Мовленнєвий жанр "повідомлення" в засобах масової інформації (на матеріалі української та англійської мов)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет імені Івана Франка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Спеціальність 10.02.17 - порівняльно-історичне і типологічне мовознавство

Мовленнєвий жанр “повідомлення” в засобах масової інформації (на матеріалі української та англійської мов)

Карамишева Роксолана Дамірівна

Львів-2011

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі загального мовознавства Львівського національного університету імені Івана Франка.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Бацевич Флорій Сергійович, Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри загального мовознавства

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, професор Огуй Олександр Дмитрович, Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, завідувач кафедри іноземних мов для гуманітарних факультетів

кандидат філологічних наук, в.о. доцента Дерпак Олена Володимирівна Львівський національний аграрний університет доцент кафедри українського мовознавства

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат філологічних наук, доцент О.А. Шпак

Анотація

повідомлення мовленнєвий жанр лінгвокультура

Карамишева Р.Д. Мовленнєвий жанр “повідомлення” в засобах масової інформації (на матеріалі української та англійської мов). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.17 - порівняльно-історичне і типологічне мовознавство. - Львівський національний університет імені Івана Франка. - Львів, 2011.

Дисертацію присвячено дослідженню повідомлень про стихійні лиха на україномовних та англомовних інтернет-сайтах як мовленнєвого жанру в межах новинного дискурсу та порівнянню подібних рис та розбіжностей у їхньому формуванні в англомовній та україномовній лінгвокультурах. Проаналізовано структуру досліджуваних повідомлень у межах функціонально-комунікативного та фреймового підходів до мовленнєвих жанрів. Виокремлено особливості мовного втілення мовленнєвого жанру “повідомлення про стихійні лиха” на інтернет-сайтах українською та англійською мовами. Виявлено розбіжності у творенні повідомлень про стихійні лиха українською та англійською мовами, що зумовлено відмінностями обох лінгвокультур. Англомовним сайтам характерно емоційніше описувати негативні новини, що відповідає поп-культурі, а україномовні - на противагу ЗМІ відкритих демократичних суспільств, не звикли урізноманітнювати повідомлення коментарями різних сторін-учасників подій.

Ключові слова: новинний дискурс, мовленнєвий жанр, “паспорт мовленнєвого жанру”, субжанр, мовне втілення мовленнєвого жанру, мовленнєвий акт, фрейм, скрипт.

Аннотация

Карамышева Р.Д. Речевой жанр “сообщение” в средствах массовой информации (на материале украинского и английского языков). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.17 - сравнительно-историческое и типологическое языкознание. - Львовский национальный университет шимени Ивана Франка. - Львов, 2011.

Диссертация посвящена исследованию сообщений о стихийных бедствиях как речевого жанра на украиноязычных и англоязычных интернет-сайтах в пределах новостного дискурса и сравнению сходных черт и различий при их формировании в англоязычной и украиноязычной лингвокультурах. Проведен анализ структуры исследуемых сообщений методами функционально-коммуникативного и фреймового подходов к речевым жанрам. Выделены особенности языкового воплощения речевого жанра “сообщения о стихийных бедствиях” на интернет-сайтах на украинском и английском языках. Выявлены расхождения при создании сообщений о стихийных бедствиях на украинском и английском языках, что обусловлено различиями лингвокультур.

Ключевые слова: новостной дискурс, речевой жанр, “паспорт речевого жанра”, субжанр, языковое воплощение речового жанра, речевой акт, фрейм, скрипт.

Resume

Karamysheva R.D. Speech genre “news”in the media (based on the Ukrainian and English languages). - Manuscript.

Thesis for a candidate degree in Philology, specialty 10.02.17 comparative-historical and typological linguistics. - Ivan Franko National University of L'viv. - L'viv, 2011

The thesis focuses on news about natural disasters on the Ukrainian and English websites as a speech genre within the news discourse. It dwells upon comparing the similarities and differences in their creation in the English and Ukrainian linguocultures. The texts of the news have been considered, combining the structural, functional and cognitive aspects of linguistic research.

Chapter 1 defines theoretical background of speech genre research. It is determined that the comparative study of speech genres in different languages should be performed within the functional typology. The analyzed texts are seen as having speech genre nature, they function within the news dicourse. The news as a genre may have its own subgenres, which use different tactics and language means. Among such subgenres are news about natural disaster as a special type of negative news. They are the verbal organization of the situation of informing about natural disasters through the mass media in the form of a fixed type of utterance.

Chapter 2 presents the structure of the speech genre under consideration. The texts have their own topic content, including six main blocks. The structure of news has been researched with the help of the functional-communication method and the functional approach to the frame of speech genres. The “speech genre passport” has been created. The elements of the “passport” are the slots of the frame representing the studied speech genre. This speech genre possesses microgenre structure and the elements of the “passport” are activated in the text through the corresponding microgenres. The microgenres representing the communicative past and the conmmunicative future (“chronicle/ memories”, “forecast”) of the genre are used more frequently in the texts taken from the Ukrainian sites. The news on the English sites, on the other hand, concentrate more on the microgenres reflecting the individual stories and the words of the participants of the event described (“eyewitness story”, “official statement”, “expert estimate” etc.). The situation of the natural disaster has been described with the help of building the corresponding script.

Chapter 3 analyses the peculiarities of language realization of speech genre “news about natural disasters” on Internet sites in English and Ukrainian. They have been revealed taking into account lexical-grammatical means of the speech acts formation, as well as the verbalization of the notion “Natural disaster” within the considered texts. The number of lexical and metaphorical means of depicting natural disaster in the English news is considerably larger than in the Ukrainian news, which proves the topicality of the issue in the English-speaking world. The extensive usage of active voice verb forms helps represent the behavior of the natural forces as оf an animate being or beast. Natural disaster is also seen as a great loss for the people or even as war. The comparative research of the speech acts within the studied speech genre has shown that the English news are more concerned with appealing to the emotions of the reader, while the Ukrainian - with providing full and objective information. Apart from the lexical means of expressing illocution the speech acts commissives use grammatical means (the Future Simple tense form).

Thus the main approaches to the study of speech genre have been combined in order to improve the methodology of researching particular speech genres. The conducted comparative-typological research has shown the differences in the formation and function of news about natural disasters in Ukrainian and English, because of differences in both linguocultures.

Key words: news discourse, speech genre, “passport of speech genre”, subgenre, language realization of speech genre, speech act, frame, script.

1. Загальна характеристика роботи

У сучасній лінгвістиці посилюється інтерес до комунікативно-функціональних аспектів мови, одиниць і категорій мовленнєвої діяльності. Зокрема, активно опрацьовується термінологія та класифікація мовленнєвих актів (МА), мовленнєвих жанрів (МЖ) і дискурсів, вивчаються їхні зв'язки з іншими одиницями і категоріями комунікації, досліджуються роль і функції у мовленні та лінгвотекстові особливості, опрацьовується методика дослідження та схеми аналізу, обґрунтовується роль МЖ як основи контрастивних досліджень різних лінгвокультур (Є.С. Батуріна, Ф.С. Бацевич, А.Д. Бєлова, Г.І. Богін, А. Вежбицька, В.Є. Гольдін, В.В. Дементьєв, О.В. Дерпак, К.А. Долінін, М.М. Кожина, Ф.Л. Косіцкая, А.Й. Паславська, К.Ф. Сєдов, О.Б. Сиротініна, Т.В. Шмельова, Т.В. Яхонтова). Жанрове оформлення поведінки учасників інтеракції стало одним з основних постулатів комунікативної лінгвістики (В.І. Карасик). Особливо важливим для лінгвістичних досліджень стає процесуальний бік мовленнєвої діяльності.

В аспекті формування динамічного функціонального підходу актуальним стає вивчення МЖ як одиниць масової комунікації. Мова ЗМІ стає об'єктом низки сучасних лінгвістичних досліджень. Одна із ключових тем медіалінгвістики - можливість функціонально-стильової диференціації медіадискурсу, класифікація текстів за рівнем реалізації в них основної функції мови і каналу розповсюдження (преса, радіо, телебачення, Інтернет), поділ творів журналістики на різні жанри (А.В. Колесниченко, Т.Г. Добросклонская, О.О. Нерух, В.Т. Третьяков, О.В. Чекмишев). В українському мовознавстві та журналістиці актуальними потрібно вважати дослідження жанрової системи друкованих ЗМІ загалом (О.В. Голік, О.В. Довженко, В.Й. Здоровега, О.В. Пономарьова), жанрів онлайнової журналістики (І.М. Артамонова, В.І. Івченков), вивчення комунікативних стратегій та тактик на матеріалі інтернет-видань (О.В. Дмитрук, Л.Л. Славова). Усе частіше вчені звертаються до понять комунікативної лінгвістики і лінгвопрагматики у вивченні текстів ЗМІ, проте недостатньо дослідженим до цього часу залишається співвідношення поняття жанру в журналістиці та МЖ у лінгвістиці. Жанри мережі Інтернет - актуальний об'єкт лінгвогенологічних досліджень у сфері новітніх комунікацій (В.В. Дементьєв).

У роботі МЖ “повідомлення” досліджується на матеріалі повідомлень про стихійні лиха на інтернет-сайтах. Функціонально-комунікативне і структурно-семантичне вивчення МЖ здійснено з урахуванням загальноприйнятого “паспорта” МЖ. Його елементи, стаючи слотами, дають можливість побудувати фреймову презентацію МЖ, що реалізує когнітивний аспект дослідження.

Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано на кафедрі загального мовознавства Львівського національного університету імені Івана Франка в межах наукової теми “Семантика і прагматика у різних виявах сучасної лінгвістичної парадигми”, номер державної реєстрації 0105U004924.

Мета роботи - зіставно-типологічне дослідження повідомлень про стихійні лиха на україномовних та англомовних інтернет-сайтах як МЖ. Досягнення поставленої мети передбачає такі завдання:

довести, що повідомлення про стихійні лиха на інтернет-сайтах мають ознаки МЖ і є субжанром щодо МЖ “повідомлення”;

з'ясувати місце досліджуваних повідомлень у системі жанрів ЗМІ;

розкрити мікрожанрову структуру повідомлень про стихійні лиха на україномовних та англомовних інтернет-сайтах та виконати її зіставно-типологічний аналіз;

запропонувати фреймову структуру повідомлень про стихійні лиха та здійснити порівняльну характеристику засобів їх мовного втілення на інтернет-сайтах українською та англійською мовами.

Об'єкт дослідження - повідомлення про стихійні лиха на україномовних та англомовних інтернет-сайтах.

Предмет дослідження - спільні та відмінні риси мовного втілення МЖ “повідомлення про стихійні лиха” на інтернет-сайтах в україномовній та англомовній лінгвокультурах.

Матеріал дослідження - тексти повідомлень на україно- та англомовних інтернет-сайтах про урагани, землетруси, лісові пожежі, повені та торнадо за період з 2005 до 2010 р. загальною кількістю 228 880 слововживань (серед яких 106 361 слововживань українською та 122 519 англійською мовами), що становить 735 повідомлень українською та 706 англійською мовами взятих із восьми україномовних та восьми англомовних сайтів www.unian.net, http://ua.korrespondent.net, http://gpu.ua, http://novynar.com.ua, http://www.radiosvoboda.org, http://www.rbc.ua, http://ua.for-ua.com, http://www.ukrinform.ua, http://news.bbc.co.uk, http://edition.cnn.com, http://telegraph.co.uk, www.guardian.co.uk, www.news.sky.com, http://www.mirror.co.uk, http://www.thesun.co.uk http//:www.timesonline.co.uk.

Вибір сайтів зумовлений їхньою популярністю, авторитетністю та наявністю на них новинних повідомлень про стихійні лиха. Важливою вимогою до англомовних сайтів, для відбору матеріалу, було те, щоб вони забезпечували стандартний британський або американський варіант англійської мови.

Методи дослідження. Мета й завдання дисертаційної роботи зумовили використання комплексної методики аналізу, а саме: зіставно-типологічний метод - для окреслення основних спільних та відмінних семантичних і комунікативно-прагматичних рис у побудові досліджуваних повідомлень в україномовній та англомовній лінгвокультурах; окремі прийоми функціонально-комунікативного аналізу - з метою виявлення основних функцій, які виконують досліджувані повідомлення у новинному дискурсі; елементи кількісного аналізу слугували для визначення частотності входження виділених одиниць до структури повідомлення; окремі прийоми когнітивного аналізу сприяли виявленню фреймової структури змісту досліджуваного МЖ.

Наукова новизна роботи визначається застосуванням мовленнєво-жанрового аналізу новинного дискурсу в засобах масової інформації. Вперше в українському мовознавстві на основі функціонально-комунікативного та фреймового підходів виконано зіставне дослідження повідомлень про стихійні лиха як особливих негативних новин із певною мікрожанровою структурою та особливостями мовного втілення на україномовних та англомовних інтернет-сайтах. Описані їхні комунікативні (передовсім жанрово-регістрові) особливості. У роботі поєднано застосування категорійного апарату, сформованого у лінгвістичній генології, прагматичній жанрології та когнітивній генристиці, до аналізу жанрів засобів масової інформації.

Теоретичне значення. Виявилено розбіжності у структурі, змісті та функціонуванні повідомлень про стихійні лиха на україномовних та англомовних інтернет-сайтах, що зумовлені особливостями відповідних лінгвокультур. Уточнено положення лінгвістичної генристики щодо співвідношення категорій “жанр”, “мікрожанр” та “субжанр” у медіадискурсі. Робота є внеском у розв'язання проблеми типології та класифікації мовленнєвих жанрів засобів масової інформації та сприятиме становленню методики дослідження окремих мовленнєвих жанрів.

Практичне значення дослідження вбачається у можливості застосування отриманих результатів у межах нормативних курсів “Сучасна українська мова”, “Загальне мовознавство” (розділ “Теорія комунікації”), спецкурсів “Основи теорії мовної комунікації”, “Соціолінгвістика”, “Основи прикладної лінгвістики”, “Дискурс-аналіз”. Результати дослідження доцільно використовувати у викладанні курсів “Ділова англійська мова” та “Іноземна мова професійного спрямування (англійська)”.

Апробація праці: Матеріали та результати дослідження обговорювалися на семи всеукраїнських та міжнародних наукових та науково-практичних конференціях: 1). І Всеукраїнська наукова конференція молодих учених “Іноземна філологія у ХХІ столітті”, Запорізький національний університет, 10-11 квітня 2008р. 2). І Всеукраїнська наукова конференція “Людина. Комп'ютер. Комунікація”, Національний університет “Львівська політехніка”, 6-8 травня 2008р. 3). ІІ Всеукраїнська наукова конференція “Пріоритети германського та романського мовознавства”, Волинський національний університет імені Лесі Українки, Луцьк - Світязь, 6-8 червня 2008 р. 4). Міжнародна науково-теоретична конференція “Граматичні читання - V”, Донецький національний університет, 5-6 лютого 2009 р. 5). ІІ Міжнародна наукова конференція “Іноземна філологія у ХХІ столітті”, Запорізький національний університет, 9-10 квітня 2009 р. 6). IV Міжнародна науково-практична конференція “Проблеми прикладної лінгвістики”, присвячена 145-літтю від дня заснування Одеського (Новоросійського) університету ім. І.І. Мечникова, 21-24 квітня 2010 р., м. Одеса. 7). IІ Всеукраїнська наукова конференція “Людина. Комп'ютер. Комунікація”, Національний університет “Львівська політехніка”, 5-7 травня 2010 р. Окремі розділи дисертації та робота загалом були обговорені на наукових семінарах кафедри загального мовознавства Львівського національного університету імені Івана Франка та кафедри іноземних мов Національного університету “Львівська політехніка” (2008-2010 рр).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження висвітлено у семи наукових статтях, п'ять з них - у фахових збірниках, затверджених ВАК України. Усі статті написані автором одноосібно.

Структура роботи: дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків та списку використаної літератури (282 джерела українською, російською, англійською та німецькою мовами). Загальний обсяг роботи - 163 сторінки.

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження та її актуальність, розкрито стан досліджуваної наукової проблеми, сформульовано мету, завдання об'єкт і предмет роботи, описано матеріал та методи дослідження, визначено його новизну, теоретичне і практичне значення.

У першому розділі окреслено методику функціонально-типологічного вивчення МЖ, дискурсивну природу повідомлень про стихійні лиха на англомовних та україномовних інтернет-сайтах, визначено їхню роль у міжкультурній комунікації, описано найзагальніші риси їхньої мовленнєво-жанрової побудови.

У другому розділі визначено мовленнєво-жанрові та регістрові характеристики і роль тематики досліджуваних повідомлень у їх виокремленні як об'єкта аналізу, описано субжанр “повідомлення про стихійні лиха” на інтернет-сайтах засобами фреймового підходу. Для відображення динамічного аспекту розгортання повідомлень про стихійні лиха застосовано опис відповідного скрипту та розглянуто мікрожанрову структуру досліджуваних повідомлень.

У третьому розділі здійснено порівняльну характеристику засобів мовного втілення досліджуваних повідомлень. Розкрито особливості метафоричного бачення образу природної стихії у двох лінгвокультурах, проаналізовано лексичні одиниці які творять повідомлення про стихійні лиха, з метою виявлення специфіки ілокутивної мети автора.

У загальних висновках узагальнено основні теоретичні та практичні результати дисертації згідно з поставленою метою і завданнями та окреслено перспективи подальших досліджень.

2. Основний зміст роботи

Розділ 1. “Повідомлення новин на інтернет-сайтах як мовленнєвий жанр”. Сучасна інтегральна лінгвістична теорія охоплює функціонально-структурний підхід до мовної діяльності з урахуванням кількісно-якісних характеристик об'єкта дослідження (О.Д. Огуй). У вивченні комунікації та аналізі мови у функціональному і прагматичному аспектах помітне місце відведено теорії МЖ. Вивчення МЖ у різних лінгвокультурах з позиції комунікативно-функціональної типології дає можливість виявити їхні функціональні особливості. Відмінно від структурної, метод функціональної типології спрямований на вивчення того, які соціально-комунікативні цілі переслідують представники різних лінгвокультур, будуючи своє мовлення за правилами конкретного МЖ.

Один із розповсюджених параметрів типологічного опису медіатекстів - їхній поділ за функціонально-жанровим критерієм (Г.Я. Солганик). Наприклад, Т.Г. Добросклонская пропонує ділити тексти ЗМІ на новини, коментарі, рекламу тощо. Кожен з таких типів тексту характеризується досить сталим набором мовних засобів. Вони відрізняються в залежності від мети автора. Досліджувані у роботі повідомлення розглядаються в межах новинного дискурсу. Засоби масової інформації обирають події для висвітлення за складним набором критеріїв новизни та вартості, тож новинами вважають не лише те, що відбулось, а те, що варте уваги. Дж. Гальтунг і М. Руж подають список із дванадцяти критеріїв, за якими оцінюють новини. Насамперед важливими у відборі новин є оцінення за неочікуваністю події та її стосунок до чогось негативного. Тобто погані новини привертають увагу, завжди мають більший рейтинг, ніж хороші.

Для виявлення окремих жанрів та субжанрів писемного мовлення можна застосовувати «домінантно-детермінантний» підхід, яким передбачено опертя на комунікативно-семіотичну модель, яку запропонувала Н.Б. Лєбєдєва, з метою виявлення домінантних ознак МЖ. Оскільки ці ознаки - основний жанротвірний набір інваріантних компонентів, то у роботі застосований саме цей підхід до характеристики повідомлень про стихійні лиха на інтернет-сайтах. Комунікативно-семіотична модель включає такі елементи: 1). Автор - журналіст: подекуди він очевидець стихійного лиха, який часто використовує пряму мову учасників подій. 2). Комунікативно-цільовий фацієнт. Автор пише повідомлення, щоб розповісти про стихійне лихо, поінформувати читачів, викликати співчуття, страх тощо. 3). Адресат. Новини про стихійні лиха спрямовані на користувачів мережі Інтернет, які бажають отримати оперативну інформацію про ці події. 4). Об'єкт комунікації. Опис стихійного лиха як події із певним скриптом, із застосуванням певних мовних засобів. 5). Графічно-просторовий параметр. 6). Засіб. 7). Субстрат. Матеріальний носій знака. 8). Носій субстрату. 9). Середовище. Параметри (5)-(9) - характеризуються тим, що повідомлення розміщені у мережі Інтернет. 10). Час сприйняття повідомлення - необмежений; читач завжди має доступ і до найновіших публікацій, і до архівів електронного видання. 11). Плин комунікації. Комунікація має інтерактивний характер, адже відвідуваність, та коментованість сайтів відображає реакцію читача. 12). Соціальна думка. Важливою рисою досліджуваних повідомлень є канал комунікації - Інтернет, тому окремо виділяємо саме інтернет-повідомлення.

Дослідники МЖ К.Ф. Седов, Ф.Л. Косицька, О.А. Казакова та інші виділяють у загальному просторі жанрів різні підтипи. Вони (гіпержанри, субжанри, мікрожанри, макрожанри, жанроїди) взаємодіють між собою “по горизонталі” та “по вертикалі”. Перебуваючи в ієрархічних відношеннях, вторинні жанри нижнього ряду, у разі взаємодії з жанрами вищого рівня, змінюють свій статус і стають первинними, тобто субжанрами щодо вторинних жанрів наступного ряду. Важливою рисою, що вирізняє повідомлення про стихійні лиха як субжанр, є тема - невід'ємний елемент комунікації, комунікативної ситуації (М.В. Китайгородська, Н.М. Розанова; М. Halliday). Так, Дослідник жанрів В.К. Бхатія (V.K. Bhatia) зазначає, що комунікативна мета і когнітивне структурування є тими критеріями, які можуть вирізняти різні субжанри одного жанру. Наприклад, різні тематичні види новин вирізняються як субжанри загальних новин завдяки використанню значної кількості популярних пояснень того чи іншого явища. І хоча ці тексти мають багато спільного, вони застосовують різні стратегії для об'єктивного висвітлення різних типів подій. Відтак слід розглядати їх як різні субжанри одного жанру. В.К. Бхатія також вказує на складність визначення чітких критеріїв для виокремлення різних субжанрів одного жанру. Відношення жанру повідомлень про стихійні лиха на інтернет-сайтах і жанру новинних повідомлень про подію - родовидові, тобто повідомлення про стихійні лиха в електронних ЗМІ - субжанр новинного повідомлення. В інтернет-новинах адресат має можливість сам обирати “тему комунікації”, оскільки пошук інформації здійснюється за ключовими словами, які відображають обрану тему. Отже, МЖ “повідомлення” може мати низку субжанрів, які розгортаються за схемою “повідомлення про…” на інтернет-сайтах.

Досліджувані повідомлення про катастрофи, які містяться на інтернет-сайтах, належать до інформаційних жанрів (у термінах теорії МЖ їх можна віднести до інформативних МЖ). Повідомлення про факт характеризується відображенням статичного аспекту дійсності, а повідомлення про подію - описує дійсність у динамічному плані як послідовність пов'язаних фактів. Серед досліджуваних повідомлень лише 4,8% україномовних та 6% англомовних подають ситуацію переважно в статичному аспекті, тобто описують факти, тому найточніше характер матеріалу вивчення визначає назва МЖ «повідомлення про подію» (за Л.Р. Дускаєвою), а саме: субжанр «повідомлення про стихійні лиха» на інтернет-сайтах.

Розділ 2. “Структура мовленнєвого жанру `повідомлення про стихійні лиха' на інтернет-сайтах”. Невід'ємною регістровою характеристикою МЖ є тематична сфера, або простір дії комунікації - одне з важливих понять моделі контексту ситуації (Ф.С. Бацевич, В.В. Дементьєв, Т.В. Шмельова). У досліджуваних повідомленнях типова ситуація, пов'язана зі стихійним лихом, розчленовується на такі ядерні тематичні блоки: 1) подія, що мала місце; 2) негативні наслідки стихійного лиха; 3) реакція влади на катастрофу; 4) ліквідація наслідків стихії; 5) причини виникнення стихійного лиха і його наслідків; 6) хроніка попередніх природних катастроф, що відбувалися на цій території.

Обов'язкові для будь-якого повідомлення про катастрофи - перший та другий ядерні блоки. Повідомлення англійською мовою частіше описують реакцію офіційних осіб на події - 22,4% повідомлень проти - 6,7% українською. Заходи щодо уникнення погіршення ситуації описують у 59% україномовних і 76% англомовних текстів вибірки. Пояснення причин стихії подають у 43% повідомлень українською та в 20% повідомлень англійською мовами. Україномовні повідомлення частіше розповідають про те, які подібні події вже траплялися у тому ж регіоні у 27,3% україномовних повідомлень, англомовні сайти - у 19,1% повідомлень. Отже, новини про природні лиха англійською мовою частіше мають на меті всебічно поінформувати про подію в одному повідомленні. В українських інтернет-новинах автори більше концентруються на одному чи декількох аспектах у межах повідомлення. Менше ніж в 1% повідомлень текст містить інформацію, що не входить до згаданих тем.

З метою унаочнення організування МЖ “повідомлення про стихійні лиха” на інтернет-сайтах, застосовано процедуру відображення структури фрейму, який схематизує контекст ситуації відповідного повідомлення. Фрейм активується, коли адресат, намагаючись виявити зміст фрагмента тексту, може інтерпретувати його, помістивши в модель, відому людині незалежно від тексту (Ch.J. Fillmore).

Елементи фрейму - слоти - поняттєві складники, зв'язки між ними залишаються незмінними, тоді як наповнення слотів може бути різним. Виявлено, що слоти фреймової презентації МЖ відповідають частинам “паспорта МЖ”, оскільки ця мовленнєва модель охоплює основні жанротвірні компоненти. Погляд на складники “паспорту МЖ” крізь призму структури фрейму дав змогу вилучити їх з площини мовного коду і розглянути ментальну модель ситуації, в якій відбувається побудова МЖ автором інтернет-повідомлення. Це розширило можливості аналізу його структури, унаочнило взаємозв'язки елементів анкети МЖ у свідомості носіїв англійської та української лінгвокультур. З цією метою кожен складник “паспорту МЖ” проаналізовано на основі поняття “мікрожанр”. Відмінності у мікрожанровій структурі повідомлень про стихійні лиха узагальнено в таблиці 1.

Україномовні повідомлення мають простішу структуру (42,4% не містить додаткових мікрожанрів). Максимальна кількість мікрожанрів - не більше семи. Для україномовних повідомлень найчастотнішими є мікрожанри “хроніка/ спогад” та “прогноз”: Нагадаємо, що в жовтні минулого року в результаті лісових пожеж в Каліфорнії загинули 14 людей. (http://gpu.ua, 23.06.2008). Прогноз від начальника Українського Гідрометцентру Миколи Кульбіди для Радіо Свобода: “Досить активний циклонічний вихор буде визначати погоду ще і завтра у східних та частині центральних областей”. (www.radiosvoboda.org, 29.01.2007).

В англомовних повідомленнях значно більше уваги приділяють словам очевидців, розповідям учасників подій про стан речей, що склався, та оціненню ситуації: Anthony Dyer, 64, from Bricket Wood, Herts, said: “I really thought the house was coming down around us. I was sitting in front of the computer and the desk suddenly moved across the floor. ”(www.mirror.co.uk, 27.02.2007). Rodger Less, a spokesman for the US Army Corps of Engineers, said: “We have a lot of soft spots in those levees. We don't think the victory is won at this point”. (www.telegraph.co.uk, 14.06.2008).

Таблиця 1. Частотність мікрожанрів у повідомленнях про стихійні лиха на україномовних та англомовних інтернет-сайтах

У повідомленнях англійською мовою наявна більша кількість різноманітних мікрожанрів (23% мають монолітну жанрову структуру), частіше застосовують пряму мову учасників подій. Україномовні повідомлення активніше апелюють до бажання отримати нову інформацію, тоді як англомовні - до бажання співпереживати емоціям свідків лиха. Тому в україномовних повідомленнях переважає нульова фокалізація оповіді - переважно подається лише точка зору інформованого оповідача, а в англомовних - внутрішня фокалізація - входження в ситуацію крізь свідомість учасників подій.

Аналіз складників “паспорта МЖ” свідчить, що адресантом повідомлень про стихійні лиха є автор-журналіст - людина уповноважена інформувати інших про новини. Автор - більш обізнаний, ніж читач, часто він - свідок подій. У разі україномовних повідомлень адресант орієнтується у своєму описі на об'єктивну ситуацію, що склалася, а в англомовних повідомленнях - на переживання людей, причетних до події. Образ (модель) адресата досліджуваних повідомлень - людина, зацікавлена в інформації про екологічне становище планети, і природні катастрофи. Для підвищення інтересу читачів до повідомлення використовуються описи вражаючих подробиць події та слова очевидців, що певною мірою дає можливість адресатові відчути себе на місці потерпілих. Комунікативне минуле і майбутнє ширше репрезентовано в україномовних повідомленнях, що свідчить про хронологічний характер повідомлень, водночас повідомлення англійською мовою більшою мірою сконцентровані на різнобічному описі ситуації, що склалася. Наповнення цих слотів фрейму презентації МЖ, які відповідають елементам його “паспорта”, дозволяє співвідносити повідомлення, які безпосередньо сприймаються, з подібними у пам'яті адресата, чи формувати його комунікативні очікування.

З метою опису культурно-зумовлених когнітивних моделей поряд із фреймами часто використовують скрипти - динамічно репрезентовані фрейми (М.М. Болдирєв, С.І. Потапенко, Л.В. Цурикова, R.P. Abelson, R.C. Schank). У дослідженні подійний зміст (скрипт), що формується навколо поняття “Стихійне лихо”/ “Natural disaster”, реалізується у вигляді повідомлення новин на інтернет-сайтах.

Слоти скрипту описують суміжні поняття, які і творять у сукупності уявлення людини про природні лиха. Отже, з базових фреймів формується скрипт - уявлення людини про перебіг стихійного лиха. Разом з ключовим референтом “Стихійне лихо”, до скриптової структури входять ключові референти “Влада” та “Постраждалі”, які включаються у подійний зміст повідомлень новин на інтернет-сайтах для опису того, як влада може впливати на уникнення чи усунення наслідків стихії, або ж допомагати постраждалим від неї людям.

Розділ 3. “Особливості мовного втілення МЖ `повідомлення про стихійні лиха' на інтернет-сайтах”. Сукупність мовних засобів, що реалізують поняття у певний період розвитку суспільства, - номінативне поле (З.Д. Попова). З.Д. Попова та І.А. Стернін подають перелік мовних засобів, які можуть входити до номінативного поля. Оскільки у дисертації розглянуто мовне втілення поняття “Стихійне лихо” / “Natural disaster” лише в межах обмеженого кола текстів - повідомлень про стихійні лиха на інтернет-сайтах, то з цього переліку мовних засобів ураховувалися лише прямі (ключові слова) та похідні номінації, контекстуальні синоніми, оказіональні індивідуально-авторські номінації, стійкі словосполучення, що є синонімами до ключового слова, а також метафоричні номінації, вільні словосполучення, що номінують ті чи інші ознаки, які характеризують стихію.

Для представників україномовної й англомовної лінгвокультур стихія - це нещастя (disaster); жорстока несамовита тварина (severe, violent, creature), що налітає з шаленою швидкістю, або падає згори (rip through, plunge); стихія - може бути і важким неповоротким монстром (monster), який суне, борознить землю (plough onto, rumble past); стихія (у англомовній культурі) - пожирає свою жертву (to swallow, to consume); стихія - це ворог, він наступає й атакує (to hit, to strike, to attack), з ним треба боротися, мобілізуючи усі сили (to battle, to mobilize); стихія (у англомовній культурі) - це війна людини з природою, яка вибухає раптово (to break out, to erupt); стихія - неконтрольована; велика; смертоносна (overwhelming, massive, deadly).

Об'єм номінативного поля поняття “Natural disaster” в англомовних повідомленнях майже вдвічі більший, ніж поняття “Стихійне лихо” в україномовних повідомленнях. Отже, в англомовній лінгвокультурі “Стихійне лихо” має більшу комунікативну релевантність. Це, очевидно, зумовлено тим, що представники цієї лінгвокультури частіше стикаються з природними катаклізмами значних масштабів особисто і схильні емоційніше описувати їх, а також прагненням англомовної преси до яскравого висвітлення негативних новин.

Повідомлення обома мовами побудовані з використанням минулого часу, що не містить ознак тривалості, а відображає завершену/ доконану дію. У центрі уваги читача, а отже, й автора, перебувають характеристики та результати події, що вже відбулася: з якою потужністю діяла стихія, які наслідки вона мала, та що було зроблено для їхньої ліквідації. Відтак - важливий опис певного набору минулих дій, які переважно мають завершений характер.

Співвідношення активних та пасивних конструкцій у досліджуваних повідомленнях приблизно однакове для україномовних та англомовних повідомлень: 86,7% конструкцій в активному стані та 13,3% - в пасивному, у повідомленнях українською мовою; 80,8% активних і 19,2% пасивних конструкцій - у повідомленнях англійською мовою. Часте використання активного стану дієслова спричинене тим, що досліджувані повідомлення концентруються на динамічному аспекті події, а саме стихійне лихо може асоціюватися з живою істотою.

З метою дослідження МА у складі повідомлень про стихійні лиха була використана класифікація МА В.В. Богданова. Серед україномовних повідомлень 63%, а серед англомовних - 72% містять лише афірмативи; ці МА наявні у всіх повідомленнях. Кількісне співвідношення україномовних та англомовних повідомлень про стихійні лиха у межах досліджуваної вибірки, що містять різні види неінституціональних (неритуальних) МА, а також їхню частотність подано в таблиці 2:

Таблиця 2. Частотність МА у повідомленнях про стихійні лиха на україномовних та англомовних інтернет-сайтах

У вибірці українською мовою частотні (ті, що трапляються у більш ніж 1% повідомлень) є МА: констативи: Раніше повідомлялося, що шквальні вітри спровокували нещасні випадки, забравши життя п'ятьох осіб. (http://novynar.com.ua, 13.02.2009); експресиви: Від себе особисто і народу Російської Федерації виражаю щирі співчуття... (www.rbc.ua, 20.11.2007); комісиви: “Федеральний уряд зробить усе для допомоги”, - говориться у заяві Буша. (www.radiosvoboda.org, 13.05.2008); У вибірці англійською мовою: експресиви: “My thoughts are with those who have lost family or friends...” (www.timesonline.co.uk, 28.06.2007); комісиви: Mr Bush said: “We will help in any way we can….” (www.timesonline.co.uk, 7.05.2007); адвисиви: “Stay where you are, and take extra care.” (http://news.bbc.co.uk, 14.01.2009); реквестиви: President George Bush appealed yesterday to the junta: “Let the US come and help you.” (www.guardian.co.uk, 07.05.2008).

Аналіз частотності МА у складі МЖ “повідомлення про стихійні лиха” засвідчив, що англомовні повідомлення спрямовані не лише на транслювання нової інформації, а й на ведення діалогу між учасниками подій, найчастіше - між постраждалими та владою. Вони апелюють до емоцій читача, тоді як україномовні охоплюють більше оперативної інформації, що претендує на об'єктивність. Зіставний аналіз мовного вираження МА виявив, що, окрім лексичних засобів, які застосовують у повідомленнях обома мовами, у англомовних повідомленнях для формування МА комісивів широко використовують і граматичні засоби (насамперед форма Future Simple).

Висновки

Досліджувані повідомлення розглянуто в межах новинного дискурсу. Термін «повідомлення про подію» найповніше характеризує матеріал дослідження з точки зору теорії МЖ, тому що в самій назві віддзеркалена комунікативна мета та комунікативна ситуація творення цього жанру, оскільки у повідомленнях переважає подійна інформація.

Аналізовані тексти мають ознаки МЖ. Це вербальне втілення ситуації повідомлення про стихійне лихо у ЗМІ - відносно стійкий тип висловлення відповідного стилю, оскільки мова ЗМІ - значною мірою стандартизована. Повідомлення мають неповторний тематичний зміст - інформують про стихійні лиха за допомогою шести ядерних тематичних блоків, - а також мікрожанрову композиційну структуру. Співвідношення жанру “повідомлення про стихійні лиха” на інтернет-сайтах і жанру “повідомлення про подію” родовидове, тобто субжанр повідомлення про стихійні лиха в електронних ЗМІ постає як вид новинного повідомлення.

Фреймовий підхід до вивчення МЖ засвідчив, що його слоти - частини загальноприйнятого “паспорта МЖ”, оскільки їхній набір і зв'язки завжди незмінні, а наповнення - індивідуальне для кожного МЖ. У тексті слоти фрейму МЖ “повідомлення про стихійні лиха” активізують мікрожанри. Для україномовних повідомлень найчастотнішими є мікрожанри “хроніка/спогад” та “прогноз”, тобто ті, які характеризують комунікативне минуле та майбутнє. Меншу частотність мають мікрожанри, які подають інформацію про ситуацію, що склалася зі слів учасників подій, та її оцінення. В англомовних повідомленнях найчастотнішими є мікрожанри: “свідчення очевидців”, “прогноз”, “офіційна заява”, “експертне оціннення”. Значно більше уваги приділяється словам очевидців, розповідям учасників подій про стан речей, що склався, та оцінці ситуації. Подійний зміст МЖ описано за допомогою структури скрипту як динамічно репрезентованого фрейму.

Для виявлення особливостей мовного втілення МЖ, був проведений зіставний аналіз вербалізації поняття “Стихійне лихо”/“Natural disaster”, навколо якого розгортається фрейм презентації МЖ. Номінативна щільність цього поняття удвічі більша в англомовних повідомленнях. Важлива екстралінгвальна причина цього - прагнення англомовної преси до яскравого висвітлення негативних новин, що характерне для поп-культури англомовного світу, а також значно більша традиція зображення таких явищ у пресі.

Порівняння частотності дієслівних форм повідомлень про стихійні лиха на україномовних та англомовних інтернет-сайтах засвідчує, що досліджувані тексти спрямовані на висвітлення результатів подій, що відбулися. Самі ж події найчастіше описують за допомогою дієслів активного стану, що концентрує увагу читачів на тому, хто виконує дію (тобто на стихії чи людях, які з нею борються). Відтак ситуація постає як протистояння двох сил - природи і людини.

Зіставно-типологічне дослідження МА, що складають повідомлення, засвідчило, що англомовні повідомлення частіше спрямовані на діалог між учасниками подій та звертаються до емоцій читача, водночас україномовні мають на меті охоплення якомога більшого обсягу оперативної інформації. Окрім лексичних засобів вираження МА, у англомовних повідомленнях для формування МА комісивів застосовують і граматичні засоби (передусім форма Future Simple). Для англомовних повідомлень більшою мірою притаманна внутрішня фокалізація оповіді, для україномовних - нульова.

Аналіз регістрових характеристик повідомлень про стихійні лиха на інтернет-сайтах, опис їхньої структури з використанням “паспорту МЖ” та фреймування його елементів виявив, що регістр, МЖ та фрейм - складники однієї комунікативної ситуації. Регістр - комунікативна ситуація, що регулярно повторюється в суспільстві (щодо соціальних ролей учасників, соціальної і психологічної дистанцій, комунікативних ролей) і з часом розвиває свої мовні маркери, МЖ - тип повідомлення, який застосовують у такій ситуації, а відповідний фрейм - ментальне відображення цієї ситуації та знання про МЖ, яке потрібно щодо неї застосовувати. Тобто використанню МЖ “повідомлення про стихійні лиха” на інтернет-сайтах передує саме стихійне лихо і потреба про нього сповістити. У цій ситуації активізується фрейм, що об'єднує всі уявлення про ситуацію, і у відповідному регістрі твориться повідомлення - зразок МЖ.

Функціонально-типологічний підхід, котрий об'єднує принципи вивчення МЖ з точки зору лінгвістичної генології, прагматичної жанрології та когнітивної генристики, доцільно реалізовувати із застосуванням структурних, когнітивних та функціонально-комунікативних методів для отримання опису не лише структури, а й функціонування досліджуваних повідомлень.

У перспективі дослідження - опрацювання можливих методів адаптації інформаційних повідомлень, які містяться в глобальній мережі Інтернет, щоб вони однаково відповідали жанровим очікуванням представників різних лінгвокультур.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Карамишева Р.Д. Мовленнєвий жанр “повідомлення про катастрофи” на інтернет-сайтах / Р.Д. Карамишева // Нова філологія : зб. наук. праць. - Запоріжжя : ЗНУ, 2008. - № 30. - С. 49-52.

2. Karamysheva R.D. Contrastive Analysis of Media Discourse Speech Genres / R.D. Karamysheva // Людина. Комп'ютер. Комунікація: зб. наук. праць / за ред. Ф.С. Бацевича - Львів : Вид-во Нац. ун-ту “Львівська політехніка”, 2008. - С. 62-63.

3. Карамишева Р.Д. Аспект емоційності мовленнєвого жанру “повідомлення про катастрофи” на інтернет-сайтах / Р.Д. Карамишева // Наук. вісник Волинського нац. ун-ту імені Лесі Українки. - 2008. - № 5. - С. 89-92.

4. Карамишева Р.Д. Регістрово-жанрові характеристики повідомлень про стихійні лиха на україномовних та англомовних інтернет-сайтах / Р.Д. Карамишева // Лінгвістичні студії: зб. наук. праць. Вип. 18. - Донецьк: ДонНУ, 2009. - С. 167-173.

5. Карамишева Р.Д. Повідомлення про катастрофи на інтернет-сайтах в межах новинного дискурсу/ Р.Д. Карамишева // Нова філологія: зб. наук. праць. - Запоріжжя: ЗНУ, 2009. № 36. - С. 253-256.

6. Карамишева Р.Д. Тематична структура повідомлення про стихійні лиха на україномовних та англомовних інтернет-сайтах / Р.Д. Карамишева // Людина. Комп'ютер. Комунікація : зб. наук. праць / за ред. Ф.С. Бацевича. - Львів: Вид-во Нац. ун-ту “Львівська політехніка”, 2010. - С. 137-139.

7. Карамишева Р.Д. Особливості мовного втілення мовленнєвого жанру “повідомлення про стихійні лиха” на інтернет-сайтах / Р.Д. Карамишева // Нова філологія: зб. наук. праць. - Запоріжжя: ЗНУ, 2010. № 43. - С. 43-50.

Размещено на Allbest.ru