Особливості збагачення та оновлення лексичного складу сучасної української мови періоду пандемії коронавірусу Covid -19. Розгляд причин поширення коронавірусного захворювання та його впливу на лінгвістичну ситуацію у сучасному газетному дискурсі.

Дослідження реалізації мовленнєвої маніпуляції. Визначення причин виникнення мовленнєвої маніпуляції на рівні соціальної ситуації флірту в англомовному діалогічному дискурсі. Аналіз маніпулятивних стратегій та тактик з урахуванням гендерного аспекту.

Виявлення основних стратегій як типів мовно-мисленнєвої діяльності, властивих текстотворенню. Аналіз ролі комунікативної компетенції суб’єкта текстотворення та її впливу на різні рівні формування. Дослідження комунікативних властивостей текстових типів.

Систематизація наукових підходів до вивчення риторичних питань у мові та мовленні, зокрема поетичному. Обґрунтування власного комунікативно-прагматичного підходу до дослідження риторичних питань в американському поетичному дискурсі й виявлено їх функції.

Специфіка взаємодії учасників комунікації в публіцистичному інтерв’ю. Розкриття на прикладі німецької та англійської мов тактик респондента (складові стратегій), які спрямовані на реалізацію комунікативного наміру та прагматичної настанови респондента.

Лекція як найпоширеніший жанр публічного виступу науковця. Розгляд певних композиційних структур розташування матеріалу. Комплекс базових комунікативно-прагматичних та стилістичних принципів наукового виступу. Методичні особливості проведення лекції.

Практичне визначення комунікативно-прагматичних функцій стилістичних фігур, спрямованих на основні комунікативні настанови інформаційного та публіцистичного мовлення. З’ясування поглядів лінгвістів на виражальні засоби синтаксису, їхню класифікацію.

Сутність і принципи вивчення заголовка як лінгвістичної одиниці тексту. Стилістичні та структурно-семантичні ознаки трансформованих ідіом у зіставленні з інваріантними одиницями. Комунікативно-стилістичні функції фразеологічних одиниць у публіцистиці.

Структурний, семантичний, стилістичний та комунікативний аналіз виявлених у газетно-журнальній публіцистиці вторинних номінацій. Прийоми зміни найменувань об’єкта в публіцистичному стилі. Аналіз ролі вторинних номінацій як образно-експресивних засобів.

Розгляд комунікативно-стратегічних типів мовленнєво-мисленнєвих маніпуляцій у сучасних політично-дискурсивних практиках. Концепція об’єктивно-суб’єктивної граматики, еволюція поняття маніпуляції, набуття ним усталеного сприйняття в медійних практиках.

Підходи до тлумачення і класифікації синонімів, їх комунікативно-мовленнєві аспекти. Контактне, дистантне і рамочне розташування синонімів, здвоєні синонімічні структури та їх потрійне вживання як способи стилістичного включення в мовлення синонімів.

Публічний та непублічний вимір політичних комунікацій Президента України на прямих прикладах, на косвених фактах. Огляд політичних комунікацій Президента України у надскладних умовах війського часу у контексті реалізації та ефективності політичної волі.

Концептуализация времени в современной англоязычной культуре. Определение креативности в современной науке. Семантические различия структуры образного сравнения и метафоры. Исследование креативной темпоральной метафорики в современной англоязычной прозе.

Развитие Интернет лингвистики как нового направления языковых исследований. Разновидности интернет-общения, их характеристика. Конвергентные процессы в языке сети Интернет. Эмотиконы и смайлики как универсальный способ выражения модальности высказывания.

Предопределение организации последовательности речевых ходов участников политического интервью институциональным характером беседы. Конверсационный анализ проблемы значения, смысла и контекста в рамках диалогического взаимодействия собеседников.

Дослідження структури та формальних властивостей вербального обміну між мовцями. Конверсаційний аналіз організації дискурсу драматичних творів. Вивчення ілокутивних функцій мовленнєвих актів. Забезпечення розуміння, прийнятності й ефективності діалогу.

Розгляд та аналіз основних конверсаційних стратегій конфліктного дискурсу з погляду динаміки розгортання його схематичної моделі. Особливості використання мовленнєвих тактик співрозмовників. Дослідження завершального етапу конфліктної взаємодії.

Способы и модели словообразования в современном английском языке. Понятие конверсии, ее использование как продуктивного способа словообразования. Ключевые особенности конверсивов английского языка. Способы развития полисемии конверсионных производных.

Аналіз конекторів як засобу експлікації логіко-семантичних відносин в англо-українських перекладах текстів офіційно-ділової документації ООН в Україні для комунікативної ефективності документації відповідно до чинної нормативної бази української мови.

Застосування корпусного підходу в сучасній лінгвістиці. Конкорданс як спосіб опрацювання масиву корпусів текстів україномовного політичного дискурсу 2014-2020 років. Специфіка експліцитної вербалізації концепту "мова" та значення ключового слова.

Використання конкордансу для опрацювання масиву корпусів текстів англомовного художнього дискурсу ХІХ-ХХ століття. Специфіка експліцитної вербалізації концептосфери "простір" у творах Д.Х. Лоуренса та Дж. Голсуорсі. Механізм словника-конкордансу.

Теоретические аспекты исследования гендерной специфики коннотативного пространства языка. Гендер в лингвокультурологической парадигме. Коннотативная семантика и гендерные модели в текстах русской культуры. Коннотация: история понятия и знаковая сущность.

Специфика коннотативной семантики речевой фразеологической единицы целовать подмётки; ее генетическая база. Состав коннотативного макрокомпонента фразеологической семантики. Эмотивный компонент в контекстуальной реализации коннотативных свойств единицы.

Анализ возможностей слов, репрезентирующих концепт "русскость", выражать позитивно-оценочные или негативно-оценочные смыслы. Описание языковых механизмов возникновения коннотативно-оценочного фона при употреблении семантических производных слов.

Анализ коннотативного и селективного компонентов в структуре лексического значения. Селективные ограничения коннотации, которые позволяют сочетаться словам, создавать экспрессивные словоупотребления или контексты. Выявление коннотативно-селективных семов.

Исследование двойственной природы лексического компонента коннотации как явления лингвистического и экстралингвистического. Определение социальной сферы употребления слова, условий функционирования языка, ролевых отношениях между коммуникантами.

Исследование характерных трудностей передачи коннотации при переводе художественных текстов с английского языка на русский язык. Сопоставительный анализ художественных текстов и их переводов. Изучение способов выявления коннотаций в процессе перевода.

Работа посвящена коннотативным именам собственным (коннотонимам), которые в постсоветский период (с начала 1990-х до наших дней) изменили или приобрели эмоционально-оценочные значения. Охарактеризована методика коммуникативного описания данных имен.

Особенности семантики фразеологических единиц. Коннотативный компонент значения в лингвистических исследованиях. Проблема определения семантики в текстах. Политический дискурс: понятие, эффективность. Анализ фразеологических единиц в статьях о политиках.

Анализ технологий создания новых знаков. Рассмотрение влияния имен собственных, топонимов, названий животных, латинских и греческих элементов, искусственных наименований в популярности товарных знаков. Особенности использования общеупотребительных слов.