Проблеми формування культури молодого українця у світлі євро-інтеграційних стандартів. Болонський процес: шляхи до мобільності студентів, академічного та адміністративного персоналу в рамках загальноєвропейського простору сучасної музичної освіти.

Музичні традиції арабів, персів і тюркських народів, сформовані в період середньовіччя. Формування музичних стилей: арабського (західного) та перського (східного). Арабо-перський музичний синтез у 6-7 ст. Музика при дворах халіфів, музичні інструменти.

Розгляд проблеми становлення музичної терапії в українському освітньому просторі з метою оздоровчої рекреації, перспектив її розвитку, засобів, які полегшують експресію емоцій. Особливості музичної терапії для оздоровчої рекреації здобувачів вищої освіти.

Теоретичні засади дослідження музичного виконавства. Сутнісні ознаки і структура музичного виконавства, особливості його будови і функціонування як художньої системи. Музичне виконавство як художньо-творча діяльність, основні види інтерпретації творів.

Модифікація ідеї музичного виховання в контексті історії розвитку мистецької практики. Аналіз впливу музики на людину з розвитком філософсько-естетичної та музикознавчої думки. Трансформація уявлень, пов’язаних з функціонуванням музичного мистецтва.

Особливості розвитку культурно-мистецьких процесів Галичини на локальному прикладі регіону Стрийщини. Діяльність стрийського музично-драматичного театру ім. М. Старицького. Музично-концертне життя регіону та діяльність провідних хорових колективів.

Аналіз діяльності освітньо-виховних та музично-мистецьких інституцій як інспіраторів культуро-творчих процесів. Етапи становлення та розвитку українського хорового товариства "Станіславівський Боян". Діяльність загальноосвітніх навчальних закладів.

Дослідження семіозису музичної творчості в інтермедіальному контексті творення дигітального дискурсу художньої культури. Аналіз появи блокчейнізованих текстів, що потребує започаткування наукової дискусії щодо впровадження технологій арт-блокчейну.

Розгляд історії музичної культури України. Інструментальний ансамбль XVII ст. (музична діяльність цехових братчиків). Інструментарій цехових музик. Вокально-інструментальна музика у Запорізькому війську. Музика в українському театрі XVII-XVIII ст.

Розгляд музичної творчості етнічних меншин міста Ніжина. Аналіз форм й тенденцій розвитку музичних традицій в закладах освіти міста. Вивчення діяльності представників ніжинського виконавського мистецтва (хорового, вокального, інструментального).

Музичний зміст театральної вистави. Неодмінні онтологічні зв’язки, гносеологічна та аксіологічна спорідненість сучасного театру й музики. Театралізація релігійно-храмового дійства. Становлення музичного театру. Засоби створення театральної умовності.

Аналіз поглядів Кобзаря Тараса Григоровича Шевченка на музичне мистецтво через призму різних напрямків його творчої діяльності. Значущість духовного спадку поета для різноманітних галузей музичної науки: фольклористики, історії освіти й педагогіки.

Огляд діяльності Музично-драматичної школи М. Лисенка. Функціонування в ній класу гри на бандурі у контексті загальної історії становлення національної освіти в Україні. Справа збереження та популяризації бандури як символу національної культури.

Аналіз синтезу професійного мистецтва із формами народної художньої творчості. Становлення музично-драматичного театру Чернігівщини у кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Формування його як симбіозу пісні та народної драми. Визначення регіональної складової.

Музична культура як складний історично обумовлений процес, який своїм корінням йде у глибину віків. Знайомство з музично-просвітницькою та педагогічною діяльністю західноукраїнських композиторів. Аналіз традицій народно-інструментального музикування.

Процес відновлення історичної пам’яті та формування національної самосвідомості як чинників розвитку громадянського виховання, формування політичної культури народу, процес розбудови громадянського суспільства й усієї національної державності України.

Науково-теоретичне обґрунтування сутності, характеру і особливостей музично-просвітницької діяльності О.П. Бажанського як типового представника греко-католицького духовенства. Національно-культурне відродження Галичини в другій половині ХІХ – поч. ХХ ст.

Аналіз постановок ХХІ століття музично-театральних творів ХІХ-ХХ століття в аспекті постмодернізму і бароко. Жанр опери з проблематикою українського оперного мистецтва. Дослідження інформації про інтеграцію танців до французької барокової опери.

Особливості розвитку української музичної культури ХХ ст. Аналіз творчості композитора І. Саца та його внеску у розвиток театрального мистецтва. Пошук нових засобів виразності та універсальних інструментів для вистав драматичного театру ім. М. Горького.

Взаємозв’язки між проблематикою музично-теоретичних досліджень Середньовіччя, Ренесансу та нашого часу. Відмінність підходів до осмислення музики, які сформувались у добарокових епохах та сучасності. Розуміння "нової музики" та методи її аналізу.

Театральна діяльність Леся Курбаса. Розглянуто джерела і витоки його позицій щодо хореографії та танцювальної пластики на рівні особистих контактів, на прикладах найбільш показових творчих рішень. Взаємодієя митця з провідними реформаторами хореографії.

Дослідження взаємодії принципів, механізмів драматургії, засобів музично-хореографічного мистецтва у межах синтетичного феномену. Вплив "філософії випадкового" на формування унікальних естетичних методів творчої комунікації Дж. Кейджа та М. Каннінгема.

Музыкальная составляющая как "высокоорганизованная" часть многослойной структуры городского звукового пространства. Аспекты, связанные с раздвижением границ и трансформацией аудиосреды, и акцентирующие проблему дисгармонизации и шумового загрязнения.

Изучение медиатекста как социокультурного феномена, репрезентируемого в аудиовизуальных медиажанрах. Определение основных категорий медиа с позиции музыковедения. Специфические особенности и контекстуальная специфика языка музыки в структуре медиатекста.

Определение роли музыки и устнопоэтического слова в традиционной культуре гэлов Шотландии. Изучение механизмов национального осмысления и самоидентификации через музыкальную культуру. Особенности эволюционной жанровой классификации шотландской музыки.

Возникновение искусства, как творческого отражения действительности. Понятие музыки и хореографии как видов искусства. Хронология становления разных стилей музыки и различных направлений хореографии. Значение хореографии в формировании личности ребенка.

Особенности музыкального искусства древности, взаимодействие звуков и жестов, цветов и форм, эмоций и слов. Связь традиционных искусств с философией. Понятие синестезии и творчество К. Сараджева. Индивидуальное и универсальное в духовном творчестве.

Исследование основных этапов развития советской музыкальной культуры 1917-1920-х годов XX века. Темы патриотизма и войны в период 1920-1941 годов. Изучение музыкального быта 20-х годов. Музыкальное исполнительство и творчество Шостаковича и Прокофьева

Органическая связь музыки с психофизиологическими параметрами человека. Дорефлективный, внепонятийный и спонтанный тип восприятия музыкального потока. Сущностная сторона процессов музыкального понимания. Музыкальная культура в современном обществе.

История развития античного музыкального искусства от V века до н.э. по III век н.э. Стили, жанровые и поэтические направления музыки Древней Греции и Древнего Рима, ее синкретическое единение с другими искусствами. Возникновение музыкальных инструментов.