ББК 65.262.1 Е94

Автори

В.П.Матвієнко (розділ 1), К.Л.Малка (розділ 2), О.В.Пасхалова (розділ 3), Т.О.Шульженко (розділ 4),

О.М.Гук (розділ 5), С.М.Савлук (розділ 6), Н.Б.Гаврилюк (розділ 7), С.В.Давиденко (розділ 8),

Л.М.Гречуха (розділ 9), С.П.Савчук (розділ 10),

М.М.Кравченко (розділ 11), В.Г.Наконечна (розділ 12),

І.В.Анненков(п. 13.1), М.М.Барилюк(п. 13.2), Г.М.Павлін (п. 13.3).

У збірнику подано матеріали доповідей та виступів на науково-практичному семінарі провідних фахівців Промінвестбанку, присвяченому організації банківського менеджменту. Докладно розглянуто проблеми оподаткування та юридичного захисту інтересів банку, управління прибутковістю, фінансовими ризиками, інформаційними технологіями та персоналом банку.

Для працівників банківських і фінансових установ, студентів та аспірантів вищих економічних навчальних закладів.

Рецензенти

П.С.Єщенко, д-р екон. наук, проф. Київського національного університету імені Тараса Шевченка

М.Д.Алексеєнко, д-р екон. наук, проф. Київського національного економічного університету

Затверджено до друку вченою радою Київського інституту банківської справи (протокол №18 від 25.12.2003 р.)

Редактор Н.С.Колосок

I5ВN 966-00-0029-4 © В.П.Матвієнко, К.Л.Малка,

О.В.Пасхалова та ін., 2003 0605010204

2003 промінвестбанк, 2003

Передмова

Банківська система відіграє важливу роль у цілісному економічному механізмі, особливо в ринкових умовах, і може істотно впливати на економічні процеси в суспільстві. Банки зберігають та розпоряджаються суспільним капіталом, і в їх надійності зацікавлені всі учасники: держава, підприємства, населення, самі банки.

Успішне функціонування банківської системи України і конкретного банку залежить не тільки від кваліфікації банківських працівників, їхніх знань і досвіду, але значною мірою - від оптимізації всього процесу прийняття та реалізації управлінських рішень. Банківська сфера потребує такого стилю роботи, в основі якого лежать постійний пошук нових можливостей, уміння залучати ресурси із найрізноманітніших джерел і використовувати їх з найбільшою ефективністю, розробляти і продавати банківські послуги, забезпечити одержання максимально можливого результату за мінімальних витрат.

Збільшення масштабів банківської діяльності, складність банківських технологій, посилення конкуренції зумовлюють зростання вимог до процесу управління складним банківським механізмом. Рівень ефективності управлінських процесів визначається вмінням керівництва обрати правильні стратегію й тактику розвитку банку, врахувати вплив чинників зовнішнього і внутрішнього середовищ, визначити потенційні можливості та резерви зростання, максимально ефективно задіяти кадровий потенціал. Сучасне ринкове середовище функціонування банків потребує постійного удосконалення системи управління за законами ринку, професійного володіння управлінськими навиками в умовах конкурентної боротьби.

У книзі показано значення управління як одного з найважливіших чинників підвищення ефективності діяльності банку. Менеджмент - синонім слова "управляти". Кінцева мета банківського менеджменту - забезпечення прибуткової діяльності шляхом раціональної організації виробничого процесу, включаючи управління банком, розвиток матеріально-технічної бази, а також ефективне використання людського фактора.

Автори розкривають теоретичні основи банківського менеджменту, його загальні функції, методи та завдання. Згідно з класичною теорією управління виділено чотири основні функції менеджменту: аналіз інформаційних потоків, планування, регулювання, контроль. Розгляд складових елементів менеджменту здійснено на основі його класифікації за напрямами банківської діяльності.

Фінансовий менеджмент охоплює питання, пов'язані з управлінням фінансовими процесами, що перебувають у компетенції банку, і включає управління активами та ресурсами, власним капіталом, банківськими ризиками, прибутковістю, ліквідністю та резервами, процесом планування.

Організаційний менеджмент стосується проблем управління колективом і включає такі процеси, як організація систем контролю та безпеки діяльності банку, управління кадровим потенціалом, інформаційними системами.

Розглядаючи конкретні функції менеджменту, автори подають теоретичні положення управління банком та механізм їх реалізації, надають рекомендації щодо застосування його на практиці. Викладений матеріал базується на глибокому вивченні досвіду менеджменту в Промінвестбанку.

Розділ 1. Теоретичні основи банківського менеджменту. Сучасний стан. Перспективи розвитку

1.1 Предмет та завдання банківського менеджменту

Менеджмент¹ (англ. тапа§етеп() - сукупність принципів, методів, засобів і форм управління діяльністю, а також інтелектуальними, фінансовими та іншими ресурсами.

У загальному розумінні менеджмент - це наука про найраціональніші системи організації та управління певними видами діяльності. Під менеджментом розуміють як систему управління фінансовими та організаційними сферами діяльності, так і управлінський персонал, який здійснює управління, тобто керівний склад організації.

Менеджмент є одним із найважливіших чинників підвищення ефективності діяльності. Необхідність постійного підвищення ефективності управління банком зумовлена, з одного боку, загостренням банківської конкуренції у недосконалому ринковому полі, а з іншого - невичерпними резервами поліпшення менеджменту в окремих установах банку.

Сучасне конкурентне середовище потребує постійного удосконалення системи та форми управління, швидкого оволодіння нагромадженими в теорії та на практиці знаннями. За такої динамічної ситуації треба вміти знаходити нові неординарні рішення.

Банківський менеджмент має певну специфіку, зумовлену характером та особливостями здійснення банківських операцій. Банки зберігають та розпоряджаються суспільним капіталом, а отже, несуть відповідальність перед власниками за його збереження.

Працюючи здебільшого з чужими коштами, які тимчасово акумульовані на банківських рахунках, банки повинні бути надійними. Надійність банку забезпечується чистотою і прозорістю здійснюваних операцій, стабільністю його фінансового стану, величиною власного капіталу, нарешті конкурентоспроможністю.

Ефективна діяльність банку неможлива без чіткої системи планування, чіткого управління прибутковістю та фінансовими ризиками. Саме прибуток і ризик є основними критеріями оцінки банківського менеджменту. Збільшення прибутковості та зменшення ризику - два основних напрями менеджменту комерційного банку.

Поняття "комерційний банк" має широкий зміст. Тому об'єкти управління та дослідження конкретизуються так: капітал; залучені та запозичені ресурси; активи; фінансовий інструментарій; організаційні структури; банківські продукти; персонал; інформаційні технології; грошові потоки; внутрі-шньобанківські операції; матеріально-технічна база; облік і звітність; фінансові результати і податки; економічна та фізична безпека; зв'язки з громадськістю та ін.

Суб'єктами управління є члени Правління, особи, які обіймають керівні посади (директори департаментів, начальники управлінь, керівники установ банку). Усі суб'єкти управління об'єднують однією назвою - менеджмент (керівний склад)банку.

Менеджмент характеризується принципами, які є спільними для всіх сфер діяльності:

спрямованість дій суб'єкта управління на досягнення конкретних цілей;

єдність мети, результату та способів його досягнення;

комплексність процесу управління, який включає планування, аналіз, регулювання та контроль;

єдність стратегічного (перспективного) і тактичного (поточного) планування для забезпечення безперервності від повідного процесу;

контроль за прийнятими управлінськими рішеннями як найважливіший фактор їх реалізації;

матеріальне і моральне стимулювання творчої актив ності, успіхів і досягнень всього колективу та кожного його члена зокрема;

гнучкість організаційної структури управління, яка дає змогу вирішувати функціональні та управлінські завдання.

Згідно з класичною теорією управління виокремлюють чотири основні функції менеджменту: аналіз інформаційних потоків, планування, регулювання, контроль.

Методи управління - це засоби впливу на об'єкт управління з метою досягнення певних цілей. Методи управління поділяють на економічні, адміністративні, соціально-психологічні, правові.

Вибір конкретних інструментів банківського менеджменту насамперед визначається тими цілями, які формулюються у процесі управління. Цілі та завдання, що їх прагне досягти банк, зумовлюють формування стратегії, тактики та визначають ефективність менеджменту.

Головна мета діяльності банківської установи, як і будь-якого комерційного підприємства, полягає в одержанні прибутків. Проте перелік завдань, що постають перед банківським менеджментом і потребують ефективного вирішення, набагато ширший, ніж максимізація прибутків. Завданнями банківського менеджменту є:

забезпечення прибуткової діяльності;

задоволення потреб клієнтів у структурі та якості пропонованих банком послуг;

наявність адекватних систем контролю за рівнем банківських ризиків;

створення ефективної організаційної структури банку;

організація роботи систем контролю, аудиту, безпеки, інформаційних та інших систем, що забезпечують життє діяльність банку;

створення умов для набору кваліфікованих співробіт ників і повної реалізації їх потенційних можливостей;

створення систем підготовки, перепідготовки та розста новки кадрів;

забезпечення умов для здійснення сильного і послідов ного управління банком;

створення умов для підвищення культури співробітни ків, наявність спільних цінностей, забезпечення морального клімату в колективі.

Однією з необхідних ознак добре керованого банку є відповідність його діяльності нормативним вимогам органів банківського нагляду та законодавству. Якість банківського менеджменту визначається сукупністю таких чинників, як стиль керівництва, методи подолання конкуренції, розмір і структура банку, ефективність методів управління, що застосовуються, лідерство та компетентність у визначенні політики, стратегії та управлінських функцій.

Ефективність процесу управління залежить від здатності передбачати майбутнє, мислити на перспективу й пильно контролювати ризики. Визначальними є також якість підготовки і рівень професіоналізму, компетентності всього персоналу банку. Крім того, успіх цієї справи неможливий без пріоритету загальнолюдських цінностей у системі цінностей банку. Банківський менеджмент нерідко розглядають як мистецтво, що не піддається точному визначенню, а втілюється на практиці, підпорядковуючись власним законам. Адже управлінські рішення часто базуються на інтуїції, сприйнятті та очікуванні змін параметрів ринку, передбаченні руху фінансових показників.

Банківський менеджмент за напрямами діяльності поділяють на фінансовий та організаційний. Перша сфера охоплює питання, пов'язані з управлінням фінансовими процесами, що перебувають у компетенції банку. Другий напрям діяльності стосується проблем організації та управління колективом, створення організаційних структур і систем забезпечення діяльності банку.

Фінансовий менеджмент банку включає управління: активами і зобов'язаннями; капіталом; банківськими ризиками; прибутковістю; ліквідністю та резервами; процесом планування.

Складовими організаційного менеджменту банку є такі процеси: організація систем контролю та систем безпеки банку; управління кадровим потенціалом; управління інформаційними технологіями.

Менеджмент повинен забезпечити впровадження таких систем контролю, як внутрішній аудит, внутрішньобанківсь-кий контроль, системи аналізу якості активів і контролю за рівнем загального ризику, а також систем контролю за діяльністю персоналу банку, що показували б, якою мірою працівники виконують свої обов'язки та наскільки їх дії відповідають законодавству.

Процес управління інформаційними технологіями полягає у доборі програмного й технічного забезпечення, яке б відповідало потребам і можливостям банку та його клієнтів.

Організація ефективних систем безпеки включає створення надійного захисту конфіденційності інформації, у тому числі стосовно даних про клієнтів банку та забезпечення фізичної охорони активів. Оснащення безпечних сховищ, перевезення готівкових коштів, ведення записів, документування, комп'ютерний доступ, охорона - усі ці питання мають вирішуватися менеджментом банку. Одним із напрямів організації систем безпеки є юридичний захист, який передбачає перевірку контрактів щодо юридичних наслідків для банку, а також контроль за складом власників (акціонерів) банку та правом володіння контрольним пакетом акцій. За відсутності чи недосконалості систем безпеки право власності на банківську установу може перейти до інших осіб, які придбають певну кількість акцій, що обертаються на ринку.

1.2 Планування банківської діяльності

Плануванню банківської діяльності, управлінню прибутковістю банку та управлінню банківськими ризиками присвячені відповідні розділи даної книги. Ми зупинимося лише на загальнотеоретичних положеннях цього питання. За допомогою планування банківської діяльності визначаються майбутні цілі та розробка шляхів їх досягнення. Менеджмент банку має сформулювати і дати відповіді на такі питання: В якому стані перебуває банк? Яким він має бути в майбутньому? Як досягти великої мети?

Основними завданнями, що необхідно вирішити у процесі розробки плану діяльності, є:

* визначення перспективи та майбутнього профілю банку;

визначення та характеристика сегментів ринку, що їх має намір обслуговувати банк;

визначення обсягів ресурсів, необхідних для досягнення цілей, таких, як матеріальні, фінансові та трудові ресурси;

розробка видів послуг, фінансових продуктів і техно логій, завдяки впровадженню яких банк зможе одержати бажані результати;

визначення цільових рівнів прибутковості банку;

створення ефективних систем контролю за виконанням планів.

Планування потребує всеохоплюючого та інтегрованого оцінювання банківської діяльності - сильних і слабких сторін, організаційної та фінансової структури, фінансових результатів, кадрової політики та контрольних функцій банку.

Необхідно враховувати не лише внутрішні особливості банківської установи, а й зовнішні чинники. До зовнішнього середовища, на яке банк не може активно впливати і має пристосовуватися, належать:

політико-правова сфера - норми резервування, регулю вальні процедури, податкова система, система пільг тощо;

соціально-культурні особливості, притаманні кожній нації, регіону, які необхідно враховувати для успішної діяльності.

Зовнішнє середовище, на яке банк може вплинути, пристосуватися, змінити або обійти, складається із:

сфери економічних відносин - вибір партнерів, клієнтів, сегментів ринку, методів ведення конкурентної боротьби, розвиток банківських послуг та інструментів, які влашто вують банк, вихід на нові ринки тощо;

комунікаційно-інформаційного середовища - вибір сис тем і засобів зв'язку, передавання інформації, комп'ютерних систем, форм та рівнів одержання інформації.

Результатом процесу планування є створення плану як документа, що регламентує і визначає подальший розвиток банку. За змістом і формою подання плани різняться залежно від рівня планування (банк, структурний підрозділ).

Якість плану можна оцінити за такими показниками: відповідність обраній стратегії банку; об'єктивна оцінка ситуації, що склалася; узгодження з можливостями та наявними ресурсами; відповідність стилю керівництва банком; внутрішня сумісність з іншими планами; реальність; розгорнутий опис заходів та строків їх виконання; опис очікуваних результатів; наявність великого обсягу фактичного матеріалу, розрахунків, прогнозів.

Існує три основних види планування: стратегічне планування; тактичне планування; фінансове планування та розробка бюджетів.

Стратегічне планування має на меті визначення основних ідей, цілей та стратегій діяльності банку в умовах конкретного ринку. Стратегічні плани націлені на довгострокову перспективу і базуються на аналізі існуючих тенденцій розвитку економіки, фінансових ринків, а також містять елемент прогнозування та опис основних принципів прийняття рішень. У стратегічних планах відсутні подробиці, деталізація положень і точні дати виконання. Такий план розробляється на найвищому рівні керівництва банком, основні положення є обов'язковими для формулювання планових завдань на рівні структурних підрозділів.

Тактичне планування зорієнтоване на виконання певного завдання, що постає перед банком і сформульоване у стратегічному плані. Такі завдання здебільшого мають короткостроковий характер, скажімо, у межах року. У тактичному плані формулюються способи досягнення цілей та вирішення конкретних завдань у кожній функціональній сфері банківської діяльності. Тактичне планування реалізується у формі конкретного плану дій, в якому перелічені основні заходи, дати завершення певних етапів роботи, конкретні виконавці та рівень їхньої відповідальності, а також фінансові результати, що їх заплановано одержати. Впровадження нових програм і проектів, розробка нових видів послуг або фінансових інструментів, розширення мережі філій, вихід на нові ринки - усі ці завдання потребують розробки докладного тактичного плану, який визначає послідовність дій, конкретні строки та виконавців. Тактичний план може використовуватися на рівні як окремих підрозділів, відділень, так і банківської установи залежно від характеру поставленого завдання.

Фінансове планування та створення бюджетів включає розрахунок фінансових результатів діяльності на плановий період, а також необхідних для цього фінансових, матеріальних і людських ресурсів. У процесі фінансового планування встановлюються планові значення показників балансу та звіту про прибутки і збитки. По завершенні планового періоду фактичні результати порівнюються з плановими, з'ясовуються причини відхилень та резерви поліпшення діяльності.

Створення бюджету відбувається на рівні як банку в цілому, так і окремих структурних підрозділів, тому окремі плани мають бути узгоджені. Обов'язковою є перевірка виконання бюджетів у кінці звітного періоду, без якої їх створення втрачає сенс.

Планування в світову банківську діяльність прийшло в 60-ті роки XX ст. у зв'язку з посиленням конкуренції, появою комп'ютерів, виходом банків на світові міжнародні ринки, появою страхових, пенсійних, інвестиційних та інших фондів, які стали виконувати операції, що раніше були властиві лише банкам.

Будь-який вид планування передбачає: збір, оцінку та аналіз інформації; формування основної мети діяльності банку і конкретних завдань; прийняття рішення та формування програми дій; документування (оформлення планів у письмовій формі); координування та затвердження планів; контроль за їх виконанням.

Якщо по Промінвестбанку загалом досягнуто певного рівня планування і контролю, то складання індивідуальних планів співробітників банку ще є цілиною. Навіть за радянських часів працівники банку мали такі плани й їх виконання контролювалося. Сьогоднішня наша комерційна діяльність багато втрачає від того, що предметна робота з людьми не ведеться як слід. У результаті мають місце різні показники прибутковості на одну людину та рівні трудової віддачі у різних відділеннях банку. Доти, доки менеджмент не стане потребою керівників банку, будуть зриви у роботі, невиконання рішень Правління.

Індивідуальні плани повинен складати кожний співробітник за участю керівника або старшого співробітника. Обов'язковим елементом є перевірка виконання планів. Неувага до цієї ділянки роботи - чи не основна причина великої плинності кадрів. Без активної участі всіх працівників у роботі банку неможливо реалізувати стратегічні плани. Формулювання стратегії полягає в тому, щоб подолати конкуренцію.

Необхідно приділити більше уваги плануванню, виділити спеціальні підрозділи - планування маркетингу, кредитних та інших операцій, а також чітко здійснювати функцію моніторингу за виконанням планів. Ця функція покладається на аудиторські служби банків, департаменти економіки.

В умовах зниження з різних причин дохідності банківської діяльності треба вишукувати нові напрями надходження доходів, виробляти нові банківські продукти, у тому числі за допомогою якісного планування.

1.3 Управління прибутковістю банку

Діяльність комерційного банку характеризують показники прибутковості:

процентна маржа (процентний прибуток) банку, яка визначається як різниця між процентними доходами та процентними витратами;

непроцентна маржа (непроцентний прибуток) банку, що обчислюється як різниця між непроцентними доходами (комісійні доходи, прибуток від торговельних операцій, отримані штрафи тощо) та непроцентними витратами (комі сійні витрати, витрати на утримання персоналу, експлуата ційні витрати тощо);

прибуток до оподаткування, який обчислюється як різниця між загальними доходами та загальними витратами і складається з процентної та непроцентної маржі;

чистий прибуток - це прибуток, що залишається в розпорядженні банку після виплати податків (прибуток після оподаткування);

чиста процентна маржа (ЧПМ), яка визначається як відношення різниці між процентними доходами (ПД) і процентними витратами (ПВ) до активів (А) банку

Згідно з вимогами НБУ чиста процентна маржа обчислюється до загальних активів банку. Така практика не є науковою, оскільки в розрахунок беруться також активи, які не генерують реальні сукупні доходи, тобто мова йде лише про активи, що дають дохід (працюючі активи).

Загострення конкуренції, підвищення ризикованості кредитних операцій зумовлюють необхідність збільшення розміру сукупного прибутку за рахунок непроцентних доходів.

1.4 Управління банківськими ризиками

В економічній літературі термін "ризик" означає невизначеність щодо здійснення тієї чи іншої події в майбутньому. Ризик вимірюється ймовірністю того, що очікувана подія не відбудеться і це призведе до небажаних наслідків.

Банківський ризик пов'язаний безпосередньо з фінансовими втратами і не має фатального характеру. Це швидше випадковість, зумовлена форс-мажорними обставинами, ніж закономірність.

За високого професійного рівня і чесності працівника банку фінансові ризики можуть бути зведені до мінімуму. Ризик породжує безпринципність банкіра, а з таким характером краще в банку не працювати.

Працюючи з чужими грошима, банк повинен постійно піклуватись про надійність та безпеку. Управління ризиками слід розглядати як один із головних напрямів банківського менеджменту. Банківські ризики можна поділити на зовнішні та внутрішні. Зовнішні ризики пов'язані з правовою базою в державі, економічними кризами, приватизаційними процесами, політичною ситуацією, корупційними явищами та впливом олігархічних структур, які в Україні дуже впливові.

Найчисленнішу групу банківських ризиків становлять фінансові ризики, до яких належать: валютний, кредитний, інвестиційний, ринковий, ризик ліквідності, ризик зміни відсоткових ставок, інфляційний тощо. Наслідками таких ризиків можуть бути втрата коштів, знецінення власного капіталу (особливо акціонерного), неплатоспроможність банку щодо виконання своїх зобов'язань.

Небезпечним є й стратегічний ризик, зумовлений або надмірними інвестиціями в нерухомість (ціновий фактор), або невиправданим розширенням мережі філій без ретельних маркетингових досліджень.

Найнегативнішим з ризиків є "втрата репутації", що може призвести до відпливу коштів вкладників, а відповідно й до неплатоспроможності. Ось чому менеджмент банку повинен приділяти постійну особливу увагу контролю за ліквідністю та загальним рівнем ризиковості банківських операцій.

1.5 Формування кредитного портфеля та управління відсотковими ставками

Формування кредитного портфеля та управління відсотковими ставками входить до числа основних економічних функцій комерційного банку. Від кредитної активності установ банку залежить як економічний розвиток регіонів, так і економіки країни в цілому та її провідних галузей. За роки незалежності Промінвестбанк спрямував в реальну економіку 32 млрд дол. США. Це більше, ніж усі міжнародні інвестори, включаючи Світовий банк, Міжнародний валютний фонд, Європейський банк реконструкції та розвитку.

Впродовж 2001-2002 рр. у загальній сумі вкладень кредити інноваційно-інвестиційного спрямування становлять 38 відсотків. Про це свідчать матеріали науково-практичної конференції "Утвердження інноваційної моделі розвитку економіки України", яка пройшла в 2002 р. за участю Президента України Л.Д.Кучми¹.

За останні роки для Промінвестбанку характерним є постійне нарощування обсягів кредитування на основі збільшення фінансових ресурсів. Так, у результаті залучення до обслуговування банком могутніх виробничих структур зросли кредитні ресурси банку, що забезпечує його необхідну ліквідність та відкриває широкі можливості розширення поля кредитної діяльності.

Весь паливно-енергетичний комплекс споживає кредитів набагато більше, ніж створює ресурсів. Проте це спричинене не дисбалансом кредитів і ресурсів, а їх розпорошенням по різних комерційних банках.

Багато солідних фірм роблять орієнтацію на Промінвест-банк тому, що він має найбільший капітал, а отже, може надавати великі кредити в одні руки. Друга перевага Промінвестбанку полягає в тому, що він чи не єдиний у вітчизняній банківській системі не створює бізнесової конкуренції підприємцям. Підтвердженням цьому стало залучення Хмельницького центрального відділення Промінвестбанку до обслуговування такої відомої компанії, як "Немиров" зі значними ресурсами.

У подальшому оцінка діяльності установ Промінвестбанку буде виставлятись за станом залучення нових клієнтів та ресурсів як юридичних, так і фізичних осіб. За цими самими критеріями оцінюється якість роботи членів Правління, заступників Голови Правління, директорів департаментів з питань подальшого розвитку банку.

Звертає на себе увагу стан управління відсотковими ставками. Деякі керівники установ банку знайшли для себе дуже простий і дуже легкий шлях утримання клієнта через пониження відсоткової ставки аж до межі збиткової діяльності.

Управління - це мистецтво, яким Бог нагороджує людину і яке дає яскраві результати за наполегливої щоденної праці, знання методів роботи, наукового підґрунтя, любові до вибраного фаху. Творча діяльність - основа ефективних результатів.

Відслідковується така тенденція, що у стабільно працюючих банківських структур кредити надаються за більшими відсотковими ставками, а ті, що "немічні", діють за принципом "прохача'", постійно пропонуючи нічим не обгрунтоване пониження відсотків. Посилання на конкурента не відповідають дійсності, оскільки конкуренти надають кредити за більшими відсотковими ставками. Розширення кредитування повинне відбуватись за рахунок не зниження відсоткових ставок, а пошуку нових клієнтів і ефективних інвестиційних проектів.

Багато керівників, маючи невисокий рівень менеджменту, просто бояться і клієнта, і Правління. Тому підвищення рівня управління є найголовнішою справою кожного керівника банку. Національний банк України звернув увагу на низький рівень прибутковості банків, а він залежить переважно від ефективності кредитування.

Звичайно, є загальна тенденція пониження як облікової ставки, так і відсоткових ставок комерційних банків. Тому слід збільшувати ресурсну базу і обсяги кредитування. У разі невиконання цієї стратегічної лінії єдиним заходом збереження прибутковості банку є зменшення витрат, застосування режиму жорсткої економії.

1.6 Юридичний захист інтересів банку

Юридичний захист інтересів банку є передумовою його ефективної діяльності. Як показує аналіз втрат банків від неповернення кредитів і відсотків, основною причиною цих втрат є неповага до правових норм з боку посадових осіб, особливо працівників вищого рангу - директорів департаментів, керуючих відділень, кредитних працівників та юристів. Причиною втрат є також така небезпечна людська риса, як халатність. Це поняття включає і некомпетентність і, що найстрашніше, меркантильні інтереси окремих осіб.

За всієї недосконалості законів головний недолік у юридичному забезпеченні кредитування є низький рівень менеджменту юридичної служби. Проведене дослідження свідчить, що трапляється не тільки халатність відповідальних працівників банку до дорученої справи, а й легковажне ставлення до своїх обов'язків. Людина, яка завдала банку збитків на десятки мільйонів гривень, не усвідомлює своєї вини і відповідальності за скоєне.

У Промінвестбанку за недобросовісними позичальниками закріплені відповідальні юристи та керівники установ банку для забезпечення стягнення простроченої заборгованості за кредитами та відсотками. За невиконання плану погашення простроченої заборгованості, появу нових прострочених боргів встановлено сувору адміністративну та матеріальну відповідальність.

1.7 Страхування фінансових ризиків

Страхування фінансових ризиків, окрім здійснення правових і економічних процедур, ще не увійшло в постійну практику нашої діяльності. Причина цього - вкрай низький рівень менеджменту, неусвідомлення необхідності даної діяльності з метою як мінімізації ризиків, так і створення додаткової ресурсної бази.

Промінвестбанк співпрацює зі страховою компанією *'Вексель", але її спеціалізація на чисто банківській сфері страхування не створить нових фінансових ресурсів, які конче потрібні банку для розширення його інноваційно-інвестиційної діяльності. Сьогодні в Україні ще не заповнені всі ніші страхування. Працюючи з важкою промисловістю, особливо в Донбасі, Придніпров'ї, Кривому Розі, можна мобілізувати величезні кошти через страхування промислових вантажів (руди, вугілля, зерна, експортної продукції).

Банкірам, спеціалістам зі страхування треба розширювати відносини з промисловістю, брати участь у підготовці контрактів за експортними поставками. У нас іще багато керівників наслідують радянський принцип, коли клієнт був зобов'язаний іти до банку. Ця ситуація змінилась. Необхідно встановлювати ділові зв'язки з підприємствами, залучати їх до обслуговування в банку, забезпечити повним комплексом банківських і страхових послуг. З таких принципів необхідно виходити, оцінюючи рівень менеджменту керівників банку всіх рівнів.

1.8 Управління залученими коштами та фінансовими потоками

Управління залученими коштами та фінансовими потоками є одним з найважливіших напрямів діяльності банку і потребує постійного вдосконалення. Аналіз грошових потоків показує, що за останні 3 роки концентрація коштів у Пром-інвестбанку серед пріоритетних позичальників підвищилась на 10 процентних пунктів. Проте даний напрямок потребує системної роботи. Треба досягти левової частки концентрації коштів підприємств-позичальників за рахунок зосередження їх контрагентів у відділеннях банку, а також усіх структур великих корпоративних клієнтів. Без реалізації цих стратегічних цілей кредитна діяльність банку буде не тільки складною, але й ризикованою.

Найважливішим напрямом ресурсної політики банку є нарощування депозитних коштів юридичних осіб і вкладів населення. Ці дві складові залучення коштів потребують особливої уваги, тому що вони створюють довгострокові ресурси, необхідні для інвестиційного кредитування економіки. Необхідно постійно вести роботу з нарощування депозитів за рахунок клієнтів інших банків та недопущення переходу клієнтів в інші банки. В роботі з населенням доцільно встановлювати завдання щодо залучення на обслуговування пенсіонерів, запровадження пластикових карток, збільшення числа банкоматів, розширення сфери споживчих кредитів.

Деякі банкіри стримують вкладні операції, мотивуючи, що вони не можуть розмістити ці кошти у сфері кредитування. Причина такої ситуації - відсутність належного рівня менеджменту з пошуку та реалізації кредитних проектів.

1.9 Управління прибутковістю банку та його власним капіталом

Управління прибутковістю банку і його власним капіталом займає центральне місце у банківському менеджменті. Основним показником, що характеризує рівень менеджменту, є КОА - "прибутковість активів" як відношення чистого прибутку (після сплати податків) до активів, який розраховується за формулою де ЧП - чистий прибуток банку; А - активи банку.

Оптимальне значення цього показника становить 0,75-1,5 відсотка. У деяких західних банках цей показник дорівнює:

Вапк оґАтегіса Согр. - 1,63 відсотка;

Вагсіауз Вапк - 1,04 відсотка;

Оеиїзсп Вапк - 0,2 відсотка.

В українських банках на 01.01.2003 р. цей показник становив:

Банківська система України - 1,2 відсотка;

Промінвестбанк - 1,5 відсотка;

Укрсоцбанк - 0,9 відсотка;

Надра - 0,8 відсотка; ; ПУМБ - 0,6 відсотка;

Укрсиббанк - 0,4 відсотка;

Укрексімбанк - 0,4 відсотка.

Станом на 01.04.2003 р. показник прибутковості дорівнював:

Уся банківська система - 0,8 відсотка;

Промінвестбанк - 1,2 відсотка;

Приватбанк - 0,7 відсотка.

Є й інші показники, що характеризують рівень менеджменту. Це прибутковість капіталу - відношення чистого прибутку банку до всього капіталу або статутного капіталу. За цими показниками найкращі результати по банківській системі має Промінвестбанк.

Дієздатність банку характеризує коефіцієнт відношення витрат до його доходів. Оптимальне значення цього коефіцієнта - до 95 відсотків. За 2002 р. у Промінвестбанку він становив 92,5 відсотка проти 93,5 відсотка для всієї банківської системи, а за перший квартал 2003 р. - 93,6 відсотка при 95,1 відсотка для всієї банківської системи.

Управління рентабельністю - важливий інструмент оперативного контролю за діяльністю установ банку. За оптимальної величини рентабельності, як мінімум, 4,5 відсотка, у 2002 р. по всій банківській системі вона становила 5,6 відсотка, а в Промінвестбанку - 5,9 відсотка. У першому кварталі 2003 р. - відповідно 5,3 і 7,2 відсотка.

Є й інші показники, які характеризують стан менеджменту в комерційному банку.

1.10 Менеджмент валютних операцій банку

Менеджмент валютних операцій банку охоплює весь комплекс міжнародних розрахунків (експорт, імпорт) та готівкові валютні операції й є важливим напрямом діяльності будь-якого банку.

За даними НБУ, Промінвестбанк посідає перше місце серед українських банків за загальним обсягом платежів в іноземній валюті. Частка валютних надходжень на рахунки клієнтів Промінвестбанку за експортними операціями в загальному обсязі експорту товарів та послуг України в першому кварталі 2003 р. становила 18,6 відсотка. Платіжний оборот через кореспондентські розрахунки у зарубіжних банках зріс за січень-травень 2003 р. порівняно з відповідним періодом минулого року на 62,3 відсотка і становив 11,2 млрд дол. США. Про високу якість здійснення банком міжнародних розрахунків свідчить той факт, що понад 97 відсотків платежів оброблено банками-кореспондентами в автоматичному режимі (без ручного доопрацювання).

Промінвестбанк є найбільшим оператором на валютному ринку України (понад 19 відсотків обсягу купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти). За видами валют зростання становить: доларів - 36 відсотків, євро - 15, російських рублів - 9 відсотків. Водночас слід звернути увагу на низький рівень роботи на готівковому валютному ринку (5,1 відсотка), незважаючи на зростання обсягів переказів коштів у іноземній валюті за дорученням фізичних осіб (близько 35 відсотків цього ринку припадає на Промінвестбанк).

Менеджмент валютних операцій потребує удосконалення в таких напрямах:

активізація роботи з відкриття кредитних ліній на користь банку;

підтвердження гарантій і акредитивів;

поглиблення співпраці з клієнтами, особливо під час укладання контрактів;

збільшення обсягів купівлі-продажу готівкової іноземної валюти через розширення мережі власних обмінних пунктів та організацію їх роботи у вихідні дні;

поліпшення вкладної справи та реклами;

посилення валютного контролю та забезпечення високої якості звітності за валютними операціями;

запровадження системної підготовки, перепідготовки, атестації кадрів з питань міжнародних розрахунків та валют них операцій; чітке виконання закону щодо протидії відми ванню брудних грошей, забезпечення при цьому якісного обслуговування клієнтури і збереження банківської таємниці.

1.11 Управління інформаційними технологіями

Банківський менеджмент неможливий без удосконалення управління інформаційними технологіями. Нові технології обробки банківської інформації за допомогою комп'ютерної техніки потребують радикальних змін організаційних структур менеджменту, його регламенту, кадрового потенціалу, системи документації, збереження та передачі інформації.

26

Інформаційний менеджмент розширює можливості використання інформаційних ресурсів. Управлінські технології базуються на застосуванні комп'ютерів і телекомунікаційної техніки. їх введення розпочинається зі створення математичного забезпечення, формування інформаційних потоків і системи підготовки спеціалістів.

Білл Гейтс порівнював електронну систему з нервовою системою людини. Для її створення потрібні устаткування, програмне забезпечення та зв'язок. Перші практичні кроки в цьому напрямі Промінвестбанк зробив у 1988 р., закупивши партію комп'ютерів фірми "Аргіког" (Манчестер, Великобританія). Нині банк має понад 14 тис. сучасних комп'ютерів, що відповідає вимогам часу.

Система передачі данних (СПД) складається з чотирьох рівнів:

перший рівень -- Центральний апарат і Комп'ютерний центр;

другий рівень - Центральні відділення банку;

третій рівень - Відділення банку;

четвертий рівень - Філії відділень банку, ощадкаси, віддалені робочі місця тощо, клієнти банку.

Для безперебійної роботи глобальної мережі передачі даних поряд з іншими факторами важливе значення має забезпечення кваліфікованим персоналом. Цьому питанню повинні приділяти достатню увагу керівники установ банків, служби по роботі з персоналом.

Плинність працівників комп'ютерних центрів може призвести до збоїв у роботі електронної системи. Стабільність кадрів - запорука безпеки інформаційних потоків і банку загалом. Комп'ютерний центр - це серце банку. Його ритмічну роботу забезпечує не тільки сучасна техніка, а й висококваліфікований персонал. Ось чому слід приділяти особливу увагу функціонуванню електронної системи та поповненню її сучасним устаткуванням, висококваліфікованим і добре оплачуваним персоналом.

Ядром інформаційної системи є бухгалтерський облік, який упорядковує всі фінансово-інформаційні потоки. Він забезпечує платіжний обіг, статистичний аналіз доходів і витрат, інших статей балансу банку.

Розроблена в Промінвестбанку система "Автоматизований банк" взаємодіє з системою електронних платежів (СЕГІ) України, міжнародною системою 8У/ІРТ, платіжними системами інших країн. Забезпечення достовірності інформації -найголовніший момент в її обробці. Важливою умовою є передача інформації в обумовлені терміни (обслуговування пластикових карток - 20 секунд, здійснення міжбанківських операцій - у межах 2 годин).

Розробка типового програмного забезпечення в Промінвестбанку дала можливість без великих витрат перейти на дворівневу систему роботи банку.

Центральне місце в інформаційних технологіях займає платіжний оборот. В банку відкрито і працює 2 939 080 рахунків, з яких 336 738 - рахунки юридичних осіб.

Середньодобова кількість платіжних документів становила: у 2000 р. - 268 тис.шт., у 2001 р. - 277 тис.шт., у 2002 р. -277 тис.шт.

За 2002 р. електронною системою оброблено 39 млн платіжних документів з оборотом 402 млрд грн. Понад половину платежів оброблено у внутрішній платіжній системі Промінвестбанку.

Ядром платіжної системи Промінвестбанку є Розрахункова палата. Перехід на розрахунки через єдиний консолідований рахунок сприяв успішнішому проведенню розрахунків, посилив контроль за їх здійсненням, зменшив ризики та витрати на проведення розрахунків.

Робота Розрахункової палати повинна постійно контролюватися відповідальними службами банку з метою недопущення будь-яких збоїв в її функціонуванні. Необхідно забезпечити надійне дублювання її роботи на резервному Комп'ютерному центрі. Це питання безпеки платежів всього банку.

Звертає на себе увагу система "Клієнт банку - Банк", яка передбачає такі умови для клієнта, за яких він, не виходячи з офісу, має можливість спілкуватися з платіжною системою та отримати через головну службу інформацію про рух та залишки коштів на рахунку. Статистика системи "Клієнт банку - Банк" по Промінвестбанку: 2000 р. - 6276; 2001 р. - 7984; 2002 р. - 9985 одиниць. Незважаючи на позитивну тенденцію, збільшення кількості систем "Клієнт банку -Банк" є актуальним завданням.

Захист інформації здійснюється за допомогою технічних засобів, шифровки, цифрових підписів. У Промінвестбанку створено надійну систему захисту інформації, що дає можливість клієнтам безпечно проводити банківські операції.

1.12 Людський чинник і його роль у забезпеченні розвитку банку

Робота з людьми - це найскладніша діяльність особи, яка так чи інакше причетна до влади, великої чи малої. Тут є свої правила, свої несподіванки, очікування, але ніколи немає безнадійних ситуацій. Як немає безнадійних людей.

Робота з людьми - це мистецтво управляти їхніми розумом, поведінкою і, кінець-кінцем, вдачею. Історія людства нагромадила величезний досвід, як тримати в руках владу і як впливати на людину. Філософська спрямованість діяльності неминуче виявляє і прикрості, і позитивні впливи на людину заради досягнення бажаного і великого результату, зрозуміло, позитивного характеру.

Цікаві факти і висновки щодо людських відносин наведені в книзі Роберта Гріна ''48 законов власти"¹. Слід детальніше зупинитися на деяких фрагментах загальнолюдської філософії, яку конче потрібно розуміти керівникам банківських установ, котрі керують людьми і яким довіряють розпоряджатись суспільними грішми.

Керуючись принципом від загального до часткового, ми аналізуємо загальні тенденції розвитку тих чи інших явищ, окремі складові всього процесу. У роботі з людьми, окрім професіоналізму, потрібне чітке уявлення про поведінку людини, її людські якості. Відома фраза Вольтера "Боже, борони мене від друзів: про ворогів я подбаю сам" підкреслює таку важливу рису для керівника банку, як уміння відокремити зерно від полови.

Нерідко за улесливими словами на адресу керівника може критися злий намір, намагання увійти в довіру, а потім, влучивши момент, або вкусити його, або просто ''закусити вудила".

Щирість у відносинах - то є найкраще між людьми. Проте не треба зловживати фамільярністю, яку полюбляють деякі особи.

У минулому був простий, але суворий вислів: '"товариш Сталін". За цим приховувались страх, скептицизм, а іноді й ненависть. Пішло минуле. Звички залишилися. Фамільярність не прикрашає підлеглого, лише свідчить про його низький культурний рівень.

Але це не зло. Зло - те, що відповідає на добро злом.

Історичний приклад:

У середині IX століття на троні Візантійської імперії був молодий імператор Михайло III. Якось він зайшов до стайні і на нього налетів дикий, ще не об "іжджений кінь. Конюх Василь врятував Михайлові життя.

На знак подяки імператор призначив Василя керуючим двору і головним радником. Потім послав його вчитися військової справи. Василь піднявся ще на декілька державних щаблів. Став просити грошової підтримки. Михайло не відмовляв. А Василю грошей все не вистачало.

Василь став дворянином. Пізніше завдяки обставинам він стас командувачем армії.

Багатство Василя зростало, і через деякий час у колишнього конюха грошей стало більше, ніж у імператора, а відповідно й влади.

Прокинувшись одного разу після хмільної ночі, Михайло побачив, що оточений солдатами. Василь спостерігав, як убивали імператора.

Проголосивши себе імператором, Василь проїхав верхи вулицями Візантії розмахуючи довгою палицею, на яку було насаджено голову його колишнього "добродійника та найкращого друга ".

(Тлумачення: Михайло III зробив ставку на почуття подяки, але помилився. Він створив чудовисько. Василь забув про добре ставлення до нього. Уявив, що досяг успіху самостійно.)

Організація та продуктивність праці персоналу. Одним із головних завдань менеджменту є постійне підвищення продуктивності праці, рівень якої залежить від ділових якостей людини, її творчого ставлення до роботи, дисциплінованості та патріотизму. Нині проблематично знайти людину, яка б відповідала цим вимогам, особливо на керівні посади.

В умовах загострення конкуренції на ринку банківського капіталу це питання є визначальним у роботі з персоналом.

Продуктивність праці банківського працівника залежить від знань, ефективного використання робочого часу та рівня електронної системи. Важливе значення має й організаційна структура. Промінвестбанк пройшов два важливих етапи удосконалення технології та організації його діяльності.

I. Промінвестбанк першим серед комерційних банків перейшов на розрахунки з єдиного кореспондентського рахунка. В результаті було досягнуто стабільності розра хунків через Розрахункову палату. Крім того, це дало можли вість найповніше використати фінансові ресурси через біржу кредитних ресурсів і збільшити обсяги кредитування.

II. Перехід на дворівневу систему управління банком сприяв підвищенню ефективності роботи установ банку навіть за скорочення його штатної чисельності майже на 5000 осіб.

Існують два підходи щодо оцінки результативності роботи банку: величина активів на одного працюючого та рівень прибутковості на одного працівника. Кожен з цих показників створює стимули до праці, особливо показник прибутковості, оскільки він пов'язаний з додатковою заробітною платою, тобто створює стимули для ефективної роботи. Тому низький рівень менеджменту призводить до втрати додаткових стимулів до праці, а звідси - незадоволення людей рівнем оплати, значна плинність кадрів.

На основі кількісних методів і порівняльного аналізу в Промінвестбанку проведено розрахунок завантаження працівників. Для кожної групи працівників (економістів, бухгалтерів, касирів тощо) визначено кількісні показники, розраховано середні значення по банку і на основі цього обчислено показники завантаження в розрізі груп працівників і відділень як відношення їх фактичного завантаження до середнього по банку. На підставі цього визначено напрями збільшення обсягів робіт, перегрупування інтелектуальних сил на пріоритетні ділянки роботи.

Середній показник завантаження по банку, що становив 80 відсотків за максимального 100 відсотків, свідчить про наявність потенціалу нарощення обсягів робіт.

1.13 Деякі аспекти досвіду управління банком і роботи з людьми. Наукові поради

Підготовка себе як особистості. Насамперед не слід лінуватися. Слід добре знати свій предмет, збирати і систематизувати інформацію, закони, інструкції, спеціальну літературу (книги, наукові статті); у міру освоєння предмета бажано робити публікації з тих питань, що добре освоєні. Щоб вийти в керівники, треба знати більше інших, краще за інших працювати, не говорити зайвого, а тільки по суті, використовувати телефон тільки в службових цілях.

Ніколи не слід говорити про вади здоров'я, про негаразди в родині, вихвалятися своїм капіталом. Що менше інформації отримують оточуючі, то краще. Треба бути начитаним, придивлятися до досвіду роботи інших фахівців.

Найкраща форма зміцнення авторитету полягає в поглибленні наукових знань через аспірантуру: у людини розвивається філософське мислення, вона підвищує фахові знання, отримує визнання в наукових колах.

Ставлення до роботи. Працювати потрібно, як для себе, лінуватися гріх. Робота повинна вдаватися з першого разу, без недоробок. Робота в банку є найвідповідальнішою. Банкір розпоряджається чужими грошима. Дисципліна на роботі - це не тільки вчасний прихід і відхід з неї, а й протягом дня. Використання робочого часу повинно бути ефективним.

Головне - із самого ранку, а ще краще напередодні наступного дня роздати завдання підлеглим. Якщо цього не зробити, то гається час і свій, і підлеглих, а вони, як правило, прагнуть "ухилитися" від роботи, особливо від складних, аналітичних і нових завдань. Бажано протягом дня приділити час кожному начальнику структурного підрозділу. У великому колективі це не завжди вдається.

Рівень особистої підготовки має бути таким, щоб завжди можна було виправити підлеглого. Іноді він свідомо робить "халтуру", щоб перевірити керівника. Важливо, щоб між керівником і підлеглими був професійний баланс. В очах підлеглих керівник завжди авторитет, але якщо у всіх підлеглих низький професійний рівень, створюється невідповідність між рівнем вимог керівника і рівнем підлеглого як фахівця. І тоді керівник витрачає масу часу на організацію якісної роботи або щось робить сам. Така ситуація часто є причиною втрат у діяльності банку.

Особливо це стосується заступників керівника банку. Якщо ця суперечність велика, керувати банком вкрай важко, керівник перевантажений, а підлеглі недовантажені роботою.

Особливу небезпеку для банку становить відсутність керівника (у разі відпустки, через хворобу). У такий період люди працюють не на повну силу. Вони вважають, що це в них додаткова відпустка. Тому не можна хворіти. Відпустку краще поділити на 2-3 короткі відпустки протягом року, тоді підлеглі не встигають зледащити.

До роботи потрібно ставитися серйозно, сумлінно, з почуттям хазяїна. Потрібно планувати роботу: на день, на тиждень, мати перспективний план зі стратегічних питань на рік.

Із самого ранку слід познайомитися з основними показниками роботи банку за минулий день: обсяг коштів на коррахунку, обсяг резервів порівняно з нормативами Національного банку, зміна залишків вкладів, депозитів, розміщення валютних коштів у закордонних банках.

Протягом дня бажано особисто поцікавитися справами структурних підрозділів банку, за необхідності переговорити з людьми з вищих ешелонів влади. Головні питання потрібно ставити на контроль: контрольні доручення мають обов'язково виконуватися.

Працюючи з клієнтами, не слід приймати їх віч-на-віч. Треба готуватися до прийому клієнта заздалегідь, вивчити його питання, і до приходу клієнта запросити до свого кабінету відповідального працівника. З боку банку потрібен свідок, при якому "брудний" клієнт не зробить спроби шантажу чи компрометації. У жодному разі не слід брати від клієнта який-небудь презент, це може межувати з криміналом.

З будь-яким клієнтом слід бути ввічливим, не підвищувати голос, не дозволяти клієнту критикувати вищих керівників держави, це може провокувати розмову. Відразу необхідно переводити спілкування у ділове русло.

Трудова дисципліна - запорука успішної роботи. В банку має бути добрий архів, у якому повинні зберігатися всі документи. Безпека банку - економічна, фізична (цінностей та відповідальних осіб) має бути на високому рівні, інакше цим можуть скористатися злодії та шахраї.