Наукова діяльність Марини Василівни Долгіх

Размещено на http://www.allbest.ru/

Центральноукраїнського державного педагогічного університету

ім. В. Винниченка

Наукова діяльність марини василівни долгіх

Тетяна Ковальчук (студентка I курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти мистецького факультету

Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор Растригіна А.М.

Анотація

В статті досліджуються особливості становлення наукової діяльності кандидата мистецтвознавства, викладача-методиста Кіровоградського музичного коледжу, відомої в Україні й за її межами музикознавиці і композиторки, Марини Василівни Долгіх.

Ключові слова: наукова діяльність, мистецтвознавчі дослідження, Єлисаветградщина, музична культура, музичне краєзнавство.

Постановка проблеми. Відтворення багатогранності суспільно-культурного життя певного регіону є можливим завдяки дослідженню життя й діяльності яскравої особистості, що мешкає в означеному регіоні. На нашу думку, вивчення векторів наукової діяльності музичної краєзнавиці, кандидатки мистецтвознавства Марини Василівни Долгіх, надасть можливість долучитися до історії музичної культури Єлисаветградщини- Кіровоградщини від її початку до наших часів.

Аналіз досліджень і публікацій. Вивчення наукової діяльності М. Долгіх ще не стало предметом окремого наукового дослідження й наразі у вітчизняному мистецько-науковому просторі поки що не існує ґрунтовних наукових праць щодо її наукового доробку. Тож, матеріалами для наших наукових розвідок у межах написання статті стали бібліографічні дані щодо наукових пошуків Марини Василівни, рецензії на наукові видання авторки у пресі, зміст автореферату дисертації на здобуття наукового ступеня, його аналіз у власному дисертаційному дослідженні О.В. Філоненко, а також інтерв'ю з науковицею.

Мета статті - охарактеризувати основні напрямки наукових пошуків та мистецтвознавчих досягнень однієї з найвідоміших дослідниць у розвиткові історії музичної культури Кіровоградської області М. В. Долгіх.

Виклад основного матеріалу. Марина Долгіх є провідним науковцем у галузі музичної регіоналістики Кіровоградщини та історії української музики. Людина глибоко творча, вона любить свої країну й з гордістю заявляє про це. Саме любов до рідної землі, допитливість до її історії, зокрема, до історії музичної культури рідного краю, привела дослідницю до усвідомлення потреби викладення результатів дослідницької діяльності на рівні дисертаційного дослідження. Передумовою того стало бажання створити музичний словник Кіровоградщини, у якому б містилися біографії людей, що займалися музикою на теренах регіону від кінця ХІХ ст. до наших часів. Працюючи у музеї музичної культури ім. К. Шимановського, М. В. Долгіх поступово накопичувала матеріал, налагоджувала необхідні для дослідницької діяльності зв'язки, що дало змогу у 1996 році, за сприяння Музичної спілки Кіровоградщини, видати брошуру «Матеріали з історії музичної культури Єлисаветградщини». Це видання стало першим щабелем на шляху до більш глибоких наукових досліджень музичної краєзнавиці, особистісні якості якої дозволили працювати одночасно з різними персоналіями, відшукувати й систематизовувати матеріал, що мав відношення до історії розвитку музичної культури регіону. Зокрема, значне накопичення інформації щодо висвітлення особливостей життєвого та творчого шляху композитора Юлія Мейтуса, котрий народився в Єлисаветграді, призвело до випуску мультимедійного диску «Юлій Мейтус: повернення до рідного міста». Його презентація відбулася в рамках музичного фестивалю «Квітневі музичні зустрічі» (2007) та була приурочена десятій роковині пам'яті композитора та 20-річчю музею Ю. Мейтуса у Кіровограді. В зазначеному проекті молода дослідниця, користуючись архівними джерелами, виборювала право на власне бачення життя й творчості композитора, чим привернула увагу знаних науковців, серед яких були й музикознавці Ірина Сікорська та Мар'яна Копиця. Кропітка робота принесла Марині Долгіх не тільки схвальні відгуки, визнання наукового дослідження на обласному рівні (науковиця отримала обласну краєзнавчу премію ім. Володимира Ястребова), а й пропозицію вступати до аспірантури [5, с. 103].

2008 року у Кіровограді вийшла книга «Кіровоградщина. Історія. Традиції. Сучасність», до колективу авторів якої увійшла й М. В. Долгіх з розділом «Музичні ландшафти Кіровоградщини».

Прискіплива робота дослідниці з регіональною періодикою, спеціалізованими мистецькими альманахами, статистичними та фінансовими звітами Херсонської губернії, Єлисаветградської, Олександрійської повітових земських управ; звітами освітянської галузі, епістолярною та мемуарною спадщиною митців минулого, з архівними матеріалами, що зберігаються у фондах ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, державного архіву Кіровоградської області; Кіровоградського обласного краєзнавчого музею та його філій; Міського музею музичної культури ім. К. Шимановського, Літературно- меморіального музею І. К. Карпенка-Карого, Народних меморіальних музеїв Г. Г. Нейгауза (при ДМШ № 1 ім. Г. Г. Нейгауза) і Ю. С. Мейтуса (при ДМШ № 2 ім. Ю. С. Мейтуса), громадського історичного музею „Євреї Єлисаветграда” м. Кіровограда; Бобринецького музею історії краю; Олександрійського краєзнавчого музею, стала вагомим підґрунтям для написання дисертаційного дослідження «Становлення музичного професіоналізму Єлисаветградщини (1900-1920 рр.)», спеціальність 17.00.03 - музичне мистецтво, яку було захищено Мариною Долгіх 2011 року (наук. керівник - кандидат мистецтвознавства, старший науковий співробітник відділу музикознавства Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України І. М. Сікорська, офіційні опоненти: доктор мистецтвознавства, професор Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв М. Ю. Ржевська та кандидат мистецтвознавства, доцент Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського В. Г. Сумарокова). Об'єктом дисертаційного дослідження М. В. Долгіх стало музичне мистецтво Єлисаветградщини в історичному процесі, а предметом - становлення музичного професіоналізму Єлисаветградського краю в 1900-1920-х рр.

З огляду на поставлені у дисертації завдання, дисертанткою здійснено комплексне дослідження музично-історичного процесу Єлисаветградщини; проаналізовано шляхи професійного становлення основних музичних сфер регіону: концертно-гастрольного життя, виконавства (фортепіанної, струнної та вокально-хорової галузей) та освіти; визначено специфічні риси регіональної композиторської творчості; на основі аналізу виявлених архівних матеріалів охарактеризовано структурно-організаційну, методико- педагогічну, концертно-виконавську діяльність видатних митців Єлісавеградщини. [2].

На думку О. Філоненко, дисертація М. Долгіх має велику пізнавальну цінність, оскільки дослідницею було опрацювано й залучено до наукового обігу великий масив інформаційних фактів, подій, персоналій, здійснено аналіз невідомих публіцистичних статей і музичних творів, що дозволило відтворити повноцінну картину музичного життя Єлисаветградщини досліджуваного періоду. Висвітлюючи музичне життя краю, у дисертації праналізовано педагогічну діяльність Г. Нейгауза та його Музичної школи, Музичної Студії ім. О. Шевчика та інших; розкрито значення педагогічно-виконавської діяльності Г. Нейгауза, Й. Гольденберга та Л. Киреєвої у динаміці фахової спеціалізації краю, визначено вплив їхніх здобутків на музичну культуру України й Заходу; запропоновано періодизацію процесу становлення засад музичного професіоналізму, яка базується на діахронії ціннісних орієнтацій, стильових ознак та функціональних зв'язків і має у своїй основі історико-культурологічний стрижень. Фактично її дослідження є першим науковим узагальненням у галузі музичної регіоналістики щодо Єлисаветградщини. У процесі конструктивного аналізу М. Долгіх приходить до виваженого висновку, що музичне життя Єлисаветградщини 1900-1920-х рр. є цілісним мистецьким комплексом різнорідних форм діяльності, сфер прикладення, педагогічних інституцій та напрямків утілення [7, с. 154].

У 2014 році на Кіровоградщині було презентовано унікальну серію фотоальбомів «Кіровоградщина в дзеркалі часу», присвячених висвітленню семи творчих напрямів культурного життя області: образотворче мистецтво, хореографія, музика, література, архітектура, театральне та декоративно-ужиткове мистецтво. На сторінках альбомів розміщено не тільки унікальні кадри культурного життя області за 75-річну історію її існування, а також цінну інформацію про видатних особистостей Кіровоградщини. До колективу авторів цього краєзнавчого продукту увійшла й Марина Долгіх [4].

А у 2016 році Марина Василівна Долгіх отримала Всеукраїнську премію із музикознавства «PRIMUS UNTER PARES» за книгу «Нейгаузи. Варіації на елисаветградську тему». У виданні простежено родовід видатних музикантів світового значення, діяльність яких нерозривно пов'язана з Україною: Нейгаузів, Блуменфельдів, Шимановських. Книга має солідну документальну базу з широким радіусом географії: архівні матеріали, історичні джерела, спогади, епістолярій, що зумовлює беззаперечну достовірність викладеної інформації. Більшість документів було уведено у науковий обіг уперше. Авторка докладно висвітлила постаті батьків видатного маестро Генріха Нейгауза: Густава Вільгельмовича та Ольги- 24 Марцеліни Михайлівни і сестри, Наталії Штайнбах-Нейгауз та розкрила особливості педагогічного процесу у музичній школі Нейгаузів. У роботі дослідниця звертає увагу на те, що, хоча, організаційний уклад школи, методика викладання були типовими для провінційної освіти XIX - початку XX ст., все ж експериментальні проекти Густава Нейгауза, новаторські досягнення, заснована ним приватна музична школа стали міцним фундаментом для подальшої педагогічної діяльності класів фортепіано в державній музичній школі, відкритій в 1933 р., та музичному училищі, започаткованому 1959 році.

Функціонування в повітовому Єлисаветграді школи, аналогічної за якісними характеристиками фортепіанним школам Ст. Блюменфельда, М. Тутковського в Києві, А. Бенша в Харкові, засвідчувало неординарність та непересічність особистоті її керівника [7, с. 153]. Також авторка розкриває зв'язок видатного піаніста Генріха Нейгауза з Єлисаветградом та аналізує культурне середовище міста: згадується музична інфраструктура (нотні магазини, концертні зали, фабрики інструментів), називаються видатні гастролери, що відвідали Єлисаветград (Леонід Собінов, Леопольд Ґодовський, Микола Лисенко, Артур Рубінштейн, Олександр Скрябін та ін.). В окремих нарисах розкрито тему творчих зв'язків сім'ї Нейгаузів з друзями та родинним оточенням, якими були Шимановські, Блюменфельди, Івашкевичі тощо, а також подається короткий опис видатних представників зазначених родів. На думку М. Долгіх, дана робота пропонує читачеві ознайомитись не лише з фактами біографії тієї чи іншої персони, але й пізнати її повноцінно, як справжню людину з особливостями характеру [3].

Започаткування проекту та власної участі М.Долгіх стало можливим відновлення творчих зв'язків з родинами видатних музикантів-земляків Г.Г. Нейгауза і Ю.С. Мейтуса, організація творчих зустрічей, концертних програм з їхніми нащадками Г.С. Нейгаузом і Аді Нейгаузом (м. Аріель, Ізраїль), В.В. Мейтусом (м. Київ, Україна); започаткований відопроєкт «Мій Нейгауз» за участю українських педагогів-піаністів - учнів Г.Г. Нейгауза І.І. Сухомлінова (2014, м. Одеса), А.О. Лисенко (2016, м. Київ).

Взимку 2017 року Марина Долгіх презентувала у Кропивницькому книгу «Юрій Хілобоков: сюїта для скрипки з оркестром», присвячену особистості видатного музиканта й педагога, засновника скрипкового мистецтва на Кіровоградщині, Юрія Павловича Хілобокова. Він жив і працював у Кіровограді, понад 50 років викладав у музичній школі №1 та музичному училищі, створив студентський симфонічний оркестр та заснував при філармонії камерний оркестр «Концертіно». Завдяки опрацьованим Мариною Долгіх документам з родинного архіву Хілобокових та інших джерел, вдалося відтворити подробиці життєвого і творчого шляху майстра. Зокрема, з'ясувалося, що він був представником відомої у світі чеської скрипкової школи. Його першим педагогом був вихованець Празької консерваторії (клас професора Отакара Шевчика) Йосип Гольденберг. Тож, у дитячі роки Юрій Павлович увібрав характерні риси школи, знаменитою своєю методикою роботи з талановитими дітьми. Пізніше саме цю методику він застосовував у Кіровограді, навчаючи своїх вихованців [6].

та 2019 рр. вийшли перші два томи трилогії «Роки боротьби 1917-1922 рр. на Єлисаветчині. Український погляд», автором розділу у кожній з яких є й М. В. Долгіх.

року за підтримки Українського культурного фонду в Україні вийшла монографія «Шимановський, Блуменфельд, Нейгаузи. Родинні зв'язки на перетині культур», присвячена відомим європейським музичним постатям, долі яких були пов'язані з Україною, містом Кропивницьким. М. В. Долгіх увійшла до колективу співавторів монографії зі статтею, присвяченою дослідженню родоводу Пржишиховських [1, с. 171-183].

М.В. Долгіх бере активну участь у науково-практичних конференціях, серед яких - міжнародні: «Золоті сторінки історії України. Ф. Ліст» (Кіровоград, 1999), «Кобзарство в контексті становлення української професійної музичної культури» (Київ, 2005), «Польська родина в Україні. Історія і сучасність» (Кіровоград, 2007), «Долі поляків на Кіровоградщині» (Кіровоград, 2008), «Стильова панорама українського мистецтва” (Київ, 2008), «Стиль модерн у культурі: конференція пам'яті академіка О. Костюка» (Київ, 2010); всеукраїнських: «Українське бандурне мистецтво: минуле і сучасність» (Тернопіль, 2006), «Історія в особистостях: до 95-річчя НМАУ ім. П. І. Чайковського, 75-річчя НСКУ, 10-річчя АМУ» (Київ, 2008), «Проблеми збереження та розвитку академічного народно-інструментального мистецтва України» (Кіровоград, 2009), обласних краєзнавчих: «Актуальні проблеми дослідження історії Центральної України і музеї» (Кіровоград, 2018).

Результати наукових пошуків також впроваджуються М. Долгіх й у її практичній педагогічній діяльності. Зокрема, в межах програми студенти Кіровоградського музичного коледжу та учні школи педагогічної практики слухають курс «Музичне мистецтво Єлисаветградщини». Також науковиця скеровує наукову діяльність студентів музичного коледжу. Зокрема, у квітні 2018 року студентка Лоліта Рудь, під науковим керівництвом доцента М. Долгіх брала участь у Міжнародній студентській науково-практичній конференції «Європейський вимір культурно-творчої спадщини Бориса Лятошинського», яка проходила на мистецькому факультеті Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. За ініціативи Марини Долгіх, з 2017 р. в рамках Всеукраїнського фестивалю-конкурсу української академічної музики «Класик-проект», присвяченого пам'яті Юлія Мейтуса, започатковано Всеукраїнський конкурс «Мейтусівські читання». Його результатом є збірка наукових розвідок юних музикознавців -лауреатів І та ІІ премії Всеукраїнського конкурсу «Мейтусівські читання», упорядником якої є саме М. В. Долгіх. науковий мистецтвознавчий музичний фотоальбом

Науковці нашого краю з великою повагою ставляться до наукової діяльності викладача-методиста М. В. Долгіх, зокрема декілька років поспіль Марина Василівна запрошується до головування на конкурсах, що проводяться у межах організованої кафедрою вокально-хорових дисциплін та методики музичного виховання ЦДПУ ім. В. Винниченка щорічної Міжнародної студентської науково-практично конференції.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Насичена науково-дослідницька діяльність науковиці дійсно вражає за своїм розмахом, а головне, якістю. Все, що береться дослідити М. В. Долгіх, має ґрунтовний характер, і як наслідок, неабиякий успіх. Безперечно, ознайомлення з результатами наукової діяльності М. В. Долгіх якнайкраще дозволить долучитися до джерел музичної історії Кіровоградщини й впевнитися у її самобутності. До 60-річчя з дня заснування Кіровоградського музичного коледжу М. Долгіх готується проект «Топ-500 найуспішніших вихованців КМК», а також розділ до ІІІ тому книги «Роки боротьби 1917-1922 рр. на Єлисаветчині. Український погляд», в процесі написання книга про Юлія Мейтуса, на стадії підготовки матеріали про 3 видатних співачок з Єлисаветградщини: Д. Захарову, М. Садовську-Барілотті, О. Кропивницьку.

Література

1. Долгіх М. Пржишиховські. У пошуках втраченої пам'яті. Шимановські, Блюменфельди, Нейгаузи: музичні родини на перехресті культур. Колективна монографія / Ред.-упоряд. О.І. Полячок. - Кропивницький : Видавець Лисенко В.Ф., 2019. - 664 с.

2. Долгіх М. Становлення музичного професіоналізму Єлисаветградщини (1900-1920 рр.): автореф. ... канд. мист-ва: 17.00.03. Київ, 2011. - 19 с.

3. Долгіх Я. В. Нейгаузи: варіації на єлисаветградську тему. Мистецтвознавчі записки, 2016. Вип. 29. с. 265-268.

4. Колісник Т. «Кіровоградщина у дзеркалі часу» розповіла історії талановитих земляків.

5. Лауреати обласної краєзнавчої премії імені Володимира Ястребова: Кіровоградська обласна рада. - Кіровоград, 2014. - 148 с.

6. Макей Л. У Кропивницькому презентували книгу про відомого скрипаля та диригента.

7. Філоненко О. В. Освіта Кіровоградщини (Єлисаветградщини) другої половини ХІХ-ХХ століття в історико-педагогічних рефлексіях українських дослідників: дис. на здоб. наук. ступ. д-ра пед. наук : 13.00.01. Умань, 2018. - 534 с.

Размещено на Allbest.ru