, закладені в поняття віртуальної реальності. На думку А. Атабекової, спілкування акумулює велику різноманітність мовних практик, способів і форматів, поступово таке спілкування стає носієм характеристик нашого часу [2, 150].

Виникнення мережі Інтернет стало не тільки проривом у розвитку інформаційних технологій, але й істотно розширило рамки людського спілкування. Сьогодні Інтернет акумулює в собі різні формати комунікації і служить засобом передачі інформації, необмеженої ні часом, ні простором. Ідея нового витка відносин ЗМІ та читача полягає в тому, що традиційні медіа приходять в найближче оточення користувача і намагаються зберігати його інтерес і довіру. Принципово важливим і абсолютно новим видом діяльності для ЗМІ в Інтернеті є робота зі спільнотою читачів в режимі реального часу, інтерактивна взаємодія з аудиторією. Успіх в Інтернеті також забезпечує якісний унікальний контент, орієнтований на запити відвідувачів.

Без цих компонентів всі інші технологічні інновації не мають значення. Змінився баланс влади, і у читачів тепер більше впливу. Користувачі Інтернету не затримуються на веб-сторінці, швидко переглядають контент, не прочитуючи його кожне слово. Натомість читачі «сканують» сторінки в пошуках інформації, відшукуючи ключові слова, фрази і зорові орієнтири. Прочитавши анонс новини в соціальній мережі, для ознайомлення з повною версією матеріалу користувачі переходять за посиланням на сайт, і лише в тому випадку, якщо подана інформація їх зацікавила.

1. Автономність. Анонс в Інтернет-дискурсі характеризується самостійністю і відносною структурною незалежністю від основного тексту, тобто він існує окремо від основного тексту.

2. Оперативність. В мережі Інтернет новинні анонси змінюються дуже швидко (практично кожну хвилину), дозволяючи читачеві дізнаватися нові подробиці того, що відбувається. З огляду на це анонс в мережі Інтернет має вищий рівень актуальності та інформативності.

3. Концентрованість. На головних сторінках пошукових сайтів одночасно представлені новинні анонси різних інформаційних агентств. У користувача є можливість у будь-який час ознайомитися з анонсом на будь-яку тему: досить зайти на початкову сторінку пошукового сайту, де представлені новини різних інформагентств, в той час як телебачення обмежена часовими рамками, а друковані видання - простором газетної/журнальної шпальти.

4. Різнобічне представлення події. В анонсах інформаційні джерела акцентують увагу на різних аспектах однієї події.

Специфіка змістовної сторони новинного анонсу визначається тим, що при значному тематичному розмаїтті всі повідомлення підкоряються принципу актуальності. Стильова своєрідність жанру новинного анонсу зумовлена специфікою реалізації основних дискурсивних функцій - інформативною і впливовою. Текст анонсу орієнтований на швидке сприйняття, і це спричиняє переважне використання загальновживаної лексики, простих морфологічних і синтаксичних елементів. Отже, новинний анонс в Інтернет-дискурсі відповідає всім основним диференціальним ознаками мовленнєвого жанру і займає особливе місце в жанровій структурі Інтернет-дискурсу. мовленнєвий інтернет дискурс анонс

Висновки

Анонс - жанровий різновид медіатекстів, найважливішим прагматичним завданням якого є одночасна реалізація інформування та впливу. З одного боку, автори медіатекстів прагнуть охопити якомога ширше коло читачів і повідомити їм про ті чи ті значущі події. З іншого боку, жоден медійний текст немислимий у відриві від здійснення впливу; ці тексти відрізняє відкрита тенденційність, полемічність, емоційність, що продиктовано прагненням публіциста вплинути на аудиторію, сформувати громадську думку, підштовхнути до дії.

Список використаної літератури

1. Асмус Н. Г. Лингвистические особенности виртуального коммуникативного пространства: дисс. на соискание ученой степени канд. филол. наук. Челябинск, 2005. 266 с.

2. Атабекова А. А. Лингвистический дизайн WEB-страниц: проблемы «коммуникативных неудач». Материалы международной научно-практической конференции «Коммуникация: теория и практика в различных социальных контекстах» - «Коммуникация- 2002». Ч. І.Пятигорск: Изд-во ПГЛУ, 2002. С.148-153.

3. Ахренова Н. А. Особенности віртуального дискурса. Актуальные проблемы современного языкового образования в вузе: вопросы теории языка и методики обучения, Коломна, 2017.Т. 21, № 3. С. 659-666.

4. Бахтин М. М. Проблема речевых жанров. М. М. Бахтин. Литературно-критические статьи. Москва: Худ. лит., 1986. С. 428-472.

5. Компанцева Л. Ф. Интернет-комммуникация: когнитивно-прагматический и лингвокультурологичкий аспекты. Луганск: Знание, 2007. 444 с.

6. Лутовинова О. В. Лингвокультурологические характеристики віртуального дискурса. Волгоград: ВГПУ, «Перемена», 2009. 476 с.

7. Фатурова В. М. Текст як засіб спілкування у Інтернет-середовищі. Вісник Прикарпатського університету. Філософські і психологічні науки. 2003. Вип. 2. С. 129-133.

Размещено на Allbest.ru