Общая характеристика Возрождения как эпохи в истории культуры Европы. Раскрытие содержания философских и социально-этических теорий Ренессанса. Определение отличительных черт науки и искусства Возрождения. Состав гуманизма как духовной основы эпохи.

Структура культуры, ее уровни: специализированный и обыденный. Единство трёх её неразрывно связанных аспектов: способов социокультурной деятельности человека, результатов этой деятельности и степени развитости личности. Место науки в системе культуры.

Изучение развития науки во времена социализма в центральной части СССР в 1950-начале 1990-х гг. Определение основных задач развития науки и техники в культуре социализма. Рассмотрение системы дошкольного и среднего образования в культуре социализма.

Дослідження сутності, становлення та етапів розвитку науки. Особливості й методи наукового пізнання. Сучасна класифікація наук. Мистецтво, як форма духовно-практичного відтворення та освоєння світу. Особливості художнього образу. Естетичні цінності.

Особливості розвитку світової науки і техніки у ХІХ ст. Міжнародне співробітництво, головні наукові відкриття. Нова система освіти, "золотий вік" світової літератури. Образотворче мистецтво та архітектура Європи і США кінця XVIII-початку ХIХ сторіччя.

Изучение инженерно-научного, культурологического, социально-критического, системно-теоретического подходов к философии техники. Универсально-историческое и метафизическое толкование особенностей техники. Переход от техногенной цивилизации к антропогенной.

Возникновение науки, как следствие накопления материального и духовного опыта человека в процессе преобразования природы и культурного познания окружающего мира. Взаимодействие природы и культуры, как сугубо человеческого явления по адаптации человека.

Изучение культурологии, как науки. Характеристика первобытной культуры и культуры Древнего Востока. Особенности европейской культуры Средневековья и эпохи Возрождения. Проявления барокко, романтизма, реализма и декаденса в европейской культуре 19 в.

Научная деятельность в сфере культуры. Текст как знаковое пространство культуры. Языковой анализ математических высказываний проделанный Витгенштейном. Барт - основоположник современной мифологии. Перспективы развития культурологического знания.

Предмет истории и теория искусства. Виды искусствоведческих наук. Ключевые проблемы и основные направления искусствознания, методологические школы. Иерархия разделов данной науки в различные исторические периоды. Художественная критика Дени Дидро.

Дослідження причин та наслідків ідейної боротьби з представниками розумової праці в 20-30-ті pp. XX ст. Відкритий наступ тоталітаризму на сферу науки й культури. Кампанія інспірованих згори реорганізацій і чисток. Справа "Спілки визволення України".

Функционирование науки как элемента культуры. Культурообразующий фактор развития человечества. Проблема гуманизации науки, которая широко обсуждается в мировой печати. Важные стороны жизни общества и человека. Научные дисциплины и организации знаний.

З’ясування критеріїв ідеології та їх демаркація від об’єктивної науки. К. Маркс та Ф. Енгельс - одні з перших дослідників ідеології та творці відповідної концепції. Ідеологія як система обґрунтованих поглядів, ідей, ідеалів та її вплив на наукову думку.

Напрямки розвитку науки та культури народів світу в ХХ столітті, основні діячі та події. Досягнення квантової механіки та фізики. Відомі праці видатного російського фізіолога І. Сєченова. Розвиток швидкими темпами у 20-30-ті роки соціології та мистецтва.

Ознакомление с особенностями Академии наук России, а также Н. Татищевым и М.В. Ломоносовым, которые положили начало русской исторической науке. Рассмотрение образовательной системы. Изучение искусства России: скульптурных украшений, резных декораций.

В проведеному дослідженні встановлена кількість понять для позначення різновидів науково-культурологічних досліджень. Ідентифікована семантика кожного з наявних позначень в контексті їхнього співвідношення в українській та західній науковій традиції.

Передумови й аргументи для уточнення поняття "концептосфера" крізь призму таких його термінологічних аналогів, як "техносфера", "антропосфера", "соціосфера", "атмосфера", "стратосфера", які академік В.І. Вернадський об'єднав одним поняттям "ноосфера".

Процес визначення достовірності, автентичності, часу та місця створення, авторства, наукової та культурної цінності рукопису або книги. Характеристика виокремлення рукописної та книжкової спадщини, надання документу особливого та цінного статусу.

Становлення й розвиток наукової бібліотеки як складової інформаційно-комунікаційної інфраструктури. Задачі книгосховищ в контексті багаторівневості наукової бібліотеки. Виробничий й сервісний взаємозв'язок професійно-діяльнісних комунікаційних середовищ.

Процес формування кола наукових інтересів Щербаківського-дослідника. Музейна, пам’ятко-охоронна, педагогічна та науково-дослідницька діяльність Д. Щербаківського. Значення та новаційний характер праць Щербаківського з історії вітчизняного мистецтва.

Розгляд напрямків наукових пошуків та мистецтвознавчих досягнень однієї з найвідоміших дослідниць у розвиткові історії музичної культури Кіровоградської області М.В. Долгіх. Презентація унікальної серії фотоальбомів "Кіровоградщина в дзеркалі часу".

Аналіз деяких аспектів історіографії досліджуваної проблеми, розроблені методологічні, структурно-системні, функціональні особливості наукових і народних природничих знань. Місце наукової і народної термінології у ієрархії пізнання, її становлення.

Аналіз і узагальнення інформації щодо видань з книгознавства та бібліотекознавства, описаних у анотованих каталогах книжкових видань за 2004-2018 рр. підготовлених і випущених за участі науковців з різних установ НАН України. Класифікація видань по типам.

Оцінка необхідності системного управління інноваційною діяльністю бібліотек. Закономірності впровадження інноваційних форм і методів організації управлінської праці. Сучасні трансформації бібліотеки як інформаційної та соціокомунікаційної установи.

Стріт-арт як новітній феномен сучасного мистецтва останніх десятиліть ХХ століття. Вуличне мистецтво та його форми, як графіті, трафарети, перформанси. Форма самовираження художника в міському, вуличному просторі. Стріт-арт-спільнота та мова графіті.

Реалізація проекту "Українська бібліотечна енциклопедія". Спогади про відомого вченого, доктора історичних наук, професора М.С. Слободяника та оцінка його діяльності і здобутків як науковця, викладача вищої школи у контексті практичного втілення УБЕ.

Художній світогляд та музично-хорова естетика Анатолія Авдієвського, основні етапи творчої діяльності видатного диригента, еволюція виконавського стилю Українського народного хору. Виконавська інтерпретація найстародавніших перлин українського фольклору.

Дослідження народно-інструментального мистецтва та її колективної складової, процес який реорганізовується у світлі соціальних запитів. Напрямки дослідження ансамблево-оркестрове мистецтво гри на народних інструментах із баянно-акордеонним складом.

Бібліотекознавчі концепції щодо типології бібліотек. Принципи формування фондів наукових бібліотек з урахуванням регіонального аспекту історико–культурного розвитку Галичини. Історія формування колекцій та зібрань як національного культурного надбання.

Місце народного багатоголосся в українській музичній фольклористиці. Зумовленість розмаїття його форм середовищем виникнення і побутування. Аналіз багатоголосної природи української народної пісні у наукових дослідженнях. Особливості гуртового співу.