Технологія - це комплекс наукових та інженерних знань, реалізованих в прийомах праці, матеріальних, технічних, енергетичних і трудових чинниках виробництва, способах їх з'єднання для створення продукту або послуги, що відповідають певним вимогам.

Технологія нерозривно пов'язана з машинізацією виробничого або невиробничого, передусім управлінського процесу. Управлінські технології базуються на застосуванні комп'ютерів і телекомунікаційної техніки.

Згідно з визначенням, прийнятим ЮНЕСКО, інформаційна технологія - це комплекс взаємопов'язаних, наукових, технологічних, інженерних дисциплін, що вивчають методи ефективної організації праці людей, зайнятих обробкою і зберіганням інформації; обчислювальну техніку та методи організації і взаємодії з людьми та виробничим обладнанням, їх практичне використання, а також пов'язані з усім цим соціальні, економічні та культурні проблеми. Самі інформаційні технології вимагають складної підготовки, великих витрат і наукоємної техніки. їх уведення повинно починатися зі створення математичного забезпечення, формування інформаційних потоків у системах підготовки фахівців.

5.2 Банківські інформаційні технології

Завдання та цілі (загальні поняття). З точки зору банківських професіоналів і їх клієнтів банк є фінансовою установою. Однак з точки зору фахівців інформаційних технологій банк - це підприємство з переробки та передачі інформації. Фінансові й грошові процеси, що відбуваються в банку, можуть і повинні бути інтерпретовані як процеси обробки, зберігання і перенесення інформації. Це однаковою мірою стосується як розрахункових процесів, що маніпулюють інформацією про стан рахунків клієнтів, так і процесів управління банком та прийняття рішень у сфері, наприклад, кредитної або дилінгової діяльності. Особливо яскраво така інтерпретація проявляється при переході банків, ділового світу і всього суспільства на нові методи грошового обігу, коли введення кредитних і дебетових карток, банкоматів, електронного обслуговування клієнтів й інші подібні процеси ведуть до того, що всі платіжні, розрахункові та інші фінансові процедури не потребуватимуть паперових грошей і документів, а будуть здійснюватися за допомогою комп'ютерної обробки та передачі інформації. Зважаючи на таку перспективу, не можна недооцінювати роль комп'ютерних інформаційних систем і комп'ютерних телекомунікацій в банківській справі. З цієї точки зору в широкому розумінні проблема управління стає ключовою для забезпечення ефективності та надійності роботи банку. Саме її якісне вирішення визначить у кінцевому підсумку його життєдіяльність і конкурентоспроможність.

Коефіцієнт інтелекту компанії визначається тим, наскільки її інформаційно-технічна інфраструктура забезпечує доступ до інформації. Білл Гейтс порівняв електронну систему з нервовою системою людини.

Електронну систему банку можна порівняти з функціонуванням нервової системи людини, що забезпечує рух глибоко інтегрованих потоків інформації, які у потрібний час надходять до потрібних частин структурних підрозділів банку. "Електронна нервова система" є сукупністю електронних процесів, за допомогою яких банк сприймає світ і адекватно реагує на зміни, що відбуваються в ньому, будь то нова подія в стані конкурентів чи виникнення нової потреби у клієнтів. Для створення "електронної нервової системи" потрібні відповідні обладнання та програмне забезпечення.

Завданням електронної системи банку є точність, оперативність і багатство інформації, яка надається, що дає інтелектуальним працівникам змогу здійснювати колективну діяльність і розробляти оригінальні рішення.

Компоненти інформаційних технологій банку. До

компонентів інформаційних технологій банку належать комп'ютерне обладнання, програмне забезпечення, організація передачі даних (зв'язок).

Комп'ютерне обладнання, яке застосовується в комплексі технічних засобів системи "Автоматизований банк", розробленої Комп'ютерним центром Промінвестбанку, призначене для виконання задач введення, передачі, обробки, зберігання і надання результатів обробки конфіденційної банківської інформації в чотирирівневій ієрархічній системі передачі даних Промінвестбанку. Залежно від задач використовують: персональні комп'ютери, сервери, суперсервери, кластерну архітектуру.

Персональні комп'ютери. Задачі оперативної обробки банківської інформації виконуються за допомогою персональних комп'ютерів. У системі Промінвестбанку за базову прийнято апаратну платформу фірми "ІпіеГ з використанням мікропроцесорів Іпіеі Репіішп, Репіішп-Ш, Репїшт-ІУ і Сеіегоп з тактовими частотами аж до 2000 МГц. За останні роки в банку практично повністю оновлено парк ПК, і всі комп'ютери з процесорами Іпіеі 286, 386, 486 і Репгішп з частотами до 100 МГц виведені з експлуатації й замінені сучасними продуктивними системами. На всіх комп'ютерах встановлено ліцензійне програмне забезпечення від фірми "Місгозой" (операційні системи М8 ^іпсіоууз 95, \\^іпс1ош5 98, \\%сіо\Ґ5 N1 і \\%сіо\Ґ5 2000, а також пакети офісних додатків М8 ОШсе 95, 97 і 2000). Для виконання банківських задач використовують відповідне програмне забезпечення, розроблене програмістами Комп'ютерного центру Промінвестбанку.

Сервери являють собою спеціалізовані комп'ютери, які відрізняються від стандартних комп'ютерів низкою апаратних особливостей, пов'язаних з вимогами забезпечити виняткову надійність, тривалу безперебійну роботу і високу продуктивність для виконання задач певного класу.

Існує класифікація серверів, що визначається масштабом мережі, в якій вони використовуються: сервер робочої групи, сервер відділу або сервер масштабу підприємства (корпоративний сервер). Ця класифікація досить умовна. Наприклад, розмір групи може мінятися в діапазоні від декількох осіб до декількох сотень осіб, а сервер відділу обслуговувати від 20 до 150 користувачів. Залежно від числа користувачів і характеру задач, які вони вирішують, вимоги до складу обладнання і програмного забезпечення сервера, до його надійності та продуктивності значно відрізняються.

За своїм функціональним призначенням сервери поділяються на: файлові, сервери задач, сервери баз даних, інтернет-сервери.

Суперсервери НР 9000 К-400, К-200, гр7410 працюють у Промінвестбанку під управлінням операційної системи НР ІЖ, яка забезпечує багатопоточну, багатопроцесорну і багато-задачну обробку інформації, що надходить від філій. Вони використовуються для функціонування центральної бази даних.

Кластерна архітектура. Існують комп'ютерні системи, які відрізняються своїми великими функціональними можливостями і дуже високою надійністю. До таких належать кластерні системи. Кластеризація - це об'єднання машин, що є єдиним цілим для операційної системи, прикладних програм і користувачів. Машини, кластеризовані разом у такий спосіб, можуть у разі відмови одного процесора дуже швидко перерозподілити роботу на інші процесори у межах кластера. Такі машини широко застосовуються в системах обробки трансакцій в режимі оп-Нпе, системах підтримки прийняття рішень, використовуються при роботі з критично важливими для діяльності Промінвестбанку задачами, які експлуатуються по 24 години на добу (приклад - міжнародна платіжна система 8^ІРТ, банківський процесинговий центр міжнародної платіжної системи УІ8А).

Програмне забезпечення. Промінвестбанк для побудови власної глобальної комп'ютерної мережі на території всієї України виходив з таких позицій: власними силами розробляв усе прикладне програмне забезпечення, а ліцензійне програмне забезпечення (операційні системи, системи управління базами даних, засоби розробки, телекомунікаційні програми) було придбане у провідних фірм.

Програмне забезпечення цифрового підпису і шифрування 8АКАСЕN розроблене Комп'ютерним центром Промінвестбанку з використанням ідентифікаторів, наданих фірмою ЕЛІАС (Росія, 1995). У програмному забезпеченні для здійснення цифрового підпису під електронними платіжними документами використовуються ліцензійні смарт-карти фірми СЕМРШ8 (Франція, 1999).

Антивірусне програмне забезпечення розроблене російською фірмою "Лабораторія Касперського". Програмне забезпечення Ріге\уа11 використовується для захисту мережі від несанкціонованого доступу.

Оновлення програмного забезпечення здійснюється шляхом організації технічної підтримки.

Прикладне банківське програмне забезпечення комплексів "Операційний день банку", "Клієнт-Банк", задачі "Обмінний пункт" розроблені Комп'ютерним центром Промінвестбанку і сертифіковані Національним банком України. Крім того, фахівцями Промінвестбанку самостійно розроблене програмне забезпечення внутрішньої платіжної системи, розрахунки з іншими банками через єдиний коррахунок за системою електронних платежів НБУ. Розроблені компоненти внутрішнього документообігу в системі грошових переказів МопеуОгат. Програмні розробки відповідають вимогам Національного банку України, у тому числі із захисту інформації.

Зв'язок. Для забезпечення телекомунікаційних потреб Промінвестбанк розгорнув мережу передачі даних на основі протоколу доступу Х.25. В усіх установах банку було встановлене типове обладнання різної продуктивності (експлуатується понад 250 вузлів).

Нині по мережі передачі даних Промінвестбанку передається вся його електронна кореспонденція в масштабах системи: електронні платежі, трансакції міжнародних плас-тикових карток, процесинг внутрішніх пластикових карток, електронна пошта, електронна біржа кредитних ресурсів, реплікації баз даних, внутрішня Іпігапеї-мережа, грошові перекази МопеуОгат тощо. Таким чином здійснюється файлова передача і працюють онлайнові задачі, причому кількість останніх постійно зростає.

Через центральний вузол мережі щодня проходить близько 3 Гігабайт інформації. При цьому зі збільшенням кількості послуг і розмірів баз даних обсяг трафіка продовжує зростати.

Мережа функціонує цілодобово і доступна для будь-якої установи банку незалежно від її територіального розташування в межах України (а за необхідності - й за межами).

Мережа підтримує базовий набір протоколів доступу. Забезпечена можливість доступу до мережі клієнтів банку. Мережа гнучко пристосовується до зміни кількості користувачів, обсягів інформації, що передається.

Мережа передачі даних Промінвестбанку являє собою чотирирівневу ієрархічну систему і призначена для забезпечення інформаційного обміну між підрозділами банку незалежно від їх територіального розташування та організаційного підпорядкування:

перший рівень - Центральний апарат і Комп'ютерний центр;

другий рівень - Центральні відділення банку;

третій рівень - Відділення банку;

четвертий рівень - Філії відділень банку, ощадкаси, віддалені робочі місця тощо, клієнти банку.

Мережа передачі даних Промінвестбанку побудована за топологією "зірка" з поперечними зв'язками. Кожний вузол мережі має мінімум два з'єднання з сусідніми вузлами. Складається з магістральної (1-2 рівні) і периферійної (3--4 рівні) частин.

Адміністрування і моніторинг мережі здійснюються з єдиного центру управління мережею, який знаходиться у Комп'ютерному центрі банку, за допомогою спеціалізованих програмно-апаратних засобів.

Основні напрями розвитку мережі передачі даних Промінвестбанку. 1. Збільшення пропускної спроможності за рахунок підвищення пропускної спроможності каналів зв'язку, зменшення рівня помилок в каналах, організації додаткових (альтернативних) каналів зв'язку. Здійснюється побудова цифрових каналів 64К-128К на всі регіональні вузли.

2. Забезпечення безперебійної роботи глобальної мережі. У цей час банк знаходиться на такій стадії наповнення електронною інформацією, що недопустима навіть незначна за тривалістю зупинка роботи мережі. Для повноцінного резервування мережі постійно вживають таких заходів:

організацію альтернативних каналів зв'язку;

резервування апаратних засобів мережі передачі даних;

резервування вузлів мережі;

організацію резервного центру комутації повідомлень;

забезпечення цілодобової роботи обладнання мережі (без вимкнення);

забезпечення гарантованого електроживлення;

забезпечення наявності на місцях кваліфікованого персоналу, здатного забезпечити перший рівень підтримки.

3. Застосування нових технологій - передача по одних каналах зв'язку як даних, так і голосу. Для ефективнішого використання цифрових каналів зв'язку, економії витрат на міжміські телефонні переговори і підвищення оперативності взаємодії відділень банку з Центральним апаратом здійснюється інтеграція передачі даних і голосу по одних каналах зв'язку.

5.3 Управління інформаційними системами

Вивчення структури і функцій будь-якої системи базується на її аналізі та подальшому синтезі. І якщо мета аналізу - вивчення закономірностей функціонування системи за існуючої структури, то завдання синтезу - проектування і підбір такої структури, яка б реалізовувала задані їй функції.

З теорії складних систем відомо, що будь-яку складну систему можна розкласти на деякі підсистеми з різною глибиною деталізування. Традиційно під функціональною підсистемою розуміють деяку частину загальної системи управління.

Роль комп'ютерних підрозділів у процесі управління банком. Керівникам установ банку для розуміння ролі інформаційних технологій необхідно зробити три речі. По-перше, щоб отримувати від фахівців з інформаційних технологій найбільшу віддачу, необхідно надати комп'ютерним відділам роль стратегічного підрозділу. Недопустимо розглядати цю службу як просто ще один центр витрат. По-друге, необхідно вивчити інформаційну технологію настільки, щоб бути спроможним задавати керівнику комп'ютерного підрозділу доречні питання і судити про те, наскільки компетентні відповіді на них. У цьому немає жодної різниці між інформаційними технологіями і, скажімо, кредитуванням або фінансами. По-третє, необхідно залучати керівників служб до прийняття важливих рішень і формування стратегії бізнесу.

Керівники комп'ютерних підрозділів повинні в обов'язковому порядку знатися на бізнесі банку, незалежно від того, хто вони є за фахом - програмісти, постановники або технічні фахівці, головне, щоб вони орієнтувалися в цілях і завданнях банківської установи.

Часто трапляється нерозуміння ролі служб інформаційних технологій. Це така галузь, у якій невдача може призвести до катастрофи, а успіх само собою розуміється - адже ці "штуки" (комп'ютери) загалом і повинні працювати, чи не так?

Чисельність відділів комп'ютеризації визначається їх функціями, величиною відділення і вимогами платіжних систем.

Основними функціями є:

управління подіями - ведення технологічного процесу обробки даних за завданнями, що вирішуються в банках;

управління робочим навантаженням - відстеження роботи техніки, локальної обчислювальної мережі, обладнання зв'язку;

управління носіями даних, зберіганням і відновленням інформації - адміністрування баз даних;

управління захистом - розподіл прав доступу. Наприк лад, одна людина має право підключити працівника банку до мережі, але не може дати доступ до задачі, інший може дати доступ до задачі, але не може підключити до мережі і т.д.;

управління проблемами - відстеження критичних ситуа цій. Під час обробки даних найбільше часу, певна річ, витрача ють на управління винятковими ситуаціями. Часто один-єди- ний збій призводить до лавиноподібного накопичення інших, тому стає дуже складно визначити джерело прикрощів.

Звичайно, дані функції можуть поєднуватися між працівниками відділу, крім надання прав доступу, але міжнародна практика показує, що працівників інформаційних технологій повинно бути в середньому 10-12 відсотків загальної чисельності.

Управління процесом обробки даних. Кожна операція в банку в інформаційному плані наповнена різного роду реквізитами. Для впорядкованої роботи зі значеннями реквізитів, наочного відображення інформації на екранах комп'ютерів, друку реквізитів на паперових носіях згідно з вимогами інструкцій і нормативних документів розробляється й експлуатується спеціалізоване програмне забезпечення, що автоматизує банківські технології. Характерною особливістю банківської інформації є:

оперативність;

достовірність;

безперервність (початкове сальдо по рахунках повинно завжди дорівнювати вхідному плюс кредитові обороти мінус дебетові обороти як за день, так і за місяць, рік);

небезпека прямих фінансових втрат у разі збою системи;

* створення і ведення архівів, кредитних історій. Обробка такої інформації повинна відповідати суворим правилам бухгалтерського, фінансового та податкового обліку, вимогам інших нормативних документів.

Між банківськими операціями існує тісний взаємозв'язок, тому успіх у побудові інформаційної моделі банку багато в чому залежить від правильного вибору ядра інформаційної системи, яке повинно відповідати ряду вимог. Насамперед ядро інформаційної системи повинно базуватися на достовірній інформації, давати можливість модульно підключати нові задачі, тобто воно має бути відкритого типу. Таким ядром інформаційної системи вибраний бухгалтерський облік як найдостовірніший з точки зору інформації. Обов'язкові параметри до інформації стосовно клієнтів, рахунків, платіжних документів інформаційно наповнюють систему і дають змогу формувати статистичну звітність. На сьогодні бухгалтерський облік у Промінвестбанку це:

гарант його життєдіяльності. Комерційний банк може існувати тільки за умови прибуткової діяльності. Тому рівень прибутків і витрат банку за даними бухгалтерського обліку аналізується і контролюється в режимі, наближеному до режиму реального часу;

джерело інформації для економічного аналізу та статис тичної звітності. Достовірнішої інформації, ніж дані платіж ного обороту, в банку не існує;

інструмент здійснення розрахунків і обслуговування платіжного обороту.

Розроблена в Промінвестбанку комплексна система "Автоматизований банк", інформаційною основою якої є платіжна система, через відповідні інтерфейси взаємодіє з Системою електронних платежів України, міжнародною системою З^ІРТ, платіжними системами інших країн. Кожний інтерфейс являє собою програмно-технічний міні-комплекс зі спеціалізованим програмним забезпеченням, набором нормативно-довідкової інформації, технологією обробки, видами контролю. Істотною характеристикою інформаційної системи є стійкість до можливих помилок вхідних даних, збоїв у роботі обчислювальної техніки, внесення в систему технологічних змін.

Важливими моментами в обробці інформації є достовірність вхідних даних, які використовуються інформаційною системою, здійснення за заданим алгоритмом їх перетворення та відображення в зручному для користувача вигляді. Алгоритм перетворення даних відповідає поставленій у задачі меті. Він варіюється від простої операції складання або множення декількох реквізитів до складної обробки даних з метою отримання консолідованої декларації з податку на прибуток. Важливо, щоб алгоритм відповідав загальним вимогам:

був стійким до обсягів інформації (програміст не повинен розраховувати на розміщення всіх даних в опера тивну пам'ять з метою подальшої їх обробки);

виконувався в межах запланованого часу (обслугову вання по пластиковій картці не повинне перевищувати 20 с, а міжбанківська операція має здійснюватися в межах 2 годин).

Після обробки (згідно з алгоритмом) даних, вони повинні бути представлені у заздалегідь узгодженому з користувачем вигляді: на папері, у файлі.

Вказані три компоненти (вхідні дані, алгоритм і вихідні дані) тісно взаємопов'язані:

вихідні дані можуть бути отримані тільки на основі дій з вхідними даними;

первинний контроль вхідних даних збільшить кількість операцій перевірок в алгоритмі, що призведе до збільшення часу обробки інформації.

Розроблене програмне забезпечення охоплює майже всі види діяльності банку, тому його підтримка в актуальному стані потребує внесення постійних змін. Правильний процес тестування змін на етапі розробки повинен бути багатоступеневим: програміст тестує модуль, управління впровадження задачу, дві філії банку в реальній роботі на реальній інформації - комплекс задач. Оснащене документацією з експлуатації і оформлене у версію програмне забезпечення або зміни до існуючого програмного забезпечення тиражуються по всій системі банку. Такий підхід зводить до мінімуму тиражування помилок у програмному забезпеченні. На практиці трудовитрати на розробку банківського прикладного програмного забезпечення розподіляються приблизно таким чином: 80 відсотків - створення проекту, який вирішує поставлену проблему (технічне завдання, постановка задачі, розробка програмного забезпечення, документування і тестування); 5 відсотків - розробка технології зі збереження та відновлення інформації; 5 відсотків - захист інформації від некваліфікованого використання; 10 відсотків - захист від умисного пошкодження системи та викривлення інформації.

Характерною ознакою програмного забезпечення, яке розробляється і впроваджене в Промінвестбанку, є те, що воно типове для всієї системи і суворо версійно підтримується. Такий підхід до побудови банківського програмного забезпечення дав змогу без великих витрат перейти на дворівневу систему роботи банку.

Що більше число банківських операцій автоматизовано, то більше буде вноситися змін, пов'язаних або з упровадженням інновацій, або зі змінами в нормативних чи законодавчих документах. Звичайно, розробкою операційних систем і систем управління базами даних в Промінвестбанку не займаються, але всі прикладні банківські задачі розроблені його фахівцями. Це дає можливість розширювати і вдосконалювати інформаційну систему.

Управління платіжним оборотом. Платіжний оборот займає центральне місце в банківських інформаційних технологіях. Промінвестбанк - системний банк і всі його підрозділи з'єднані єдиною комп'ютерною мережею, по якій і здійснюється обмін електронними платіжними документами. Тільки за 2002 р. оборот платіжної системи Промінвестбанку досяг 402 млрд грн., електронною системою оброблено 39 млн платіжних документів. Більша частина платежів здійснюється в межах внутрішньобанківської платіжної системи Промінвестбанку. Побудова власної платіжної системи Промінвестбанку дає ряд переваг:

незалежність у часі при обслуговуванні клієнтів;

надання корпоративним клієнтам, підприємства яких розташовані на території країни, можливості оперативно здій снювати розрахунки і отримувати інформацію про залишки на рахунках і рух коштів по всіх підвідомчих підприємствах.

На базі бухгалтерського обліку згідно з новим планом рахунків побудовані фінансовий, податковий та управлінський обліки. Дані платіжного обороту автоматично відображаються за рахунками вказаного обліку. Обов'язкові параметри Промінвестбанку до інформації стосовно клієнтів, рахунків і платежів інформаційно доповнюють реквізити, що дає можливість проводити всебічний економічний аналіз інформації. Розрахункова палата - ядро внутрішньої платіжної системи. Реалізована ідея керівництва банку працювати через єдиний консолідований рахунок поставила під контроль усі операції, які здійснюються в установах банку, що в декілька разів зменшило ризик появи негативних явищ. У разі роботи за децентралізованою схемою необхідно було б:

збільшувати штати у філіях для виконання цих робіт (що посилило б ризик некваліфікованих дій або зловживань);

децентралізувати формування звітності (що призвело б до викривлення звітності).

Таким чином, робота через єдиний коррахунок значно зменшує ризик. Час підтвердив правильність вибраного шляху розвитку внутрішньої платіжної системи Промінвестбанку.

Водночас безперебійна робота розрахункової палати потребує постійної уваги і вдосконалення як технічно, так і програмно. Насамперед це питання захисту і збереження інформації, а також дублювання головних процесів роботи палати.

Система "Клієнт-Банк" є невід'ємною частиною інструментів у платіжному обороті. Не гаючи даремно часу, без транспортних витрат, система дає змогу клієнту спілкуватися з платіжною системою банку, не виходячи зі свого офісу: здійснювати операції, отримувати інформацію про залишки на рахунках і рух коштів по них. Доповненням до цієї системи є голосова служба, за допомогою якої клієнт отримує по телефону інформацію про стан його рахунків у банку.

Будь-яка інформаційна система, а особливо банківська, має право на існування за умови, що вона здатна себе "захистити". Захист досягається як організаційними методами, так і програмно-технічними засобами. До організаційних методів належить обмеження в доступі до критичних місць обробки інформації (операційного залу, серверних, розрахункової палати) і важливих інформаційних процесів (підготовки електронних платіжних документів, роботи електронної пошти). Такі технічні засоби, як відеокамери, дуже ефективні в боротьбі зі злочинними намірами зашкодити роботі інформаційних систем. До програмно-технічних засобів належать: розподіл прав доступу до процесів, вхід до технологічних пунктів меню тільки за паролем, шифрування і цифровий підпис інформації, насамперед електронних платіжних документів, захист каналів зв'язку.

Підвищення стійкості роботи інформаційної системи і скорочення часу відновлення забезпечують так звані контрольні точки - оперативні архіви та дублюючі компоненти системи. Контрольні точки - це логічне завершення декількох операцій, об'єднаних в одну трансакцію. У разі збою на будь-якій з цих операцій система відновлює свою роботу з попередньої контрольної точки. Наприклад, контрольною точкою в процесі формування електронних платіжних документів на інші банки є інформація про завершення створення копії інформації, яка була змінена в процесі виконання операцій від попередньої контрольної точки. Замкнене коло операцій -відібрати платежі на інші банки, сформувати файл, здійснити електронно-цифровий підпис, зашифрувати файл - завершується створенням копії зміненої інформації. Тільки після цього стане можливою відправка інформації в інші банки. У разі аварійного завершення якої-небудь операції в цьому ланцюжку обробка інформації почнеться з відновлення інформації з копії та повторення операцій. Таким чином, унеможливлюється дублювання електронних платежів на інші банки і забезпечується швидке відновлення роботи системи. Копії інформації повинні зберігатися в декількох примірниках і в різних місцях.

Управління внутрішньобанківськими задачами. Промінвестбанк як суб'єкт підприємницької діяльності здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України і повинен вести всі види обліку згідно з вимогами законів країни. Це податковий облік, облік товарно-матеріальних цінностей, облік податку на прибуток тощо. Тому актуальною є потреба автоматизації процесів, пов'язаних з управлінням кадрами, аналізом дебіторської заборгованості, обліком акцій, розрахунками і формуванням консолідованої податкової декларації на прибуток, розрахунком заробітної плати.

Як комерційна структура Промінвестбанк повинен вести прибуткову діяльність, тобто доходи повинні бути більше витрат. Якщо прибуткову частину можна збільшувати за рахунок впровадження нових послуг з метою залучення клієнтів, то витрати, як мінімум, необхідно контролювати відповідно до затвердженого кошторису. З цією метою впроваджено і працює комплекс контролю кошторису, який не дає змоги перевитрачати кошти.

Програмний комплекс "Електронна біржа кредитних ресурсів Промінвестбанку" являє собою ефективний інструмент для здійснення операцій кредитного регулювання в режимі реального часу. На рівні філії використовується програма "Заявки для електронної біржі кредитних ресурсів", яка дає змогу формувати і відправляти на біржу заявки на виконання операцій продажу і купівлі кредитних ресурсів, пролонгації, зміни процентної ставки і дострокового повернення ресурсів, вести облік заявок і укладених угод. На центральному рівні програмним шляхом обробляються заявки філій з моменту їх одержання і до моменту укладення угоди. Електронний диспетчер, крім моніторингу діяльності біржі, дає змогу аналізувати конкретну ситуацію на ринку і прогнозувати можливі варіанти її розвитку.

Широко використовується центральна база даних. З неї здійснюється реплікація в центральні (головні) відділення банку інформації відділень, які належать до їх регіону. Такий спосіб роботи з інформацією забезпечує достовірність і надійність за найменших витрат людських і комп'ютерних ресурсів. Значний розвиток отримав програмний комплекс "Аналіз грошових потоків".

5.4 Інформаційна підтримка стратегічного планування

Існують поняття стратегічних і тактичних цілей. Обидва вони певною мірою є умовними, оскільки тактичні цілі Правління банку можуть бути стратегічними для іншого рівня управління, наприклад кредитного підрозділу. Однак для банківської сфери можна розділити цілі, а отже, й фази управління за тривалістю періоду управління на оперативні (один робочий день), поточні (місяць, квартал) і перспективні (рік).

Стратегічне планування розвитку банку реалізується в щорічних планах, що розробляються у трьох напрямах: бізнес-план, фінансовий план, план комп'ютеризації установ Промінвестбанку.

Причому система побудови планів така, що в бізнес-план включаються роботи з комп'ютеризації установ банку, які забезпечують автоматизацію задач бізнес-плану, а в фінансовий план - витрати, необхідні для розвитку технічної бази комп'ютеризації, придбання системних програмних засобів, експлуатаційної підтримки діючого комп'ютерного обладнання і засобів зв'язку.

Завдання 2003 року і стратегія розвитку Промінвестбанку. У 2003 році план комп'ютеризації передбачає розробку таких нових задач, які визначають стратегічні плани розвитку банку в частині забезпечення динамічного розвитку клієнтської та ресурсної бази, оптимізації фінансових потоків, розширення спектра банківських послуг і забезпечення високої якості їх надання:

показники діяльності Промінвестбанку;

облік ощадних (депозитних) сертифікатів;

планування кредитного портфеля;

дані про видачу і погашення кредитів за період;

Розрахункова палата для пред'явлення векселів до оплати;

організація обміну інформацією між розрахунковою палатою і платником за векселем засобами системи "Клієнт- Банк";

нормативний розмір вкладень у зобов'язану за векселем особу;

розшифровка аналітичних рахунків за процентними та комісійними прибутками в іноземній валюті;

моніторинг проходження інформації в базах даних Розрахункової палати;

динамічне управління коррахунком банку;

динамічне управління коррахунком філії;

ліміт кредитування за картковими рахунками;

класифікація клієнтів Промінвестбанку залежно від середньоденних залишків на їхніх рахунках;

міграція клієнтів - інформація про клієнтів, які відкрили або закрили рахунки в Промінвестбанку;

інформація про кількість клієнтів та їхні поточні рахунки в іноземній валюті;

контроль лімітів на банки-кореспонденти;

обслуговування фізичних осіб;

ідентифікація фізичних осіб, які здійснили, загрожують здійснити або підтримують тероризм при здійсненні переказів за системою МопеуОгат;

термінові грошові перекази в системі установ банку;

аналіз структури платежів за місцезнаходженням банків, які беруть участь в їх проходженні;

аналіз значних і сумнівних операцій;

Інтернет-банкінг.

Експлуатуються та постійно удосконалюються задачі комплексної системи "Автоматизований банк", яка містить понад тисячу задач й інструментальних засобів у 41 комплексі 11 підсистем.

Взаємодія Комп'ютерного центру з центральним апаратом і філіями банку при розробці та впровадженні нових технологій. Загальна схема взаємодії Комп'ютерного центру з центральним апаратом, визначена Положенням про порядок роботи над програмним продуктом, має такий вигляд. Визначається замовник теми, яка підлягає автоматизації. Замовник готує технічне завдання, яке повинно містити опис передбачуваного документообігу, форми вхідних і вихідних документів та алгоритми розрахунку їх показників. Комп'ютерний центр, вивчивши технічне завдання, спільно із замовником визначає можливі варіанти технічної реалізації задачі: засоби розробки, що використовуються, забезпечення засобами зв'язку, комп'ютерною технікою і визначає можливості філії із впровадження нової розробки. Якщо необхідно - здійснюється придбання додаткових програмно-технічних засобів.

Нові платформи. З часу впровадження внутрішньої платіжної системи Промінвестбанку (початок 90-х років XX ст.) сталися значні зміни в розвитку комп'ютерної техніки, програмного забезпечення і засобах зв'язку. Сучасні інформаційні технології базуються на використанні значно потужніших комп'ютерів, більш швидкісних каналів зв'язку. Операційну систему БО8 замінили розрахованими на багато користувачів системами \Ґіпсклуз, ІЛЧІХ. Це дає змогу побудувати продуктивнішу інформаційну систему. Змінилися також засоби розробки. На зміну компіляторам С, С++ прийшли візуальні засоби розробки:

Розробка і впровадження по системі Промінвестбанку сучасних операційних систем ^іпсіо^з >ІТ і використання баз даних 8уЬазе А8Е сприятимуть збільшенню можливостей комплексу "Операційний день банку", розширенню кількості задач, що вирішуються. А головне - стануть можливими обробка значних обсягів інформації, збільшення числа користувачів, що, в свою чергу, дасть змогу на рівні "Операційного дня банку" працювати з інформацією щодо фізичних осіб, об'єднувати філії банку.

У даний час усі розробки задач ведуться тільки під ^ішіо^з, оскільки БО8 не може забезпечити необхідної виробничої потужності. Створено моделі і пишуться програми для "Операційного дня банку" та обслуговування фізичних осіб. У філіях працює керуюча програма, розробляються програми відкриття рахунку, введення платіжних документів, збереження та відновлення даних.

Із впровадженням у Промінвестбанку МопеуОгат набуто досвіду роботи в новому середовищі Інтранет-технології. Найближчим часом буде впроваджено нові задачі, пов'язані з платіжним оборотом: термінові грошові перекази, інтернет-банкінг у сучасному середовищі Інтернет-технологій.

Розділ 6. Бізнес-планування діяльності банку

6.1 Сутність і мета складання бізнес-плану банку

Бізнес-плани залежно від цільових орієнтирів підрозділяються на:

стратегічні;

довгострокові;

середньострокові;

бюджетні;

індивідуальні.

Найпоширенішими є середньострокові (річні) плани, де чітко визначено кількісний орієнтир і можна встановити дієвий контроль за їх виконанням.

Метою складання бізнес-плану банку є встановлення основних кількісних показників його діяльності та основних пріоритетів і напрямів діяльності в умовах загострення міжбанківської конкуренції. Основне завдання бізнес-планування - спрямувати філії банку на досягнення максимальних результатів діяльності.

Бізнес-план банку визначає перспективні обсяги і джерела формування кредитних ресурсів банку та їх розміщення. Розраховуються планові темпи росту заборгованості за кредитами. Плануються структура та обсяги активів і пасивів банку в розрізі статей. Окреслюються основні джерела отримання доходів банку, наводиться його прогнозний баланс. Встановлюються раціональні пропорції між показниками та визначаються інструменти реалізації бізнес-плану, прогнозується тенденція економічного розвитку банку. Аналіз показників бізнес-плану дає можливість сконцентрувати ресурси і здійснити організаційні заходи на найперспектив-ніших напрямах діяльності банківської установи з метою досягнення поставлених цілей.

Бізнес-план може складатися за принципом "від низу до верху", але філії в такому випадку мають можливість занижати собі планові завдання. Тоді на основі цільових прогнозів і оцінки потенційних можливостей регіонів план необхідно формувати на центральному рівні банку з розбивкою по регіонах. У свою чергу, регіональні плани конкретизуються по філіях банку залежно від конкретної ситуації. Досвід показав, що такі плани є найбільш досконалими, точними і реальними. Плани повинні бути напруженими, цільовими, але реальними щодо їх виконання. Це підтвердив 2001 р., коли план активно-пасивних операцій Промінвест-банку був виконаний на 101 відсоток, у т.ч. з кредитування - на 107 відсотків.

Бізнес-план складається з розділів, які охоплюють основні напрями діяльності банку, і додатків, що містять конкретні плани діяльності структурних підрозділів банку і кількісні планові показники. Зведений бізнес-план складається з таких розділів:

Аналіз діяльності банку за попередній рік.

Прогнозні тенденції стану економіки та основні напрями діяльності банку.

Порядок визначення кількісних показників бізнес- плану банку.

План роботи та заходів із вдосконалення діяльності банку. Це якісна частина плану.

5. Планові показники діяльності банку (таблиці) у розрізі регіонів.

Кожний розділ бізнес-плану складається з таких частин: Текстові розділи плану містять:

аналіз виконання плану за минулий рік;

прогноз тенденцій розвитку фінансово-кредитної системи, основні параметри грошово-кредитної політики та прогнозні оцінки стосовно розвитку економіки;

порядок визначення кількісних показників банку;

основні напрями та заходи, що планується здійснити по відповідному напряму в плановому році з деталізацією термінів їх проведення та виконавців.

Табличні матеріали містять: зведені таблиці (баланс банку) та таблиці в розрізі регіонів, у яких наведено кількісні показники результатів діяльності банку по відповідному напряму за попередній рік (фактичні дані на початок планового року), та перспективні показники, яких банк планує досягти, з розбивкою по кварталах. Табличний матеріал складається з таких таблиць: баланс банку; план зобов'язань; план кредитних операцій на небанківському ринку; план залучення коштів фізичних осіб; план доходів (без міжфілійних); план доходів від банківських послуг (без міжфілійних); план випуску міжнародних платіжних карток.

Дані в усіх таблицях повинні відповідати одні одним і балансу банку. Всі суми вказуються по банку в цілому та в розрізі регіонів і філій наростаючим підсумком.

Бізнес-план складається на рік з поквартальною розбивкою, включаючи стан на початок і кінець планового року. Він є обов'язковим для виконання всіма філіями банку і постійно контролюється. За результатами виконання бізнес-плану здійснюються висновки про роботу керівників філій банку. У Промінвестбанку розроблено також прогноз основних показників діяльності до 2006 р.

Бізнес-план Промінвестбанку на 2003 р. сформовано, виходячи з основних засад грошово-фінансової політики і прогнозів розвитку економіки та необхідності максимального використання власного потенціалу банку. Цільовими орієнтирами бізнес-плану банку на 2003 р. є забезпечення динамічного розвитку ресурсної бази, подальше нарощування обсягів активних операцій та надходження доходів, розширення спектра банківських послуг і забезпечення високої якості їх надання.

Персональне обслуговування пріоритетних клієнтів, замкнення грошових потоків у Промінвестбанку, залучення нових перспективних клієнтів (кількість підприємств в Україні становить 900 тис), надання кредитів перевіреним клієнтам під надійне забезпечення, мінімізація всіх видів ризиків є ключовими факторами виконання бізнес-плану банку в 2003 р.

Одним із важливих напрямів виконання бізнес-плану є активізація роботи з населенням, залучення на обслуговування пенсіонерів, розширення видів вкладів, збільшення обсягів надання послуг з прийому комунальних та інших платежів, обміну готівкової іноземної валюти, здійсненню грошових переказів за допомогою системи МопеуСгат, випуску і обслуговуванню пластикових карток міжнародних систем.

6.2 Порядок визначення кількісних показників бізнес-плану (на прикладі бізнес-плану Промінвестбанку на 2003 р.)

Основою складання бізнес-плану є прогнозний баланс банку, який містить такі основні планові показники банку на 2003 р.:

* активи банку, в т.ч.: готівкові кошти, кошти в НБУ, кошти в інших банках, кредити, основні засоби і нематеріальні активи та інші активи;

* пасиви банку, в т.ч. капітал, зобов'язання, із-них: кошти до запитання і строкові депозити юридичних осіб, вклади населення та інші зобов'язання.

Рішенням Правління банку № 1090 від 19.12.2002 р. було затверджено основні показники розвитку банку. На основі цих показників було розраховано прогнозний баланс банку та визначено основні кількісні орієнтири на 2003 р.

Виходячи з основних стратегічних планових завдань, затверджених Правлінням банку, було здійснено регіональний розподіл зобов'язань банку, кредитних операцій на небанківському ринку, залучених коштів фізичних осіб, доходів (без міжфілійних), доходів від банківських послуг (без міжфілійних), випуску міжнародних платіжних карток. Кожному регіону доведено показники, обов'язкові до виконання.

Алгоритми розподілу показників бізнес-плану важливі не тільки для їх розуміння, але можуть бути використані при складанні регіональних планів, планів розвитку відділень, включаючи безбалансові.

Розподіл запланованих зобов'язань банку в розрізі регіонів проведено за об'єктивним алгоритмом з урахуванням чотирьох факторів.

В основу розрахунку покладено такі основні критерії: рівень виконання плану зобов'язань за 2002 р.; частка зобов'язань регіону в зобов'язаннях відповідного регіону на кінець 2002 р.; темп росту цієї частки за 2002 р.; ступінь забезпечення кредитів власними ресурсами станом на 01.01.2003 р. (співвідношення фактичних обсягів кредитних ресурсів і кредитів). На основі цих чотирьох критеріїв розраховано середній інтегральний показник по кожному регіону та визначено три групи регіонів:

* група регіонів з інтегральним коефіцієнтом 1,0 (серед ній рівень);

група регіонів з інтегральним коефіцієнтом нижче 1,0;

група регіонів з інтегральним коефіцієнтом вище 1,0. Для групи регіонів із середнім рівнем та інтегральним коефіцієнтом 1,0 встановлено плановий темп росту ресурсів у розмірі затвердженого Правлінням банку планового темпу. Для групи регіонів нижче середнього інтегрального коефіцієнта встановлено плановий темп росту ресурсів вище затвердженого по банку. Для групи регіонів з інтегральним коефіцієнтом вище 1,0 заданий темп росту ресурсів дещо нижчий затвердженого по банку.

Згідно з цим плановий обсяг зобов'язань банку розподілено у розрізі регіонів. Розрахунок проведено множенням фактичних обсягів зобов'язань на 01.01.2003 р. по кожному регіону на плановий темп росту ресурсів. Такий підхід вперше за останні роки дав можливість автоматизувати процес планування, максимально забезпечивши його об'єктивність.

План залучення ресурсів орієнтований на зовнішні фактори, тобто не враховує кошти, залучені на внутрішньо-банківській біржі. За деяких незручностей для установ такий план орієнтує їх на залучення нових ресурсів, а не на перерозподіл вже наявних.

План збільшення коштів фізичних осіб розраховано, виходячи з частки філій банку в регіоні і загального темпу росту коштів фізичних осіб. Планування проведено з урахуванням коштів, залучених на рахунки міжнародних пласти-кових карток. Тим самим стимулюється залучення коштів на картки і враховуються пропозиції філій банку.

При плануванні показника кредитування враховано взаємозв'язок обсягів кредитування з обсягами кредитних ресурсів. Планування кредитного портфеля установ банку здійснено на основі двох основних факторів: планового приросту ресурсів і фактичного рівня забезпечення кредитів власними ресурсами станом на 01.01.2003 р. з урахуванням якості кредитного портфеля. На основі цих двох факторів визначено три групи регіонів:

група регіонів, які станом на 01.01.2003 р. забезпечені власними ресурсами;

група регіонів, які мають більші обсяги ресурсів;

група регіонів, у яких обсяги ресурсів менші за обсяги кредитування.

Ті установи, які забезпечені власними ресурсами (перша група регіонів), отримали план приросту кредитів на рівні середньобанківського. Для групи регіонів, що мають більші обсяги ресурсів (друга група), плановий темп приросту кредитів випереджає середній рівень, у тих, що менші, -плановий темп приросту кредитів є меншим за середньо-банківський.

Згідно з цими плановими темпами здійснено розподіл планового обсягу кредитів банку у розрізі регіонів. Розрахунок проведено множенням фактичних обсягів заборгованості із кредитів на 01.01.2003 р. по кожному регіону на плановий темп збільшення обсягу кредитів.

Планування доходів (без міжфілійних) установ банку здійснено на основі плану доходів від надання послуг, очікуваних процентних та інших доходів. Основна питома вага в доходах банку припадає на процентні доходи (за 2002 р. - 62,2 відсотка). Тому при плануванні показника доходів враховано взаємозв'язок очікуваних процентних доходів із плановими обсягами кредитів і рівнем дохідності кредитних операцій.

Плановий розрахунок процентних доходів (без міжфілійних) проведено з урахуванням двох факторів: запланованого на 2003 р. темпу приросту кредитного портфеля і поточного рівня дохідності кредитних операцій, розрахованого діленням середньомісячного обсягу кредитного портфеля за рік по кожному регіону на фактичні процентні доходи відповідних установ банку на 01.01.2003 р. Для установ з середньобанківським рівнем дохідності та плановим темпом росту кредитів (інтегральний показник - 6,732) визначено середній темп росту процентних доходів, з вищим середнього - більший темп, з нижчим середнього - нижчий темп росту процентних доходів.

План доходів від надання банківських послуг сформовано на основі досягнутого за 2002 р. рівня покриття доходами від послуг інших небанківських операційних витрат, який в середньому по банку за 2002 р. становив 0,812. Для групи установ, у яких склався середньо-банківський рівень покриття, встановлено середній темп приросту доходів від послуг - 1,15 раза. Для групи установ, у яких склався рівень покриття, нижчий за середньо-банківський, заданий темп приросту доходів від послуг вищий за середній темп приросту по банку. Для групи установ, у яких склався рівень покриття вищий за середньобанківський, заданий темп приросту нижчий за середній по банку.

Відповідно до запланованих темпів приросту здійснено розподіл планової суми доходів від послуг між регіонами.

План випуску міжнародних пластикових карток сформовано на основі кількості населення в регіонах (без урахування осіб, які не досягли працездатного віку) і фактичних обсягів випуску міжнародних пластикових карток за тими ж принципами, що й попередні розділи плану.

На основі регіональних планів розвитку формуються плани філій банку. Планування проводиться залежно від конкретних умов, що склалися в тому чи іншому місті або районі, та потенціалу філій. Як свідчить досвід, дана частина планування є вузьким місцем і потребує вдосконалення. Для формування обґрунтованого бізнес-плану для філій банку необхідно мати маркетингову оцінку ситуації, що склалась у відповідному місці. Статистика публікує дані щодо економічної ситуації в регіоні в цілому. Тому визначення показників плану для окремих філій повинно базуватися на оцінках центральних відділень, розташованих в обласних центрах, даних самих філій та оцінках служб аудиту. При цьому плани не повинні бути меншими, ніж по регіону в цілому.

6.3 Аналіз поточного виконання бізнес-плану банку

Виконання завдань бізнес-плану обов'язкове для всіх філій банку і є економічним підґрунтям для оцінки їх діяльності. Контроль за виконанням бізнес-плану здійснюється щоквартально. Структурні підрозділи центрального апарату банку та центральні відділення щоквартально до 12 числа місяця, наступного за звітним кварталом, надають Департаменту економіки Промінвестбанку інформацію про виконання плану діяльності за попередній квартал. Департамент економіки надає Правлінню банку зведену інформацію про хід виконання бізнес-плану Промінвестбанку за попередній квартал до 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

За І півріччя 2003 р. основні показники бізнес-плану Промінвестбанку були виконані, забезпечено зростання обсягів активів, ресурсної бази, залучених коштів клієнтів, вкладів населення, доходів банку.

Ресурсна база збільшилася на 1340,3 млн грн., або на 26,2 відсотка і досягла майже 6,5 млрд грн., але на 20 відсотків виросла грошова маса, тому чистий приріст становив 6,2 відсотка (26,2 - 20 відсотків). Зобов'язання збільшилися на 1330,7 млн грн., або на 31,0 відсоток, і досягли 5624,0 млн грн. Кошти юридичних осіб зросли на 669 млн грн., або 29,1 відсотка і досягли 2971,7 млн грн. Вклади населення зросли на 544,5 млн грн., або на 30,9 відсотка і на 01.07.2003 становили 2306,0 млн грн. План нарощування ресурсів виконано на 109,6 відсотка, зобов'язань - на 111,4 відсотка, в тому числі коштів юридичних осіб - на 112,2 відсотка, коштів населення - на 107,6 відсотка. Кредитний портфель банку збільшився на 698,3 млн грн., загальна заборгованість за кредитами на 01.07.2003 досягла 5102,9 млн грн., у тому числі кредити клієнтам - 5062,5 млн грн. Доходи банку (без міжфілійних операцій) порівняно з І півріччям 2002 р. збільшилися на 96,8 млн грн., або 19,9 відсотка, і становили 582,5 млн грн. План надходження доходів виконано на 101,1 відсотка. Комісійні доходи від банківських послуг (без міжфілійних) досягли 175,0 млн грн. Однак план комісійних доходів виконано не в повному обсязі, а їх обсяг порівняно з І півріччям 2002 р. збільшився тільки на 5,1 млн грн. Кількість емітованих міжнародних платіжних карток зросла на 161,7 тис. штук або в 1,5 раза і досягла 461,77 тис. штук. План емісії міжнародних платіжних карток виконано на 106,1 відсотка.

Оцінка виконання бізнес-плану повинна бути комплексною й індивідуальною. Індивідуальна оцінка передбачає аналіз та оцінку виконання плану за кожним показником, комплексна - загальну оцінку за всіма показниками як середню з індивідуальних показників. Вона дає можливість ранжувати регіони та філії відповідно до загального рівня виконання бізнес-плану.

За невиконання показників бізнес-плану вживають відповідних заходів впливу (попередження про персональну відповідальність з цього приводу, заслуховування на Правлінні банку та ін.).

6.4 Бізнес-планування конкретних напрямів розвитку банку

Важливою складовою бізнес-плану є план роботи та заходів із вдосконалення діяльності Промінвестбанку, який формують відповідні структурні підрозділи центрального апарату банку і який охоплює такі розділи заходів:

Розширення клієнтської бази та формування ресурсного потенціалу.

Кредитно-інвестиційна діяльність.

Організація касової роботи.

Управління ліквідністю та ризиками.

Аналіз та управління грошовими потоками клієнтів.

Фондовий ринок і операції з цінними паперами.

Зовнішньоекономічна діяльність.

Розвиток та аналіз послуг і доходів від їх надання.

Реєстраторська діяльність.