Аналіз основних положень музейної евристики як складової частини музеології та культурної парадигми загалом. Особливості вирішення дослідницьких завдань, пов’язаних зі спеціальними історичними дисциплінами, бібліографічним та музеєзнавчим пошуком.

Стан театральної і музейної справи в м. Глухові Чернігівської губернії. Дослідження історії музейної і театральної справи в Глухові через призму перших заходів радянського уряду. Зміст деяких документів з фондів Державного архіву Чернігівської області.

Аналіз досвіду польських і європейських музеологів, висвітлення їх підходів до трансформації музеїв відповідно до актуальних вимог сучасності. Збереження функцій та набору інформації, комунікативної функції попереднього запису та реєстрації на екскурсії.

Уточнення змісту понять дослідження історико-культурних пам’яток. Висвітлення еволюції змістового наповнення понять "пам’ятка" та "музейна пам’ятка". З’ясування соціокультурної сутності музейних пам’яток. Виявлення їх місця в системі культурних цінностей.

Суть сучасного стану музейної мережі в Україні. Проблеми у цій сфері та шляхи їхнього подолання. Розгляд ситуації з музеями у тимчасово окупованому Криму та на Донеччині. Розвиток співпраці українських музейників із відповідними міжнародними комітетами.

Музейний аспект діяльності Івана Франка, його участь у пошуковій, науково-експедиційній, виставковій роботі, розробці методичних матеріалів для збирання та вивчення народної культури, їх оприлюдненні. Вшануванню пам’яті Каменяра в музеях України.

Обозначение понятий "новая музеология", "постмузей", "музей участия". Технологическое влияние на культурную динамику ХХ в. Способность музейных собраний вызывать "энергетическое" воздействие. Применение технологий виртуальной реальности в музейном деле.

Направления музейной деятельности современных сельских библиотек. анализ их актуальности и востребованности среди читателей. Общность социальных функций музеев и библиотек: памяти, рефлексии, коммуникации, адаптации, прогнозирования и проектирования.

Самарский областной художественный музей как один из крупнейших музеев Российской Федерации. Анонс галереи "Виктория" как крупнейшей независимой арт-площадки в Самаре. Выставочный зал Союза художников РФ в Самаре как универсальная площадка для экспозиций.

Роли и значение этнографических финно-угорских исследований в советском национальном строительстве. Исследование темы репрезентации этнической идентичности в различных областях музейного дела. Полевые исследования московских и ленинградских этнографов.

Дослідження інноваційних практик і візуальних технологій в українському музейництві. Формування методологічних засад сучасного міждисциплінарного напряму музейної візуальності. Використання інформаційних технологій реконструкції символічних текстів.

Зроблена спроба окреслити статистичні дані щодо кількості, профільного різноманіття та особливостей розміщення музеїв та колекцій у просторі вищої школи. Базою для аналізу виступив емпіричний матеріал, отриманий у ході візитів до музеїв Західної України.

Основные понятия и история становления музееведения как гуманитарной науки. Международный совет музеев, их классификация по профилю, типу хранимого наследия, адресату и собственнику. Подготовка и проведение экскурсий. Исследовательская и фондовая работа.

Условия и факторы возникновения шести историко-краеведческих музеев в конце XXI и в первой половине XX вв. Роль создания подотделов Русского Географического общества и Обществ по изучению Казахстана в развитии краеведческого и музейного движения.

Анализ музейных материалов по детству чувашей по признакам: уход за детьми и игровая деятельность. Подходы в представлении фондовых материалов, ориентированные на использование информационных технологий с целью повышения эффективности работы музеев.

История Воронежского областного художественного музея им. И.Н. Крамского, структура экспозиций. Экспозиционные маршруты Таловского и Воронежского областного историко-краеведческого музея. Описание Челябинского государственного краеведческого музея.

Направления деятельности музеев Казахстана в постсоветский период. Характеристика фондовой, научно-исследовательской, образовательной, выставочной и экскурсионной деятельности музеев Казахстана. Особенности деятельности музеев различных уровней.

Изменения современного музейного мира. Проблемы подготовки музейного специалиста в условиях глобализационных трансформаций и реформы системы российского образования. Базовые принципы культурологического содержания образовательных программ по музеологии.

Мистецтво організації різних музичних звуків в часовій (ритмічній), звуковисотній та тембровій шкалі. Складові музичного мистецтва: артикуляція, техніка, відчуття (емоції, настрій, грув), динаміка, тон (тембр), фразування, простір (паузи), слухання.

Теоретико-інформаційний підхід до розгляду системно-структурної організації музично-текстових об’єктів. Положення загальної теорії систем у розгляді історичної еволюції музичного мислення. Музична мова як звукова логіка та моделююча кібернетична система.

Місце музики в осмисленні теми космосу. Характеристика архаїчних пластів обрядового фольклору в аспекті космологічних уявлень. Космологічна роль бетховенської музики. Розуміння негентропійної сутності музичного мистецтва. Специфіка творів Скрябіна.

Розробка кольорового супроводу музичних творів. Створення гармонічного художнього образу за допомогою співзвучання кольорів у просторі. Розгляд техніки побудови асоціативно-образних кольорових композицій послідовників О. Безрукова харківської школи.

Відтворення у музиці особливостей, глибинної логіки та динаміки основних художніх ідей часу як чинника соціокультурних процесів епохи. Динаміка жанрових та стильових перетворень у композиторській творчості. Внутрішньо поступальний рух до ідейності.

Імплозивні ефекти миттєвої комунікації у сучасних музичних і парамузичних формах. Тема вірусності в інформаційному полі культури. Концептуалізація поняття медіавірусу як чистого сингулярного смислу, поверхневого ефекту, вільного від усякого значення.

Визначення факторів формування світоглядних орієнтирів А. Буцького. Характеристика композиторської, виконавської, просвітницької діяльності А. Буцього в період перебування у Києві. Аналіз напрямків педагогічної і музично-громадської роботи митця.

Музика як вид мистецтва, що відбиває дійсність і впливає на людину за допомогою особливим образом організованих звукових послідовностей. Нові принципи музичного мислення. Хор, гімн, романс, арія, опера, соната, симфонія, реквієм, концерт, ораторія.

Висвітлення творчої і дослідницької праці українського композитора, диригента, педагога Антіна Рудницького (1902-1975). Творча діяльність митця у галузі музикознавства і музичної публіцистики. Естетичний аналіз окремих фортепіанних творів композитора.

Музичну культуру України першої половини XIX ст. характеризує збирання творчих сил, перехід мистецтва на нові, демократичні засади. Розвиток професійної музики зосереджується головним чином у містах, що швидко зростали як політичні і культурні центри.

Відомості про музичну культуру релігійних та освітніх центрів у столиці Волинського воєводства - Луцьку. Боротьба поміж Хрестовоздвиженським братством, останньою опорою православних лучан та місцевими єзуїтами. Запровадження інструментальної капели.

Музична культура України у 14-16 ст. Інструментальний ансамбль 17 ст. - інструментарій цехових музик. Музика в українському театрі 17-18 ст. Сфери розвитку української інструментальної музики. Вокальна, інструментальна музика в запорізькому війську.